Постанова № 42017795, 12.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4293/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

за участю сторін:

від позивача - Цинев А.О.

від відповідачів - Пятниченко А.О., Караханяна А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Березівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області та Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Петрол» приватного малого підприємства «Петрол-Форвардинг» до Березівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області та Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2014 року дочірнє підприємство «Петрол» приватне мале підприємство «Петрол-Форвардинг» (далі - позивач, ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Березівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Березівська ОДПІ) та Головного управління Міндоходів в Одеській області (надалі - ГУ Міндоходів в Одеській області) в якому з урахуванням змінених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати (т.2а.с.144-146):

- податкове повідомлення-рішення №0010001700 від 15 травня 2014 року, яким нараховано штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1020,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000082200 від 16 травня 2014 року, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 1 843 176,00 грн. та за штрафними санкціями на 460 794,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000092200 від 16 травня 2014 року, яким збільшено податок на прибуток підприємств за основним платежем на суму 1 649 457,00 грн. та за штрафними санкціями на 412 364,00 грн.;

- рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16 червня 2014 року №1305/10/15-32-10-02-07, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 460 794,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000192200 від 14 серпня 2014 року, яким донараховано штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 460 794,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено про правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, що підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року адміністративний позов - задоволено частково.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Березівської ОДПІ №0000082200, №0000092200 від 16 травня 2014 року та №0000192200 від 14 серпня 2014 року.

Також судом визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Міндоходів в Одеській області від 16 червня 2014 року №1305/10/15-32-10-02-07.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

В апеляційних скаргах Березівська ОДПІ та ГУ Міндоходів в Одеській області ставлять питання про скасування судового рішення, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття нової постанови, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 01 березня 2014 року була постанова слідчого відділу Одеського міського управління ГУМВС України в Одеській області.

Березівська ОДПІ відповідно до вимог п.п.78.1.11 п. 78.1.ст.78 Податкового Кодексу України на підставі наказу №117 від 27 березня 2014 року в період з 01 квітня 2014 року по 21 квітня 2014 року провела позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 01 березня 2014 року, у зв'язку з чим склала акт №460/22-00/22484671 від 28 квітня 2014 року (т.1а.с.12-35).

Перевіркою контролюючого органу встановлено порушенням позивачем положень п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.п.139.1 ст.139, п.198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1 649 457,00 грн. та до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 846 176,00 грн.

Підставою для таких висновків є, на думку податкового органу, включення підприємством в 2013 році без підтверджуючих документів валових витрат на придбання товару у розмірі 8 681 355, 00 грн.

Також податківцями було зазначено, що посадовими особами ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» не було надано до перевірки належним чином оформлених податкових накладних, виписаних з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» на загальну суму податку на додану вартість (надалі - ПДВ) - 1 735 213 грн., ПП «Міртелеком» на суму ПДВ - 166, 67 грн., ТОВ «Авер-Тех» на суму 833,55 грн. та «Одеською залізницею» на суму ПДВ 58,33грн.

Порушення у формуванні податкового кредиту, як вважає відповідач, виразилося також у тому, що у базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» існують відхилення між сумами податкового кредиту ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ ТД «ВЕТЕК» за січень - лютий 2014 року на загальну суму - 106 905,03 грн.

На підставі виявлених у процесі перевірки порушень, 15 та 16 травня 2014 року Березівською ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000092200 про нарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 1 649 457,00 грн. та штрафних санкцій на суму 412 364,00 грн. (т.1а.с.51);

- №0000082200 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 843 176,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 460 794,00 грн. (т.1а.с.50);

- №0010001700 про нарахування штрафних санкцій за порушення порядку подання звітності з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1020,00грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» подало скаргу до Головного управління Міндоходів в Одеській області.

За результатами розгляду скарги ГУ Міндоходів в Одеській області прийняло рішення №1305/10/15-32-10-02-07, яким скарга платника податків була залишена без задоволення та відповідно до положень п.119.2 ст.119, п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України, додатково нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 460 794,00 грн. (т.1а.с.61-67).

На виконання рішення ГУ Міндоходів в Одеській області, Березівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000192200 від 14 серпня 2014 року, яким донараховано штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 460 794,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив із того, що ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» надало усі необхідні первинні документи, які підтверджують факт постачання товарів його контрагентами, а тому висновок податкового органу про безтоварність угод є помилковим, а прийняті податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Задовольняючи вимогу позивача про визнання протиправним та скасування рішення ГУ Міндоходів в Одеській області, яке прийняте за результатами розгляду його скарги, суд першої інстанції погодився з позицією підприємства, що зазначене рішення порушує його права і тягне для нього правові наслідки.

Відмовляючи у скасуванні податкового повідомлення-рішення №0010001700 від 15 травня 2014 року, суд вказав на те, що позивачем не наведено жодного доводу щодо незаконності висновків працівників податкового органу про порушення позивачем порядку подання звітності з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка стосується задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є законною та обґрунтованою.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ Міндоходів в Одеській області, яке прийняте за результатами адміністративного оскарження, за наступними підставами.

Аналіз рішення суду та апеляційних скарг свідчить про те, що спірними залишаються питання правомірності нарахування Березівською ОДПІ податку на прибуток та податку на додану вартість.

Так, стверджуючи про те, що позивачем за період 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року завищено валові витрати на суму 8 681 355 грн., податковий орган спирається на те, що підприємством, всупереч вимог п.п.139.1.9 Податкового Кодексу України, до складу витрат віднесено витрати, які не підтверджені документами по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020»., а саме: відсутні договори на поставку паливно-мастильних матеріалів, накладних та податкових накладних.

Дійсно, відповідно до п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об'єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи під час підготовки документів до перевірки ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» було виявлено факт втрати та пошкодження деяких первинних документів, у зв'язку з чим директором підприємства були надані з цього приводу письмові пояснення щодо відсутності первинних документів.

Про зазначені обставини вказано в акті перевірки (т.1 а.с.27).

Акт перевірки податкового органу, де стверджувалося про відсутність у підприємства первинних бухгалтерських та податкових документів був підписаний директором ДП «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» із зауваженнями.

Із узагальненого переліку документів, які було використано при проведенні перевірки «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» вбачається, що перевіряючими вивчалися, крім іншого: відомості по бухгалтерським рахункам №46, №60, акти виконаних робіт, акти на списання ТМЦ, банківські виписки, договори, податкові декларації з податку на додану вартість, реєстри виданих податкових накладних, рахунки постачальників, накладні на реалізовану продукцію, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, договори, рахунки постачальників, накладні на придбану продукцію, банківські виписки.

Колегія суддів вважає обґрунтованим зазначення позивачем про те, що відсутність значної кількості первинних документів мала послужити приводом для вирішення питання щодо перенесення строків перевірки до дати їх відновлення та надання документів до перевірки в межах, визначених підпунктом 44.5 ст.44 Податкового Кодексу України.

Така позиція ґрунтується на положеннях п.82.4 ст.82 Податкового Кодексу України, відповідно до яких проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому, перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Разом із тим, до винесення Березівською ОДПІ податкових повідомлень - рішень підприємство відновило втрачені документи та надало їх до Березівської ОДПІ і до ГУ Міндоходів в Одеській області.

Правовий аналіз поновлених документів свідчить, що між позивачем та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» було укладено Договір №1212/12 - ДТ-6.

Предметом даного договору є поставка у власність позивача нафтопродуктів.

Аналогічні Договори були укладені між сторонами 29 березня 2012 року та 31 травня 2012 року (а.с.68 -73).

Позивач стверджує, що взяті на себе за цими Договорами зобов'язання, сторони виконали в повному обсязі, а саме: ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» поставило та передало у власність «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» нафтопродукти, а покупець у свою чергу отримав товар та сплатив за нього.

Зазначені ствердження позивача підтверджуються даними журналів синтетичного бухгалтерського обліку позивача, видатковими накладними про отримання товару, податковими накладними, які відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Оплата товару підтверджується банківськими виписками.

Згідно даних АС «Аудит» та Системи «Податковий блок» станом на день перевірки ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» має стан « 0» (платник податків за основним місцем обліку), розбіжності щодо декларування сторонами правочину податкових зобов'язань та податкового кредиту не виявлено.

Матеріали справи свідчать про те, що податкова перевірка контрагента позивача в особі - ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» за даними господарськими операціями не проводилася.

Висновок про завищення підприємством валових витрат, як вище вже зазначалося, зроблений відповідачем тільки на підставі не надання в повному обсязі документів, а тому не може вважатися судом апеляційної інстанції законним та обґрунтованим.

Так, відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об'єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Наступна господарська операція, яка не визнається контролюючим органом відбулася між позивачем та ТОВ ТД «ВЕТЕК».

Так, між позивачем та ТОВ ТД «ВЕТЕК» 03 жовтня 2013 року був укладений Договір поставки нафтопродуктів №125-03/10/13 (т.2 а.с.84-93), фактичне виконання яких підтверджується видатковими накладними, даними журналів синтетичного бухгалтерського обліку позивача, податковими накладними, товарно-транспортними накладними на перевезення товарно-матеріальних цінностей (а.с.94-104 т.2).

Вартість поставлених товарів, у тому числі ПДВ була сплачена позивачем на користь постачальника, що підтверджується виписками банківської установи, що обслуговує позивача (а.с.105-108 т.2).

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищевказаний Договір, а також документи щодо перевезення товару, складені відповідно до нормативно-правових актів, які встановлюють правила приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах України.

Фактична поставка товарів, їх отримання та проведення оплати їх вартості, у тому числі ПДВ, підтверджується вище переліченими документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, а також платіжними дорученнями.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, ці обставини надавали позивачу право сформувати валові витрати та податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень п.п.138.1 ст.138 та п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Апелянт, заперечуючи проти реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ ТД «ВЕТЕК» посилається на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки даного контрагента щодо підтвердження господарських відносин за період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року.

Зі змісту цього акту вбачається, що ТОВ ТД «ВЕТЕК» не знаходиться за податковою адресою, тому при проведенні зустрічної звірки перевіряючими були використані наступні документи:

- податкова декларація з податку на додану вартість за січень, лютий 2014 року;

- уточнюючі розрахунки податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

- додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за січень, лютий 2014 року;

- інформація, що міститься в базі даних АІС «Облік», АІС «Податки», АІС «Податковий блок»;

- Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Юрай» за цей період, який був контрагентом ТОВ ТД «ВЕТЕК».

Аналіз цих документів свідчить про те, що ТОВ ТД «ВЕТЕК» задекларувало за січень - лютий податкові зобов'язання з «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг».

Представник відповідача вважає зазначені вище докази недостатніми для підтвердження фактичного виконання укладених позивачем договорів поставки та купівлі-продажу товарів.

Але такий висновок посадових осіб органу державної податкової служби суперечить

п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яким встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Крім того, відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, наявність у позивача документів первинного бухгалтерського та податкового обліку складених у відповідності до приписів діючого законодавства, відсутність доказів щодо неможливості здійснення контрагентами ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та ТОВ ТД «ВЕТЕК» господарської діяльності відповідно до статутних та установчих документів спростовує доводи апелянта про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, колегія суддів бажає звернути увагу на те, що представником позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції в якості доказів було надано копія протоколу обшуку від 31 березня 2014 року, складеного старшим слідчим в ОВС ГУ МВС України в Одеській області та копія заперечень до акту перевірки від 07 травня 2014 року.

З пояснень представника позивача вбачається, що дані докази не були в полі зору суду першої інстанції, тому що за згодою їх попереднього представника, який свої дії не узгодив з підприємством, справа була розглянута в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції, прийнявши дані докази до уваги, встановив, що слідчим органом були вилучені за день до проведенні податкової перевірки невизначений перелік первинної документації, без зазначення в протоколі обшуку, назви документу та дати його складання.

Так, в протоколі обшуку зазначено про вилучення у «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» папок синього та червоного кольору, в яких містилися документи про в'їзд на територію підприємства, товарно-транспортні накладні, відомості про перевізника.

Аналіз цього протоколу, не дає можливості суду апеляційної інстанції стверджувати про те, що у позивача були вилучені саме документи за спірними господарськими операціями, але надає підстави вважати, що податковий орган повинен був надати можливість позивачу відновити документи первинного бухгалтерського обліку, які були відсутні.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ГУ Міндоходів в Одеській області, розглядаючи в порядку адміністративного оскарження первинну скаргу «Петрол» ПМП «Петрол-Форвардинг» не врахувало вище перелічені обставини та докази і неправомірно донарахувало позивачу штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 460 794,00 грн.

Переходячи до питання правомірності задоволення судом першої інстанції позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ Міндоходів в Одеській області, яке прийняте за результатами розгляду скарги платника податків, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянтів про порушення судовим органом норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.17 КАС України, предметом розгляду в адміністративній справі можуть бути лише такі рішення суб'єкта владних повноважень, з якими пов'язується виникнення прав та обов'язків у інших осіб.

Стаття 56 Податкового Кодексу України встановлює, що процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, в тому числі і з дня отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.

День закінчення процедури адміністративного оскарження, вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

З урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Системний аналіз зазначеної статті Податкового Кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що обов'язки для позивача породжує податкове повідомлення-рішення, а не рішення контролюючого органу про результати розгляду первинної скарги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині, прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в даній частині, у зв'язку з чим, на підставі ст.202 КАС України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Березівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області та Головного управління Міндоходів в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Петрол» приватного малого підприємства «Петрол-Форвардинг» до Березівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області та Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000082200 від 16 травня 2014 року, прийняте Березівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області, яким дочірньому підприємству «Петрол» приватного малого підприємства «Петрол-Форвардинг» збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 1 843 176,00 грн. та за штрафними санкціями на 460 794,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000092200 від 16 травня 2014 року, прийняте Березівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області, яким дочірньому підприємству «Петрол» приватного малого підприємства «Петрол-Форвардинг» збільшено податок на прибуток підприємств за основним платежем на суму 1 649 457,00 грн. та за штрафними санкціями на 412 364,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192200 від 14 серпня 2014 року, прийняте Березівською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області, яким дочірньому підприємству «Петрол» приватного малого підприємства «Петрол-Форвардинг» донараховано штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 460 794,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повний текст постанови складено 19.12.2014 року.