Ухвала суду № 42016323, 18.12.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/2282/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Євтюшенкова В. І.Номер провадження 11/788/94/14 Суддя-доповідач - Демченко М. О. Категорія - Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Демченка М. О.,

суддів - Безверхого О. М., Філонової Ю. О.,

з участю прокурора - Матеко А.В.

захисника - ОСОБА_3

підсудного - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Думал С.М. на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 жовтня 2014 року, якою кримінальна справа про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого

за ч.2 ст.365 КК України направлена Роменському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування, -

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_4 було пред'явлене обвинувачення за ч.2 ст.365 КК України в тому, що він займаючи посаду помічника начальника відділу оперативного чергового чергової частини Роменського МВ УМВС України в Сумській області та будучи службовою особою, 28 серпня 2010 року перебуваючи в с. Рогинці Роменського району Сумської області, діючи як працівник правоохоронного органу, перевищуючи службові повноваження, умисно наніс потерпілій ОСОБА_6 2 удари ногою в голову та 9 ударів ногою по тулубу, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили, короткочасний розлад здоров'я. Крім цього, умисно наніс удар рукою в обличчя потерпілій ОСОБА_5, яка намагалася припинити побиття ОСОБА_6, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Своїми діями, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, ОСОБА_4 заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам потерпілих та державним інтересам, які супроводжувалися насильством, були болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілих.

Визнаючи, що неповнота і неправильність досудового слідства не можуть бути усунені в ході судового слідства, суд першої інстанції своєю постановою від 21.10.2014 р. направив кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 прокурору для організації додаткового розслідування.

Своє рішення суд мотивував тим, що додаткових доказів під час судового засідання сторонами не надано, а докази, що містяться в матеріалах справи є недостатніми для визначення вини чи невинуватості підсудного через порушення процесуального порядку отримання одних доказів та суттєве протиріччя інших, які не можливо усунути під час судового розгляду.

Крім цього, у матеріалах справи відсутній протокол огляду місця події та не усунуті протиріччя між показами обвинуваченого та свідків і потерпілих щодо місця конфлікту, тому необхідно встановити місце події, провести його огляд та відтворення обставин і обстановки події з учасниками конфлікту.

У матеріалах справи відсутні матеріали відеозапису, протоколи допиту свідків, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості дослідити їх у судовому засіданні та дати їм оцінку, тому необхідно провести перевірки щодо встановлення речових доказів і можливості долучення їх до справи.

У поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Думал С.М. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що слідчі дії, які відповідно до постанови суду необхідно провести, не можуть бути підставами для повернення справи на додаткове розслідування і ці недоліки можуть бути усунуті судом шляхом надання судового доручення в порядку ст.315-1 КПК України (1960 року).

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у своїх апеляціях просять постанову суду скасувати як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд.

Вислухавши доповідь судді, прокурора Матеку А.В., який вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд, думку захисника ОСОБА_3 та підсудного ОСОБА_4 які просить відмовити в задоволенні апеляцій прокурора та потерпілих, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6 підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.281 КПК України (1960 р.), повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота та неправильність не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а згідно п.13 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 р. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» (далі - ППВСУ), суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Відповідно до п.9 вказаної ППВСУ, якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту учасників процесу, проведення експертиз, витребування документів, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. При цьому, допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які не можливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування (п.3 ППВСУ).

Розглядаючи кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.365 КК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що в ході досудового слідства була допущена така неповнота і неправильність, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Зокрема, неповнота та неправильність досудового слідства, на думку суду першої інстанції, виразилася у тому, що докази, які містяться в матеріалах справи є недостатніми для визначення вини чи невинуватості підсудного через порушення процесуального порядку отримання одних доказів та суттєве протиріччя інших, у матеріалах справи відсутній протокол огляду місця події та наявні протиріччя між показами обвинуваченого та свідків і потерпілих щодо місця конфлікту, а також відсутні матеріали відеозапису, протоколи допиту свідків, у зв'язку з чим суд був позбавлений можливості дослідити їх у судовому засіданні та дати їм оцінку.

Вказані обставини згідно судового рішення і стали підставами для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування Роменському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування.

Однак з таким рішенням районного суду колегія суддів погодитися не може, оскільки всупереч зазначеним вище вимогам кримінально-процесуального закону суд в своїй постанові фактично взагалі не конкретизував та не обґрунтував свій висновок, чому ж він позбавлений можливості усунути в судовому засіданні виявлену ним неповноту та неправильність досудового слідства і що йому заважало з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних в ході судового слідства надати органу, який проводив розслідування судового доручення в порядку ст.315-1 КПК України (1960 р.), зазначивши в постанові лише те, що в межах судового розгляду такі дії виконати неможливо.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції мав реальну можливість без будь-яких суттєвих зусиль усунути в судовому засіданні зазначені ним в постанові неповноту та неправильність досудового слідства, зокрема шляхом давання доручень органу досудового слідства щодо проведення огляду місця події, яка мала місце 28.08.2010 р. близько 22-00 год. за участю підсудного, потерпілих та свідків, а також відтворення обставин та обстановки події з вказаними особами, в тому числі із залученням судово-медичного експерта, проведення очних ставок між підсудним, свідками та потерпілими, здійснення перевірки щодо встановлення речових доказів (відеозапису допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9.) і можливості долучення їх до справи та вирішення питання про об'єднання матеріалів даної кримінальної справи з матеріалами кримінальної справи порушеної по факту хуліганства відносно ОСОБА_4

Таким чином рішення суду про неможливість подальшого розгляду кримінальної справи і постановлення по ній вироку та необхідності повернення справи прокурору на додаткове розслідування, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на законі та є передчасним.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду про направлення справи на додаткове розслідування, а справу повернути на новий судовий розгляд, задовольнивши таким чином апеляції прокурора та потерпілих.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно повно і об`єктивно дослідити всі обставини даної кримінальної справи та в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і справедливе рішення у відношенні підсудного ОСОБА_4

Керуючись ст.ст.362, 365, 366 і 377 КПК України (1960 р.); п.п.11 і 13 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (2012 р.), колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Думал С.М. задовольнити.

Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 жовтня 2014 року щодо направлення Роменському міжрайонному прокурору кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.2 ст.365 КК України для організації додаткового розслідування - скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

СУДДІ:

Демченко М. О. Безверхий О. М. Філонова Ю. О.