Постанова № 42015481, 25.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2014 р.Справа № 915/120/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.

суддів Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Каменчук О.П., Майструк О.В., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський завод металевих конструкцій"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.08.2014 р. про відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014 р.

по справі № 915/120/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський завод металевих конструкцій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мостобудівельний загін №73"

про стягнення 753684 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014 р. у даній справі вирішено про стягнення з ТОВ "Мостобудівельний загін № 73" на користь ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" грошових коштів: заборгованості за роботи по виготовленню металоконструкцій для об'єкту "Пішохідний міст по капітальному ремонту автомобільної дороги державного значення Київ-Одеса км. 444+500" за укладеним між ними договором у загальній сумі 728676 грн. 04 коп.; та на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 14573 грн. 52 коп.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Миколаївської області видано судовий наказ від 22.04.2014 р.

Цей наказ стягувачем пред'явлено для примусового виконання і 09.07.2014 р. Ленінським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 43893993.

04.08.2014 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Мостобудівельний загін №73" в порядку ст. 121 ГПК України про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014 р. у даній справі на 1 рік, посилаючись на обставини, що утруднюють виконання вказаного рішення суду, зокрема, на складне фінансове становище через припинення фінансування з державного бюджету виконаних робіт товариством, наслідком чого є припинення останнім здійснення господарської діяльності, скорочення чисельності працюючих.

Стягувач товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Житомирський завод металевих конструкцій" у відзиві на вказану заяву просив відмовити у відстрочці виконання рішення суду, вказуючи на те, що вирішена судом до стягнення з ТОВ "Мостобудівельний загін № 73" заборгованість тривалий час не погашалася, та що ТОВ "Житомирський завод металевих конструкцій" знаходиться також у скрутному фінансовому становищі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14 серпня 2014 року по справі №915/120/14 (суддя Коваль Ю.М.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін № 73" задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014 р. у справі № 915/120/14 до 1 червня 2015 року.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Житомирський завод металевих конструкцій" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану оскаржувану ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення суду.

Апелянт зазначав, що судом не взято до уваги, що відповідач під час розгляду позовної заяви заперечував проти позовних вимог ТОВ «ЖЗМК» заперечував проти позовних вимог, оскаржував рішення в апеляційному порядку, подав заяву про відстрочення сплати боргу а не розстрочення.

На думку апелянта, якби боржник насправді прагнув погасити борг перед позивачем, він міг робити це протягом всього часу перебування справи на розгляді судів - сплачувати заборгованість частинами на свій розсуд. Проте, жодної копійки з дати авансового платежу 3 серпня 2012 року боржником до теперішнього часу сплачено не було.

Скаржник вважає, що посилання на те, що державні замовлення є єдиним джерелом їх прибутків не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки відповідач є багатопрофільним підприємством, а отже не обмежене видами господарської діяльності. Крім того, підприємство не фінансується виключно за рахунок Державного або місцевого бюджетів, а отже не обмежено замовниками.

За таких обставин, апелянт переконаний що підприємство як самостійний суб'єкт господарювання має обов'язок виконувати прийняті на себе зобов'язання належним чином.

Поряд з цим, апелянт зауважував, що також має заборгованість перед іншими контрагентами за матеріали та послуги, заборгованість зі сплати податків та зборів та заборгованість по виплаті заробітної плати, у зв'язку з нестабільною ситуацією в країні ТОВ «ЖЗМК» не має замовлень які б завантажили виробництво заводу та надали прибуток.

Суд не звернув увагу на те, що боржник в своїй заяві вказує тільки на потенційну появу коштів, тобто товариство не гарантує можливості виконання рішення навіть спливу 6-12 місяців. Натомість інших джерел погашення заборгованості товариством не наведено.

В судове засідання 25.12.2014 року не з'явився представник ТОВ «Мостобудівельний загін №73», при цьому до канцелярії суду від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з тим, що представник відповідача перебуває з 21.12.14 року по 25.12.2014 року включно у відрядженні у м.Запоріжжя, а також просив справу без участі представника відповідача не розглядати.

Судова колегія залишила вказане клопотання без задоволення, у зв'язку з обмеженим 15-денним строком розгляду апеляційних скарг на ухвали суду, визначений ст.102 ГПК України. При цьому, слід зазначити, що сторонами не заявлялось клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги згідно ст.69 ГПК України.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський завод металевих конструкцій" без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося вище, 04.08.2014 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Мостобудівельний загін №73" в порядку ст. 121 ГПК України про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014 р. у даній справі на 1 рік, посилаючись на обставини, що утруднюють виконання вказаного рішення суду, зокрема, на складне фінансове становище через припинення фінансування з державного бюджету виконаних робіт товариством, наслідком чого є припинення останнім здійснення господарської діяльності, скорочення чисельності працюючих.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення ТОВ „Мостобудівельний загін №73" посилалось на те, що у 2014 році відсутнє фінансування як уже виконаних ТОВ "Мостобудівельний загін № 73" будівельних робіт, так і в рамках діючих контрактів. Це листи Служби автомобільних доріг у Запорізькій області від 03.03.2014 р. № 22/375 та ПАТ "Уманьавтодор" від 05.03.2014 р. № 304, якими повідомлено про затримання фінансування робіт, Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" від 14.03.2014 р. № 08А-19/280 , яким повідомлено про призупинення всіх платежів, що пов'язані з капітальними вкладеннями та інвестиціями, в т.ч. і за договором № КД-17725 від 01.11.2012 р., та інші.

Отже, враховуючи повне зупинення державними та комунальними підприємства фінансування будівництва об'єктів, в яких приймає участь ТОВ "Мостобудівельний загін № 73", останнє з незалежних від нього обставин тимчасово втратило можливість ведення своєї основної господарської діяльності та отримання відповідних прибутків для погашення кредиторської заборгованості, в тому числі заборгованості з виплати працівникам заробітної плати, котра на даний час становить більше чотирьох мільйонів, що підтверджується довідкою товариства від 30.07.2014 р. № 308 та його звітами про фінансовий стан за 1 півріччя та червень 2014 року.

Також боржник посилався на дебіторську заборгованість ТОВ "Мостобудівельний загін № 73" за вже виконанні будівельні роботи (певні етапи робіт), розрахунки за які буде проведено після відновлення державою фінансування у будівництві, свідчать документи звірки розрахунків, зокрема, по договору від 20.04.2012 р. № МД-27/37 , по договору від 02.04.2013 р. № МД/27-108, по договору від 10.05.2012 р. № 13; а також на численні рішення про стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості.

Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду, викладеної у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді заяви про відстрочку виконання рішення суду, суд повинен приймати до уваги те, що неможливо виконати рішення або з певних причин складно, а не можливі негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача.

Проте згідно усталеної судової практики, наявність дебіторської заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий фінансовий стан, наявність кредитної заборгованості чи очікування прибутку від своєї підприємницької діяльності за змістом ст. 121 ГПК України не є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Проаналізувавши доводи апелянта, дослідивши матеріали справи, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014 р. у справі № 915/120/14 до 1 червня 2015 року, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд вважає, що наведені відповідачем в заяві про відстрочку виконання рішення підстави для розстрочення виконання судового рішення, такі як тяжке фінансове становище, відкриті провадження зі стягнення на користь відповідача коштів за виконані будівельні роботи, відсутність доходів та прибутків у товариства згідно звіту про фінансовий стан підприємства на 30 червня 2014 рік, не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача утворилося внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Судова колегія зазначає, що доводи відповідача про неотримання коштів за виконання робіт для державних органів та органів місцевого самоврядування в особі державних та комунальних підприємств, які припинили здійснювати видатки на капітальні вкладення та інвестиції з 25.02.2014 року не приймається до уваги колегії суду, оскільки ТОВ «Мостобудівельний загін №73» є суб'єктом господарювання, не обмежено в здійсненні своєї підприємницької діяльності тільки для державних замовлень, та крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що державні замовлення є єдиним джерелом прибутків в діяльності відповідача.

За таких обставин, судова колегія вважає, що ТОВ «Мостобудівельний загін №73» є самостійним суб'єктом господарювання та повинно нести відповідальністю за свою діяльність та має обов'язок виконувати прийняті на себе зобов'язання належним чином відповідно до ст.526 ЦК України.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на строки розгляду даної справи та виконання рішення, а саме: 26.02.2012 року між сторони укладено договір виготовлення та поставки металоконструкцій №454, рішення господарського суду першої інстанції винесено 07.04.2014 року, залишено в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду 05.06.2014 року. 22.04.2014 року господарським судом Миколаївської області видано наказ на виконання рішення.

04.08.2014 року ТОВ «Мостобудівельний загін №73» звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про відстрочку виконання рішення на один рік до 04.08.2015 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача виникла за договором від 26.02.2012 року, однак до теперішнього часу ані добровільного погашення заборгованості, ані примусового стягнення боргу, крім внесення авансового платежу 03.08.2012 року, так і не відбулось.

Судова колегія вважає, що оскільки заборгованість відповідача за договором поставки існує з 2012 року, на протязі 2 років, підприємство мало змогу частково розрахуватись за існуючий борг або в будь-який інший спосіб, однак в матеріалах справи відсутні докази погашення вказаної заборгованості.

При цьому, навмисне затягування судового процесу полягає також в тому, що при розгляді справи відповідач не визнавав борг, оскаржував судове рішення в апеляційній інстанції, а потім звернувся до суду із заявою про відстрочку, в якій вказує, що визнає борг.

Крім того, на думку судової колегії, відстрочка виконання судового рішення по справі №915/120/14 може негативно вплинути на інтереси позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський завод металевих конструкцій") та призвести до порушення прав і законних інтересів стягувача, оскільки в цьому випадку боржник буде безпідставно використовувати його грошові кошти в своїх особистих цілях в процесі господарської діяльності, що суперечить вимогам ст. 42 Конституції України.

При вирішення питання про надання відстрочки суду першої інстанції слід було врахувати, що ТОВ «Житомирський завод металевих конструкцій» також має складне фінансове становище, як-то наявність кредитного договору на суму 12 000 000 грн., наявність заборгованості перед іншими контрагентами за матеріали та послуги загальною сумою 7 504 124,12 грн., що вбачається з актів звірки взаєморозрахунків з контрагентами.

Апеляційний господарський суд вважає, що відповідач не надав ніяких переконливих доказів винятковості ситуації, що спонукала його звернутися до суду із відповідною заявою. Не наведено також доказів існування обставин, що за змістом ст. 121 ГПК України ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не доведено існування причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами і неможливістю виконання судового рішення.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 14.08.2014 р. по справі № 915/120/14 про відстрочку виконання рішення є неправомірною та не ґрунтується на дійсних обставинах справи, судом першої інстанції не прийнято до уваги фінансовий стан та інтереси позивача, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а в заяві ТОВ «Мостобудівельний загін №73» про відстрочку виконання рішення слід відмовити з підстав необґрунтованості та недоведеності.

Керуючись ст.ст. 99, п.2 ст.103,106, 121 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Житомирський завод металевих конструкцій" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14.08.2014 р. про відстрочення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014 р. по справі № 915/120/14 скасувати.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Мостобудівельний загін №73" в порядку ст. 121 ГПК України про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 07.04.2014 р. - відмовити.

Справу № 915/120/14 повернути до господарського суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 26.12.2014 року.

Головуючий суддя Судді А.І. Ярош О.О. Журавльов В.А. Лисенко