Рішення № 42015370, 15.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" грудня 2014 р.Справа № 916/4176/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Волкова С.Г. - керівник;

Від відповідача: Пушкарська О.В. (довіреність №283 від 12.06.2014р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" до публічного акціонерного товариства "Марфін банк" про зобов'язання вчинити певні дії та визнання таким що припинився договору іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 14.10.2014р. приватне акціонерне товариство "Великолепетиський маслозавод" звернулось з позовом до відповідача публічного акціонерного товариства "Марфін банк" про зобов'язання публічного акціонерного товариства "Марфін банк" протягом 5 робочих днів з моменту набрання рішенням суду законної сили здійснити заходи, передбачені Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", щодо державної реєстрації припинення іпотеки №б/н від 11.03.2005р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2014р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

05.11.2014р. від відповідача до канцелярії суду надішли заперечення на позовну заяву приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" з підтверджуючими документами, відповідно до яких, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

05.11.2014р. у судовому засіданні представником позивача надано суду заяву про заміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд визнати такою, що припинилась іпотека, яка виникла на підставі договору іпотеки № б/н від 11.03.2005р. укладеного між ВАТ "Великолепетиський маслозавод" (правонаступником якого є ПрАТ "Великолепетиський маслозавод"), вул. Дімітрова, 50, смт. Велика Лепетиха, Херсонська область та Акціонерним банком «Приватінвест» (правонаступником якого є ВАТ «Морський транспортний банк», в подальшому ПАТ «Марфін банк»), вул Леніна, 28, м. Іллічівськ, Одеська область та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку 1483100, дата державної реєстрації 12.03.2005р.

11.11.2014р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача надійшли письмові пояснення до позовної заяви про зобов'язання вчинити певні дії з урахуванням заперечення ПАТ «Марфін банк» з підтверджуючими документами.

11.11.2014р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд збільшити позовні вимоги ПрАТ Великолепетиський маслозавод" до ПАТ «Марфін банк» та зобов'язати ПАТ «Марфін банк» здійснити в Реєстраційній службі Великолепетиського районного управління юстиції Херсонської області державну реєстрацію припинення іпотеки зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про іпотеку 1483100, дата державної реєстрації 12.03.2005р.

15.12.2014р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

02 березня 2005 року між Акціонерним банком «Приватінвест» (правонаступник якого є ВАТ Морський транспортний банк», в подальшому ПАТ «Марфін банк») та відкритим акціонерним товариством «Великолепетиський маслозавод» (правонаступником якого є ПрАТ «Великолепетиський маслозавод») було укладено кредитний договір №03/132-К, згідно до умов якого Банк відкрив останньому кредитну лінію у сумі 500 000,00 грн. на поповнення обігових коштів з кінцевим строком повернення кредиту 01.03.2006 р.

В забезпечення своєчасного виконання договірних зобов'язань по кредитному договору ВАТ «Великолепетиський маслозавод» передав у заставу згідно договору застави №03/132-1з від 05.03.2005 р. належне йому на праві власності виробниче обладнання та іпотеку згідно договору іпотеки від 02.03.2005 р. нерухоме майно (комплекс, будівлі, споруди), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

02.03.2005 р. за вказаним кредитним договором було укладено з ОСОБА_4 договір поруки №03/13.2-211 від, за яким останній виступив майновим поручителем перед Банком за виконання ВАТ «Великолепетиський маслозавод» своїх обов'язків за кредитним договором. Також, 05 березня 2005 року в забезпечення зазначеного кредитного договору Банком було укладено з ОСОБА_4 договір застави рухомого майна №03/132-Зз, яке належало останньому на праві власності.

ВАТ «Великолепетиський маслозавод» у строк повернення кредиту - 01.03.2006 р не виконало свої зобов'язання за договором кредиту і не повернуло кредит та відсотки за користування ним, що стало підставою для подання позову ВАТ «МТБ» у Великолепетиський районний суд Херсонської області з проханням стягнути солідарно ВАТ «Великолепетиський маслозавод» та ОСОБА_4 суму боргу 573 900,68 грн.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. у справі №2-367/2006 позов ВАТ «Морський транспортний банк» задоволено та стягнуто солідарно з ВАТ «Великолепетиський маслозавод» та ОСОБА_4 на користь Банку 556 033,97 грн. заборгованості за кредитом, 16 136,71 витрат на охорону об'єктів іпотеки і застави та судові витрати 1 730,00 грн., всього 573 900,68 грн. Дане рішення залишено і силі згідно ухвали апеляційного суду Херсонської області від 20.07.2006 р.

21 вересня 2006 р. між ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфінбанк») та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 був укладений договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до умов якого остання приймає на себе фінансові зобов'язання за Кредитним договором №03/132-К. укладеним між Відповідачем та ВАТ «Великолепетиський маслозавод», які згідно рішення Великолепетиського районного суду від 29.05.06 р. повинна сплатити Банку - 573 900,68 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 21 вересня 2006 р. ФОП ОСОБА_5 (новий Боржник) перерахувала Банку 573 900,68 грн. платіжним дорученням №6 (факт, встановлений в Постанові Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. №7/1-пд-09), зазначивши призначення платежу «плата згідно угоди про переведення боргу від 21.09.2006 р. без ПДВ», а Банк (первісний кредитор) передав ФОП ОСОБА_5 відповідні документи, з яких випливає право вимоги, а саме : кредитний договір 03/132-К, договори іпотеки та застави.

На думку позивача, зобов'язання ВАТ «Великолепетиський маслозавод» перед Банком, які виникли на підставі Кредитного договору №03/132-К від 02.03.2005 р. та рішення Великолепетиського районного суду від 29.05.2006 р., виконані ФОП ОСОБА_5 належним чином, а отже є припиненими згідно зі ст. 599 ЦК України.

З наведених підстав позивачем ПрАТ «Великолепетиський маслозавод» 11.02.2014р. (вих. №11-02/2014ю) та 11.08.2014р.( вих. №11-02/2014ю) на адресу відповідача було надіслано листи з проханням здійснити заходи щодо державної реєстрації припинення іпотеки (обтяження).

На вказані листи від центрального відділення ПАТ «Марфін банк» у м Херсоні на адресу позивача надійшла відповідь (вих. №416/06 від 21.08.2014р.), відповідно до якої враховуючи той факт, що зобов'язання за кредитним договором №03/132-К від 02.03.2005р. до теперішнього часу не виконані, підстави для припинення іпотеки відсутні та пропонує позивачу погасити заборгованість перед Банком згідно рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. в розмірі 573 900,68 грн. після чого будуть здійснені заходи щодо припинення іпотеки.

Зі змісту Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від

08.01.2014 р. вбачається, що відповідачем жодних дій щодо зняття заборони на

відчуження майна ВАТ «Великолепетиський маслозавод» не здійснив.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Марфін банк" про зобов'язання вчинити певні дії та визнання таким що припинився договору іпотеки.

На вказаний позов від відповідача 05.11.2014р. до канцелярії суду надішли заперечення на позовну заяву приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" з підтверджуючими документами, відповідно до яких, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини між сторонами склались на підставі укладеного між Акціонерним банком «Приватінвест» (правонаступник якого є ВАТ Морський транспортний банк», в подальшому ПАТ «Марфін банк») та відкритим акціонерним товариством «Великолепетиський маслозавод» (правонаступником якого є ПрАТ «Великолепетиський маслозавод») кредитного договору №03/132-К від 02 березня 2005 року.

В якості забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором між Позивачем та Відповідачем, зокрема, було укладено договір іпотеки від 11.03.2005, зареєстрований в реєстрі за № 243, відповідно до якого в іпотеку було передано комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, який належить Позивачу.

Згідно з відміткою державного нотаріуса Великолепетиської державної нотаріальної контори Ващенко А. М. на договорі іпотеки N б/н від 11.03.2005 р. було накладено заборону на відчуження іпотечного майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон) обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до ч .9 ст. 16 Закону, державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів. Реєстрація припинення іпотеки за заявою іпотекодавця законодавством не передбачена.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте в порушення умов договору ВАТ «Великолепетиський маслозавод» не виконав умови договору та не погасив заборгованість у встановлений строк.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 р. у справі №2-367/2006 позов ВАТ «Морський транспортний банк» задоволено та стягнуто солідарно з ВАТ «Великолепетиський маслозавод» та ОСОБА_4 на користь Банку 556 033,97 грн. заборгованості за кредитом, 16 136,71 витрат на охорону об'єктів іпотеки і застави та судові витрати 1 730,00 грн., всього 573 900,68 грн. Дане рішення залишено і силі згідно ухвали апеляційного суду Херсонської області від 20.07.2006 р.

Проте, доказів виконання вказаного рішення суду надано не було.

21 вересня 2006 р. між ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфінбанк») та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 був укладений договір про переведення боргу та відступлення права вимоги, відповідно до умов якого остання приймає на себе фінансові зобов'язання за Кредитним договором №03/132-К. укладеним між Відповідачем та ВАТ «Великолепетиський маслозавод», які згідно рішення Великолепетиського районного суду від 29.05.06 р. повинна сплатити Банку - 573 900,68 грн.

21.09.2006 ФОП ОСОБА_5 перерахувала ВАТ «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Марфінбанк») 573 900,68 грн. платіжним дорученням №6 (факт, встановлений в Постанові Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. №7/1-пд-09), зазначивши призначення платежу «плата згідно угоди про переведення боргу від 21.09.2006 р. без ПДВ», а Банк (первісний кредитор) передав ФОП ОСОБА_5 відповідні документи, з яких випливає право вимоги, а саме : кредитний договір 03/132-К, договори іпотеки та застави. Вказані від ості підтверджуються відповідачам в запереченні на позов.

У відповідності зі ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може буті замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Однак, рішенням господарського суду Херсонської області від 21.09.2010 визнано недійсною угоду про переведення боргу та відступлення права вимоги, укладену 21.09.2006 між ВАТ «Морський транспортний банк» та ФОП ОСОБА_5

Також, рішенням господарського суду Херсонської області від 14.06.2011, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2011, з Відповідача стягнуто на користь ФОП ОСОБА_5 573 900,68 грн. сплачених останньою за договором про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006.

Дане судове рішення виконане відповідачем 12.04.2012, вказані відомості підтверджуються наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією меморіального ордеру № 19-67 від 12.04.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.4 ст. З Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів виконання рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006 та не погашено заборгованість за кредитним договором, зобов'язання останнього за кредитним договором №03/132-К від 02 березня 2005 року - не припинені, а відповідно у суду відсутні підстави для припинення іпотеки та задоволення заявлених позивачем позовних вимог.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Великолепетиський маслозавод" до публічного акціонерного товариства "Марфін банк" про зобов'язання вчинити певні дії та визнання таким що припинився договору іпотеки - відмовити

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 22 грудня 2014 р.

Суддя Ю.О. Зайцев