Ухвала суду № 42015072, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року м. Київ К/9991/38890/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012

у справі № 2а-4488/11/1070 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

до Приватного акціонерного товариства (ПАТ) «Білоцерківське птахопідприємство»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі Білоцерківська ОДПІ Київської області ДПС просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не реалізував право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено у судовому процесі, у межах проведення податковим органом перевірки ПАТ «білоцерківське птахопідприємство», за наслідками якої складено акт від 13.03.2009 № 885/23-2-19405691/54, встановлено наявність у позивача суми податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у сумі 71005,50 грн. Датою виникнення податкового зобов'язання був грудень 2003 року. При цьому, як свідчить вказаний акт перевірки, заборгованість виникла у зв'язку з неутриманням та не перерахуванням відповідачем сум податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу фізичним особам, щодо яких він є податковим агентом.

Наявність вказаної суми податкового боргу і стало підставою для звернення податкового органу до суду з позовом.

За визначенням пункту 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 18.2.1 пункту 18.2 ст. 18 цього Закону № 2181-ІІІ підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції, в тому числі податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Таким строком згідно з підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 цього ж Закону є 1095 календарних днів.

З огляду на встановлений у судовому процесі факт виникнення у позивача податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб у 2003 році цей податковий борг підпадає під визначення безнадійного податкового боргу. Ця обставина обґрунтовано взята до уваги судами попередніх інстанцій як підстава для відмови у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенкосудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев