Ухвала суду № 42014772, 18.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року м. Київ К/9991/39158/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною Державного підприємства «Вінницький державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року у справі №2а/0270/4867/11 за позовом фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до заступника головного державного інспектора Вінницької області з нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Берлізова В.М., третя особа - Іллінецька районна санітарно-епідеміологічна служба про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

Фірма «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі-фірма «Люстдорф» у формі ТОВ) звернулась з позовом до заступника головного державного інспектора Вінницької області з нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Берлізова В.М. про визнання протиправними та скасування постанов №120 від 26.11.2010 року про накладення штрафу в сумі 4150 грн. та №121 від 26.11.2010 року про накладення штрафу в сумі 4400,56 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ДП «Вінницький державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, та закрити провадження у справі, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.11.2010 державним інспектором з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Мельник В.М. проведено перевірку фірми «Люстдорф» у формі ТОВ щодо додержання вимог стандартів, норм і правил первинної продукції товариства: спред солодковершковий "Бурёнка 72,5%", зокрема молочного жиру 60% та спред солодковершковий "Бурёнка 72,5%", зокрема молочного жиру 25%.

За наслідками перевірки складено акт №323 від 26.11.2010 року, яким було встановлено недоліки підготовки виробництва, а саме перевірено партію № 22 спреду солодко вершкового "Бурёнка 72,5%" зокрема: молочного жиру 60%, м.н. 200 г в кількості 500 кг, вартістю 16337,79 грн., дата виготовлення 18.11.2010 року та молочного жиру 25% м.н. 200 г в кількості 500 кг, вартістю 11144,75 грн., дата виготовлення 18.11.2010 року, яка не відповідає вимогам:

1. п.4.2 ТУ У15.5-23063575-007-2004 (на посвідченні про якість не вказана адреса виробництва);

2. п.5.5.2 ДСТУ 4518:2008 "Продукти харчові маркування для споживачів" номер партії на споживчій етикетці відсутній;

3. ст.5 абзац 2 Закону України "Про молоко та молочні продукти" - маркування не відповідає законодавству України;

4. ст.38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" на споживчій упаковці відсутня інформація про номер партії продукції, та не представлена декларація виробника.

Крім того, перевіркою встановлено, що 29.09.2010 року позивачем виготовлено дві партії № 35 в кількості 500 кг вартістю 16420,00 грн., № 36 в кількості 536 кг 17602,24 грн. спреду солодко-вершкового "Бурёнка"72,5% з масовою часткою молочного жиру 60% на споживчій упаковці відсутня інформація про номер партії продукції.

На підставі вказаного акту перевірки, заступником головного державного інспектора Вінницької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Берлізовим В.М. прийнято постанову №120 від 26.11.2010 року, якою на ТОВ "Люстдорф" накладено штраф у розмірі 25% вартості реалізованої продукції в сумі 4150,00 грн., а також, постанову №121 від 26.11.2010 року, якою на ТОВ "Люстдорф" накладено штраф у розмірі 25% вартості реалізованої продукції в сумі 4400,56 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного.

Здійснення державного нагляду за дотриманням якості продукції, стандартів, норм правил при виробництві, зберіганні та реалізації продукції регулюється спеціальним нормативним актом - Декретом КМУ "Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення" № 30-93 від 08.04.1993 року, згідно статті 1 якого "державний нагляд - діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади по контролю за додержанням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів в її належній якості, безпечної для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища".

Господарюючі суб'єкти в питаннях вимог щодо сировини, показників якості, методів аналізу, упаковки, маркіровки, транспортування, приймання і зберігання продовольчих товарів керуються діючими стандартами та технічними умовами.

Правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, організаційні форми їх функціонування на території України визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10 травня 1993 року № 46-93.

Згідно частини 1 статті 4 Декрету КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію" нормативні документи зі стандартизації розподіляють за категоріями, а саме: державні стандарти України; галузеві стандарти; стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок; технічні умови; стандарти підприємств.

До державних стандартів України прирівнюються державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Порядок розроблення і застосування державних класифікаторів встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання.

Статтею 7 Декрету КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію" визначено технічні умови України (ТУУ), які містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції. Державні та галузеві стандарти України та стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України, а також заміни до них, підлягають державній реєстрації у Держстандарті України, а технічні умови України в його територіальних органах - обласних центрах стандартизації і метрології (ЦСМ).

Державним стандартам присвоюють позначення, яке складається з індексу державного стандарту (ДСТ), скороченої назви держави (У), реєстраційного номера і двох останніх цифр року затвердження або перегляду стандарту.

Назва технічних умов складається з індексу документа (ТУ), скороченої назви держави (У), коду підприємства (організації) -власника оригіналу (ТУ) із ОКПО (вісім знаків), реєстраційного номера, двох останніх цифр року затвердження, наприклад: ТУУ 12345813.001-93. Технічні умови України (ТУУ) містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції.

Згідно підпункту 7 частини 1 статті 38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" № 771/97-ВР від 23.12.1997 року передбачено, що забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про: - номер партії виробництва.

Частиною 2 статті 38 зазначеного Закону зазначено, що для деяких категорій харчових продуктів відповідними технічними регламентами можуть встановлюватися специфічні обов'язкові вимоги до етикетування, крім тих, що передбачені у цій статті.

Законом України "Про молоко та молочні продукти" № 1870-IV від 24.06.2004 року визначено правові та організаційні основи забезпечення безпечності та якості молока і молочних продуктів для життя та здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України.

Як вірно встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, фірмі «Люстдорф» у формі ТОВ видано сертифікат відповідності серії ВВ № 172237 виданий ДП «Вінницястандартметрологія», термін дії якого з 22.06.2010 року до 25.02.2015 року на продукцію: спред солодко вершковий 72,5% загального жиру, зокрема молочного жиру 60% від загального вмісту жиру та спред солодко вершковий 72,5% загального жиру, зокрема молочного жиру 25% від загального вмісту жиру та відповідає усім обов'язковим вимогам ТУ У 15.5-23063575-007-2004 «Спреди. ТУ», МБТ № 5061-89, ГН 6.6.1.1-130-2006.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийняття своїх рішень, а тому оскаржувані постанови №120 та № 121 від 26.11.2010 року про накладення на позивача штрафу, є протиправними та підлягають скасуванню.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Вінницький державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: