Ухвала суду № 42014543, 18.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2014 р. м. Київ К/800/1849/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пролетарському районі м. Донецька (далі - ВВД ФССНВВПЗ України в Пролетарському районі м. Донецька) про визнання дій неправомірними, скасування постанови про призначення страхових виплат та зобов'язання здійснити перерахунок,

в с т а н о в и л а :

У березні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що є інвалідом третьої групи внаслідок травми, отриманої у 2004 році під час роботи водієм таксі в Товаристві з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Таксі-Козак». Зазначає, що у листопаді 2007 року відповідач призначив йому виплати, передбачені Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV) у розмірах, що не відповідають розміру його середнього заробітку зазначеному у довідці ТОВ «Таксі-Козак» від 30 червня 2006 року. Проте, відповідач відмовився перерахувати призначені позивачу виплати з тих підстав, що відомості зазначені в цій довідці не були підтверджені роботодавцем, а тому підстави для зміни дати по нарахуванню щомісячних страхових виплат та проведення перерахунку немає. Посилаючись на те, що розмір невиплаченої йому компенсації щомісячних страхових виплат за період з 29 листопада 2005 року по серпень 2013 року складає 32571,15 грн та уточнивши позовні вимоги, просив суд скасувати протокол від 24 грудня 2011 року №5; скасувати постанову про призначення страхової виплати від 16 листопада 2007 року № 4515 в частині визначення середньої заробітної плати у розмірі 440,00 грн та в частині призначення щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у розмірі 220,00 грн; зобов'язати страховика провести розрахунок середньомісячної заробітної плати на підставі довідки TOB «Таксі-Козак» від 30 червня 2006 року та розрахунком №1, з послідуючою щомісячною виплатою цих сум; провести нарахування невизначених щомісячних страхових виплат з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку із 29 листопада 2005 року та відшкодувати завдану шкоду в одноразовому порядку.

Постановою Пролетарського районного суду м. Донецька від 28 жовтня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів Закону № 1105-XIV. Вказує, що суди не дали належної оцінки обставинам та доказам у справи.

ВВД ФССНВВПЗ України в Пролетарському районі м. Донецька у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що страхові виплати призначені позивачу у відповідності до Закону № 1105-XIV і підстави для їх перерахунку відсутні. Зазначає, що рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 травня 2011 року у цивільній справі №2-553/11, яке набрало законної сили, позивачу відмовлено у задоволенні аналогічного позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у зв'язку з отриманою 24 жовтня 2004 року травмою під час роботи водієм таксі ТОВ «Таксі-Козак», ОСОБА_4 29 листопада 2005 року встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням, без встановлення відсотка втрати працездатності.

Згідно акту форми Н-1 від 20 березня 2006 року та акту розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 24 жовтня 2004 року форми Н-5 від 03 липня 2006 року цей випадок стався під час виконання позивачем своїх службових обов'язків, а тому пов'язаний з виробництвом.

Постановою ФССНВВПЗ України в Пролетарському районі м. Донецька від від 16 листопада 2007 року №4515/45 ОСОБА_4 призначено одноразову допомогу у сумі 22000,00 грн та щомісячну допомогу у сумі 220,00 грн з 17 вересня 2007 року.

Не погоджуючись з призначеними сумами виплат та посилаючись на довідку ТОВ «Таксі-Козак» від 30 червня 2006 року, згідно з якою, середня заробітна плата позивача складала 1492,86 грн, у 2010 році ОСОБА_4 повторно звернувся до відповідача про перерахунок призначених виплат. Проте, ФССНВВПЗ України в Пролетарському районі м. Донецька відмовило йому у такому перерахунку, оскільки відомості, зазначені у цій довідці в подальшому не підтверджені ТОВ «Таксі-Козак».

Вирішуючи спір та відмовляючи в позові, суди виходили з того, що довідка ТОВ «Таксі-Козак» від 30 червня 2006 року не відповідає вимогам закону, відомості, зазначені у ній не підтверджені, на день її складання був відсутній Акт форми Н-1 і не встановлено ступінь втрати професійної працездатності позивача Медико-соціальною експертною комісією.

Проте з таким висновками погодитись неможливо.

Із змісту позовної заяви видно, що позивач звернувся до Пролетарського районного суду м. Донецька з вимогами про визнання неправомірними дій, скасування постанов про призначення виплат та перерахунок страхових виплат.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди не звернули уваги на рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 травня 2011 року, постановлене у цивільній справі №2-553/11 за позовом ОСОБА_4 до ФССНВВПЗ України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та перерахунок страхових виплат, із тексту якої видно, що у цій справі позивач також просив визнати неправомірними дії, скасувати протокол від 24 грудня 2011 року №5, постанову про призначення страхових виплат від 16 листопада 2007 року №4515 в частині визначення середньої заробітної плати у розмірі 440,00 грн та в частині призначення щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у розмірі 220,0 грн, провести перерахунок страхових сум і відшкодувати завдану шкоду в одноразовому порядку (том І а.с. 133-136). Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 серпня 2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Відомості про скасування цих судових рішень в матеріалах справи відсутні.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

При цьому, вказана норма, стосується усіх судових рішень, а не тільки рішень судів адміністративної юрисдикції.

Отже, суди не дали належної оцінки цим судовим рішенням та не перевірили чи звертався ОСОБА_4 до суду з аналогічними вимогами, які суди загальної юрисдикції залишили без задоволення.

Тобто, суди не дослідили питання чи був зазначений спір предметом судового розгляду і насліди перегляду рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 19 травня 2011 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 03 серпня 2011 року у касаційному порядку.

За таких обставин, висновки судів не ґрунтуються на всебічно досліджених обставинах справи, а судові рішення не відповідають вимогам статті 159 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, судові рішення, підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Пролетарського районного суду м. Донецька від 28 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак