Ухвала суду № 42014461, 04.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/9991/61671/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівДонця О.Є. Мороз Л.Л. провівши у письмовому порядку касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в Одеській області про визнання нечинним та часткове скасування розпорядження за касаційною скаргою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року Білгород-Дністровський міжрайонний прокурор в Одеському окружному адміністративному суді пред'явив позов до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в Одеській області про визнання нечинним та часткове скасування розпорядження.

Вимоги обґрунтовував тим, що розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в Одеській області від 26 липня 2011 року № 722/А-2011 передано до земель запасу земельну ділянку під ріллею площею 80,00 га, яка розташована на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, і яка раніше була надана у постійне користування Державному навчальному закладу "Старокозацький професійний аграрний ліцей".

Вважає, що відповідач, передаючи до земель запасу Ради земельну ділянку, фактично вилучив її із постійного користування ліцею, внаслідок чого перевищив свої повноваження.

Просив визнати нечинним і скасувати пункти 1, 2 розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в Одеській області від 26 липня 2011 року № 722/А-2011 щодо передачі земельної ділянки до земель запасу Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Визнані нечинними та скасовані пункти 1, 2 розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в Одеській області від 26 липня 2011 року № 722/А-2011.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року апеляційну скаргу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в Одеській області задоволено частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року змінено у частині підстав задоволення позову.

В іншій частині постанову залишено без зміни.

У касаційній скарзі Білгород-Дністровська районна державна адміністрація в Одеській області вказує на те, що рішення судами попередніх інстанцій постановлені з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Просить їх скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що 26 липня 2011 року Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією в Одеській області прийнято розпорядження № 722/А-2011, пунктом першим якого передано до земель запасу земельну ділянку площею 80,00 га ріллі, яка розташована за межами населеного пункту на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, із земель сільськогосподарського призначення, раніше надану у постійне користування ДПТНЗ "Старокозацький професійний аграрний ліцей" (пункт 1). Пунктом 2 цього розпорядження Відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області доручено внести відповідні зміни до земельно-облікових даних.

08 листопада 2011 року за № 16-8443-1 позивачем внесений протест на зазначене розпорядження відповідача, але листом від 21 грудня 2011 року Одеська обласна державна адміністрація у задоволенні протесту прокурора відмовила.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності оскаржуваної частини розпорядження у звязку із тим, що Державний навчальний заклад "Старокозацький професійний аграрний ліцей" у користуванні якого перебувала земельна ділянка, не давав згоди на її вилучення.

Суд апеляційної інстанції, погодився з висновком суду першої інстанції про неправомірність оскаржуваного розпорядження, але не погодився з висновком про підстави для визнання його таким.

Правова позиція апеляційного суду є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що передана до земель запасу на підставі оскаржуваного рішення земельна ділянка раніше була надана у постійне користування Старокозацькому училищу механізації сільського господарства, належить до земель державної власності та відноситься до земель сільськогосподарського призначення (рішення виконкому Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 24 вересня 1963 року № 375 та Білгород-Дністровської районної ради від 10 вересня 1991 року № 91-ХХІ).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин визначені статтею 13 Земельного кодексу України, до яких, зокрема, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

За приписами частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Кабінет Міністрів України згідно із частиною сьомою статті 122 Земельного кодексу України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу. Порядок вилучення у постійне користування із земель державної та комунальної власності земельних ділянок та повноваження органів влади і місцевого самоврядування встановлений статтею 149 Земельного кодексу України.

Частиною шостою статті 149 Земельного кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті, які відповідно визначають повноваження районних державних адміністрацій та Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, частиною дев'ятою статті 149 цього Кодексу України передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для несільськогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Таким чином, розпорядження вказаною земельною ділянкою при передачі її для несільськогосподарських потреб відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України, а отже, Білгород-Дністровська районна державна адміністрація в Одеській області, прийнявши оскаржуване розпорядження, діяла не на підставі та у межах повноважень, наданих їй законом.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанції правильно задовольнили позов прокурора, але з урахуванням мотивів апеляційного суду.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного суду та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в Одеській області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у незміненій частині та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року в адміністративній справі за позовом Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації в Одеській області про визнання нечинним та часткове скасування розпорядження - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Донець О.Є.

Мороз Л.Л.