ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2014 року м. Київ К/9991/9361/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року
у справі № 2а-16305/10/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Холдінг»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва
про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Холдінг» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 червня 2010 року № 0004922305 (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 22 грудня 2010 року).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 червня 2010 року № 0004922305.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Солом'янському районі м. Києва була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - автомобільної заправної станції, що розташована за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 31/1, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Альянс-Холдінг», за результатами якої складений акт від 26 листопада 2009 року на бланку № 002510 (зареєстрований 20 травня 2010 року за № 0438/26/58/23/34430873).
За висновками акту перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національний банку України від 15 грудня 2004 року № 637, які полягали у неоприбуткуванні позивачем (своєчасно та у повному обсязі) готівкових коштів у сумі 20191,05 грн. згідно Z-звіту № 0380 за 15 січня 2010 року, оскільки запис в розділі 2 Книзі обліку розрахункових операцій про вказаний звіт реєстратора розрахункових операцій був внесений 14 січня 2010 року.
02 червня 2010 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0004922305, яким на підставі статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосувала до ТОВ «Альянс-Холдінг» штрафні (фінансові) санкції у сумі 100955,25 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем були своєчасно та у повному обсязі оприбутковані готівкові кошти у сумі 20191,05 грн. згідно Z-звіту № 0380 за 15 січня 2010 року, з урахуванням того, що касиром-оператором автомобільної заправної станції у графі «дата» розділу 2 книги обліку розрахункових операцій було помилково зазначено дату вказаного звіту 14 січня 2010 року, оскільки вказаний звіт реєстратора розрахункових був роздрукований об 04:17 год. 15 січня 2010 року, а також зважаючи на те, що вказана помилка була виправлена позивачем.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, згідно з абзацами 1, 3 пункту 2.6 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у щоденних звітах, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг), та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, касиром-оператором автозаправної станції був роздрукований фіскальний звіт № 0380 об 04:17 год. ранку 15 січня 2010 року на суму 20191,05 грн. Зазначений звіт вклеєний в книгу обліку розрахункових операцій та записано дату оприбуткування в книзі обліку розрахункових операцій зазначених готівкових коштів помилково не 15 січня 2010 року, а 14 січня 2010 року. Така помилка сталася із-за неуважності касира-оператора автозаправної станції, а не з метою не оприбуткування зазначених готівкових коштів, оскільки при роздрукуванні фіскального звіту 15 січня 2010 року є неможливим умисно оприбуткувати ці готівкові кошти днем раніше, тобто 14 січня 2010 року, з урахуванням того, що така помилка була виправлена позивачем у відповідності до пункту 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного рішення та наявність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Солом'янському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ А.М. Лосєв
______ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 42014428, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-16305/10/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: