Ухвала суду № 42014426, 16.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Київ К/800/45345/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Білуга С.В., Заїка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідачів щодо невиконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2013р. в частині негайного поновлення його на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Львівської митниці та стягнення з Львівської митниці заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 4928,16 грн.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014р. позов залишено без розгляду.

З такими рішеннями судді суду першої інстанції та апеляційного суду не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод а інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа зналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, судами встановлено, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. Державною митною службою України видано наказ від 28.01.2013р. №251-к про поновлення позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Львівської митниці.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. заяву ОСОБА_1, подану ним до суду в порядку частини 9 статті 267 КАС України, повернуто заявнику.

Залишаючи позов без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач дізнався про порушення свого права 01.02.2013р. - з моменту виплати йому першої заробітної плати після поновлення на посаді, проте до суду із позовом про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 24.10.2012р. по 28.01.2013р. він звернувся з пропуском місячного строку звернення до суду , передбаченого ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, лише 01.04.2014р.

З такими висновками судді суду першої інстанції та апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки строк звернення до суду пропущено, поважних причин його пропуску не наведено, а тому суди обґрунтовано прийшли до висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Посилання позивача на статтю 233 Кодексу законів про працю України також безпідставне і висновки судів не спростовує, оскільки норми Кодексу адміністративного судочинства України в частині встановлення строків звернення до суду є спеціальними по відношенню до Кодексу законів про працю, в тому числі щодо становлення строків звернення до суду.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень суддя суду першої інстанції та апеляційний суд не допустили порушень норм процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2014р. - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: С.В. Білуга

М.М. Заїка