Ухвала суду № 42014249, 16.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Київ К/800/2431/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року

у справі №2а/1770/1466/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перун» (надалі - ТОВ «Перун»)

до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (надалі - Дубенська ОДПІ Рівненської області ДПС)

про визнання дій неправомірними, -

встановив:

У квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, поставлено питання про визнання неправомірними дій Дубенської ОДПІ Рівненської області ДПС по виключенню з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 27114614,00грн., які визначені ТОВ «Перун» у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.11.2010р. по 31.08.2011р.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року, позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірними дії Дубенської ОДПІ Рівненської області ДПС по виключенню з електронної бази даних «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 27114614грн, які визначені ТОВ «Перун» у податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що самостійна зміна Дубенською ОДПІ Рівненської області ДПС в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси ТОВ «Перун».

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Дубенська ОДПІ Рівненської області ДПС звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Перун» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2010 року по 31.08.2011 року, про що складено акт №07/23/21090355 від 05.01.2012 року про неможливість підтвердждення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Перун» з платниками податків за період з 01.11.2010 року по 31.08.2011 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем: п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п.44.1 п.44.6 ст.44, п.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7наказу Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., п.3.1, п.4.1 п.8 розділу ІІІ, п.3.1 розділу V наказу ДПА України №41 від 25.01.2011р. в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього в сумі 27114614,00грн. та завищено суму податкового кредиту на суму 26298104,00грн.; п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених ТОВ «Перун» із зазначеними в додатку до акта перевірки постачальниками та покупцями.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у період що перевірявся, позивач здійснював господарську діяльність, зокрема по реалізації товарно-матеріальних цінностей своїм контрагентам, а саме, ТОВ «Камелот-2008», ДП «Граніт України» Будівельного товариства «Граніт», ТОВ «Волинь морепродукти», ПАТ «Кременецький крейдяний завод», ПП «Техносервіс», ВАТ «Сарненський хлібзавод», Волинська регіональна дирекція АБ «Укргазбанк», ТОВ «Вест-Лідер», ПП «Контранс-Сервіс», ЗАТ «Трускавецькурорт», ТОВ фірма «Поліхім», ТОВ «ПБФ «Вікторія», ТОВ «Мережі будівництва», ПП «Захід-Агроінвест», ТОВ «Карпати», ТОВ фірма «Рекорд», ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління №5», ПП «Крастер», ВАТ «Гнідавський цукровий завод», ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ТОВ «МСМ «Фаворит», ТОВ «Торговий дім «Котнар Плюс», ОСОБА_4, ПАТ «Гнідавський цукровий завод», ТОВ «Хоросківський цукровий завод», ПП «Фірма «Гамбіт», ТОВ «ДН Класік», ДП «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт», ТОВ «Альта-Віста», ТОВ «Компанія «Прогрес-2010», ПП «Садкосервіс», ПП «Агро-Продукт Груп», ТОВ «Прана 2010», ТОВ «Твін Таун», ТОВ «Інвесттрейд», ТОВ «Панорама», ТОВ «ВТМПП «Енергоспектр», ДП «Мирогощанський державний іподром», ТОВ «Стач», ППФ «Лагуна», ТОВ «Агробрікс», ТОВ «Сінтез-Ойл», ТОВ «Промінь», ТОВ «Ужгород П.С.Ю.», ПП «Еверест», ТОВ «Закарпатська продовольча група», ТОВ «Компанія Зевс ЛТД».

Як вбачається з акту перевірки, під час її проведення податковий орган дійшов до висновків, що у позивача була відсутня реальна можливість придбавати товари (роботи, послуги) у вищевказаних контрагентів-постачальників та в подальшому реалізовувати їх на адресу вищевказаних контрагентів-покупців, через відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів та іншого майна, яке економічно необхідно для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено в акті перевірки контролюючим органом, що в період 4 кв. 2010р. по 1 кв. 2011р. на ТОВ «Перун» працювало 6 осіб, в період 2-3 кв. 2011р. - 4 чоловіки. Згідно інформації Держкомзему у м.Дубно за ТОВ «Перун» рахується земельна ділянка площею 0,0337 га в м. Дубно, вул. Острозького, 7 (довідка № 01-13-06 від 04.01.2012 р.). Згідно інформації наданої КП «Архітектор» за ТОВ «Перун» зареєстроване вбудоване приміщення в м.Дубно, вул. Д. Галицького, 20 (довідка №02 від 04.01.2012р.).

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у позивача, у перевіряємому періоді, були наявні трудові та адміністративно-господарські ресурси для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вищезазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Також, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України - об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Положення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України визначають, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій, на підставі первинних бухгалтерських документів, копії яких долучені до матеріалів справи, було встановлено, що реальне здійснення господарської діяльності позивачем підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, які за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» затверджені Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Рекомендації).

Відповідно до п.п.1.3.3 п.1.3 р.1 Рекомендацій для їх реалізації створені відповідні програмні продукти, зокрема, «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», яка формується на підставі подання платниками ПДВ розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Пунктом 2.8 Рекомендацій встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до п.2.21 Рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акта перевірки про порушення платником податків податкового законодавства.

При цьому висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Згідно з п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація зібрана відповідно до цього Кодексу може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Разом з тим самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акта перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач як платник податків має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Отже, оскільки податковим органом не були ухвалені за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення та не відбулась процедура узгодження податкових зобов'язань, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо відсутності у відповідача підстав для внесення змін до АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей, внесених на підставі акту перевірки №07/23/21090355 від 05.01.2012 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлені обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов