Ухвала суду № 42014220, 18.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року м. Київ К/800/16536/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е. Карася О. В. Степашка О.І.секретаря судового засідання Іванова К. Ю.,

представник позивача Бурмака С. А.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Жовтоводський хлібозавод" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Жовтоводський хлібозавод" (далі - ПАТ "Жовтоводський хлібозавод") звернулось до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Верхньодніпровська ОДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року позов ПАТ "Жовтоводський хлібозавод" задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року апеляційну скаргу Верхньодніпровської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Верхньодніпровська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Жовтоводський хлібозавод" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Верхньодніпровською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Жовтоводський хлібозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №374/222-20309194 від 26 квітня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Жовтоводський хлібозавод" вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки Верхньодніпровською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 31 травня 2013 року: №0000862220, яким ПАТ "Жовтоводський хлібозавод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1703377, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 668161, 00 грн. та №0000852220, яким ПАТ "Жовтоводський хлібозавод" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 1831697, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 139525, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Жовтоводський хлібозавод" укладено договори поставки та купівлі-продажу з ТОВ "Еквітас", ПП "МАШПРОМСНАБ", СТОВ "Надія", ПАТ "Криворіжхліб" та договорів перевезення вантажу з ЗАТ "Переробник", ТОВ "Талісман ЛТД", ПП "Рубін-92", ФО-П ОСОБА_5 На виконання договорів виписані податкові та видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт, акти виконаних робіт. Рух товару по господарським операціям та факт надання послуг перевезення вантажу підтверджено товарно-транспортними накладними.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, укладені договори не були визнані недійсними в судовому порядку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що неподання товарно-транспортних накладних в сукупності з іншими доказами може лягти в основу висновків про недоведеність поставки товару, надання послуг, тоді як складання товарно-транспортних накладних з певними недоліками є лише порушенням ведення бухгалтерського обліку. Наявність таких недоліків у товарно-транспортних накладних не може слугувати єдиною підставою для визнання безтоварності господарських операцій за наявності всіх інших обов'язкових та належно оформлених первинних документів.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що оскільки факт здійснення ПАТ "Жовтоводський хлібозавод" господарських операцій з контрагентами підтверджено належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, то ПАТ "Жовтоводський хлібозавод" правомірно віднесено суми витрат до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та правомірно віднесено суми ПДВ, сплачені у ціні товару, до податкового кредиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ПАТ "Жовтоводський хлібозавод".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.В. Карась О.І. Степашко