Ухвала суду № 42014117, 09.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2014 р. м. Київ К/800/8796/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судових засідань: Гончар Н.О.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична Група»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року

по справі № 826/14398/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична Група»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична Група» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2012 року № 0000201530.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на його обгрунтованість.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідачем проведено перевірку ТОВ «Енергетична Група», за результатами якої щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2013 року.

На підставі висновків перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2012 року № 0000201530, яким за порушення п. 200.4 статті 200 ПК України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5629440,00 грн. за січень 2013 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд погодився з думкою податкового органу про порушення позивачем положень податкового законодавства.

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до податкового органу подано декларацію з ПДВ за січень 2013 року, в якій у рядку 23.1 сума бюджетного відшкодування ПДВ сформована з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за серпень 2012 року та складає 5629440,00 грн.

Як на порушення норм п. 200.4 статті 200 ПК України, відповідач вказує на те, що в декларації з ПДВ за серпень 2012 року задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту в сумі 6166098,00 грн. Відповідно до розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ від 08.10.2012 року №9061179537 підставою для коригування податкових зобов'язань з ПДВ вказано «повернення передоплати за товар» в сумі 323495834,57грн., у тому числі сума ПДВ 6499166,91 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про помилковість вказаних доводів податкового органу з наступних підстав.

Відповідно до додатку № 2 до декларації з ПДВ за січень 2013 року, дана сума бюджетного відшкодування у позивача виникла в серпні 2012 року у зв'язку із коригування податкових зобов'язань за серпень 2012 року після повернення покупцю авансу, що отриманий у липні 2012 року та включений до податкових зобов'язань з ПДВ, якими відповідачем погашено частину переплати платника податку, що обліковувалась на особовому рахунку, станом на 31.07.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно договору поставки № 07/01 від 16.07.2012 року, як постачальник, отримав аванс від ТОВ «Київська енергетична компанія» - покупець, в розмірі 39005007,48 грн. на підставі податкової накладної № 137 від 31.07.2012 року, сума ПДВ складає 6500834,58 грн., до декларації за липень 2012 року включено дану суму до податкових зобов'язань (рядок декларації 9 - 7354091,00 грн.), позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту даної декларації складає 6933137,00 грн. (рядок декларації 18).

Відповідно до рядка 25 декларації за липень 2012 року з ПДВ, сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду складає 6933137,00 грн.

Тобто, позивач повинен сплатити дану суму до бюджету до 10.08.2013 року.

На особовому рахунку позивача з ПДВ станом на 30.07.2012 року обраховувалась переплата з ПДВ - суми бюджетного відшкодування, позитивне сальдо - 10648809,12 грн., дана сума підтверджена відповідачем, проте, не була відшкодована позивачу фактично.

Відповідачем погашено податкові зобов'язання позивача за липень 2012 року в розмірі 6933137,00 грн. шляхом зменшення суми переплати позивача.

Враховуючи цей факт, позивач за операцією з отримання авансу фактично сплатив дані кошти до державного бюджету, зменшивши суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Проте, згідно із розрахунком № 1 від 01.08.2012 року коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 31.07.2012 року № 137 за договором №7/01 від 16.07.2012 року, складеним позивачем, у зв'язку із поверненням авансу (передплати) ТОВ «Київська енергетична компанія» в повному обсязі - платіжне доручення № 2272 від 01.08.2012 року, так як позивач не зміг виконати умови договору поставки (частково поставлено тільки товару на 10006,00 грн., ПДВ на суму 1667,67 грн.), товариство відкоригувало податкові зобов'язання в серпні 2012 року, що відображено в податковій звітності з ПДВ за липень 2012 року.

На підставі коригування показників декларації за серпень 2012 року (рядок 8.1.1), у позивача виникло від'ємне значення, що включалось до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 6166098,00 грн.

Дане від'ємне значення включено до бюджетного відшкодування в декларації за січень 2013 року в сумі 5629440,00 грн. відповідно до додатка 2 та 3 до декларації, так як в податкових періодах вересень 2012 року - грудень 2012 року сума від'ємного значення (-6166098,00 грн.) частково зменшилась за рахунок погашення податкових зобов'язань позивача за вересень 2012 року - грудень 2012 року.

Дана сума фактично сплачена до бюджету, адже на цю суму позивач зменшив власне бюджетне відшкодування, що існувало в нього станом на 30.07.2012 року, що підтверджується актом звірки від 26.10.2012 року, наявним в матеріалах справи, так як суми невідшкодованого бюджетного відшкодування, що існували у позивача станом на 30.07.2012 року, підтвердженні відповідачем.

Відповідно до п. 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку.

Пунктом 192.3 статті 192 ПК України передбачено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 3.9 п. 3 Наказу МФ України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 20.12.2011 року №1490/20228, Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8.

У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та, відповідно, податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.

У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість.

При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Відповідно до п. 1.3 п. 1 Наказу МФ України від 17.12.2012 року №1340, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 01.02.2013 року №201/22733, Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення, записи на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) здійснюється у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.

Пунктом 18 Наказу МФ України від 01.11.2011 року №1379, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22.11.2011 року №1333/20071, Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Таким чином, позивач відкоригував належним чином показники податкових зобов'язань у декларації за серпень 2012 року та відповідні реєстри податкових накладних на підставі розрахунку коригування вартісних та кількісних показників до податкової накладної, надіслав їх до контрагента - ТОВ «Київська енергетична компанія» та належним чином задекларував суми з ПДВ до бюджетного відшкодування.

Крім того, судом першої інстанції при прийнятті рішення правомірно враховано Висновок судово-економічної експертизи від 21.05.2013 року №4316/13-45 проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, відповідно до якого висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленої за рахунок платника у банку за січень 2013 року на суму 5629440,00 грн., документально не підтверджено.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична Група» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року по справі № 826/14398/13-а.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 12.12.2014 р.