Постанова № 42013723, 23.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4630/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2014 року Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 4742,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості, яка утворилася внаслідок несплати сум узгодженого податкового зобов'язання та сум податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі, направлену відповідачу за адресою його державної реєстрації, повернуто на адресу суду з відміткою "адресат не проживає" (а.с.31-39).

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З наявних матеріалів справи суд встановив, що 28.01.2013 Новосанжарською районною державною адміністрацією здійснена державна реєстрація фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. Як платник податків, відповідач з 28.01.2013 узятий на податковий облік у Новосанжарському відділенні Полтавської ОДПІ. Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 зареєстрований платником єдиного податку 2 групи за ставкою 20% від розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 7).

Відповідно до п. 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; - для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

В порушення вищевказаних норм відповідач не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб за грудень 2013 року - жовтень 2014 року, внаслідок чого та з урахуванням переплати у розмірі 113,60 грн, утворилася заборгованість у розмірі 2 897,00 грн.

У зв'язку з цим Новосанжарським відділенням Полтавської ОДПІ 27.10.2014 була проведена камеральна перевірка щодо несвоєчасності сплати сум єдиного податку та неподання річної податкової декларації платника єдиного податку за 2013 рік, результати якої оформлено актом №246/3346005837 від 27.10.2014 (а.с. 10).

За наслідками проведеної перевірки Новосанжарським відділенням Полтавської ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №246/3346005837 від 27.10.2014, яким платнику визначено штрафну (фінансову) санкцію за неподання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2013 рік у розмірі 170,00 грн (а.с. 11) та податкове повідомлення-рішення №292/17 від 29.10.2014 (а.с. 12), яким платнику визначено штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату сум єдиного податку за жовтень-грудень 2013 року та за січень-вересень 2014 року у розмірі 1 562,14 грн.

Податкове повідомлення-рішення №246/3346005837 від 27.10.2014 вручено відповідачу 28.10.2014 (а.с. 11), а податкове повідомлення - рішення №292/17 від 29.10.2014 вручено 29.10.2014 (а.с. 12).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення платником податків в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, а тому визначена відповідачем штрафна санкція є узгодженою сумою грошового зобов'язання.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 4 742,70 грн.

Згідно з вимогами п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, сума грошового зобов'язання у розмірі 4 742,70 грн. правомірно віднесена позивачем до складу податкового боргу відповідача.

Відповідач доказів на спростування наведеного або доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи слідує, що позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу №244-25 від 11.06.2014 (а.с. 13) на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 1792,60 грн, яка повернулася з відміткою пошти "адресат не проживає" (а.с. 14).

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу матеріали справи не містять.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу становить 4 742,70 грн.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення даного позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1) в доход місцевого бюджету (р/р №31518970700341 в ГУ ДКС України у Полтавській області, отримувач: місцевий бюджет Кустолівської сільської ради, код отримувача: 37464450, код платежу: 18050400) податкову заборгованість у розмірі 4 742 (чотири тисячі сімсот сорок дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Є.Б. Супрун