Постанова № 42013620, 18.09.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року 810/4890/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київськї митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

15 серпня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (далі – Товариство) із позовом до Київської митниці Міндоходів (далі - Митниця), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 25.02.2014 №125120105/2014/000033/1, від 04.03.2014 №125120105/2014/000034/1, від 12.03.2014 №125120105/2014/000035/1, від 25.03.2014 №125120105/2014/010038/2.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що під час митного оформлення товару, який ввозився на територію України, Товариство визначило його митну вартість за основним методом – за ціною договору (контракту) та заявило цей показник у деклараціях митної вартості до яких додало документи, що її підтверджують, згідно з переліком встановленим положеннями Митного кодексу України. Вважає, що Митниця безпідставно не погодилася із заявленою декларантом митною вартістю товару і незаконно прийняла рішення про коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів). Звернув увагу на відсутність підстав для витребування у Товариства додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, відсутності розбіжностей в наданих додаткових документах. Наголосив на обов’язку Митниці доводити наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, а також, на не проведенні нею процедури консультацій. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. На обґрунтування заперечення проти позову зазначив, що дії Митниці є правомірними, а також те, що відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності. Вважає, що вимога Митниці про надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості ґрунтується на законних підставах з огляду на наявність розбіжностей в поданих Товариством документах та на те, що дані документи не містили всіх відомостей, які підтверджували б числові значення складових митної вартості товарів. Зазначив, що надані Товариством документи виявились недостатніми для визнання заявленої митної вартості товару за основним методом, а тому, Митницею законно та обґрунтовано прийняті рішення про коригування митної вартості товару. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні, оскільки підстав для скасування зазначених вище рішень немає.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" є юридичною особою, яка зареєстрована 02.12.2002 і здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.11.2011 серія АГ №876788 (том 1, а.с. 14-15).

Судом встановлено, що 15.08.2012 між Товариством (Покупець) та ТОВ "Кас Хаус" (Продавець) укладено контракт №420 (далі - контракт) за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (живі раки, що живуть у прісній воді) (далі – товар) в асортименті, кількості, за цінами, у відповідності до інвойсів, які є невід’ємною частиною контракту (том 1, а.с. 26-29).

Ціни на товар встановлюються у інвойсах на кожну партію товару. Ціна включає в себе вартість продукту, тари, термозбіжної упаковки, маркування, завантаження, витрат на митне оформлення вантажу в країні Продавця, витрати на доставку товару і страхування вантажу. Продавець може переглядати ціни в залежності від сезону (пп. 2.1 контракту).

Згідно із додатковою угодою від 07.11.2013 №4 до контракту, ціна товару може змінюватися у зв’язку із сезонністю поставок, за взаємним узгодженням сторін, що може підтверджуватися будь-яким із перерахованих документів, в яких зазначена ціна на конкретну партію товару: інвойсом, специфікацією на товар, листом Продавця, додатковою угодою (том 1, а.с. 30).

Валютою контракту є долар США, а загальна вартість контракту складає 800000,00 доларів США (пп.2.2, пп.2.3 контракту).

Усі ціни по контракту та умови поставок здійснюються на умовах CIР Бориспіль, Україна, згідно Incoterms 2010. Місце відвантаження товару – аеропорт Єреван, Вірменія (пп.3.1 контракту).

Продавець зобов’язаний підготувати і передати в узгодженні строки транспортному агенту Покупця товар і забезпечити при поставці наступні документи: інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості, ветеринарний сертифікат, сертифікат про походження товару, авіа накладну, митну декларацію Продавця (пп.7.1 контракту).

Судом встановлено, що на підставі зазначеного вище контракту Товариство імпортувало товар з розмірним рядом 30г - 50г – 700кг і 800кг та 70г - 90г – 100кг і 150кг, країна виробництва якого є Вірменія, а виробником є ТОВ "Кас Хаус".

25.02.2014 з метою отримання товару на підставі контракту та його митного оформлення Товариство до Митниці подало митну декларацію (далі - МД) №125120105/2014/304001, в якій задекларувало товар (раки живі прісноводні) та заявило його вартість у загальній сумі 6205,00 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD - 9,0377) становить 56203,93 грн. (том 1, а.с. 116-117).

На підтвердження митної вартості товару, разом із зазначеною вище МД до Митниці Товариство надало пакет документів, що перелічені у графі 44 МД та які необхідні для розмитнення товару (том 1, а.с. 116-120, 121, 123, 122, 124, 129, 125-128, 134, 130-131, 132, 133, 140-146, 137-138, 139, 136, 135).

25.02.2014 посадова особа Митниці, шляхом вчинення напису на зворотньому боці декларації митної вартості від 25.02.2014 №125120105/2014/304001, витребувала від Товариства додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: копію митної декларації країни відправлення, прайс-лист виробника товару, виписку з бухгалтерської документації, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, що підготовлений спеціалізованими експертними організаціями (том 1, а.с. 119).

25.02.2014 Товариство, шляхом вчинення напису на зворотньому боці вищезазначеної декларації митної вартості, повідомило Митницю про надання додаткових документів, а саме: експортної декларації країни відправника від 23.02.2014 №С2240, видаткової накладної від 26.04.2013 №0075953328; податкової накладної від 04.04.2013 №7000174; прайс-листа відправника товару від 09.02.2014 б/н; платіжного доручення в іноземній валюті за попередні поставки від 21.05.2013 №239, а також, письмово повідомило про неможливість надання висновків експертних організацій щодо якісних та вартісних характеристик товару, оскільки, товар має обмежений термін зберігання (том 1, а.с. 148, 147, 151, 150. 149).

Однак, після додаткового надання Товариством зазначених вище документів, 25.02.2014 Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2014/000033/1, в якому митну вартість товару, на підставі наявних у Митниці відомостей та із застосуванням другорядного методу митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, визначила в розмірі 7724,97 USD за 900 кг (8,5833 USD за 1 кг) (том 1, а.с. 114).

Підстави визначення митної вартості за другорядним методом зазначені у графі 33 вищезгаданого рішення, зокрема: "метод 1 не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності, декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів та у зв’язку з невиконанням вимог ст. 58 МКУ (не включені всі складові до митної вартості товару). Застосовано метод 2. Митну вартість скориговано відповідно до МД від 16.07.2013 №125120105/2013/268118. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою, четвертою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: прайс-лист, копія митної декларації країни відправлення, виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується ввезеного товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товару підготовленні спеціалізованими експертними організаціями. Проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог статті 57 МКУ" (том 1, а.с. 81-82).

25.02.2014 Митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125120105/2014/00066, у якій Товариству повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів та подання нової ВМД із зазначенням митної вартості відповідно до наведеного вище рішення (том 1, а.с. 115).

З метою митного оформлення товару під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Державного бюджету України та прийняття Митницею рішення про можливість випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов’язання Товариство подало до Митниці нову МД від 25.02.2014 №125120105/2014/304048. У цій МД задекларувало цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням рішення Митниці про коригування митної вартості від 25.02.2014 №125120105/2014/000033/1, сплатило митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Митницею (том 1, а.с. 109-113).

04.03.2014 з метою отримання товару на підставі контракту та його митного оформлення Товариство до Митниці подало МД №125120105/2014/304690, в якій задекларувало товар (раки живі прісноводні) та заявило його вартість у загальній сумі 6887,50 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD 9,9924) становить 68949,66 грн. (том 1, а.с. 174-175).

На підтвердження митної вартості товару, разом із зазначеною вище МД до Митниці Товариство надало пакет документів, що перелічені у графі 44 МД та які необхідні для розмитнення товару (том 1, а.с. 157-158, 161, 162, 163, 129, 125-128, 130-131, 132, 164, 140-146, 139, 165).

04.03.2014 посадова особа Митниці, шляхом надіслання електронного запиту, витребувала від Товариства додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації, прайс-лист виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновок про якісні та вартісні характеристики товару підготовленого спеціалізованими експертними організаціями (том 2, а.с. 79).

04.03.2014 Товариство надіслало Митниці лист №461 про надання додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації (видаткової накладної від 26.04.2013 №0075953328 та податкової накладної від 04.04.2013 №7000174), прайс-листа виробника товару від 09.02.2014, копії митної декларації країни відправлення від 02.03.2014 №2599, а також, повідомило, що інших документів надати не має можливості у зв’язку з їх відсутністю (том 1, а.с. 172, 167, 168-170, 171, 166).

Однак, після додаткового надання Товариством зазначених вище документів, 04.03.2014 Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2014/000034/1, в якому митну вартість товару, на підставі наявних у Митниці відомостей із застосуванням другорядного методу митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, визначила в розмірі 9087,51 USD за 950 кг (9,5658 USD за 1 кг) (том 1, а.с. 159-160).

Підстави визначення митної вартості за другорядним методом зазначені у графі 33 вищезгаданого рішення, зокрема: "метод за ціною договору не застосовується тому, що у наданих декларантом додаткових документах містяться розбіжності та декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Застосований метод, за ціною договору щодо ідентичних товарів, був використаний з урахуванням МД від 15.10.2013 №125120105/2013/276948 та МД від 09.09.2013 №125120105/2013/273381. Проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог статей 57, 59 МКУ. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою, четвертою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: відповідна бухгалтерська документація (видаткові накладні); висновок незалежної експертної організації щодо якісних та вартісних характеристик товару, прайс-лист виробника, копія митної декларації країни виробника" (том 1, а.с. 99-102, 89-92).

З метою митного оформлення товару під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Державного бюджету України та прийняття Митницею рішення про можливість випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов’язання Товариство подало до Митниці нову МД від 04.03.2014 №125120105/2014/304709. У цій МД задекларувало цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням рішення Митниці про коригування митної вартості від 04.03.2014 №125120105/2014/000034/1, сплатило митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Митницею (том 1, а.с. 155-156).

12.03.2014 з метою отримання товару на підставі контракту та його митного оформлення Товариство до Митниці подало МД №125120105/2014/35187, в якій задекларувало товар (раки живі прісноводні) та заявило його вартість у загальній сумі 5600,00 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD 9,2975) становить 52204,90 грн. (том 1, а.с. 193-194).

На підтвердження митної вартості товару, разом із зазначеною вище МД до Митниці Товариство надало пакет документів, що перелічені у графі 44 МД та які необхідні для розмитнення товару (том 1, а.с. 180-181, 185, 182, 183, 184, 129, 125-128, 130-131, 132, 140-146, 139, 186.

12.03.2014 посадова особа Митниці, шляхом надіслання електронного запиту, витребувала від Товариства додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації, прайс-лист виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновок по вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (том 2, а.с. 80).

12.03.2014 Товариство надіслало Митниці лист №490 про надання додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації (видаткова накладна від 26.04.2013 №0075953328 та податкова накладна від 04.04.2013 №7000174), прайс-лист виробника товару від 09.02.2014, копію митної декларації країни відправлення від 09.03.2014 №2982, а також повідомило, що інших документів не має можливості надати у зв’язку з їх відсутністю (том 1, а.с. 187, 190, 189, 188).

Однак, після додаткового надання Товариством зазначених вище документів, 12.03.2014 Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2014/000035/1, в якому митну вартість, на підставі наявних у Митниці відомостей із застосуванням другорядного методу митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, визначила в розмірі 7652,64 USD за 800 кг (9,5658 USD за 1 кг) (том 1, а.с. 178-179).

Підстави визначення митної вартості за другорядним методом зазначені у графі 33 вищезгаданого рішення, зокрема: "метод за ціною договору не застосовується тому, що у наданих декларантом додаткових документах містяться розбіжності та декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Застосований метод, за ціною договору щодо ідентичних товарів, був використаний з урахуванням МД від 15.10.2013 №125120105/2013/276948 та МД від 09.09.2013 №125120105/2013/273381. Проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог статей 57, 59 МКУ. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою, четвертою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: відповідна бухгалтерська документація (видаткові накладні); висновок незалежної експертної організації щодо якісних та вартісних характеристик товару, прайс-лист виробника, копія митної декларації країни виробника" (том 1, а.с. 99-102, 89-92).

З метою митного оформлення товару під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Державного бюджету України та прийняття Митницею рішення про можливість випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов’язання Товариство подало до Митниці нову МД від 12.03.2014 №125120105/2014/305249. У цій МД задекларувало цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням рішення Митниці про коригування митної вартості від 12.03.2014 №125120105/2014/000035/1, сплатило митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Митницею (том 1, а.с. 176-177).

25.03.2014 з метою отримання товару на підставі контракту та його митного оформлення Товариство до Митниці подало МД №125120105/2014/306316, в якій задекларувало товар (раки живі прісноводні) та заявило його вартість у загальній сумі 6245,00 USD, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD 10,3762) становить 64965,61 грн. (том 1, а.с. 198-199).

На підтвердження митної вартості товару, разом із зазначеною вище МД до Митниці Товариство надало пакет документів, що перелічені у графі 44 МД та які необхідні для розмитнення товару (том 1, а.с. 202-203, 201, 219, 220, 221, 129, 125-128, 222, 130-131, 132, 223, 140-146, 226, 139, 224, 225).

25.03.2014 посадова особа Митниці, шляхом вчинення напису на зворотному боці декларації митної вартості від 25.03.2014 №125120105/2014/306316, витребувала від Товариства додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи з ідентифікаційними ознаками ввезеного товару; виписку з відповідної бухгалтерської документації; прайс-листи виробника товару (в порівнянні з попередніми поставками); копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією (том 1, а.с. 202).

25.03.2014 Товариство, шляхом вчинення напису на зворотному боці вищезазначеної декларації митної вартості, повідомило Митницю про надання додаткових документів, а саме: платіжного доручення в іноземній валюті від 21.05.2013 №239 (за попередні поставки), видаткової накладної від 27.12.2013 №SAP R01601O8ZY/2978324/, прайс-листа виробника товару від 20.03.2014, копії митної декларації країни відправника від 23.03.2014 №3733, висновку про вартісні характеристики товарів ТПП від 24.03.2014 №Ц-115 (том 1, а.с. 213, 211, 212, 209, 207-208).

Однак, після додаткового надання Товариством зазначених вище документів, 25.03.2014 Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №125120105/2014/010038/2, в якому митну вартість, на підставі наявних у Митниці відомостей із застосуванням другорядного методу митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, визначила в розмірі 8937,41 USD за 950 кг (9,4078 USD за 1 кг) (том 1, а.с. 204).

Підстави визначення митної вартості за другорядним методом зазначені у графі 33 вищезгаданого рішення, зокрема: "метод за ціною договору не застосовується тому, що у наданих декларантом додаткових документах містяться розбіжності та декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. Застосований метод, за ціною договору щодо ідентичних товарів, був використаний з урахуванням МД від 15.10.2013 №125120105/2013/276948. Проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог статей 57, 59 МКУ. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: відповідна бухгалтерська документація (видаткові накладні) на розмірний ряд 70-90; прайс-лист виробника (в порівнянні з попередніми поставками), банківське платіжне доручення (оплата за останню ідентичну поставку)" (том 1, а.с. 99-102).

25.03.2014 Митниця оформила картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125120105/2014/00107, у якій Товариству повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів та подання нової ВМД із зазначенням митної вартості відповідно до наведеного вище рішення (том 1, а.с. 205-206).

З метою митного оформлення товару під фінансову гарантію декларанта зі сплатою податків і зборів до Державного бюджету України та прийняття Митницею рішення про можливість випуску ввезеного товару у вільний обіг під обрані гарантійні зобов’язання Товариство подало до Митниці нову МД від 25.03.2014 №125120105/2014/306323. У цій МД задекларувало цей же товар за митною вартістю, що визначена з урахуванням рішення Митниці про коригування митної вартості від 25.03.2014 №125120105/2014/010038/2, сплатило митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Митницею (том 1, а.с. 195-196).

16.05.2014 Товариство протягом 80-денного строку з моменту випуску товару у вільний обіг подало до Митниці заяву №УРБ10/14-2241 про визнання заявленої митної вартості товарів та скасування рішень про коригування митної вартості товарів разом із додатковими документами (том 1, а.с.237 - том 2, а.с. 22).

За результатами розгляду вищезазначеної заяви Митниця надіслала Товариству лист від 26.05.2014 №06.1-47/1/16.5-3824, у якому повідомила про неможливість застосування заявленої декларантом митної вартості товарів та скасування рішень про коригування митної вартості товару від 25.02.2014 №125120105/2014/000033/1, від 04.03.2014 №125120105/2014/000034/1, від 12.03.2014 №125120105/2014/000035/1 та від 25.03.2014 №125120105/2014/010038/2 (далі - оскаржені рішення), адже, надані додаткові документи не можуть стати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, оскільки містять розбіжності та не підтверджують числових значень митної вартості товару (том 2 а.с. 26-28). Також, у цьому ж листі звернено увагу на те, що у зв’язку з розбіжностями у наданих декларантом документах для підтвердження митної вартості товару, а саме, на умовах поставки товару СІР-Бориспіль у інвойсі на поставку зазначено, що товар не був застрахований, що суперечить положенням визначеним Міжнародною торговою палатою щодо правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2010".

Також, Митницею звернено увагу на те, що Товариству було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару: копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, що підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, прайс-лист виробника товару та страхові документи. Проте, для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару Товариство надало копію митної декларації країни відправлення, прайс-лист виробника та відмовилось подавати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, що підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК), а також, положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 МК, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст. 248 МК).

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст. 257 МК).

Статями 49 та 50 МК встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Положеннями частин четвертої та п’ятої статті 58 МК визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МК, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу (ч.1 ст. 52 МК).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.2 ст. 52 МК).

Згідно із частиною першою статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Положеннями частини другої статті 53 МК встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, з аналізу положень частин першої та другої статті 53 МК випливає, що МК містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Окрім цього, положеннями частини п’ятої статті 53 МК встановлено заборону вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вищезазначене кореспондується з положеннями статті 318 МК, якими встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. А також, відповідає пунктам 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (далі - Міжнародна конвенція), якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вищенаведене узгоджується із закладеними у положеннях статті 8 МК принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною першою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч.1 ст. 57 МК).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст. 57 МК).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст. 57 МК).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст. 57 МК).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК (ч.2 ст. 54 МК).

Положеннями частини першої статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні, б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК).

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК (ч.3 ст. 58 МК).

Положеннями частини четвертої статті 54 МК встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також, у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (ч.5 ст. 54 МК).

Частиною шостою статті 54 МК встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п’ятої статті 54, статті 58 МК надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов’язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також, відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору наведених у статті 58 МК.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов’язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже, такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, що необхідні для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи і для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з’ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині третій статті 53 МК.

Крім того, пунктами 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції встановлено стандартне правило: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; у випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Також, у листі Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014 №7420/7/99-99-24-02-04-17 "Щодо додержання законодавства України з питань визначення митної вартості" зазначено: "що МК визначений виключний перелік підстав для запиту додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. До таких підстав відповідно до частини третьої статті 53 МК віднесено: 1) наявність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, розбіжностей; 2) наявність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, ознак підробки; 3) відсутність в документах, які підтверджують митну вартість товарів, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Додаткові документи відповідно до частини четвертої статті 53 МК запитуються органом доходів і зборів виключно у випадку наявності у останнього підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Інших підстав для запиту додаткових документів законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

У випадку встановлення визначених законодавством підстав для запиту додаткових документів посадова особа органу доходів і зборів здійснює письмовий запит додаткових документів із зазначенням конкретних документів, які необхідно подати. При цьому необхідність надання окремих додаткових документів повинна визначатися посадовою особою виходячи з особливостей зовнішньоекономічної операції.

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається органом доходів і зборів виключно у випадках, якщо встановлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, в тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Перелік таких випадків є виключний та визначений частиною шостою статті 54 МК".

Згідно частини третьої статі 54 МК, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Положеннями частини другої статті 55 МК встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, право Митниці на витребування додаткових документів закон тісно пов’язує з наявністю розбіжностей чи ознак підробки у основних документах, які повинні доводитись митним органом при витребувані додаткових документів.

Під час митного оформлення товарів, за яким були прийняті оскаржувані рішення, Товариство надавало усі необхідні документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК. Однак, Митниця жодним чином не вказала на будь-які наявні розбіжності чи ознаки підробки в поданих документах, а лише витребувала додаткові документи. При цьому, Митниця не зазначила, які саме факти чи складові митної вартості потрібно підтвердити запитуваними документами, не зазначила і причин та підстав необхідності надання таких документів. А також, у всіх оскаржуваних рішеннях не зазначено розбіжностей, які б стосувалися основного переліку документів для підтвердження митної вартості товарів, який визначено у частині другій статті 53 МК.

Необхідно зазначити, що Митницею тільки під час розгляду додатково поданих документів протягом 80 днів з моменту випуску товарів у вільний обіг зазначено, що розбіжності у наданих декларантом документах для підтвердження митної вартості товару полягають у тому, що на умовах поставки товару СІР-Бориспіль у інвойсі на поставку зазначено, що товар не був застрахований, що суперечить положенням визначеним Міжнародною торговою палатою щодо правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2010". Окрім цього, Митницею вказано, що для підтвердження заявленої митної вартості товару Товариству було запропоновано надати наступні документи: 1) копію митної декларації країни відправлення; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями; 3) прайс-лист виробника товару; 4) страхові документи. Дані вимоги зазначені у письмовому вигляді на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.

Проте, для підтвердження заявленої митної вартості товару Товариство надало: 1) копії митної декларації країни відправлення; 2) прайс-лист виробника. Від подання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, які підготовлені спеціалізованими експертними організаціями Товариство відмовилось.

З приводу вищенаведених тверджень Митниці необхідно зазначити наступне.

Із написів на зворотному боці декларації митної вартості від 25.02.2014 №125120105/2014/304001 та декларації митної вартості від 25.03.2014 №125120105/2014/306316 судом встановлено, що посадова особа Митниці 25.02.2014 витребувала від Товариства додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) копію митної декларації країни відправлення; 2) прайс-лист виробника товару; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, а 25.03.2014 – 1) банківські платіжні документи з ідентифікаційними ознаками ввезеного товару; 2) виписки з відповідної бухгалтерської документації; 3) прайс-листи виробника товару (в порівнянні з попередніми поставками); 4) копії митної декларації країни відправлення; 5) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (том 1, а.с. 119, 202).

Також, судом встановлено, що 04.03.2014 та посадова особа Митниці, шляхом надіслання електронного запиту, витребувала від Товариства додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прайс-лист виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновок про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а 12.03.2014 - 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прайс-лист виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (том 2, а.с. 79, 80).

Таким чином, із вищенаведеного випливає, що Митницею страхові документи від Товариства не витребовувались, як це зазначено Митницею у листі від 26.05.2014 №06.1-47/1/16.5-3824.

Необхідно зазначити, що Інкотермс, офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, не встановлюють порядок визначення митної вартості та того, які витрати включати до неї, а які ні. Дані правила регулюють відносини між сторонами зовнішньоекономічного договору.

Порядок визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) визначено у статті 58 МК. Зокрема, у частині десятій статті 58 МК визначено виключний перелік витрат (складові митної вартості), які додаються до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Із пояснень представника позивача судом встановлено, що у інвойсах, які подавалися до митного оформлення, постачальник товарів ТОВ "Кас Хаус" зазначив, що страхування товару ним не здійснювалося. Оскільки постачальник не здійснив страхування вантажу не дивлячись на погодження умов поставки СІР (страхувальники у Вірменії відмовились страхувати живий вантаж у зв’язку з високою смертністю), то Товариство самостійно здійснило страхування вантажу по всім поставкам в даній справі та надало разом з митними деклараціями страхові поліси (в графі 44 МД код 3008), які містять вартість такого страхування. А тому, вартість зазначеного страхування Товариство включило до митної вартості товару (том 1, а.с. 123, 161, 182, 219, 245).

Отже, з вищезазначеного випливає, що Товариством дотримано норми МК щодо порядку визначення митної вартості товарів та задекларовано всі складові такої вартості, у тому числі вартість страхування товарів, що підтверджується інвойсами з інформацією про відсутність страхування товару та страховими полісами про наявність страхування товару по кожній поставці.

Таким чином, суд вважає, що Митницею не доведено декларанту те, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, Митницею не надано доказів того, що документи, подані Товариством для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відносно відсутності висновку експертної організації щодо якісних характеристик товару, то за правилами частини третьої статті 53 МК такі документи надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності в декларанта. При цьому, Митницею не доведено, що їх відсутність не дала змогу визначити митну вартість за основним методом.

Щодо визначення митної вартості товарів за другорядним методом, а саме, за ціною договору щодо ідентичних товарів необхідно зазначити наступне.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена частиною другою статті 58 МК. Відповідно до вказаної норми, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Суд вважає, що ненадання Товариством всіх запитуваних Митницею документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування Митницею коригування митної вартості. Також, Митницею не надано доказів існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору, наведених у статті 58 МК.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Митницею неправомірно відмовлено Товариству у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначивши митну вартість за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів. А прийняті Митницею оскаржувані рішення містять загальні посилання та не розкривають фактів і відомостей, не деталізують конкретних обставин та підстав, які повинні міститись у рішеннях про коригування митної вартості, що вказує на їх необґрунтованість та невідповідність вимогам частини другої статті 55 МК.

Положеннями частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Проте, Митницею не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм митного законодавства, а відтак, не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із положеннями частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Товариством за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., доказів понесення інших судових витрат суду не надано. Тому, судові витрати щодо сплати судового збору в зазначеній сумі підлягають присудженню на користь Товариства.

Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів: №125120105/2014/000033/1 від 25.02.2014, №125120105/2014/000034/1 від 04.03.2014, №125120105/2014/000035/1 від 12.03.2014, №125120105/2014/010038/2 від 25.03.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, ідентифікаційний код 32294926) судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.