Постанова № 42013619, 02.10.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 року 810/4828/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛАНАР" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛАНАР" (далі - Товариство) з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ) в якому просить:

визнати протиправними дії ДПІ по проведенню зустрічної звірки Товариства, за результатами якої складено акт від 22.07.2014 №374/10-04-22-20/39203856 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БАЛАНАР" (код ЄДРПОУ 39203856) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період червня 2014 року";

визнати протиправними дії ДПІ, які полягають в зміні в Аналітично-інформаційній системі "Податковий блок" на підставі акта від 22.07.2014 №374/10-04-22-20/39203856 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БАЛАНАР" (код ЄДРПОУ 39203856) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період червня 2014 року" показників податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані Товариством в період з 01.06.2014 по 30.06.2014;

зобов’язати ДПІ вилучити з Аналітично-інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акта від 22.07.2014 №374/10-04-22-20/39203856 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БАЛАНАР" (код ЄДРПОУ 39203856) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період червня 2014 року".

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки ДПІ про нереальність укладених правочинів, про відсутність умов для здійснення фінансово-господарської діяльності є безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на інформації, яка міститься в актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів - службової інформації, яка не є належним і допустимим доказом. Звернув увагу на те, що факт наявності інформації в автоматизованих базах даних та службових документах податкового органу про відсутність платників податків за юридичними адресами не може бути підставою для висновків про неправомірне формування податкових зобов’язань, якщо така адреса відповідає даним ЄДРПОУ. Крім того, зазначив, що податкові органи не мають права вносити до автоматизованої бази даних зміни щодо донарахування податків на підставі власних висновків про недійсність угод платника податку. Такі зміни вносяться тільки після направлення платнику податків рішення про нарахування грошового зобов’язання. Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, у письмовому запереченні на позов зазначив, що дії ДПІ щодо оформлення результатів зустрічної звірки в акті «Про неможливість проведення зустрічної звірки» є по суті виконанням службовими особами своїх обов’язків, а висновки такого акта не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Вважає, що в даному випадку перевіркою не було встановлено факту завищення суми об’єкта оподаткування, а тому, не прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення за актом перевірки – не порушує прав позивача. Під час судового розгляду представник відповідача позов не визнав, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.07.2014 серії ААВ №566456, 05.05.2014 Товариство зареєстроване як юридична особа з ідентифікаційним кодом №39203856 за місцезнаходженням: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 86, офіс 1, основним видом економічної діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля. Також, 06.05.2014 Товариство взяте ДПІ на облік як платник податків та як платник єдиного внеску (том 1, а.с. 11-12).

19.06.2014 ДПІ Товариству на адресу 08322, вул. Броварська, буд.2-а, с. Проліски, надіслано письмовий запит про надання пояснення та їх документального підтвердження №33528/10/10-04-15-20, який воно отримало 25.06.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 73-74, 75).

Також 19.06.2014 ДПІ на підставі листа ГУ Міністерства доходів і зборів України у Київській області від 18.06.2014 №4562/7/10-36-20-01-30 надіслано Броварській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області запит №1285/9/10-04-15-20 на відпрацювання ризикового платника податків – Товариства, оскільки, встановлені ознаки ризиковості, платник потребує встановлення місцезнаходження, опитування посадових осіб та засновників оперативним підрозділом ГУ Міндоходів України (том 1, а.с. 72).

22.07.2014 начальником ДПІ на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України підписаний наказ №513 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БАЛАНАР" (код ЄДРПОУ 39203856) з питань дотримання вимог податкового законодавства при сплаті податку на додану вартість за червень 2014 року, а також, підписано направлення на перевірку №329 (том 1, а.с.76, 77).

Працівниками ДПІ, з метою вручення наказу від 22.07.2014 №513 та направлення від 22.07.2014 №329 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, 22.07.2014 був здійснений виїзд на податкову адресу Товариства, а саме, 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 86. Проте, за податковою адресою посадові особи Товариства не знаходилися про що складено акт №317/2-2 (том 1, а.с. 80).

22.07.2014 на підставі вищезазначеного акта підготовлено запит до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №1523/9/10-04-22-2 на встановлення місцезнаходження Товариства. Також, 22.07.2014 ДПІ на ім’я начальника оперативного управління Броварської ОДПІ надіслано лист про вжиття необхідних заходів щодо встановлення місцезнаходження Товариства, його засновників, керівників та надання ними пояснень і документальних підтверджень щодо питань викладених у вищезазначеному запиті (том 1, а.с. 78, 79).

Як зазначено в акті від 22.07.2014 №374/10-04-22-10/39203856 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БАЛАНАР" (код ЄДРПОУ 39203856) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період червня 2014 року" (далі – акт перевірки), оскільки Товариство змінило адресу реєстрації з "08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски вул. Броварська, буд.2-а" на "08300, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 86" і за попередньою адресою не знаходиться, а за новою адресою здійснено виїзд та встановлено, що Товариство не знаходиться, то 22.07.2014 у приміщенні ДПІ відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства з питань підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за червень 2014 року та складено вищезазначений акт перевірки (том 1, а.с. 90-109).

У ході проведення вищезазначеної перевірки ДПІ встановлено:

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 135, 138, 187, 198, 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI (зі змінами та доповненнями). Дані, відображені у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з товарно-матеріальними цінностями (робіт, послуг), отриманих за період червень 2014 року з підприємствами постачальниками, та реалізованими покупцям - не є дійсними;

- неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності ТОВ "БАЛАНАР" у порядку, передбаченому діючим законодавством України по зазначеним операціям по взаємовідносинам за період червень 2014 року з підприємствами постачальниками та відповідно подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців.

З пояснень представників сторін судом встановлено, що на підставі акта перевірки ДПІ податкові повідомлення-рішення не приймала.

На виконання вимог ухвали суду від 18.09.2014 ДПІ надано лист від 22.09.2014 №1960/9/10-36-10-014 у якому зазначено, що: "акт перевірки внесено до АІС "Податковий блок", що вплинуло на показники податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ за червень 2014 року" (том 1, а.с. 125-126).

Окрім цього, 22.09.2014 ДПІ суду надано додаткові письмові пояснення №1960/9/10-36-10-014 у яких зазначено, що: "акт перевірки було внесено до АІС "Податковий блок". За результатами внесення акта перевірки в АІС "Податковий блок" показники по податковим зобов’язанням та по податковому кредиту зменшено до "0", що вплинуло на задекларовані Товариством податкові зобов'язання" (том 1, а.с. 128).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК).

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ДПІ по проведенню зустрічної звірки Товариства, за результатами якої складено акт перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями статті 62 ПК встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що дії ДПІ щодо проведення перевірок та звірок і оформлення їх результатів актом по суті є виконанням службовими особами своїх обов'язків. Проведення перевірок та звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Окрім того, у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті вищезазначених приписів, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки дії з проведення зустрічних звірок не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

Аналогічну правову позицію викладено в судовому рішенні Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 по справі №К/800/40107/14.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ДПІ, які полягають в зміні в Аналітично-інформаційній системі "Податковий блок" на підставі акта перевірки показників податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані Товариством в період з 01.06.2014 по 30.06.2014 та позовної вимоги про зобов'язання ДПІ вилучити з Аналітично-інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі цього ж акта перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 63.1 статті 63 ПК, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями статті 66 ПК визначені підстави для внесення змін до облікових даних платників податків, а саме: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 66.2 ст. 66 ПК).

Згідно з пунктами 183.1, 183.12, 183.15 статті 183 ПК, будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Із вищезазначеного випливає, що відповідач має право вносити зміни в облікові дані платника, проте, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни несуть за собою податкові зобов'язання, які визначені підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК - податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп.54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПК).

Відповідно до абзацу 1 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК - податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Крім того, у пункті 1.6.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, що затвердженні Державною податковою службою України наказом від 31.10.2012 №948 (редакція, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Отже, ПК передбачено лише два способи визначення податкових зобов'язань платника податків: самим платником податків шляхом подання податкової декларації (податкового розрахунку) або податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому порядку. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту нарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК та його узгодження.

Необхідно зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК.

Враховуючи вищенаведене, внесення змін податковим органом до баз даних АІС “Податковий блок” тощо на підставі акта перевірки, зокрема, зменшення податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість, без прийняття податкового повідомлення-рішення і без зміни цих показників цим підприємством самостійно шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права і інтереси останнього.

Як встановлено судом, за результатами перевірки Товариства ДПІ повідомлення-рішення не приймались, проте, ДПІ були несенні зміни на підставі акта перевірки в АІС "Податковий блок" до показників по податковим зобов’язанням та по податковому кредиту, які зменшено до "0", що вплинули на задекларовані Товариством податкові зобов'язання.

Отже, дії ДПІ по внесенню змін в АІС "Податковий блок" задекларованих платником податків показників податкових зобов'язань і податкового кредиту в даному випадку є протиправними, оскільки, відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку спричиняє реальним змінам майнового стану такого платника, тому, належним способом захисту прав та інтересів платника податків є вилучення із зазначеної бази таких показників податкових зобов'язань та податкового кредиту.

За вищенаведеного, суд вважає, що позовну вимогу про визнання протиправними дій ДПІ, які полягають в зміні в Аналітично-інформаційній системі "Податковий блок" на підставі акта перевірки показників податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані Товариством в період з 01.06.2014 по 30.06.2014, та позовну вимогу про зобов’язання ДПІ вилучити з Аналітично-інформаційної системи “Податковий блок” інформацію, внесену на підставі цього ж акта, належить задовольнити.

Положеннями частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

У частині третій статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позивачем за розгляд даної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн., а суд відмовляє у задоволенні однієї позовної вимоги, то судові витрати у сумі 48,72 грн. підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дій Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, які полягають в зміні в Аналітично-інформаційній системі "Податковий блок" на підставі акта від 22.07.2014 №374/10-04-22-10/39203856 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БАЛАНАР" (код ЄДРПОУ 39203856) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період червня 2014 року" показників податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані Товариством в період з 01.06.2014 по 30.06.2014.

Зобов'язати Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області вилучити з Аналітично-інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акта від 22.07.2014 №374/10-04-22-10/39203856 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БАЛАНАР" (код ЄДРПОУ 39203856) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період червня 2014 року".

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛАНАР" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд 86, ідентифікаційний код 39203856) сплачену суму судового збору у розмірі 48,72 грн. (сорок вісім грн. 72 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.