Постанова № 42013613, 24.12.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2014 рокум. Ужгород№ 807/3359/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинець Д.В.

при секретарі Гелетей А.В.

за участю:

позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2,

відповідача: Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - представники Мошак В.І., Сабадош А.Ю.,

свідка: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області якою просить: визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 08.10.2014 р. № 0001022202, (форма "С") загальна сума-1222,50 грн., № 0001032202, (форма "С") загальна сума-2042,00 грн., № 0001042202, (форма "С") загальна сума-17000,00 грн.; визнати протиправним та скасувати акт (довідку) фактичної перевірки на бланку № 000278 від 19.09.2014 р. повністю; всі судові витрати покласти на відповідачів.

У відповідності до заяви від 04.11.2014 року позивачем було надіслано до суду уточнену позовну заяву, згідно до якої позивач просить: визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області від 08.10.2014 р. № 0001022202, (форма "С") загальна сума-1222,50 грн., № 0001032202, (форма "С") загальна сума-2042,00 грн., № 0001042202, (форма "С") загальна сума-17000,00 грн.; визнати протиправними дії працівників Головного управління Міндоходів у Закарпатській області по складанню акта (довідки) фактичної перевірки на бланку № 000278 від 19.09.2014 р. та скасувати даний акт (довідку) фактичної перевірки повністю; всі судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали уточнений позов та просили задовольнити уточнені позовні вимоги.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що податковим органом було складено акт за № 000278 від 19.09.2014 року, згідно якого працівником позивача було порушено вимоги податкового законодавства та на підставі даного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.10.2014 р. № 0001022202, (форма "С") загальна сума-1222,50 грн., № 0001032202, (форма "С") загальна сума-2042,00 грн., № 0001042202, (форма "С") загальна сума-17000,00 грн. та прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Позивач з результатами перевірки та складеним актом та на його основі податкових повідомлень-рішень не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням вимог чинного податкового законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог у повному обсязі з мотивів наведених у письмових запереченнях та просили суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що є робітником ОСОБА_1 та під час перевірки перевіряючі надали лише службові посвідчення, а пояснення вона надавала не розуміючи своїх дій в іншому приміщенні, кошти які знаходтились по місцюперевірки не відносяться до господарської діяльності магазину та журнал РРО надала на вимогу ревізорів.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, представників відповідача, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що в задоволені уточнених позовних вимог слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.09.2014 року працівниками Головного управління Міндоходів у Закарпатській області проведено фактичну перевірку магазину та кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, господарської діяльності ФОП ОСОБА_1

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність по реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів на загальній системі оподаткування.

В результаті фактичної перевірки складено акт № 000278 від 19.09.2014, яким встановлено:

- зберігання (реалізацію) алкогольних напоїв без марок акцизного податку, встановленого зразка, а саме в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» на прилавку виявлено зберігання (реалізацію) однієї упаковки вина «Ізабелла» (виробництво ТО В «Фрут Мастер Фукс Україна, м.Берегово), об'ємом 1 л. вартістю 22,00 грн., без марки акцизного податку встановленого зразка, а також в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за барною стійкою на полиці встановлено зберігання (реалізацію) однієї пляшки настоянки «Unicum» (виробництва Zwack Unicum Nyrt, Budopest) об'ємом 0.7 л., вміст алкоголю 40% вартістю 360,00 грн.. без марки акцизного податку встановленого зразка.

Вищенаведене підтверджується поясненням продавця ОСОБА_5 (а.с.58).

Враховуючи вищевказане позивачем порушено норми: ст.226 Податкового Кодексу та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995.

Згідно з абз.15, ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що виробництво, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, ДПІ у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області правомірно та обгрунтовано винесено податкове повідомлення рішення №0001042202 від 08.10.2014, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 17 000 грн.

При проведенні перевірки встановлено непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через РРО, без роздрукування відповідного розрахункового документу та невидача особі, яка отримує товар розрахункового документу встановленої форми, а саме при проведенні реалізації сигарет «Winston-Silver» за ціною 16,00 грн., розрахунковий документ не роздруковувався та не видавався.

Відповідно до п.1, 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим, позивачем незабезпечене виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків або їх зберігання в КОРО протягом встановленого терміну в загальній кількості 6 «Z-звітів»,

а саме до кінця перевірки не представлено «Z звіти» №1197, №1196, №1170, №1112, №1108, №1095. Відміток про несправність РРО або інших у КОРО немає.

Відповідно до п.9 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Таким чином, ДПІ у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 №0001032202 та застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 2042 грн.

Фактичною перевіркою встановлено факт необлікування (не оприбуткування) в книзі обліку розрахункових операцій відповідно до фіскальних звітних чеків в день надходження готівкових коштів (відсутній запис про отримані кошти в КОРО) на суму 244,50 грн., а саме в ОРО №0713001966/р2 відсутній запис за 09.09.2014 щодо отриманих готівкових коштів згідно «Z звіту» №1209 у розмірі 244,50 грн.

Пунктом 2.6. статті 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в країні» уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно) вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Здійснюючи господарську діяльність позивач порушив норми вищезгаданого Положення.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, о встановлюється Національним банком України. Зокрема, застосовується фінансові санкції у вигляд штрафу, у тому числі за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Штрафна санкція у розмірі 1222,5 грн., була застосована відповідно до Указу Президента країни «Про застосування штрафних санкцій за порушення регулювання обігу готівки» за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, винесене податкове повідомлення-рішення від 08.10.2014 №0001022202 на суму 1222,5 грн. є правомірним та обгрунтованим.

Також, позивач в позовній заяві не заперечує по суті виявлених порушень, а вказує на неправомірність проведення перевірки та оформлення її результатів.

Відповідно до Постанови Вищого адміністративного суду від 12.12.2013 №К/800/30045/13, якою встановлено, що згідно позиції Верховного Суду України від 24.12.2010 платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового чи іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Посилання позивача на те, що в акті зазначено, що фактична перевірка проводилась в присутності ФОП ОСОБА_1, який в цей час знаходився за межами України, та як доказ додано копії паспорта з відмітками митниці, є необгрунтованим.

В п.1.6 Акта фактичної перевірки №000278 від 19.09.2014 вказано, що перевірка проведена в присутності ОСОБА_5, посада - продавець у ФОП ОСОБА_1.

Посилання позивача на те, що в порушення п.80.2 ст.80 ПКУ платнику податків чи його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, не було надано під розписку до початку проведення фактичної перевірки копії наказу керівника контролюючого органу про проведення такої перевірки є безпідставним.

Згідно з ст.81.1 Податкового Кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення за умови пред'явлення таких документів:

1.Направлення на проведення такої перевірки в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта фізичної особи-платника податку, який перевіряється, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової особи, яка проводитиме перевірку.

2.Копія наказу про проведення перевірки;

3.Службового посвідчення осіб, які зазначенні в направленні на проведення перевірки.

Дані документи були пред'явлені перевіряючими перед початком проведення фактичної перевірки.

А саме, в направленнях від 22.08.2014 №301/22-02, №302/22-02 засвідчено продавцем ОСОБА_5, що їй пред'явлено вказані направлення та вручено копію наказу від 22.08.2014 №267 про проведення фактичної перевірки (а.с.60,61,62).

Разом з тим, у вищенаведених направленнях зазначено, що вказана перевірка проводиться з 10.09.2014 тривалістю до 10 діб.

Ст.82.3 Податкового Кодексу визначено, що тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього кодексу не повинна перевищувати 10 діб.

А отже, перевірка розпочалась 10.09.2014, завершилась 19.09.2014, складено акт фактичної перевірки №000278 від 19.09.2014. Та зареєстрований в органі Міндоходів за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання наступного робочого дня після завершення перевірки, а саме 22.09.2014 (ч.5, ст.86 ПКУ).

Щодо посилання Позивача на те, що акт про відмову від підпису платника податків або його уповноваженого представника, або особи, яка фактично проводить розрахункові операції не було складено є довільним.

Відповідно до ст.86.5 ПКУ у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта посадовими особами складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складання реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків.

Вказаний акт про відмову складений, та є наявним в матеріалах справи (а.с.59).

Таким чином, вказана перевірка проведена з дотриманням норм чинного законодавства, а винесені податкові повідомлення-рішення є законними та обгрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяД.В. Іванчулинець