Постанова № 42013577, 24.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 р. Справа №804/19273/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2014 року Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, у якому просить:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. щодо винесення постанови від 06.11.2014 року про стягнення з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» виконавчого збору у розмірі 1632,29 грн. у виконавчому провадженні №44364939;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.11.2014 року у виконавчому провадженні №44364939.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року позовну заяву Державного підприємства «Придніпровська залізниця» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 4 грудня 2014 року.

3 грудня 2014 року позивач надав суду заяву про долучення до матеріалів справи оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 182,70 грн.

Щодо клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, суд не знайшов заявлене клопотання позивача обґрунтованим, оскільки права та обов'язки вказаного суб'єкта не зачіпаються при розгляді цієї справи, у зв'язку із чим підстави для задоволення клопотання відсутні.

5 грудня 2014 року відкрито провадження у справі у зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви та відповідністю адміністративного позову вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідач повторно у судове засідання не прибув, і суд не знайшов підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області по справі №180/149/14-ц від 12 березня 2014 року позовні вимоги про стягнення сум моральної шкоди були задоволені частково, вирішено стягнути солідарно з Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ОСОБА_5 та АТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_6 сум відшкодування моральної шкоди в розмірі 97450 грн.

12.08.2014 постановою старшого державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола Віталія Олексійовича ВП №44364939 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/180/398/2014, виданого 03.06.2014 Марганецьким міським судом Дніпропетровської області про стягнення з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_6 сум відшкодування моральної шкоди в розмірі 97450 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження було встановлено боржнику строк для самостійного виконання виконавчого документа до 18.08.2014 року.

При цьому визначено, що сплаті підлягають грошові кошти у розмірі 97450 грн. та зазначено номер розрахункового рахунку стягувача у ПАТ «Укрсиббанк», на який належить в добровільному порядку перерахувати кошти.

На добровільне виконання виконавчого листа суду на користь фізичної особи ОСОБА_6 на вказаний відповідачем розрахунковий рахунок ДП «Придніпровська залізниця» платіжним дорученням №2527 від 18.08.2014 року перераховано суму моральної шкоди в розмірі 81127,10 грн. із зазначенням призначення платежу «відшкодування моральної шкоди по справі від 12.08.2014 року, вик.лист №2/180/398 від 31.07.2014 року Марганецький міськсуд».

Одночасно 18.08.2014 року платіжним дорученням №2528 ДП «Придніпровська залізниця» було перераховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 16322,90 грн. із призначенням платежу «*101;01074377;01 прибутковий податок із суми моральної шкоди ОСОБА_6 згідно ВП №44364939 по виконавчому листу №2/180/398/2014. Термін сплати 18.08.2014 року».

18.08.2014 року боржник листом №НЮв-4/794 повідомив державного виконавця про добровільне виконання вимог виконавчого документу №2/180/398/2014.

В цей же день, 18.08.2014 року згідно постанови державного виконавця у ВП №44364939 виконавче провадження було зупинено із зазначенням підстав зупинення - направлення державним виконавцем на адресу суду заяви про роз'яснення судового рішення.

На вимогу суду ані заява про роз'яснення судового рішення ані відповідне судове рішення відповідачем не надані, при цьому ухвала суду про роз'яснення судового рішення по справі №180/149/14-ц в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.

05.11.2014 року відповідачем поновлено виконавче провадження.

06.11.2014 року відповідачем винесено оскаржувану постанову у виконавчому провадженні №44364939 про стягнення з боржника виконавчого збору, згідно якої стягнуто виконавчий збір у розмірі 1632,29 грн., у зв'язку із невиконанням у добровільному порядку вимог виконавчого документу.

06.11.2014 року виконавче провадження №44364939 з примусового виконання виконавчого листа №2/180/398/2014 приєднано до зведеного виконавчого провадження №45370429.

Платіжним дорученням №15723 від 06.11.2014 року на користь кіровського відділу ДВС перераховані 1162841,89 грн., із призначенням платежу «Документ СКБ Оплата по виконанню рішень суду про стягнення моральної шкоди внаслідок ДТП у м. Марганець 12.10.2010 року по спо згідно реєстру 4/1046 від 06.11.2014 року.

Згідно інформації про виконавче провадження, станом на 05.12.2014 року результатами виконавчого провадження є стягнення згідно ВП 97450 грн., у тому числі добровільно 81127,10 грн.

10.12.2014 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №44364939.

Заявлений спір точиться щодо того, чи вважається повним виконанням зобов'язання боржника за виконавчим документом про відшкодування сум моральної шкоди сплата стягуваних за судовим рішенням сум у разі утримання боржником з присудженого розміру відшкодування податку на прибуток громадян.

Відповідно до статті 162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб (далі - податок) є, відносно розглянутого випадку, як фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і податковий агент.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Кодексом.

Згідно підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

Таким чином вирішальним для розгляду справи є визначення чи підлягають оподаткуванню податком з доходів громадян суми за виконавчим документом, що виконується у спірному виконавчому провадженні.

З рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області по справі №180/148/14-ц від 12 березня 2014 року вбачається стягнення на користь ОСОБА_6 сум відшкодування моральної шкоди 97450 грн., яка є донькою загиблого у результаті аварії.

Отже, оскільки шкода життю та здоров'ю спричинена батьку платника податку, присуджені судом суми відшкодування моральної шкоди є доходом, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - ОСОБА_6, тобто підлягають оподаткуванню за встановленими ставками.

Вирішуючи спір на користь позивача, суд виходить із того, що чинне законодавство України передбачає можливість виконання боржником грошового зобов'язання за виконавчим документом як шляхом самостійного перерахування на користь та, зокрема, на рахунок стягувача, так і на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Вибір боржником способу та порядку добровільного виконання виконавчого документа в межах запропонованих шляхів визначає й відповідні особливості такого виконання.

Так, оскільки відділи державної виконавчої служби згідно зі статтею 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» є юридичними особами, мають розрахункові та інші рахунки в установах банків, гербову печатку, відповідно до статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений ним рахунок у банку або в іншій фінансовій установі чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

При цьому, згідно частини п'ятої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами та прямо забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету врегульовано статтею 168 Податкового кодексу України.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.

Згідно вказаної норми, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Належить зазначити, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, зокрема, юридичну особу (її філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, суд доходить висновку, що у разі виконання боржником - ДП «Придніпровська залізниця» грошового зобов'язання за виконавчим документом шляхом самостійного перерахування безпосередньо на користь та на рахунок стягувача, вказане підприємство виступатиме податковим агентом із покладенням на нього обов'язку щодо нарахування, утримання та сплати податку.

У разі виконання вимог виконавчого документу шляхом перерахування сум боржником на депозитний рахунок державної виконавчої служби, відсутня виплата та нарахування доходу фізичній особі, оскільки стягувач при такій сплаті не є отримувачем коштів.

При цьому, згідно виключення із загального правила, відповідно до підпункту168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Пункт 168.2 статті 168 Податкового кодексу України визначає, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (підпункту 168.2.2 підпункт 168.2 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, у разі здійснення виплат стягувачу органом державної виконавчої служби останній не матиме статусу податкового агента з огляду на приписи підпункту 168.2.2 підпункт 168.2 статті 168 Податкового кодексу України та не нараховує, не утримує та не сплачує за платника податку суми податку.

Проте, платник податків, отримавши суми відшкодування моральної шкоди, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, має самостійно нарахувати та сплатити відповідні суми податку до бюджету.

Отже, незалежно від обраного способу виплати сум за виконавчим документом на користь стягувача, спірні суми підлягатимуть оподаткуванню та у володінні стягувача остаточно залишиться присуджена сума відшкодування моральної шкоди за вирахуванням суми податку з доходу фізичних осіб.

У розглянутому спорі державний виконавець перед винесенням спірної постанови мав перевірити чи наявний факт добровільного виконання за виконавчим документом, та прийняти сплату суми відшкодування за вирахуванням суми податку за належне й повне його виконання, проте, державний виконавець при сплаті 18.08.2014 року стягуваних сум нарахував 1632,29 грн., що складають 10% від суми утриманого боржником податку в розмірі 16322,90 грн.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 06.11.2014 року державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1632,29 грн. у виконавчому провадженні №44364939.

Поряд з цим суд не вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дії старшого державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови від 06.11.2014 року, оскільки дії по винесенню рішення не є діями, які підлягають окремому оскарженню та є складовою частино винесення спірного рішення, у зв'язку із чим суд зазначає про невірне обрання способу захисту порушеного права позивача. Належним способом захисту прав позивача є оскарження постанови як рішення суб'єкта владних повноважень, спір про законність якого вже вирішено в цій справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та присуджує на користь позивача судовий збір згідно задоволених позовних вимог в розмірі 182,70 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Біловола В.О. про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.11.2014 року у виконавчому провадженні №44364939.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19 грудня 2014 року.

Суддя І.О. Верба