Рішення № 42012506, 15.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21274/14 15.12.14За позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

До 1. Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ ТРЕЙД ЛІГА"

Про стягнення 1 149 379, 62 дол. США, що еквівалентно 14 837 103, 59 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Греськів З.Г. - представник (дов. № 438/03 від 23.09.2014 р.)

від відповідача1 Глова Н.Ю. - представник (дов. № б/н від 24.10.2014 р.)

від відповідача 2 Козачук М.О. - представник (дов. № б/н від 10.11.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ ТРЕЙД ЛІГА" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 44-01-04V від 06.04.2004 р. (Договір) у розмірі 1 149 379, 62 дол. США, що еквівалентно 14 837 103, 59 грн. (1 000 000, 00 дол. США, що еквівалентно 12 908 793, 00 грн. - заборгованість за кредитом, 24 438, 36 дол. США, що еквівалентно 315 469, 73 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 321 564, 14 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 33 809, 87 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 14 945, 54 дол. США, що еквівалентно 192 928, 88 грн. - 3% річних, 64 543, 97 грн. - штраф).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем 1 зобов'язання з погашення кредиту у строк, передбачений кредитним договором № 44-01-04V від 06.04.2004 р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1 000 000, 00 дол. США, що еквівалентно 12 908 793, 00 грн. З огляду на укладення між позивачем та відповідачем 2 договору поруки № 21-11/980-KL-P від 26.12.2013 р. в забезпечення виконання зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та 2 суму основного боргу у розмірі 1 000 000, 00 дол. США, що еквівалентно 12 908 793, 00 грн., а також 24 438, 36 дол. США, що еквівалентно 315 469, 73 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 321 564, 14 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 33 809, 87 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 14 945, 54 дол. США, що еквівалентно 192 928, 88 грн. - 3% річних, 64 543, 97 грн. - штраф.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2014 р. порушено провадження у справі №910/21274/14, розгляд справи призначено на 03.11.2014 р.

У судове засідання 03.11.2014 р. представник відповідача 2 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У даному судовому засіданні представник відповідача 1 усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача 2, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 24.11.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

05.11.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно і грошові кошти в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках ПрАТ «Ю.Ф.Сі» та накладення арешту на все майно і грошові кошти в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках ТОВ «Бат Трейд Ліга».

21.11.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 1 клопотання про витребування доказів, а саме: копії банківських виписок про здійснення ПАТ «Ю.Ф.Сі» розрахунків за кредитним договором № 44-01-04V від 06.04.2004 р. за весь період дії кредитного договору; копії банківських виписок про перерахування первісному позичальникові коштів за вказаним договором; копію рішення загальних зборів учасників ТОВ «Геракл» про надання згоди та уповноваження директора ТОВ «Геракл» на укладення кредитного договору; копії банківських виписок про здійснення первісним позичальником розрахунків за кредитним договором; довідку про банківські рахунки ПАТ «Ю.Ф.Сі» та інформацію про їх залишки; копію рішень загальних зборів ПАТ «Ю.Ф.Сі» про уповноваження директора на укладення договору переведення боргу № 44-09-840К від 28.12.2009 р. Також вказаним клопотанням відповідач 1 просить суд відкласти розгляд справи.

Окрім того 24.11.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 1 клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого останній просить суд зупинити розгляд даної справи до вирішення справи № 910/25222/14 за позовом ПАТ «Ю.Ф.Сі» до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання спірного кредитного договору недійсним.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про витребування доказів у судовому засіданні 24.11.2014 р., суд прийшов до висновку про обґрунтованість останнього, за винятком деяких зазначених у ньому документів, а саме рішення загальних зборів учасників ТОВ «Геракл» про надання згоди та уповноваження директора ТОВ «Геракл» на укладення кредитного договору та рішень загальних зборів ПАТ «Ю.Ф.Сі» про уповноваження директора на укладення договору переведення боргу № 44-09-840К від 28.12.2009 р. Така позиція суду ґрунтується на не наведенні належного у розмінні ст. 38 ГПК України підтвердження відсутності вказаних документів власне у відповідача 1 та як наслідок наявність обставин, що унеможливлюють подання до суду їх самостійно, а також відсутність підстав достовірно вважати, що вказані документи наявні у позивача. За таких обставин, судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 1 в цій частині.

За таких обставин, у зв'язку з необхідністю витребування доказів, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 01.12.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу. Отже клопотання відповідача 1 про витребування доказів задоволено частково. При цьому судом відкладено розгляд клопотання про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання.

01.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від позивача витребувані ухвалою суду від 24.11.2014 р. документи.

У судове засідання 01.12.2014 р. представник відповідача 1 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Натомість 01.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 1 клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи. Щодо підстав відкладення розгляду справи, то відповідач 1 вказав на хворобу представника, а також на недостатність часу для проведення звірки взаєморозрахунків.

Розглянувши вказане клопотання в частині відкладення розгляду справи, суд відмовляє в його задоволенні з підстав того, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. За таких обставин, позивач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача 1 на приписи ст. 22 ГПК України, відповідно до якої сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Стосовно клопотання відповідача 1 в частині продовження строків розгляду справи, то скільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив клопотання відповідача 1 в цій частині.

Крім цього, розглянувши у даному судовому засіданні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі, суд відмовив в його задоволенні з підстав його необґрунтованості.

Разом з тим, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача 1, суд відповідно до ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 15.12.2014р., про що виніс відповідну ухвалу від 01.12.2014р. Також, даною ухвалою продовжено строк вирішення спору по справі та п'ятнадцять днів.

15.12.2014р. відділом діловодства суду від представника відповідача 1 одержано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи згідно якого, відповідач 1 просить суд залучити до участі у справі №910/21274/14 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Екосистема».

Також, 15.12.2014р. відділом діловодства одержано від відповідача 1 клопотання про зупинення провадження у справі згідно якого, відповідач 1 просить суд зупинити провадження у справі №910/21274/14 до вирішення справи №910/27150/14 за позовом ПАТ «Ю.Ф.СІ» до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання недійсним кредитного договору №44-01-04V від 06.04.2004р.

У судовому засіданні 15.12.2014р. представник відповідача 2 подав суду заяву про застосування строків позовної давності, згідно якої просив суд застосувати позовну давність до позовних вимог про нарахування пені за прострочення сплати процентів. Судом прийнято дану заяву до розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача 1 про залучення ТОВ «Екосистема» до участі у справі, як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд зазначає таке.

За змістом ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Однак відповідачем належним чином не обґрунтовано, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на законні права та обов'язки ТОВ «Екосистема», а тому судом не вбачається підстав для залучення такої особи до участі у справі та відповідно для задоволення даного клопотання. В задоволенні клопотання судом відмовлено.

Крім цього, розглянувши у даному судовому засіданні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі, суд відмовляє в його задоволенні з таких підстав.

Згідно даного клопотання відповідач 1 просить суд зупинити розгляд даної справи до вирішення справи № 910/27150/14 за позовом ПАТ «Ю.Ф.Сі» до ПАТ «Брокбізнесбанк» про визнання спірного кредитного договору недійсним.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Разом з тим, відповідач 1 жодним чином не обґрунтував, неможливість розгляду даної справи до розгляду пов'язаної з нею справи № 910/27150/14.

При цьому, як зазначено у п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» від 24 листопада 2014 року № 1, вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

За таких обставин, у суду відсутні обґрунтовані підстави для зупинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, а тому в задоволенні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі судом відмовлено.

Також, у судовому засіданні 15.12.2014р. судом розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову Вих. №10886 від 04.11.2014р.

Дослідивши дану заяву, суд зазначає наступне. Згідно прохальної частини заяви, позивач просить суд позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно і грошові кошти в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках ПрАТ «Ю.Ф.Сі» та накладення арешту на все майно і грошові кошти в межах суми заявлених вимог, які знаходяться на рахунках ТОВ «Бат Трейд Ліга».

Ознайомившись з заявою, суд дійшов висновку про те, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначено у п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12. 2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. за № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Однак, як вбачається із тексту поданої заяви, позивач не зазначає будь-яких доказів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також, представником відповідача 2 у судовому засіданні заявлено усне клопотання про призначення у даній справі колегіального розгляду справи у складі трьох суддів.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яка справа, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки в даному випадку відсутні підстави вважати, що вказана справа відноситься до категорії таких, де необхідним є залучення колегії суддів, зважаючи на категорію та складність даної справи. Суд вважає за можливе одноособовий розгляд вказаної справи, а тому, в задоволенні даного клопотання судом відмовлено.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 15.12.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2004 року між Акціонерним банком «БРОКБІЗНЕСБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» (надалі - Позивач, Банк) та ТОВ «Геракл» (надалі - Первісний боржник) було укладено кредитний договір №44-01-04V (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк відкрив Первісному боржнику відкличну кредитну лінію в сумі 1 000 000, 00 дол. США строком з 06 квітня 2004 року по 04 квітня 2006 року зі сплатою 16 відсотків річних для оплати за контрактом № 58 від 14.11.2003 р. Корпорації «SOLFY INK».

У подальшому між сторонами укладались додаткові угоди щодо зміни строку, відсоткової ставки та забезпечення договору.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів акціонерного банку "Брокбізнесбанк" протокол № 02/13 від 03.09.2013 року, публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" є правонаступником за всіма правами та обов'язками акціонерного банку "Брокбізнесбанк".

Відповідно до додаткової угоди №1 від 07.04.2004р. до Кредитного договору передбачено надання Первісному боржнику кредиту в рамках відкритої кредитної лінії в сумі 200 000,00 дол. США.

Відповідно до додаткової угоди №2 від 18.05.2004р. до Кредитного договору передбачено надання Первісному боржнику кредиту в рамках відкритої кредитної лінії в сумі 200 000,00 дол. США.

Відповідно до додаткової угоди №5 від 25.06.2004р. до Кредитного договору передбачено надання Первісному боржнику кредиту в рамках відкритої кредитної лінії в сумі 150 000,00 дол. США; додаткової угоди №6 від 19.07.2004р. до Кредитного договору - у сумі 150 000, 00 дол. США; додаткової угоди №7 від 14.09.2004р. до Кредитного договору - у сумі 150 000, 00 дол. США; додаткової угоди №8 від 04.10.2004р. до Кредитного договору - у сумі 150 000, 00 дол. США.

Відповідно до додаткової угоди № 9 від 17.03.2005 р. до Кредитного договору передбачено нову редакцію п.5.1 Кредитного договору щодо забезпечення.

Відповідно до додаткової угоди № 10 від 04.04.2006 р. до Кредитного договору починаючи з 04 квітня 2006 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 15 % річних.

Відповідно до додаткової угоди № 11 від 28.04.2006 р. до Кредитного договору починаючи з 01 травня 2006 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 14% річних.

Відповідно до додаткової угоди № 12 від 25.06.2007 р. передбачено нову редакцію Кредитного договору.

Відповідно до додаткової угоди № 13 від 29.12.2007 р. до Кредитного договору змінено п. 2.5 статті 2 Договору, щодо порядку розрахунку процентів за користування кредитом.

Відповідно до додаткової угоди № 14 від 07.03.2008 р. до Кредитного договору термін дії кредитного договору продовжено на строк до 05 квітня 2008 року; п. 1.1.2 та п.2.4 викладено у новій редакції щодо графіку повернення кредиту; п.2.1.2. викладено у новій редакції щодо забезпечення; починаючи з 07 березня 2008 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 12 % річних.

Відповідно до додаткової угоди № 15 від 20.05.2008 р. до Кредитного договору починаючи з 20 травня 2008 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 16 % річних.

Відповідно до додаткової угоди № 16 від 10.10.2008 р. до Кредитного договору починаючи з 11 жовтня 2008 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 18 % річних.

28.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Геракл» (як первісний кредитор), Приватним акціонерним товариством «Ю.Ф.Сі» (як новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» укладено договір про переведення боргу №44-09-840-К.

Згідно умов договору про переведення боргу №44-09-840-К, зокрема, п.1, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний боржник переводить свій борг на Нового боржника, внаслідок чого Новий боржник заміняє Первісного боржника як зобов'язану сторону у Кредитному договорі № 44-01-04У від "06" квітня 2004 року, укладеному між Первісним боржником та Кредитором (надалі іменується "Основний договір").

До Нового боржника переходять права та обов'язки зобов'язаної сторони за Основним договором, в тому числі обов'язок по поверненню кредиту, сплаті нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат за Основним договором (п. 2 договору про переведення боргу).

Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 3 договору про переведення боргу).

У зв'язку із наведеним вище, додатковою угодою № 17 від 28.12.2009 р. до Кредитного договору, сторони погодили, що у зв'язку із переведенням боргу з ТОВ «Геракл» на ПрАТ «Ю.Ф.Сі», згідно договору переведення боргу №44-09-840-К від 28.12.2009 р. в тексті Кредитного договору №44-01-04V від 06.04.2004р. «Позичальником» вважати ПрАТ «Ю.Ф.Сі». Також, викладено у новій редакції п.2.1.2. Кредитного договору, щодо забезпечення.

Відповідно до додаткової угоди № 18 від 02.04.2010 р. до Кредитного договору термін дії кредитного договору продовжено до 03 квітня 2012 року; починаючи з 27 березня 2010 року відсоткова ставка за користування кредитними коштами встановлюється у розмірі 17 % річних.

Відповідно до додаткових угод № 19 від 15.06.2010 р., № 20 від 11.02.2011 р. та №21 від 20.06.2011р. до Кредитного договору змінювалась відсоткова ставка за користування кредитними коштами у розмірі 16, 15, 13 % річних відповідно.

Відповідно до додаткової угоди № 22 від 22.03.2012р. до Кредитного договору передбачено: нову редакцію п. 1.1.2. щодо терміну користування кредитом; п.2.4. щодо повернення кредиту; доповнено Кредитний договір п. 2.1.2 - щодо зобов'язання надати в іпотеку нерухоме майно; викладено п. 2.5. в новій редакції, щодо порядку розрахунку процентів за користування кредитом.

Відповідно до додаткової угоди № 23 від 27.04.2012р. до Кредитного договору передбачено: пункт 1.1.2. викладено в новій редакції, а саме, термін користування кредитом - до 04.04.2014р.; пункт 2.4. викладено в новій редакції щодо порядку повернення кредиту; викладено у новій редакції п.2.1.2. Кредитного договору, щодо забезпечення; викладено п. 2.5. в новій редакції, щодо порядку розрахунку процентів за користування кредитом.

Відповідно до додаткових угод № 24 від 11.12.2012 р., № 25 від 08.02.2013 р., №26 від 07.03.2013р. та №27 від 05.04.2013р. до Кредитного договору змінювалась переносилась сплата процентів за користування кредитними коштами за відповідні періоди, зазначені в угодах.

Відповідно до додаткової угоди № 28 від 30.04.2013 р. до Кредитного договору, пункт 4.1 викладений у новій редакції, щодо порядку повернення кредиту та процентів.

Відповідно до додаткової угоди № 29 від 30.05.2013 р. до Кредитного договору передбачено, за внесення змін до кредитного договору сплатити комісію в розмірі 1000 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 30 від 14.10.2013р. до Кредитного договору передбачено: нову редакцію п.2.4. щодо повернення кредиту; доповнено Кредитний договір п. 4.2.11 - вимоги щодо фінансових показників позичальника; доповнено Кредитний договір п.4.2.12 - вимоги про необхідність надання документів щодо нерухомості, переданої Банку в іпотеку; збільшення процентної ставки на 2 процентних пункти з 01.04.2014 року до виконання умов, що передбачені п.4.2.12. Кредитного договору.

Відповідно до додаткової угоди № 31 від 26.12.2013р. до Кредитного договору передбачено: починаючи з 26 грудня 2013 року п.4.2.11 Статті 4 Кредитного договору (вимоги щодо фінансових показників позичальника) втратив чинність, відповідно п.4.2.12 Статті 4 Кредитного договору, вважати п.4.2.11 Кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору 26 грудня 2013 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «БАТ ТРЕЙД ЛІГА» (надалі - Поручитель) було укладено Договір поруки № 21-11-980-КL-Р (надалі - Договір поруки) відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Банком за виконання боргових зобов'язань Позичальника за Кредитним договором. Договором поруки забезпечуються вимоги Банку щодо сплати Позичальником (в тому числі повного виконання) його боргового зобов'язання у розмірі, валюті, строки та порядку, встановленому Кредитним договором.

Згідно п.1.6. Договору поруки, у разі порушення Боржником зобов'язань, передбачених Кредитним договором, Поручитель та Боржник (Позичальник) відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 3.2.2. Кредитного договору банк зобов'язувався в термін до 5-ти днів з дня отримання Банком заяви від Первісного боржника про видачу кредиту або в інший термін, визначений сторонами, перерахувати кредит на поточний рахунок Первісного боржника або на інший, вказаний рахунок.

Як зазначає позивач, та підтверджується матеріалами справи, Банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором щодо надання кредиту належним чином, що підтверджуються наступними документами: - платіжне доручення в іноземній валюті № 17 від 07.04.2004 р.; - меморіальний ордер №30 від 07.04.2004 р.; - платіжне доручення в іноземній валюті № 26 від 18.06.2004 р.; - меморіальний ордер №10 від 18.05.2004 р.; - платіжне доручення в іноземній валюті № 30 від 25.06.2004 р.; - меморіальний ордер №14 від 25.06.2004 р.; - платіжне доручення в іноземній валюті № 38 від 19.07.2004 р.; - меморіальний ордер №1 від 19.07.2004 р.; - платіжне доручення в іноземній валюті № 54 від 14.09.2004 р.; - меморіальний ордер №36 від 14.09.2004 р.; - платіжне доручення в іноземній валюті № 66 від 04.10.2004 р.; - меморіальний ордер №6 від 04.10.2004 р. (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до додаткових угод до кредитного договору термін користування кредитом неодноразово продовжувався.

Згідно Кредитного договору в редакції додаткової угоди №23 від 27.04.2012р., кінцевий термін користування кредитом встановлено до - « 04» квітня 2014 року включно.

Відповідно до п.4.2.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний здійснювати своєчасне повернення Кредиту.

Згідно п. 2.5. Кредитного договору (в редакції додаткової угоди №23 від 27.04.2012 р.) проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п.1.1.2 Кредитного договору на суму фактичного залишку заборгованості за Кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів у році та календарної кількості днів у місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Згідно п. 2.6. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно з 27 (двадцять сьомого) по 30/31 (тридцяте/тридцять перше) число поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на його поточний, або інший вказаний Позичальником рахунок, по 26 (двадцять шосте) число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому проценти нараховувались щомісячно з 27 (двадцять сьомого) числа минулого місяця по 26 (двадцять шосте) число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

Пунктом 2.7. Кредитного договору в редакції договору, що діяла станом на 30.04.13р. передбачено, що проценти за поточний календарний місяць Позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (в тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі. Згідно додаткової угоди №28 від 30 квітня 2013р. проценти за поточний календарний місяць Позичальник сплачує на рахунок, вказаний Банком, щомісяця до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця включно, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (в тому числі достроково) строкової заборгованості.

Згідно п.2.8. Кредитного договору, моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки Банку сум кредиту, процентів, комісій, неустойки, визначених цим Договором.

Натомість, як вказує позивач, у встановлений строк Позичальником не виконане зобов'язання щодо повернення суми кредиту.

Станом на 29.09.2014р. прострочена заборгованість Позичальника за основною сумою кредиту становить - 1 000 000,00 дол. США

Заборгованість по процентам за користування кредитом по Кредитному договору становить - 24 438,36 дол. США.

11.04.2014 року у зв'язку з наявністю простроченої заборгованості за Кредитним договором та настанням строку повернення кредитних коштів в повному обсязі, Банком направлено відповідачеві 1 лист-претензію з вимогою оплатити заборгованість.

Також, 15.04.2014 р. Банком направлено Поручителю вимогу за №736/046-кв. від 14.04.2014р. про усунення порушення щодо погашення загальної суми заборгованості за Кредитним договором.

Однак, порушення Боржником та Поручителем не усунуте, заборгованість по Кредитному договору не погашена.

За таких обставин позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою та просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 44-01-04V від 06.04.2004 р. у розмірі 1 149 379, 62 дол. США, що еквівалентно 14 837 103, 59 грн., що включає в себе - 1 000 000, 00 дол. США, що еквівалентно 12 908 793, 00 грн. - заборгованість за кредитом, 1 000 000, 00 дол. США, що еквівалентно 12 908 793, 00 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 1 321 564, 14 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 33 809, 87 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 14 945, 54 дол. США, що еквівалентно 192 928, 88 грн. - 3% річних, 64 543, 97 грн. - штраф).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У матеріалах справи наявні документи, які підтверджують факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором щодо здійснення кредитування відповідача на суму 1 000 000,00 дол. США.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, тоді як відповідачем 1 обов'язок щодо погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитними коштами згідно умов Договору не виконано.

Таким чином, факт порушення відповідачем 1 умов Договору судом встановлено.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором сума кредитної заборгованості станом на 29.09.2014р. становить 1 000 000, 00 дол. США, що еквівалентно 12 908 793, 00 грн., сума заборгованості по процентах за користування кредитом становить 24 438, 36 дол. США, що еквівалентно 315 469, 73 грн. Контррозрахунку суду не надано, жодних заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку відповідачами не зазначено.

Перевіривши наданий позивачем, розрахунок заборгованості, суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим дані вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення пені за прострочення сплати кредиту та пені за прострочення сплати процентів, суд зазначає таке.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував станом на 29.09.2014 року пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 1 321 564, 14 грн. та пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 33 809, 87 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена в п. 1.1.3 цього договору, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 102377,05 дол. США, що еквівалентно 1321564,14 грн. за період з 05.04.2014р. по 28.09.2014р.

Вказаний розрахунок є вірним, таким, що відповідає матеріалам справи та умовам укладеного між сторонами договору. Контррозрахунку суми пені за прострочення сплати кредиту відповідачами не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 102 377,05 дол. США, що еквівалентно 1 321 564,14 грн. підлягають задоволенню.

Проте, щодо стягнення пені за прострочення сплати процентів, суд зазначає таке.

Згідно розрахунку позивача сума пені за прострочення сплати процентів складає 2 618,67 дол. США, що еквівалентно 33 809, 87 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачами суду не надано. Сума пені позивачем розраховано з 09.08.2005р. по 28.09.2014р.

Однак, беручи до уваги заяву відповідача 2, що подана у судовому засіданні 15.12.2014р. про застосування скорочених строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення суми пені за прострочення сплати процентів, яку позивачем розраховано починаючи з 09.08.2005р., у зв'язку з чим до позовних вимог в цій частині підлягає до застосування положення ст. 267 ЦК України.

Відповідно до статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За таких обставин, з огляду на скорочений строк позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення неустойки, припис ст. 232 ГК України, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів пені за прострочення сплати процентів - 2 618,67 дол. США, що еквівалентно 33 809, 87 грн. слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати процентів задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення суми штрафу в розмірі 5 000дол. США, що еквівалентно 64 543, 97 грн., суд зазначає таке.

Пунктом 4.2.6 Кредитного договору сторонами передбачено зобов'язання Позичальника надавати Банку всі необхідні документи для здійснення перевірки цільового використання кредиту, аналізу фінансового стану Позичальника, зокрема щоквартально до 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати Банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю Позичальника у звітному кварталі (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2), щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати Банку фінансову інформацію, пов'язану з діяльністю Позичальника у звітному році (в тому числі баланс (форму №1), звіт про фінансові результати (форму №2), а також в строк до 7 числа поточного місяця надавати банку довідки з інших банків, в яких у Позичальника відкриті поточні рахунки та/або існує кредитна заборгованість, про фактичні обороти і стан заборгованості (по сумі кредиту, процентах та штрафних санкціях) за попередній місяць, а також інші документи на вимогу Банку.

Згідно п. 7.3. Кредитного договору Банк має право нараховувати Позичальнику неустойку в розмірі 0,5 відсотків від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі не виконання Позичальником зобов'язань за п.4.2.6. Кредитного договору.

У зв'язку з тим, що таку звітність Позичальником не надано, позивачем нараховано суму штраф у розмірі 64 543,97 грн. (еквівалент 5 000, 00 дол.США).

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком штрафу за невиконання умов кредитного договору у сумі 5 000,00 дол. США. що еквівалентно 64 543,97 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення штрафу підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми у сумі 14 945,54 дол. США, що еквівалентно 192 928, 88 грн., станом на 29.09.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунком позивача розмір 3 % річних - 14 945,54 дол. США, що еквівалентно 192 928, 88 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних відповідачами суду не надано.

Щодо стягнення суми 3% річних, суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 14 945,54 дол. США, що еквівалентно 192 928, 88 грн. підлягають задоволенню.

26 грудня 2013 року між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ТОВ «БАТ ТРЕЙД ЛІГА» було укладено Договір поруки № 21-11-980-КL-Р відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Банком за виконання боргових зобов'язань Позичальника за Кредитним договором. Договором поруки забезпечуються вимоги Банку щодо сплати Позичальником (в тому числі повного виконання) його боргового зобов'язання у розмірі, валюті, строки та порядку, встановленому Кредитним договором.

Згідно п.1.6. Договору поруки, у разі порушення Боржником зобов'язань, передбачених Кредитним договором, Поручитель та Боржник (Позичальник) відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч.1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1, 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1.7. договору поруки поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положеннями кредитних договорів, цілком розуміє їх зміст. Умови та згоден виступити поручителем за борговими зобов'язаннями. Будь-яке посилання в тексті цього договору на положення кредитних договорів є зрозумілим і достатній для сторін.

Пунктом 2.4.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання за кредитними договорами в розмірі, порядку та строки, що визначені цим договором та кредитними договорами, в тому числі при отриманні вимоги чи будь-якого іншого документа від кредитора з вимогою виконання боргових зобов'язань в повному обсязі або в частині, у випадку невиконання та/або неналежного виконання боржником боргових зобов'язань перед кредитором.

Згідно п. 3.1. договору поруки, сторони домовились, що у разу настання будь-якого або всіх наступних випадків буде вважатись порушенням умов цього договору і в такому випадку поручитель зобов'язаний за вимогою кредитора здійснити дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитними договорами та зобов'язань за цим договором.

Пунктом 3.3. договору поруки передбачено, що моментом виконання боргових зобов'язань боржника поручителем є дата зарахування на відповідний рахунок (рахунки) Банку суми боргових зобов'язань боржника, при цьому за рахунок отриманих від поручителя грошових коштів заборгованість боржника погашається в черговості, що передбачена кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" перед публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" за кредитним договором №44-01-04V від 06.04.2004 року, встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" та приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, відповідачами доказів сплати коштів на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких, які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачами суду також не надано, проте, відповідачем 2 подано заяву про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені за прострочення сплати процентів, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

З огляду на звільнення позивача від сплати судового збору в порядку п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та приписи ст. 49 ГПК України, судовий збір стягується з відповідачів в доход бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, просп. Миколи Бажана, будинок 10-А; ідентифікаційний код: 33780390) та товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок 28; ідентифікаційний код: 38465585) на користь публічного акціонерного товариство "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 41; ідентифікаційний код: 19357489) 1 000 000 (один мільйон) дол. США, що еквівалентно 12 908 793 (дванадцять мільйонів дев'ятсот вісім тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 00 коп. заборгованість по кредиту, 24 438,36 дол. США (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять вісім дол. США, 36 центів), що еквівалентно 315 469 (триста п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 73 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1 321 564 (один мільйон триста двадцять одну тисячу п'ятсот шістдесят чотири) грн. 14 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 3 % річних у сумі 14 945,54 дол. США (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять дол. США 54 центи), що еквівалентно 192 928 (сто дев'яносто дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 88 коп. та штраф за невиконання умов договору у сумі 5 000 (п'ять тисяч) дол. США, що еквівалентно 64 543 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот сорок три) грн. 97 коп.

3. Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Ю.Ф.Сі" (02140, м. Київ, просп. Миколи Бажана, будинок 10-А; ідентифікаційний код: 33780390) та товариства з обмеженою відповідальністю "БАТ Трейд Ліга" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, будинок 28; ідентифікаційний код: 38465585) на користь публічного акціонерного товариство "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 41; ідентифікаційний код: 19357489) в дохід Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 72 913 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 22.12.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева