Рішення № 42012505, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21212/14 17.12.14За позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський

м'ясокомбінат №1"

Про стягнення 320 876,48 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Кулініч А.П. - представник (дов. № 237-юр від 17.11.2014 р.)

від відповідача Бєлкін М.Л. - представник (дов. № б/н від 21.11.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородський м'ясокомбінат № 1" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 809-070214 від 07.02.2014 р. у розмірі 320 876,48 грн. (232 000 грн. - заборгованість за кредитом, 6 167, 20 грн. - строкова заборгованість по процентах за користування кредитом, 213, 61 грн. - строкова заборгованість по сплаті комісії, 73 100, 00 грн. - прострочена заборгованість по основній сумі боргу, 1 614, 20 грн. - пеня за несвоєчасність повернення основної суми кредиту, 7 314, 16 грн. - прострочена заборгованість по процентах, 329, 38 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 135, 50 грн. - прострочена заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 2, 43 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з погашення кредиту у строк, передбачений кредитним договором № 809-070214 від 07.02.2014 р., внаслідок чого виникла заборгованість.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 6 167, 20 грн. - строкова заборгованість по процентах за користування кредитом, 213, 61 грн. - строкова заборгованість по сплаті комісії, 1 614, 20 грн. - пеня за несвоєчасність повернення основної суми кредиту, 7 314, 16 грн. - прострочена заборгованість по процентах, 329, 38 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 135, 50 грн. - прострочена заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 2, 43 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2014 р. порушено провадження у справі №910/21212/14, розгляд справи призначено на 03.11.2014 р.

У судове засідання 03.11.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Натомість 03.11.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Усенка Анатолія Анатолійовича як особи, з якою позивачем укладено договір банківського вкладу, поручителем за яким є відповідач. За таких обставин, останній вважає, що рішення суду у даній справі щодо стягнення з відповідача коштів може вплинути на права та обов'язки Усенка Анатолія Анатолійовича.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд не вбачає підстав вважати, що рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки Усенка Анатолія Анатолійовича, а тому судом відмовлено в задоволенні даного клопотання.

Окрім того, 03.11.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про затвердження мирової угоди, відповідно до яких останній просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю представника з'явитись у судове засідання, а також з метою надання часу для регулювання спору мирним шляхом.

Дане клопотання судом задоволено.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 24.11.2014р., про що виніс відповідну ухвалу від 03.11.2014р.

У судовому засіданні 24.11.2014 р. представник відповідача надав додаткові письмові пояснення по справі.

Також, у судовому засіданні 24.11.2014 р. представники сторін подали суду клопотання про продовження терміну розгляду справи на більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У судовому засіданні 24.11.2014 р. оголошено перерву до 10.12.2014 р. о 10 год. 30 хв.

09.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача відзив на позов, відповідно до якого останній заперечує проти позову з підстав, зазначених у відзиві.

У судовому засіданні 10.12.2014 р. оголошено перерву до 15.12.2014 р.

12.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача додаткові пояснення до відзиву на позов на підтвердження своїх заперечень, а також клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України з підстав звернення відповідачем та Усенком Анатолієм Анатолійовичем до Оболонського районного суду міста Києва з позовом про припинення правовідношень за кредитним договором № 809-070214 від 07.02.2014 р.

Також у судовому засіданні 15.12.2014 р. представник позивача подав суду пояснення по справі, відповідно до яких наполягає на задоволенні позову.

У судовому засіданні 15.12.2014 р. оголошено перерву до 17.12.2014 р.

16.12.2014 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача клопотання про зупинення провадження у справі з підстав, зазначених в аналогічному клопотанні, поданому до суду 12.12.2014 р.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у судовому засіданні 17.12.2014 р., суд відмовляє в їх задоволенні з тих підстав, що приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України визначено обов'язок суду зупинити провадження у розглядуваній справі до вирішення іншої, яка, по-перше, взаємно пов'язана з розглядуваною, та по-друге, вирішення останньої є неможливим без встановлення обставин іншої, пов'язаної справи. В свою чергу справа № 2/756/6193/14 про припинення правовідношень за кредитним договором № 809-070214 від 07.02.2014 р. беззаперечно є пов'язаною з даною, однак суд не вбачає неможливості розгляду даної справи та вирішення спору на основі оцінки поданих сторонами доказів та наведених доводів і заперечень, не залежно від вирішення справи № 2/756/6193/14.

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на 17.12.2014 р. наявні у матеріалах справи докази є достатніми для об'єктивного та повного вирішення даного спору, а отже в задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження відмовлено.

Також у даному судовому засіданні представник відповідача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи. В задоволенні даного клопотання судом відмовлено.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 17.12.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 № 424 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича. Тимчасову адміністрацію в АТ «ЄВРОГАЗБАНК» запроваджено строком на 3 місяці з 17.07.2014 по 17.10.2014

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014 № 725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 18.11.2014 № 121 «Про початок процедури ліквідації АТ «ЄВРОГАЗБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ГАЗОВИЙ БАНК» (далі - АТ «ЄВРОГАЗБАНК») та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ЄВРОГАЗБАНК» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича строком на 1 рік з 18.11.2014 по 17.11.2015 включно.

Вказана інформація розміщена на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та у розумінні ст. 35 ГПК України є загальновідомою.

07.02.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат № 1» (позичальник) укладено кредитний договір № 809-070214 від 07.02.2014 р. (далі - Договір 1). Відповідно до умов Договору 1, банк відкриває позичальнику відкличну кредитну відновлювальну лінію з лімітом 500 000, 00 грн. При цьому під терміном відновлювальна кредитна лінія розуміється кредитна лінія, яка дозволяє позичальнику поетапно використовувати кредитні кошти, а в разі погашення кредиту або його частини - повторно отримати необхідну суму в межах відповідного ліміту і періоду дії кредитного договору.

За змістом п. 1.2. Договору 1, кредит надається на строк з 07.02.2014 р. по 06.02.2015 р. При цьому надання банком кредитних коштів здійснюється з позичкового рахунку, визначеного п. 4.1. Договору 1 шляхом оплати платіжних документів позичальника у порядку, визначеному чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України; зарахування на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 1.4.).

Відповідно до п. 1.5. Договору 1, моментом (днем) надання кредиту вважається день зарахування коштів на позичковий рахунок позичальника в повній або частковій сумі кредиту.

Моментом (днем) повернення кредиту вважається день списання з відповідних рахунків банку: суми кредиту, процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором.

За змістом розділу 2 Договору, користування кредитом є платним, при цьому під терміном плата за кредит розуміється як проценти, так і кредит (п. 2.1.)

За користування кредитними коштами у межах встановленого в п. 1.2. договору строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 23, 80% річних.

Сплата процентів здійснюється з останнього банківського робочого дня звітного місяця по 5 число місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності до п. 1.2. Договору 1, в день дострокового погашення заборгованості або його частини, або в день дострокового розірвання договору. Моментом (днем) сплати процентів вважається день зарахування коштів на відповідний рахунок банку.

Щомісячна комісія за користування кредитом становить 0,05% від суми кредиту або ліміту кредитної лінії,що визначено в п. 1.1. цього договору.

Сплата щомісячної комісії здійснюється з останнього банківського робочого дня звітного місяця по 5 число місяця, наступного за місяцем нарахування комісії. Банк може самостійно списувати комісійну винагороду за користування кредитом з поточного рахунку позичальника в АТ «Єврогазбанк». Моментом (днем) сплати комісії визнається день зарахування коштів на відповідний рахунок банку (п. 2.5.)

Комісія за надання кредиту становить 0% від суми кредиту або ліміту кредитної лінії, що визначено в п. 1.1. цього договору (п. 2.6.).

Відповідно до п. 3.1. Договору 1, забезпечення зобов'язань за Договором є майнові права на депозитний внесок Усенка Анатолія Анатолійовича в сумі 500 000, 00 грн., які виникли на підставі договору № 331167 банківського вкладу з фізичною особою від 06.02.2014 р., розміщений в ПАТ «Єврогазбанк».

Пунктом 4.3.1 Договору визначено обов'язок позичальника використовувати кредит на визначені договором цілі та повернути банку кредитні кошти у повному обсязі в строк до 06.02.2015 р., сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також усі штрафні санкції та комісії у разі їх виникнення згідно умов цього договору та чинного законодавства.

11.07.2014 р. між сторонами було укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 809-070214, відповідно до якого сторони погодили змінити п. 1.1. Договору 1 в такій редакції: банк відкриває позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 500 000, 00 грн. Під терміном «невідновлювальна кредитна лінія з графіком погашення» розуміється кредитна лінія, по якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної заборгованості за кредитом протягом дії кредитного договору та навіть за умови повного погашення заборгованості.

Погашення отриманих траншів здійснюється позичальником за таким графіком:

- З 11.07.2014 р. по 14.07.2014 р. в розмірі 500 000, 00 грн.

- З 15.07.2014 р. по 14.08.2014 р. в розмірі 271 000, 00 грн.

- З 15.08.2014 р. по 14.09.2014 р. в розмірі 232 000, 00 грн.

- З 15.09.2014 р. по 14.10.2014 р. в розмірі 193 000, 00 грн.

- З 15.10.2014 р. по 14.11.2014 р. в розмірі 154 000, 00 грн.

- З 15.11.2014 р. по 14.12.2014 р. в розмірі 115 000, 00 грн.

- З 15.12.2014 р. по 14.01.2015 р. в розмірі 76 000, 00 грн.

- З 15.01.2015 р. по 06.02.2015 р. в розмірі 37 000, 00 грн. (п. 1.)

Всі інші умови кредитного договору залишаються без змін, і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.

Разом з тим, з поданих сторонами документів вбачається, що 06.02.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (банк) та Усенком Анатолієм Анатолійовичем було укладено договір банківського вкладу з фізичною особою № 331167 (далі - Договір 2).

Згідно з умовами п. 1.1. даного Договору 2, банк відкриває вкладнику депозитний рахунок № 2635400005686 та приймає від вкладника грошові кошти в національній валюті України на строк 371 день (тобто до 12.02.2015 р.).

Відповідно до п. 1.2. Договору 2 вкладник вносить готівкою або перераховує безготівковим шляхом з відкритих в банку власних поточних та/або депозитних рахунків, а банк приймає на відкритий вкладнику рахунок грошові кошти в сумі 500 000, 00 грн.

При цьому, за змістом п. 2.1.1. Договору 2 банк зобов'язався по закінченню строку вкладу або в день повернення вкладу з інших підстав, передбачених цим договором та чинним законодавством України, повернути вклад через касу банку готівкою або перерахувати безготівковим шляхом на рахунок вкладника, відкритий у банку згідно письмової заяви.

Окрім цього, матеріалами справи підтверджується, що 07.02.2014 р. між Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (заставодержатель) та Усенком Анатолієм Анатолійовичем (заставодавець) укладено договір застави майнових прав № 1258-070214/МП від 07.02.2014 р. (далі - Договір 3), відповідно до п. 1. якого заставодавець передає заставодержателю в заставу належні йому майнові права на депозитний внесок в сумі 500 000, 00 грн., які виникли на підставі договору банківського вкладу № 331167 від 06.02.2014 р., розміщений в АТ «Єврогазбанк» строком до 12.02.2015 р.

Згідно з п. 2. Договору 3, майнові права вимоги передаються в заставу як забезпечення повернення кредиту, виданого на підставі кредитного договору № 809-070214 від 07.02.2014 р., укладеного між АТ «Єврогазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат № 1» на суму 500 000, 00 грн. строком по 06.02.2015 р. включно, а також сплати комісійної винагороди, неустойки за цим договором або за кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків,завданих прострочкою платежів за вищезазначеними договорами, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет застави в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Узгоджена сторонами вартість застави становить 500 000, 00 грн. (п. 3 Договору 3).

Разом з тим, 16.05.2014 р. між громадянином Усенком Анатолієм Анатолійовичем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат № 1» (поручитель) укладено договір поруки (далі - Договір 4), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з ПАТ «Єврогазбанк»(боржник) за своєчасне повернення банківського вкладу кредитора в розмірі 500 000, 00 грн. згідно з договором банківського вкладу № 331167 від 06.02.2014 р.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 26.10.2014 р. до договору поруки від 16.05.2014 р. поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з ПАТ «Єврогазбанк» за своєчасне повернення банківського вкладу кредитора згідно з договором банківського вкладу № 331167 від 06.02.2014 р. в розмірі 320 876, 48 грн.

Позивач вважає, що відповідачем прострочено повернення згідно погодженого сторонами графіку суми кредиту, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 809-070214 від 07.02.2014 р. (Договір 1) у розмірі 320 876,48 грн. (232 000 грн. - заборгованість за кредитом, 6 167, 20 грн. - строкова заборгованість по процентах за користування кредитом, 213, 61 грн. - строкова заборгованість по сплаті комісії, 73 100, 00 грн. - прострочена заборгованість по основній сумі боргу, 1 614, 20 грн. - пеня за несвоєчасність повернення основної суми кредиту, 7 314, 16 грн. - прострочена заборгованість по процентах, 329, 38 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 135, 50 грн. - прострочена заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 2, 43 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії).

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що ним як поручителем боржника (банку) за Договором 4 в процесі розгляду справи було сплачено Усенку А.А. як вкладнику за Договором 2 суму коштів у розмірі 320 876,48 грн., а отже вимоги позивача (банку) про стягнення 320 876,48 грн. є безпідставними у зв'язку з поєднанням в одній особі - в особі відповідача - боржника за Договором 1 та кредитора за Договором 2 на суму 320 876, 48 грн.

За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стосовно доводів відповідача про збіг боржника і кредитора в одній особі, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

За своєю правовою природою Договір 4 є договором поруки.

За змістом ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відтак, відповідач у договірних відносинах з приводу договору банківського вкладу - Договору 2 між Усенком А.А. (кредитором) та позивачем (боржником) виступив в якості поручителя за виконання банком свого обов'язку перед Усенком А.А. щодо повернення депозитних коштів у сумі 320 876, 48 грн.

За змістом ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Таким чином, відповідач вважає, що він як поручитель позивача у відносинах з Усенком А.А. виконав зобов'язання позивача, забезпечене порукою, на суму 320 876, 48 грн., а отже до нього перейшли права кредитора, тобто права Усенка А.А. за Договором 2, в частині вимог про сплату 320 876, 48 грн., що, власне, відповідає заявленій сумі позову.

Дійсно, за змістом ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на правову природу Договору 3, що є договором застави.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За таких обставин, Усенко А.А. (кредитор позивача за Договором 2) передав у заставу за Договором 3 належні йому майнові права на депозитний внесок в сумі 500 000, 00 грн., які виникли на підставі Договору 2, з метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання відповідачем, яке в свою чергу виникло на підставі Договору 1.

Згідно зі ст. 589 ЦК України,у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Таким чином, переданням у заставу майнових прав на депозитний внесок у сумі 500 000, 00 грн., Усенко А.А. забезпечив виконання кредитного зобов'язання відповідачем шляхом надання позивачеві права звернення стягнення на предмет застави в подальшому за умови невиконання відповідачем обов'язків за Договором 1.

Згідно зі ст. 593 ЦК України право застави зокрема припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Таким чином, право Усенка А.А. вимагати повернення депозитного внеску за Договором 2, майнові права на який передані у заставу на підставі Договору 3, та, відповідно, обов'язок позивача повернути такий депозитний внесок виникає з моменту припинення права застави за Договором 3, зокрема шляхом припинення зобов'язання, забезпеченого майновими правами на депозитний внесок, тобто з моменту припинення зобов'язання за спірним кредитним договором - Договором 1 (т. зв. первинне зобов'язання).

Відтак, суд приходить до висновку, що обов'язок зі сплати суми депозитного внеску за Договором 2 у відповідача як поручителя позивача у цих відносинах може виникнути лише за наслідками відповідного звернення Усенком А.А. (кредитором), однак в будь-якому випадку після припинення зобов'язання за Договором 1, забезпеченого майновими правами Усенка А.А. на депозитний внесок, які виникли на підставі Договору 2.

Відповідно до ст. 555 ЦК України, в разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

При цьому згідно з приписами ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відтак, враховуючи, що матеріали справи не містять жодних доказів повідомлення позивача про звернення Усенка А.А. до відповідача із вимогою про сплату 320 876, 48 грн. в якості повернення суми депозитного вкладу за Договором 2, а також зважаючи на чинність зобов'язання (за Договором 1), забезпеченого майновими правами Усенка А.А., та як наслідок чинність зобов'язання із забезпечення заставою на підставі Договором 3, у суду відсутні підстави вважати, що обов'язок щодо повернення депозитного вкладу Усенка А.А. за Договором 2 є таким, що настав.

Як зазначено судом, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) (ст. 512 ЦК України).

При цьому, за змістом ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, з огляду на відсутність станом на час подання позову та в процесі розгляду спору у позивача обов'язку з повернення депозитного вкладу за Договором 2, відтак, суд приходить до висновку, що відсутнім був такий обов'язок і у поручителя (відповідача), а отже доводи останнього про перехід до нього прав первісного кредитора (Усенка А.А.) не вважаються судом обґрунтованими та такими, що відповідають приписам норм вищенаведеного законодавства України.

Таким заперечення відповідача стосовно збігу в одній особі боржника та кредитора судом не приймаються.

Щодо позовних вимог, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

За своєю правовою природою Договір 1 є кредитним договором.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

У матеріалах справи наявні документи, які підтверджують факт виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором 1 щодо здійснення кредитування відповідача.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, тоді як відповідачем обов'язок щодо погашення кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитними коштами та комісії відповідно до умов Договору 1 не виконано.

Таким чином, факт порушення відповідачем умов Договору судом встановлено.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором 1 загальна сума заборгованості становить 320 876,48 грн. (232 000 грн. - основна заборгованість за кредитом, 6 167, 20 грн. - строкова заборгованість по процентах за користування кредитом, 213, 61 грн. - строкова заборгованість по сплаті комісії, 73 100, 00 грн. - прострочена заборгованість по основній сумі боргу, 1 614, 20 грн. - пеня за несвоєчасність повернення основної суми кредиту, 7 314, 16 грн. - прострочена заборгованість по процентах, 329, 38 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 135, 50 грн. - прострочена заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 2, 43 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії).

Контррозрахунку строкової та простроченої кредитної заборгованості, а також процентів, комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасність повернення кредиту, погашення процентів та комісії суду не надано, жодних заперечень проти здійсненого позивачем розрахунку відповідач не зазначив.

Перевіривши розрахунок строкової заборгованості, простроченої заборгованості, процентів, комісії, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства та умовам Договору 1.

Щодо нарахованої позивачем пені, суд зазначає таке.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору 1 передбачено, що за порушення строків повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та комісії за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня за кожен день прострочки. При цьому сторони погодили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Перевіривши наданий позивачем, розрахунок пені, враховуючи погоджений сторонами відмінний від передбаченого в ст. 232 ГК України строк нарахування пені, суд вважає розрахунок обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, відповідачем доказів сплати коштів на користь позивача за Договором 1 суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких, які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем суду також не надано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 320 876,48 грн., із яких: 232 000 грн. - основна заборгованість за кредитом, 6 167, 20 грн. - строкова заборгованість по процентах за користування кредитом, 213, 61 грн. - строкова заборгованість по сплаті комісії, 73 100, 00 грн. - прострочена заборгованість по основній сумі боргу, 1 614, 20 грн. - пеня за несвоєчасність повернення основної суми кредиту, 7 314, 16 грн. - прострочена заборгованість по процентах, 329, 38 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 135, 50 грн. - прострочена заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 2, 43 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.

З огляду на звільнення позивача від сплати судового збору в порядку п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та приписи ст. 49 ГПК України, судовий збір стягується з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат № 1» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 25, ідентифікаційний код 38939769) на користь Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, проспект Московський, 16, ідентифікаційний код 34693790) загальну суму заборгованості у розмірі 320 876 (триста двадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 48 коп., із яких: 232 000 (двісті тридцять дві тисячі) грн. 00 коп. - основна заборгованість за кредитом, 6 167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн. 20 коп. - строкова заборгованість по процентах за користування кредитом, 213 (двісті тринадцять) грн. 61 коп. - строкова заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 73 100 (сімдесят три тисячі сто) грн. 00 коп. - прострочена заборгованість по основній сумі боргу, 1 614 (одна тисяча шістсот чотирнадцять) грн. 20 коп. - пеня за несвоєчасність повернення основної суми кредиту, 7 314 (сім тисяч триста чотирнадцять) грн. 16 коп. - прострочена заборгованість по процентах, 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 38 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 135 (сто тридцять п'ять) грн. 50 коп. - прострочена заборгованість по сплаті комісії за обслуговування кредитної заборгованості, 2 (дві) грн. 43 коп. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат № 1» (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 25, ідентифікаційний код 38939769) в дохід Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 6 417 (шість тисяч чотириста сімнадцять) грн. 53 коп.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 22.12.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева