Ухвала суду № 42011872, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13154/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Костюк Л.О., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт Ф.К.А.У." до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» (далі - позивач, ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Центральний офіс), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0001003901.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами відповідача, на підставі наказу від 20.08.2014 №916/28-10-39-10/34431547, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.2, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» з питань порушення термінів подання звітності із земельного за 2014 рік, за результатами якої складено акт від 20.08.2014 №916/28-10-39-10/34431547.

Згідно висновків вказаного акта, відповідач встановив порушення позивачем вимог законодавства, а саме: пункту 49.18 статті 49 та пунктів 286.2, 286.3 статті 286 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю за 2014 рік.

На підставі акта перевірки від 20.08.2014 №916/28-10-39-10/34431547 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26.08.2014 №0001003901, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 170,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 26.08.2014 №0001003901 ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» оскаржило його до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач своєчасно подав податкову декларацію з податку за землю за 2014 рік, що підтверджується квитанціями №1 та №2, які надійшли від контролюючих органів на підтвердження отримання та прийняття електронної звітності, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Положеннями пункту 49.17 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Згідно з пунктом 7.4 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пункт 7.5 Інструкції №233).

Відповідно до пункту 7.6 Інструкції №233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Положеннями підпункту 49.9.1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.02.2014 позивач направив до податкових органів засобами електронного зв'язку податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, яка була прийнята Міністерством доходів і зборів України 05.02.2014, що підтверджується квитанцією №1 про надходження на сервер контролюючого органу електронного документа, що надійшла позивачу на підтвердження отримання надісланої ним податкової декларації (а.с. 70 Т. І).

Також, позивачу надійшла квитанція №2, у якій зазначено, що 05.02.2014 Центральним офісом «прийнято (копію)» податкового розрахунку земельного податку (а.с. 71 Т. І).

У зв'язку з тим, що податкова декларація з плати за землю за 2014 рік була прийнята на районному рівні як «копія», така декларація, на думку відповідача, не може вважатись податковою звітністю та вважається неподаною.

02.07.2014 позивач направив до податкових органів засобами електронного зв'язку податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік.

Вказана податкова декларація була прийнята Міністерством доходів і зборів України 02.07.2014, що підтверджується квитанцією №1 про надходження на сервер контролюючого органу електронного документа, яка надійшла позивачу на підтвердження отримання надісланої ним податкової декларації (а.с. 74 Т. І).

Також позивачу надійшла квитанція №2, у якій зазначено, що 02.07.2014 «прийнято пакет» податкового розрахунку земельного податку (а.с. 75 Т. І).

Представник позивача вказує на те, що податкова декларація з плати за землю за 2014 рік, яка була направлена до контролюючих органів 02.07.2014 була уточнюючою податковою декларацією до звітної, поданої 05.02.2014.

В свою чергу, відповідач наполягав на тому, що датою подання ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» податкової декларації з плати за землю за 2014 рік є саме 02.07.2014, оскільки 05.02.2014 була подана копія електронної звітності.

Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту квитанції №2 про прийняття податкової декларації з податку за землю за 2014 рік, яка подана 05.02.2014, вбачається, що вона не містить відомостей про неприйняття вказаної податкової звітності, а навпаки засвідчує факт її прийняття районним контролюючим органом, тоді як відповідач не надав доказів складання та направлення письмової відмови у прийнятті податкової декларації з податку за землю за 2014 рік, поданої ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» 05.02.2014.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що вказана податкова звітність прийнята як копія, оскільки положеннями Податкового кодексу України та Інструкції №233 не передбачено прийняття електронних документів в статусі «копія».

Крім того, позивач не несе відповідальність за якість приймання та оброблення податкової звітності автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронної звітності», оскільки утримання даної системи належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкова декларація, яка направлена позивачем до контролюючих органів 05.02.2014 прийнята ними того ж дня, що підтверджується відповідними квитанціями. Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Ріал Істейт Ф.К.А.У.» подало податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік у строки, встановлені положеннями Податкового кодексу України, а тому позивачем своєчасно подано податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0001003901.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 25.12.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді Л.О. Костюк

Є.О. Сорочко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Костюк Л.О.

Сорочко Є.О.