Ухвала суду № 42011868, 09.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 876/14593/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Сільваші В.М.,

представника відповідача Пензова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ядзакі Україна" до Чопської митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

14 травня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Ядзакі Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Чопської митниці Державної митної служби України (правонаступником якої є Чопська митниця Міндоходів), в якому просило: визнати протиправними дії щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Ядзакі Україна" та складення акту перевірки від 05.04.2013 року за № 0015/3/30500000/0032269989; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Чопської митниці від 26.04.2013 року за № 50 про визначення суми податкового зобов'язання по ввізному миту у сумі 44951,96 грн. та за № 51 про визначення суми податкового зобов'язання по ПДВ у сумі 8990,39 грн.

Постановою від 25 вересня 2013 року Закарпатський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково та ухвалив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Чопської митниці від 26 квітня 2013 року за № 50 та № 51.

В задоволенні інших позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Чопська митниця подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи митного органу про те, що під час ввезення на митну територію України обладнання (машина для бандажування, маркування та фіксації ізольованих провідників за допомогою клейкої стрічки) декларант вказав невірну класифікацію цих товарів за УКТЗЕД, що спричинило несплату митних платежів до бюджету в сумі 35 961,56 грн., з яких 29967,97 грн. - ввізне мито, 5 993,59 грн. - податок на додану вартість.

Крім того, визначальна для класифікації ознака товару (призначення машини для обмотування і покриття електричних кабелів шарами ізоляційної стрічки) була встановлена на підставі документів, отриманих від брокерської фірми ПП ,,Сервіс - 2004", які містили техніко-технологічну документацію на товар. При цьому вказана техніко-технологічна документація на товар позивачем при митному оформленні до ВМД додана не була.

Таким чином, вказані порушення з питань класифікації товару стали відомі тільки з документів, отриманих під час документальної перевірки.

Винесення податкових повідомлень в даному випадку узгоджується із практикою Верховного Суду України, згідно якої митні органи уповноважені визначати податкові зобов'язання після закінчення митного оформлення у разі наявності під час пропуску товарів через митний кордон України порушень законодавства України, які стали можливими внаслідок того, що позивач під час митного оформлення не надав митному органу техніко-технологічну документацію на ввезений товар.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник митного органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що в 2011 році ТзОВ ,,Ядзакі Україна" здійснювало митне оформлення товару за вантажно-митними деклараціями: № 305060014/2011/003787 від 16.03.2011 року (а.с.9-12); № 305000012/2011/014530 від 07.11.2011 року (а.с.13-16); № 305000012/2011/015783 від 05.12.2011 року (а.с.17-20); № 305080001/2012/000028 від 20.01.2012 року (а.с.21-25); № 305080001/2012/000469 від 06.02.2012 року (а.с.26-30) та № 305080001/2012/001698 від 22.03.2012 року (а.с.31-41) з наступним описом товару в гр. 31: ,,Пристрій спеціальної функції: машина для бандажування, маркування та фіксації ізольованих провідників за допомогою клейкої стрічки…" за кодом згідно УКТЗЕД - 8479899790 (ставка мита - 0%).

У відповідь на запит Чопської митниці від 10.07.2012 року за № 1/4-5.39/5602 управління класифікації товарів Держмитслужби України листом від 02.08.2012 року за № 11.1/3-16.2/8833-ЕП вказало на необхідність класифікації ввезених позивачем товарів по товарній підкатегорії 8479810000 згідно УКТЗЕД (а.с.186-190).

Згідно п. 1 розділу 9 акту службового розслідування від 13.09.2012 року запропоновано відділу митних платежів за наслідками перевірки ВМД, по яких завершено митне оформлення, визначити платнику податків ТзОВ ,,Ядзакі Україна" у встановленому законодавством порядку додаткові податкові зобов'язання (а.с.213-219).

За наслідками проведеної на підставі наказу Чопської митниці від 27.02.2013 року за № 195 невиїзної документальної перевірки ТзОВ ,,Ядзакі Україна", оформленої актом від 05.04.2013 року за № н0015/3/305000000/0032269989, Чопська митниця прийняла податкові повідомлення - рішення: - за № 50, яким визначила позивачу податкове зобов'язання по миту на товари, що ввозяться на території України суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 44951,96 грн., в тому числі 29967,97 грн. основного платежу та 14983,99 грн. штрафних (фінансових) санкцій(а.с.96);

- за № 51, яким визначила позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість з товарів, що ввозяться на території України суб'єктами підприємницької діяльності, у сумі 8990,39 грн., в тому числі 5993,59 грн. основного платежу та 2996,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій(а.с.97).

Висновки митного органу базуються на тому, що під час митного оформлення платник податків - ТзОВ ,,Ядзакі Україна" порушило вимоги законодавства України з питань митної справи в частині невірної класифікації товарів згідно з УКТЗЕД, що призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкових зобов'язань на загальну суму 35961,56 грн., в тому числі, ввізне мито - 29967,97 грн., ПДВ - 5993,59 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суду першої інстанції виходив з того, що приймаючи митну декларацію митний орган самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів, а тому в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 35 ст. 1 Митного кодексу України України від 11 липня 2002 року № 92-IV (в редакції станом на час оформлення ВМД) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Cтаттею 1 Митного кодексу України 2002 року визначено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення(пункт 12);

митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, які перемішуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів(пункт 14);

митні процедури - це операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів (пункт 19).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Митного кодексу України 2002 року декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 №314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005р. за №439/10719, встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю.

Підпунктом 16 п. 3 ,,Здійснення митних процедур" вказаного Порядку (у редакції, чинній на момент подання декларацій) вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

Відповідно до вимог преамбули Закону України ,,Про митний тариф України" від 5 квітня 2001 року № 2371-III, митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Частиною 2 ст. 312 Митного кодексу України передбачено, що ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 та п. 4 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України ,,Про Митний тариф України" що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Ведення УКТЗЕД забезпечує Держмитслужба.

Статтею 72 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до ст. 159 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Статтею ст. 78 МК України передбачено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Згідно п. 19, п. 35 ст. 1 МК України наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України митні органи виступають контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Пунктом 206.1 ст. 206 ПК України встановлений обов'язок платника податків при ввезенні товарів на митну територію України сплатити до державного бюджету суми податку, нараховані митним органом, до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Згідно ч. 1 ст. 15 МК України митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.

Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є контролюючий орган.

На підставі викладеного апеляційний суд визнає вірними висновки суду першої інстанції про те, що при здійсненні митного оформлення позивач виконав вимоги, передбачені наведеними нормативно-правовими актами, а працівники митниці здійснили необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа ,,Під митним контролем" та здійснили митний контроль, який включає перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) та перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауважень до ВМД, поданих позивачем були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом ,,сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.

Відповідно до висновку акту службового розслідування від 13 вересня 2012 року (а.с.213-219) щодо з'ясування правомірності дій посадових осіб митного поста ,,Ужгород - вантажний" Чопської митниці при здійснені ними митних формальностей за спірними ВМД питання класифікації зазначено товару є ,,складним питанням класифікації" для митного органу, а особа, яка здійснювала декларування, не мала умислу чи необережності вчинити порушення. Таким чином, проведеною службовою перевіркою не встановлено наявності змови між декларантом і митним органом, спрямованої на заниження обов'язкових платежів.

За таких обставин суд апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції першої інстанції про те, що митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), а тому в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

З огляду на викладене, апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова окружного адміністративного суду - залишенню без змін.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі №807/1471/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 15 грудня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов