Рішення № 42011518, 11.11.2014, Господарський суд Тернопільської області

Дата ухвалення
11.11.2014
Номер справи
921/900/14-г/9
Номер документу
42011518
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2014 р.Справа № 921/900/14-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за первісним позовом: позивача Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" (DOVIRA HOLDING LIMITED), вул. Термістоклес Дервіс, 3, CY-1066, Нікосія, Кіпр (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 9-Б, оф. 23, м. Київ, 01030)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель", вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001

про визнання укладеним договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. в редакції, запропонованій Компанією "Довіра Холдинг Лімітед"

за зустрічним позовом: позивача Публічного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель", вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001

до відповідача - Компанії "Довіра Холдинг Лімітед" (DOVIRA HOLDING LIMITED), вул. Термістоклес Дервіс, 3, CY-1066, Нікосія, Кіпр (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 9-Б, оф. 23, м. Київ, 01030)

про визнання укладеним договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. в редакції запропонованій ПАТ "Тернопіль-Готель"

За участю представників сторін:

Позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом: Старцева Катерина Ігорівна, довіреність від 17.03.14р.

Відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом: Молень Ростислав Богданович, доручення б/н від 13.03.14р.

Представникам сторін у попередніх судових засіданнях роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 78 ГПК України.

Судом, в порядку ст.81-1 ГПК України, фіксація судового процесу технічними засобами (звукозапис) не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання сторін.

Сторони в порядку ст. 77 ГПК України про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні 11.11.2014р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи. Позивач - Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" (DOVIRA HOLDING LIMITED), вул. Термістоклес Дервіс, 3, CY-1066, Нікосія, Кіпр (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 9-Б, оф. 23, м. Київ, 01030) (далі по тексту також - позивач за первісним позовом або Компанія "Довіра Холдинг Лімітед") звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель", вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001 (далі по тексту також - відповідач за первісним позовом або ПАТ "Тернопіль-Готель") про визнання укладеним між Публічним акціонерним товариством «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» (46001, м. Тернопіль, вул. Замкова, 14, ідентифікаційний код: 14038383) та Компанією «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) (місцезнаходження: Джулія Хаус, вул. Термістоклес Дервіс, 3, СУ-1066, Нікосія, Кіпр, ідентифікаційний код: НЕ 171815) договір викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р. в редакції надісланого Публічним акціонерним товариством «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) листом від 29.06.2013р. вих. № 115/1 проекту договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р, з урахуванням положень Протоколу розбіжностей від 19 липня 2013 року до Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» та Компанією «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED), надісланого Компанією «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) Публічному акціонерному товариству «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» листом № б/н від 19.07.2013р., з дня набрання рішенням законної сили (далі по тексту також - первісний позов або позов визнання укладеним договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. в редакції запропонованій Компанією "Довіра Холдинг Лімітед").

Ухвалою господарського суду від 29.08.2014р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 16.09.2014 р. о 15 год. 50 хв.

15.09.2014р. на адресу суду надійшов зустрічний позов (вх. №1021 від 15.09.2014р.), в якому позивач - Публічне акціонерне товариство "Тернопіль-Готель", вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001 звернувся до відповідача - Компанії "Довіра Холдинг Лімітед" (DOVIRA HOLDING LIMITED), вул. Термістоклес Дервіс, 3, CY-1066, Нікосія, Кіпр (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 9-Б, оф. 23, м. Київ, 01030) про визнання укладеним Договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. між ПАТ "Тернопіль-Готель" (ЄДРПОУ 14038383) та Компанією "Довіра Холдинг Лімітед" (ідентифікаційний код: НЕ 171815) у редакції, надісланій ПАТ "Тернопіль-Готель" на адресу Компанії "Довіра Холдинг Лімітед", згідно листа повідомлення № 115/1 від 29.06.2013 року, за яким ціна договору визначена з розрахунку 2 грн. 21 коп. за одну акцію, а загальна вартість пакету акцій склала 521 781,00грн. (далі по тексту також - зустрічний позов або позов про визнання укладеним договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. в редакції запропонованій ПАТ "Тернопіль-Готель").

Враховуючи поданий відповідачем зустрічний позов, неявку в судове засідання представника позивача, необхідність витребування додаткових доказів, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 4-2,4-3,22 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, для вирішення питання щодо прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви, а також надання можливості представнику позивача за первісним позовом прибути в судове засідання та надати свої заперечення щодо подання відповідачем зустрічного позову, суд не переходячи до розгляду справи по суті, у судовому засіданні 16.09.2014р. відклав розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України, до 29.09.2014р. на 16 год. 00 хв.

У судовому засіданні 29.09.2014р., в порядку ст.77 ГПК України, не переходячи до розгляду справи по суті оголошено перерву до 07.10.2014р. на 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 29.09.2014р. № 921/900/14-г/9 суд прийняв до розгляду сумісно з первісним позовом, поданий зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель", вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001 (далі по тексту також - позивач за зустрічним позовом) до відповідача - Компанії "Довіра Холдинг Лімітед" (DOVIRA HOLDING LIMITED), вул. Термістоклес Дервіс, 3, CY-1066, Нікосія, Кіпр (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 9-Б, оф. 23, м. Київ, 01030) (далі по тексту також - відповідач за зустрічним позовом) про визнання укладеним договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. в редакції, запропонованій ПАТ "Тернопіль-Готель".

У судовому засіданні 07.10.2014р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Строк вирішення спору у справі №921/900/14-г/9 встановлено по 26.10.2014р. Разом з тим, 26.10.2014р. являється вихідним днем, так як випадає на неділю. В силу ч.3 ст. 51 ГПК України, у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. А тому, останнім днем двохмісячного строку розгляду справи є 27.10.2014р.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) подав клопотання від 27.10.2014р.( вх.№19387 від 27.10.2014р.) про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів у відповідності до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ухвали суду від 27.10.2014р., суд, враховуючи клопотання позивача за первісним позовом в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжив строк розгляду спору на 15 днів.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази у судових засіданнях оголошувались перерви до 10.11.2014р. до 14 год. 20 хв. та до 11.11.2014р. до 14 год. 00 хв.

Уповноважений представник Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" позивача за первісним позовом участь повноважного представника в судовому засіданні 11.11.2014р. забезпечив, позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві від 19.08.2014р. (вх. № 927 від 26.08.2014р.).

Зокрема, у поданому позові позивач за первісним позовом серед іншого зазначає, що Компанія «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) є акціонером Публічного акціонерного товариства «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» - власником 236 100 (двісті тридцять шість тисяч сто) штук простих іменних акцій, що становить 4,0408% статутного капіталу Відповідача та підтверджується Випискою про стан рахунку у цінних паперах № 005001 (станом на 21.03.2013) (копія додається).

25 лютого 2013 року відбулися позачергові збори акціонерів Відповідача, на порядок денний яких було винесено питання про прийняття рішення про укладання значних правочинів стосовно банківського кредиту і іпотеки. На зазначених зборах було ухвалене рішення про погодження умов та укладання Відповідачем із ПАТ «Фольксбанк» кредитного договору та іпотечного договору по належному Відповідачу майну (копія Протоколу позачергових зборів акціонерів від 25.02.2013 додається). Ринкова вартість майна, що є предметом зазначених правочинів перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Відповідача.

Представник Позивача, який 25 лютого 2013 року приймав участь у позачергових зборах акціонерів Відповідача, проголосував проти прийняття зборами акціонерів рішення про вчинення вищевказаних значних правочинів.

У реалізацію прийнятих 25.02.2013р. на позачергових загальних зборах акціонерів рішень Відповідачем 05.04.2013р. укладено із ПАТ «Фольксбанк» кредитний договір № КU020080 та іпотечний договір. На сьогодні вказані договори є чинними.

У відповідності до ст. 68-69 Закону України "Про акціонерні товариства" Позивач листом від 25 березня 2013 року № 15/03-13 (копія додається) звернувся до Відповідача із вимогою про здійснення викупу належних йому 236 100 (двісті тридцять шість тисяч сто) штук простих іменних акцій Відповідача, що становить 4,0408% статутного капіталу товариства, на умовах здійснення оплати акцій протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп. Позивач у цьому листі зазначив, що за його розрахунком ціна викупу акцій Відповідача не може бути меншою 3 532 941,62 грн. (три мільйони п'ятсот тридцять дві тисячі дев'ятсот сорок одна гривня, шістдесят дві копійки).

Зазначеним листом Позивач вказав Відповідачу на порушення ним вимог Закону України "Про акціонерні товариства" щодо повідомлення акціонерів про право вимоги обов'язкового викупу акцій та надання для ознайомлення акціонеру відповідного проекту Договору про викуп акцій.

У відповідь на вимогу Позивача про викуп акцій від 25 березня 2013 року Відповідач надіслав лист від 08 квітня 2013 року № 70 (копія додається), зі змісту якого видно, що станом на 08 квітня 2013 року, в порушення вимог Закону України «Про акціонерні товариства» відповідачем не була визначена ринкова вартість однієї простої акції Відповідача та, як наслідок, не була визначена ціна викупу належного Позивачу пакету акцій.

Листом від 06 червня 2013 року № 108 (копія додається) Відповідач повідомив Позивача про те, що відповідно до вимог ст.ст. 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства» ним було визначено ціну викупу акцій, що станом на 31 січня 2013 року (на день, що передував дню опублікування повідомлення про скликання загальних зборів, які відбулися 25 лютого 2013 року) є рівною ринковій вартості акцій Відповідача та становить 2 грн 21 коп за одну акцію.

Як видно зі змісту зазначеного листа Відповідача та Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій ПАТ «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» від 20 травня 2013 року (копія додається), для визначення ринкової вартості емітованих товариством акцій Відповідачем на підставі Договору № 01.23-04/13/Л від 23 березня 2013 року було залучено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Нексія ДК», що має Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 13140/12 від 23 березня 2012 року.

Крім того, вищевказаним листом Позивачу було запропоновано здійснення Відповідачем обов'язкового викупу акцій Позивача на умовах, визначених у цьому листі, шляхом виплати вартості викуплених акцій в розстрочку: здійснення виплат щомісячно, рівними сумами протягом 12 місяців з дати укладання між Позивачем та Відповідачем Договору про викуп акцій.

Листом від 29 червня 2013 року № 115/1 (копія додається) Відповідач надіслав Позивачу чотири примірники підписаного зі сторони Відповідача Договору про викуп належних Позивачу 236 100 (двісті тридцять шість тисяч сто) штук простих іменних акцій, згідно з яким ціна викупу визначена у 2 (дві) грн. 21 (двадцять одну) коп. за одну акцію (п. 3.1. Договору), а загальна вартість цінних паперів, які є предметом цього Договору, - у 521 781,00 грн. (п'ятсот двадцять одну тисячу сімсот вісімдесят одну гривню, 00 копійок), що становить 48 810 Євро 20 центів згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.06.2013 року (п. 3.2. Договору).

За умовами п. 3.5. надісланого Відповідачем Договору Покупець сплачує Продавцю загальну вартість цінних паперів, вказану в п. 3.2. Договору, на протязі 12 (дванадцяти) місяців з дати отримання від Продавця належним чином підписаного ним примірника цього Договору, шляхом здійснення помісячних платежів у розмірі 4 067 Євро 52 центи.

Однак, Позивач не може погодитися з положеннями Договору у запропонованій Відповідачем редакції в частині визначення ціни Договору, адже Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій Відповідача, виконаний ТОВ «Нексія ДК» експерт-оцінювач: Я.В. Нагул (Сертифікат ФДМУ та КП «Інформаційно-консультаційний центр» УТО № 2375 від 20.04.2001р.), не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та має значні недоліки, у зв'язку з чим вартість акцій Позивача, що підлягає обов'язковому викупу є значно заниженою.

Позивач за первісним позовом зауважує, що представниками Позивача було замовлено Рецензію на Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій Відповідача.

Відповідно до Рецензії на Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій Відповідача вих. № 42-ЕР від 02 липня 2012 року, проведеної Українським товариством оцінювачів (копія додається), було встановлено:

- Висновок щодо обґрунтованості вибору виду вартості та її відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна: у Звіті реалізована концепція ринкової вартості, що відповідає вимогам нормативних документів, які діяли на дату оцінки та меті, з якою проводилась робота.

- Висновок щодо зібраних виконавцем вихідних даних та іншої інформації (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті): зібрані у Звіті дані, а також припущення щодо проведення розрахунків, за повнотою та розкриттям не достатні для надання висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.

- Висновок щодо відповідності і правильності застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень: використані методичні підходи та процедури не повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

- Загальний висновок про достовірність оцінки: Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій ПАТ «Тернопіль-Готель» станом на 31.01.2013р., що виконаний ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги», оцінювачем Я.В. Нагул, не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Крім того, відповідно до розрахунків Позивача, здійснених на підставі майнового підходу з використанням порівняльного методу оцінки даних (додається), вартість 1 (однієї) акції ПАТ «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» складає 14,97 грн. (чотирнадцять гривень дев'яносто сім копійок), та, відповідно, загальна вартість належного Позивачу пакету акцій Відповідача - 3 534 417 грн. (три мільйони п'ятсот тридцять чотири тисячі чотириста сімнадцять гривень, 00 копійок). Розрахунок здійснений на підставі даних про чисті активи Відповідача, що наявні у вільному доступі в електронній базі: http://smida.gov.ua.

Заперечення Позивача проти укладання Договору про викуп акцій в запропонованій Відповідачем редакції положень Договору, які визначають його ціну, були надані Відповідачу листом від 19 липня 2013 року (копія додається).

Зауважує, що Позивач у зв'язку з наявністю заперечень щодо умов надісланого Відповідачем проекту Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 року про ціну викупу акцій, відповідно до вимог ст. 181 ГК України, листом від 19 липня 2013 року надіслав Відповідачу підписаний Договір викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 року (у 4 примірниках) із застереженням про підписання Договору із Протоколом розбіжностей від 19.07.2013, та підписаний з боку Позивача Протокол розбіжностей від 19 липня 2013 року до Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 року ( у 4 примірниках).

Відповідно до Протоколу розбіжностей від 19 липня 2013 року Позивач запропонував Відповідачу викласти окремі положення Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 року у такій редакції:

п. 3.1. Договору: «Ціна викупу ЦП становить 14 (чотирнадцять) грн. 97 коп. за одну акцію»;

п. 3.2. Договору: «Загальна вартість ЦП, які є предметом цього Договору, 3 534 417 (Три мільйони п'ятсот тридцять чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн.»;

п. 3.5. Договору: «Покупець сплачує Продавцю загальну вартість ЦП, вказану в п. 3.2 Договору, на протязі 12 (дванадцяти) місяців з дати отримання від Продавця належним чином підписаного примірника цього Договору, шляхом здійснення помісячних платежів у розмірі 294 534 (Двісті дев'яносто чотири тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 75 коп.».

У відповідь на лист Позивача від 19 липня 2013 року (б/н) Відповідач листом від 06 серпня 2013 року № 133 (копія додається) повідомив Позивача про те, що не вбачає підстав для зміни визначеної ринкової вартості акцій.

З огляду на вищезазначене, вважає, що відмова Відповідача викупити належні Позивачу прості іменні акції кількістю 236 100 (двісті тридцять шість тисяч сто) штук за ціною 3 534 417 грн. (три мільйони п'ятсот тридцять чотири тисячі чотириста сімнадцять гривень) (відповідно до ціни придбання однієї акції - 14,97 грн.) шляхом укладення Договору про викуп акцій є незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує законні права Позивача на обов'язковий викуп належних йому акцій.

Доводить до відома суду, що Позивач з метою захисту своїх законних прав на здійснення викупу належних йому акцій звертався до Господарського суду Тернопільської області із позовом до ПАТ «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» із вимогою про зобов'язання Відповідача викупити належні Позивачу прості іменні акції кількістю 236 100 (двісті тридцять шість тисяч сто) штук шляхом укладення Договору викупу акцій в редакції Позивача.

Проте, рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Руденко О.В.) від 16.05.2014р. у справі № 921/216/14-г/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2014р. (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Зварич О.В.), в позові відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій у відповідних рішеннях вказали на обрання Позивачем неналежного способу захисту.

Натомість, вищевказаним рішенням господарського суду Тернопільської області, виходячи із загальних засад судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України) зроблено висновок про те, що за наявності на те підстав, порушене право підлягає захисту, згідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, шляхом визнання договору укладеним судом на відповідних умовах. Подібна за змістом правова позиція викладена і Верховним Судом України у Постанові від 10.10.2012 року по справі за позовом ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» до фізичної особи про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

А тому Позивач за первісним позовом вважає, що з огляду на вищезазначене, зважаючи на дотримання Позивачем визначеного Законом порядку реалізації права на вимогу здійснення Відповідачем обов'язкового викупу акцій, укладання договору про викуп акцій між Позивачем та Відповідачем є обов'язковим на підставі Закону України «Про акціонерне товариство», а отже Позивач правомірно передає спір щодо укладання такого договору на вирішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2, 28, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, Компанія "Довіра Холдинг Лімітед просить суд задовольнити первісний позов та визнати укладеним між Публічним акціонерним товариством «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» (46001, м. Тернопіль, вул. Замкова, 14, ідентифікаційний код: 14038383) та Компанією «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) (місцезнаходження: Джулія Хаус, вул. Термістоклес Дервіс, 3, СY-1066, Нікосія, Кіпр, ідентифікаційний код: НЕ 171815) договір викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р. в редакції надісланого Публічним акціонерним товариством «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) листом від 29.06.2013р. вих. № 115/1 проекту договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р, з урахуванням положень Протоколу розбіжностей від 19 липня 2013 року до Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» та Компанією «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED), надісланого Компанією «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) Публічному акціонерному товариству «ТЕРНОПІЛЬ- ГОТЕЛЬ» листом № б/н від 19.07.2013р., з дня набрання рішенням законної сили.

Уповноважений представник ПАТ "Тернопіль-Готель" відповідача за первісним позовом у судове засідання прибув, проти позовних вимог за первісним позовом заперечує у повній мірі з підстав наведених у відзиві на позов від 16.09.2014р. № 16684.

Зокрема, у поданому відзиві на позов відповідач серед іншого зазначає, що оскільки акції ПАТ «Тернопіль-Готель» не перебувають в обігу на фондових біржах, то 23 березня 2013 року Відповідачем було залучено суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги» на підставі договору № 01.23-04/13/Л для проведення оцінки емітованих ним акцій станом на день, що передує дню опублікування оголошення про проведення позачергових зборів акціонерів 25.02.2013 р.

Відтак, відповідно до висновку про вартість майна від 23.03.2013 р., складеного оцінювачем ТОВ «Нексія ДК» Я.В. Нагул, вартість однієї акції ПАТ «Тернопіль-Готель» станом на 31.01.2013р. складала 2,21 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» рішенням Наглядової ради ПАТ «Тернопіль-Готель», яке оформлено протоколом № 5 від 31.05.2013 р., було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції ПАТ «Тернопіль-Готель» станом на 31.01.2013 р. у розмірі 2,21 грн. згідно висновку про вартість майна від 23.03.2013 р. суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Нексія ДК» (оцінювач Я.В. Нагул).

Листом № 108 від 06 червня 2013 року Відповідач повідомив Позивача, що відповідно до вимог ст. ст. 8, 69 Закону України «Про акціонерні товариства» було визначено ціну викупу акцій, яка склала 2 грн. 21 коп. за одну акцію.

Як вказує й сам Позивач, 29 червня 2013 року Відповідачем на адресу Позивача було направлено чотири примірники підписаного зі сторони Відповідача Договору про викуп належних Позивачу 236 100 штук простих іменних акцій, ціна викупу яких (відповідно до Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій ПАТ «Тернопіль-Готель» від 20 травня 2013 року) визначена з розрахунку 2 грн. 21 коп. за одну акцію, а загальна вартість цінних паперів складала - 521 781, 00 грн.

За таких обставин, стороною Відповідача було дотримано усіх положень норм діючого законодавства щодо проведення обов'язково викупу акцій, що належать ПАТ «Тернопіль-Готель».

Однак, Позивач стверджує, що не може погодитись із визначеною та запропонованою Відповідачем вартістю 236 100 штук простих іменних акцій.

Як надалі вказує Позивач, на підставі замовленої ним Рецензії, Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій ПАТ «Тернопіль-Готель», станом на 31.01.2013 р., «має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті після виправлення зазначених недоліків».

При цьому, Позивачем зазначається, що відповідно до його розрахунків, вартість однієї акції ПАТ «Тернопіль-Готель» складає 14,97 грн. та відповідно загальна вартість належного Позивачу пакету акцій Відповідача - 3 534 417 грн.

Проте, Відповідач за первісним позовом вважає, що Позивачем проігноровано положення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства», згідно яких оцінка вартості акцій ПАТ «Тернопіль-Готель» проводиться та визначається Відповідачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, а не «власних розрахунків» Позивача, а відтак запропонована Позивачем редакція Договору викупу акцій, який Позивач просить визнати укладеним - не відповідає вимогам чинного законодавства України щодо визначення вартості акцій акціонерного товариства.

Відтак, знову наголошує, що згідно Висновку про вартість майна від 23.03.2013 р., здійсненого оцінювачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Нексія ДК. Оцінювальні послуги», ринкова вартість однієї простої іменної акції ПАТ «Тернопіль-Готель» станом на 31.01.2013 р. становила 2,21 грн. за штуку та затверджена рішенням Наглядової Ради ПАТ «Тернопіль-Готель», оформленого протоколом № 5 від 31.05.2013 р.

Доказів визнання недійсними чи скасування результатів оцінки акцій ПАТ «Тернопіль-Готель». викладених у Висновку про вартість майна від 23.03.2013 р. ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги», а також відносно визнання недійсними у встановленому законом порядку рішень наглядової ради від 31.05.2013 р., Позивачем не надано.

З огляду на зазначене, Відповідач за первісним позовом вважає, що запропонована Позивачем вартість акцій Відповідача у розмірі 14,97 грн. за одну акцію не відповідає вимогам ст. ст. 8, 69 Закону України «Про акціонерні товариства». Тому помилковими є доводи Позивача стосовно того, що Відповідач зобов'язаний був викупити акції, що належать Позивачу, за ціною 14,97 грн. за одну акцію.

Враховуючи викладене, а також те, що прості іменні акції Відповідача не перебували в обігу на фондовій біржі, тому цілком обґрунтованим Відповідач вважає те, що визначення їх реальної ринкової вартості в цілях можливого обов'язкового викупу встановлювалась суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог зазначеної вище частини другої ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства».

За таких обставин, Позивач при зверненні до суду з вимогами про визнання укладеним договору купівлі-продажу акцій по ціні 14,97 грн. за одну акцію, з розрахунку саме такої ціни повинен довести належними та допустимими доказами, що станом на 01.02.2013 ринкова вартість 1 (однієї) акції ПАТ «Тернопіль-Готель» становила 14,97 грн., чого Позивачем зроблено не було.

Згідно ст. 34 ГПК України - обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, на думку ПАТ "Тернопіль-Готель" Відповідача за первісним позовом Позивачем за первісним позовом Компанією "Довіра Холдинг Лімітед" не надано належних доказів того, що ціна викупу повинна становить 14,97 грн. за 1 акцію, а тому зазначена в договорі ціна на акції не відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин Відповідач за первісним позовом вважає, що позовні вимоги Позивача за первісним позовом про визнання укладеним Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 року з урахуванням положень Протоколу розбіжностей від 19 липня 2013 року, який містить у собі умови, що суперечать вимогам чинного законодавства України щодо визначення вартості акцій акціонерного товариства - не підлягають до задоволення судом.

Одночасно представник ПАТ "Тернопіль-Готель" позивач за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги зазначені у зустрічному позові від 15.09.2014р. (вх. № 1021 від 15.09.2014р.) з підстав наведених у ньому.

Так, ПАТ "Тернопіль-Готель" у зустрічному позові серед іншого зазначає, що аналізуючи обставини справи та керуючись положеннями чинного законодавства, ПАТ «Тернопіль-Готель» вважає, що наявні підстави для пред'явлення зустрічного позову про визнання укладеним Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р. за ціною (відповідно до Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій ПАТ «Тернопіль-Готель» від 20 травня 2013 року) визначеною з розрахунку 2 грн. 21 коп. за одну акцію, загальна вартість яких-521 781, 00 грн., що надалі обґрунтовується наступним.

Станом на 31.01.2013 р. прості іменні акції ПАТ «Тернопіль-Готель» не перебували в обігу на фондовій біржі, тому визначення їх реальної ринкової вартості в цілях обов'язкового викупу встановлювалось суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог ч.2 ст.8 Закону України «Про акціонерні товариства».

З висновку про вартість майна від 23.03.2013 р., складеного оцінювачем ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги» (оцінювач Я.В. Нагул), вбачається, що вартість однієї акції ПАТ «Тернопіль-Готель» станом на 31.01.2013 р. складала 2,21 грн.

Рішенням Наглядової ради ПАТ «Тернопіль-Готель», оформленим протоколом № 5 від 31.05.2013 р., було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції ПАТ «Тернопіль-Готель» станом на 31.01.2013 р. у розмірі 2,21 грн. за висновком про вартість майна від 23.03.2013 р. суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги» (оцінювач Я.В. Нагул).

З огляду на зазначене, запропонована ПАТ «Тернопіль-Готель» вартість акцій товариства у розмірі 2,21 грн. за штуку є ринковою, оскільки її визначення та встановлення відповідає вимогам ст. ст. 8, 69 Закону України «Про акціонерні товариства».

Разом з тим, частиною 3 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.

За таких обставин, відмова Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» (лист № б/н від 19 липня 2013 року) від підписання запропонованого ПАТ «Тернопіль-Готель» Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 року є необґрунтованою та свідчить про ухилення компанії від вчинення усіх дій, для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких вона вимагає.

При цьому, позивач за зустрічним позовом звертає увагу суду на те, що Компанія «Довіра Холдинг Лімітед» пропонуючи ціну Договору у розмірі 3 534 417 грн., вказуючи що вартість однієї акції становить 14,97 грн. згідно її розрахунків, не врахувала положень ст. ст. 8, 69 Закону України «Про акціонерні товариства», які не передбачають права акціонера та порядку визначення ним визначення ринкової вартість акцій, які підлягають обов'язковому викупу, а також не врахувала того, що ринкова вартість однієї акції товариства затверджується Наглядовою радою товариства визначеної відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства», а не на підставі проведених акціонером розрахунків.

Враховуючи все вищенаведене та керуючись ст. ст. 8,69 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 60 ГПК України ПАТ "Тернопіль-Готель" просить суд визнати укладеним договір викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р. між ПАТ "Тернопіль-Готель" та Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" у редакції надісланій ПАТ «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» на адресу Компанія "Довіра Холдинг Лімітед", згідно листа-повідомлення № 115/1 від 29.06.2013 року, за яким ціна договору визначена з розрахунку 2 грн. 21 коп. за одну акцію, а загальна вартість пакету акцій склала 521 781,00 грн.

Представник відповідача за зустрічним позовом Компанії "Довіра Холдинг Лімітед" проти зустрічного позову заперечує повністю з підстав, зазначених у відзиві від 06.10.2014р. (вх. № 17952 від 07.10.2014р.).

Так, у відзиві на зустрічний позов Компанія "Довіра Холдинг Лімітед", серед іншого, зазначає , що як видно зі змісту зустрічного позову, він обґрунтований тим, що з метою здійснення викупу належних Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» акцій ПАТ «Тернопіль-Готель» на підставі ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», згідно ч. З ст. 8 вказаного закону залученим ПАТ «Тернопіль-Готель» суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги» на підставі договору № 01.23-04/13/Л здійснено незалежну оцінку емітованих товариством акцій станом на день, що передує дню опублікування оголошення про проведення позачергових зборів акціонерів 25.02.2013р., за результатами якої визначено ринкову вартість однієї простої іменної акції ПАТ «Тернопіль-Готель» станом на 31.01.2013р. у розмірі 2,21 грн (копія Витягу зі Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій ПАТ «Тернопіль-Готель» від 20.05.2013 міститься в матеріалах справи).

У зв'язку із зазначеним, ПАТ «Тернопіль-Готель» визначено загальну вартість належного Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» пакету акцій, щодо якого має бути здійснений викуп, у 521781,00 грн.

За визначених підстав ПАТ «Тернопіль-Готель» заявляє до суду вимогу про визнання укладеним Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29.06.2013р. за ціною, визначеною з розрахунку 2,21 грн. за одну акцію, загальна вартість яких - 521 781,00 грн.

Однак, Компанія «Довіра Холдинг Лімітед» вважає протиправним укладання Договору викупу акцій у запропонованій ПАТ «Тернопіль-Готель» редакції, адже ціна викупу акцій, що є істотною умовою договору, визначена ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги» із порушенням нормативно-правових актів з оцінки майна, має значні недоліки, у зв'язку з чим вартість належних Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» акцій, що підлягають обов'язковому викупу, є значно заниженою.

Наголошуємо, що представниками Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» в Українського товариства оцінювачів було замовлено Рецензію на Звіт про незалежну оцінку ринкової ~ вартості пакету простих іменних акцій ПАТ «Тернопіль-Готель» від 20.05.2013р. (копія Рецензії міститься в матеріалах справи).

За наслідками рецензування визначено, що оцінка однієї простої акції ПАТ «Тернопіль-Готель» в пакеті акцій до 5% здійснювалась ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги» з використанням майнового та доходного підходів. Остаточний результат ринкової вартості акції був прийнятий на основі результатів, що були отримані з використанням майнового підходу, який дав меншу у порівнянні з доходним підходом.

Відповідач за зустрічним позовом зауважує, що рецензентами були надані, зокрема, такі зауваження на Звіт від 20.05.2013р.:

- в Звіті не була надана інформація відносно розміру пакету, в якому визначалась вартість однієї акції. Пакети акцій як до 5%, так і до 50% є міноритарними. В той же час, вартість однієї акції в різних за властивостями пакетах значно відрізняється. Після уточнення було встановлено, що оцінці підлягають акції, що становлять до 5% статутного капіталу товариства, однак, в наданих розрахунках оцінювачем не була врахована знижка на властивості подібного пакету акцій. Таким чином, оцінювачем була розрахована вартість однієї акції в пакеті, що має абсолютний контроль;

- посилання на Міжнародні стандарти оцінки - 2007 (МСО-2007) є некоректним, бо на дату оцінки, тобто станом на 31.01.2013р., діяли МСО-2011; аналіз виробничо-господарської діяльності та фінансової діяльності акціонерного товариства оцінювачем не виконувався, у Звіті також не наданий розподіл акцій між акціонерами на дату оцінки, а також відсутній детальний опис діяльності акціонерного товариства та активів, що знаходяться на його балансі;

- в рамках майнового підходу оцінювачем були переоцінені найбільш дорогі об'єкти - будівлі діючих готелів «Галичина» та «Тернопіль», в той же час більшість підібраних у якості аналогів об'єктів відрізнялась як за функціональним призначенням, так і за загальною площею; підібрані у якості аналогів об'єкти також значно відрізнялися і за запропонованою ціною. Навіть після виконання по цих аналогах коригувань, оцінювач отримав значну різницю у вартості одного квадратного метра. Цей факт говорить про некоректність підібраних оцінювачем пропозицій;

- оцінювачем не були переоцінені основні засоби, що відносяться до рухомого майна, тобто обладнання, меблі та інвентар, а також інші необоротні активи (незавершені капітальні інвестиції, а також довгострокові фінансові інвестиції), прийняття їх згідно з балансовою вартістю у даному випадку є некоректним;

- оцінка міноритарного пакету акцій прибутково функціонуючого акціонерного товариства головним чином здійснюється з використанням методу дисконтування грошових потоків. Використаний оцінювачем грошовий потік з точки зору інвестованого капіталу доцільно застосовувати у разі перевірки активів на зменшення корисності, а не у разі оцінки пакетів акцій;

- Оцінювачем не був наданий розрахунок доходів від функціонування готелів «Тернопіль» та «Галичина»;

- в Звіті відсутнє обґрунтування відмови щодо використання порівняльного підходу (методу ринку капіталів).

З урахуванням вищевказаних зауважень, рецензент дійшов таких висновків щодо відповідності Звіту вимогам нормативно-правових актів з питань оцінки та достовірності результатів здійсненої оцінки.

Висновок щодо обґрунтованості вибору виду вартості та її відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна: у Звіті реалізована концепція ринкової вартості, що відповідає вимогам нормативних документів, які діяли на дату оцінки та меті, з якою проводилась робота.

Висновок щодо зібраних виконавцем вихідних даних та іншої інформації (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті): зібрані у Звіті дані, а також припущення щодо проведення розрахунків, за повнотою та розкриттям не достатні для надання висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.

Висновок щодо відповідності і правильності застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень: використані методичні підходи та процедури не повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Загальний висновок про достовірність оцінки: Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій ПАТ «Тернопіль-Готель» станом на 31.01.2013р., що виконаний ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги», оцінювачем Я.В. Нагул, не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Крім того, підтвердженням заниження оцінювачем для ПАТ «Тернопіль-Готель» ринкової вартості простої іменної акції товариства є проведена Компанією «Довіра Холдинг Лімітед оцінка пакету акцій ПАТ «Тернопіль-Готель», що належить Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» (розрахунок міститься в матеріалах справи), що здійснювалась на підставі майнового підходу з використанням порівняльного методу оцінки даних, згідно якої вартість 1 (однієї) акції ПАТ «Тернопіль-Готель» складає 14,97 грн (чотирнадцять гривень дев'яносто сім копійок), та, відповідно, загальна вартість належного Позивачу пакету акцій Відповідача - 3 534 417 грн (три мільйони п'ятсот тридцять чотири тисячі чотириста сімнадцять гривень, 00 копійок). Розрахунок здійснений на підставі даних про чисті активи ПАТ «Тернопіль-Готель», що наявні у вільному доступі в електронній базі:http//smida.gov.ua/.

На підставі вищевикладеного відповідач за зустрічним позовом вважає, що вимога ПАТ «Тернопіль-Готель» про визнання укладеним Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29.06.2013 року у редакції від 29.06.2013 року, за яким ціна договору визначена з розрахунку 2,21 грн за одну акцію, а загальна вартість пакету акцій склала 521 781,00 грн є неправомірною та такою, що порушує законні права Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» як акціонера ПАТ «Тернопіль-Готель» на продаж акціонерному товариству належного їй пакету акцій за ціною, визначеною у відповідності до норм чинного законодавства.

Одночасно, у поданих поясненнях від 23.09.2014р. (вх. № 17239 від 26.09.2014р.) відповідач за зустрічним позовом зазначає, що з відомостей електронної системи «Єдиний державний реєстр судових рішень» Позивачу стало відомо, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.02.2014р. у справі № 921/1227/13-г/14 за позовом двох фізичних осіб - акціонерів ПАТ «Тернопіль-Готель» до акціонерного товариства визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів ПАТ «Тернопіль-Готель», оформлені Протоколом від 25.02.2013р.

Зокрема, недійсними визнані рішення про погодження умов та укладання ПАТ «Тернопіль-Готель» із ПАТ «Фольксбанк» кредитного договору, відповідно до якого банком було надано товариству не відновлювану кредитну лінію із лімітом не більше 8.0 млн грн., та рішення щодо укладання з ПАТ «Фольксбанк» іпотечного договору по належному товариству майну: приміщенню торгового центру «Фуршет», загальною площею 4895 кв.м, за адресою: м. Тернопіль, вул. Чумацька ЇВ та будівлі готелю «Галичина», загальною площею 6230,6 кв.м, за адресою: м. Тернопіль, вул. Чумацька, 1.

Як видно зі змісту судового рішення, підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів стало порушення Відповідачем корпоративних прав акціонерів товариства, зумовлених порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів. Судом було встановлено, що акціонери, які звернулися із позовом, в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства» та п. 9.3.3. Статуту, не були персонально письмово повідомлені про проведення загальних зборів та їх порядок денний. В процесі судового розгляду позивачами було доведено та судом підтверджено, що неповідомлення акціонерів про проведення загальних зборів перешкодило позивачам належним чином реалізувати свої права як акціонера згідно з чинним законодавством.

На загальних зборах акціонерів 25.02.2013р. представник Компанії голосував проти укладання вищевказаних значних правочинів, що стало підставою для реалізації Позивачем визначеного законом права на вимогу здійснення ПАТ «Тернопіль Готель» обов'язкового викупу приналежних Компанії акцій.

Згідно з п. 22 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства.

Виключна компетенція загальних зборів ПАТ «Тернопіль-Готель» із вказаного питання закріплена також у п.п. 9.2.2.24. п. 9.2. Статуту Товариства.

Отже, 25.02.2013р. на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «Тернопіль-Готель» у відповідності до вимог закону та положень Статуту товариства були прийняті рішення про вчинення значних правочинів (кредитного договору, договорів іпотеки), які в подальшому рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.02.2014р. у справі № 921/1227/13-г/14 визнано недійсними.

Звертає увагу, що згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

У реалізацію прийнятих 25.02.2013р. на позачергових загальних зборах акціонерів рішень Відповідачем 05.04.2013р. укладено із ПАТ «Тернопіль-Готель» та ПАТ «Фольксбанк» кредитний договір та договір іпотеки.

Вважає, що отримання Відповідачем від ПАТ «Фольксбанк» суми кредитних коштів на підставі кредитного договору від 05.04.2013р. та передача Відповідачем в іпотеку належних товариству на праві власності будівлі готелю «Галичина» (м. Тернопіль, вул. Чумацька, 1) та приміщення торгового центру «Фуршет» (м. Тернопіль, вул. Чумацька, буд.1) на підставі договору іпотеки від 05.04.2013р., є підтвердженням прийняття Відповідачем до виконання правочинів, рішення загальних зборів акціонерів про укладання яких були визнані недійсними на підставі рішення суду. Таким чином, з урахуванням ст. 241 ЦК України укладені ПАТ «Тернопіль-Готель» з ПАТ «Фольксбанк» кредитний договір та договір іпотеки на сьогодні є дійсними.

Крім того, суд, у рішенні від 19.02.2014р. по справі № 921/1227/13-г/14 констатував, що вирішення корпоративного спору щодо визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Тернопіль-Готель» жодним чином не може вплинути на виникнення та виконання договірних зобов'язань товариства по укладеному із ПАТ «Фолькбанк» кредитному договору №КШ20080 від 05.04.2013 року та іпотечному договору від 05.04.2013р.

На сьогодні вищевказані кредитний та іпотечний договори є чинними, шо підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, індексний номер: 27117747, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Падалкою Р.О. (додається).

Зауважуємо, що право акціонера (власника простих акцій товариства) вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій передбачене ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», може бути реалізовано акціонером за дотримання таких виключних умов: 1) реєстрації акціонера (уповноваженого представника) на загальних зборах акціонерів; 2) голосування проти вчинення акціонерним товариством значного правочину. Закріплене вказаною нормою право забезпечує захист корпоративних прав міноретарних акціонерів. При цьому, чинне законодавство не містить жодних положень щодо підстав та порядку позбавлення акціонера права на вимогу здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, визнання недійсним такого права.

З огляду на зазначене, з урахуванням укладення та чинності на сьогодні тих значних правочинів, проти яких представник Позивача як акціонер віддав на загальних зборах акціонерів 25.02.2013р. свій голос, а також виникнення та виконання договірних зобов'язань сторін на цими договорами, Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" вважає, що правові підстави для позбавлення Компанії як акціонера права вимоги обов'язкового викупу акцій відсутні.

Більше того, Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" зауважує, що до прийняття рішення суду про визнання недійсними рішень загальних зборів, які відбулися 25.02.2013р., ПАТ «Тернопіль-Готель» на вимогу Компанії були вчинені відповідні дії щодо здійснення викупу акцій, зокрема, Відповідачем був підготовлений та переданий на підписання Позивачу проект Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 року, здійснена незалежна оцінка ринкової вартості акцій товариства для здійснення процедури викупу акцій.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 22, 28 Господарського процесуального кодексу України, Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" просить суд задовольнити первісний позов Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» до ПАТ «Тернопіль-Готель» про визнання укладеним договору викупу акцій № 13-06/Т від 29.06.2013р. у повному обсязі, а у зустрічному позові ПАТ "Тернопіль-Готель" відмовити.

27.10.2014р. позивач за первісним позовом подав клопотання про призначення судової-економічної експертизи по справі (вх. № 19386 від 27.10.2014р.), згідно якого просить суд призначити у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Незалежному інституту судових експертиз (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2 корпус 3, офіс 7, поверх 5).

На вирішення експерта поставити наступні питання: - який розмір власного капіталу Публічного акціонерного товариства «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» (ідентифікаційний код 14038383) станом на 01 січня 2013 року? - яка ринкова вартість однієї простої акції Публічного акціонерного товариства «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» (ідентифікаційний код 14038383) станом на 31 січня 2013 року? - яка ринкова вартість пакету простих іменних акцій Публічного акціонерне товариства «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» (ідентифікаційний код 14038383) у кількості 236 100 (двісті тридцять шість тисяч сто) шт., що складає 4,0408% статутного капіталу ПАТ «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» та належить Компанії «Довіра Холдинг Лімітед», станом на 31 січня 2013 року?

Обґрунтовуючи необхідність проведення експертизи позивач за первісним позовом зазначає, що обов'язків викупу акцій, належних Позивачу, не може здійснюватися Відповідачем за визначеною ним ринковою вартістю 1 (однієї) простої іменної акції у 2,21 грн., адже Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій Відповідача, виконаний ТОВ "Нексія ДК".

Представник відповідача за первісним позовом ПАТ "Тернопіль-Готель" проти зазначеного клопотання заперечує з підстав зазначених у запереченні від 10.11.2014р. (вх. № 20433 від 10.11.2014р.).

Суд розглянувши зазначене клопотання позивача про призначення експертизи відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Із змісту п. 2,5 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому розглянувши та оцінивши матеріали справи пояснення та заперечення сторін суд не вбачав підстав вважати, що експертиза, про яку клопоче Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" є дійсно необхідною в межах даної справи, виходячи з оцінки обставин справи та поданих сторонами доказів. Зокрема, серед іншого, суд виходив з того, що у справі достатньо доказів згідно яких суд може прийняти належне та обґрунтоване рішення у справі, у тому числі, і без проведення у справі експертизи.

10.11.2014р. позивач за первісним позовом Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" подав клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 20435 від 10.11.2014р.), згідно якого просить суд зупинити провадження по справі № 921/900/14-г/9 до вирішення господарським судом Тернопільської області справи № 921/1202/14-г/9 за позовом Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» до ПАТ «Тернопіль-Готель» про визнання недійсним рішення наглядової ради ПАТ «Тернопіль-Готель», оформленого Протоколом № 5 від 31 травня 2013 року.

При цьому обґрунтовуючи подане клопотання, позивач за первісним позовом, серед іншого, зазначає, що спір виник внаслідок неможливості встановлення та погодження сторонами вартості простих іменних акцій Товариства, що належать Компанії.

Так, матеріали вказаної судової справи свідчать про те, що ПАТ "Тернопіль-Готель" наполягає на укладанні з Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" договору викупу акцій на умовах, згідно з якими, з урахуванням ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПАТ "Тернопіль-Готель" 2,21 грн. (дві гривні двадцять одна копійка), ціна викупу належних Компанії акцій Товариства складає 521 781,00 грн. (п'ятсот двадцять одна тисяча сімсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Ринкова вартість однієї простої іменної акції ПАТ "Тернопіль-Готель" станом на 31 січня 2013 року визначена та затверджена Наглядовою радою Товариства у розмірі 2.21 грн. (дві гривні двадцять одна копійка) рішенням, оформленим протоколом № 5 від 31.05.2013р. на підставі Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості пакету простих іменних акцій ПАТ "Тернопіль-Готель" від 20 травня 2013 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги» на підставі Договору № 01.23-04/13/Л від 23.03.2013 р. (далі - Звіт).

При цьому Компанія звернулась із окремим позовом до ПАТ "Тернопіль-Готель" у господарський суд Тернопільської області з вимогою про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» оформленого Протоколом № 5 від 31 травня 2013р., яким затверджена ринкова вартість міноритарного пакету акцій станом на день, що передує дню опублікування оголошення про проведення позачергових зборів акціонерів ПАТ "Тернопіль-Готель" 25.02.2013р. з розрахунку - 2.21 грн. за одну акцію згідно проведеної ТОВ «Нексія ДК. Оцінювальні послуги» оцінки вартості акцій ПАТ «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ». За вказаним позовом Компанії ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.10.2014р. порушено провадження по справі № 921/1202/14-г/9 та розгляд справи призначено на 18.11.2014р. на 15:00.

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» саме наглядова рада акціонерного товариства наділена повноваженнями затверджувати ринкову вартість майна товариства (включно з цінними паперами), визначену суб'єктом оціночної діяльності за результатами незалежної оцінки.

З огляду на зазначене, враховуючи, що за результатами розгляду судом справи про визнання недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Тернопіль-Готель" може бути визнано неправомірними та необґрунтованими затверджені оскаржуваним рішенням результати оцінки ринкової вартості акцій Товариства (та, як наслідок, може бути визнано недійсним та скасовано оскаржуване рішення), що безпосередньо впливатиме на вирішення по суті справи № 921/900/14-г/9 про визнання укладеним відповідного договору викупу акцій в редакції Компанії або Товариства, Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" вважає, що є неможливим здійснення розгляду справи № 921/900/14-г/9 про визнання укладеним договору викупу акцій до вирішення пов'язаною із неї справи № 921/1202/14-г/9 про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "Тернопіль-Готель" оформленого Протоколом № 5 від 31 травня 2013р.

Зазначене, згідно вимог ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для зупинення провадження у справі.

Відповідач за первісним позовом проти задоволенні зазначеного клопотання заперечує з підстав наведених у запереченні проти клопотання про зупинення провадження по справі 921/900/14-г/9 від 11.11.2014р. (вх. № 20549 від 11.11.2014р.).

Так, у поданому запереченні відповідач наводить наступні міркування.

Зі змісту положень ч. 1 ст. 69 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що ринкова вартість акцій визначається відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, тобто згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

ПАТ «Тернопіль-Готель» керуючись вищевказаними нормами Закону України «Про акціонерні товариства», 23 березня 2013 року залучило суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Нексія ДК» на підставі договору № 01.23-04/13/Л для проведення оцінки емітованих ним акцій.

Згідно висновку про вартість майна від 23.03.2013 р., складеного оцінювачем ТОВ «Нексія ДК» Я.В. Нагул, вартість однієї акції ПАТ «Тернопіль-Готель» станом на 31.01.2013 р. складала 2,21 грн.

Звертає увагу суду, що в подальшому Наглядова рада ПАТ «Тернопіль-Готель» діяла лише у спосіб передбачений ч. 3 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства», а відтак лише затвердила ринкову вартість акцій, яка була визначена оцінювачем ТОВ «Нексія ДК» Я.В. Нагул.

Як вбачається із обґрунтувань, Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" вважає, що запропонована на основі висновку про вартість майна від 23.03.2013 р. ринкова вартість акцій є значно заниженою. Таким чином Позивач фактично не погоджується із ціною договору викупу акцій № 13-06/Т від 29.06.2013 р. яка була визначена на основі законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, тобто згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Проте, ПАТ "Тернопіль-Готель" звертає увагу суду, що у позовній заяві по справі № 921/1202/14-г/9 позивач заявляє вимогу про визнання недійсним саме рішення Наглядової ради ПАТ «Тернопіль-Готель», оформленого протоколом № 5 від 31 травня 2013 р.

При цьому, як у даній справі так і у справі № 921/1202/14-г/9, Позивач посилаючись на необґрунтованість визначеної відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» ринкової вартості акцій ПАТ «Тернопіль-Готель» залишає поза увагою положення ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у якій чітко визначено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються у судовому порядку.

За таких обставин, можливе визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ «Тернопіль-Готель» оформленого протоколом № 5 від 31 травня 2013 р., не матиме наслідком автоматичного визнання недійсним висновку про вартість майна від 23.03.2013 р., а Наглядова рада ПАТ «Тернопіль-Готель» не буде позбавлена можливості знову затвердити ринкову вартість акцій визначену даним висновком.

Отже, з вищенаведених міркувань ПАТ «Тернопіль-Готель» вважає, що вирішення судом справи №921/1202/14-г/9 про визнання недійсним рішення Наглядової ради ПАТ «Тернопіль-Готель» оформленого протоколом № 5 від 31 травня 2013 р. не матиме жодних наслідків для справи №921/900/14-г/9, а тому у задоволені даного клопотання Позивача слід відмовити у зв'язку з безпідставністю.

Одночасно ПАТ "Тернопіль-Готель" звертає увагу суду на те, що згідно ч. 1 ст. 69 ГПК України - Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області провадження по справі №921/900/14-г/9 було відкрито 28 серпня 2014 року.

Відтак, згідно ч. 1 ст. 69 ГПК України - 29 жовтня 2014 року є останнім днем розгляду справи. 29 жовтня 2014 року судом за заявою Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» було продовжено строк розгляду справи на 15 днів. Отже, остаточним днем коли повинна бути розглянута справа є 13 листопада 2014 року.

Так, Конвенція про захист прав людини і основних свобод (надалі - Конвенція) наголошує, що кожна особа має право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Положення статті 6 Конвенції щодо розумності строку стосуються як цивільних, кримінальних, адміністративних так і господарських справ.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, ПАТ «Тернопіль-Готель» звертає увагу суду, що провадження по справі №921/1202/14-г/9, до вирішення якої Позивач просить зупинити провадження по даній справі, було відкрито 29 жовтня 2014 року, про що достеменно було відомо Позивачу, так як 29.10.2014 року представник Позивача брав участь у судовому засіданні по даній справі та звертався до суду із заявою про продовження строку її розгляду.

Відтак, Позивач не був позбавлений ані права ані можливості завчасно звернутися того ж дня до суду із клопотанням про зупинення провадження по справі, тобто ще 29.10.2014 року, що забезпечило б суду достатній строк (15 днів) на продовження розгляду справи у випадку її поновлення після зупинення.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово висловлював позицію щодо співвідношення між тривалістю розгляду справи та позицією заявника. Безумовно, заявник повинен продемонструвати свою зацікавленість в оперативному провадженні у справі. Зокрема, Європейський суд з прав людини висловлював таку позицію:

Однак, Позивач добросовісно своїми процесуальними правами не скористався, завчасно клопотання до суду не подав, а вирішив звернутися до суду із таким клопотання за два дні до завершення кінцевого строку розгляду справи судом.

Окрім того, п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України визначено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: необхідність витребування нових доказів.

Відтак, у разі зупинення провадження по справі та його подальшого відновлення виникнуть обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України, що вимагатимуть відкладення господарським судом у межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, оскільки виникне необхідність у витребувані судом відомостей про результати розгляду справи №921/1202/14-г/9, а отже унеможливить належний розгляд судом справи в межах визначених строків.

При цьому також звертає увагу суду, що оголошення перерви в засіданні також зможе здійснюватися лише в межах встановленого строку вирішення спору.

За таких обставин, ПАТ «Тернопіль-Готель» вважає, що такі процесуальні дії Позивача хоча і не є забороненими процесуальним законодавством, однак у даному випадку ПАТ «Тернопіль-Готель» розцінює їх як спробу Позивача затягнути судовий процес та спонукати суд вийти за межі розумності строків розгляду справи, ігноруючи при цьому визначені законодавством строки для розгляду справи судом.

Суд розглянувши зазначене клопотання Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" позивача за первісним позовом про зупинення провадження у справі відмовив у його задоволенні з огляду наступне.

Так, суд оцінивши матеріали справи подані сторонами пояснення і заперечення та докази в їх обґрунтування вважає, що доказів у даній справі № 921/900/14-г/9 достатньо для того, щоб розглянути її по суті.

Одночасно, суд вважає, що заявником не доведено належним чином суду, що дану справу неможливо розглянути без вирішення справи №921/1202/14-г/9, що згідно ч.1 ст. 79 ГПК України, є підставою для зупинення провадження у справі.

Також, суд брав до уваги ту обставину, що строки розгляду справи № 921/900/14-г/9, які з урахуванням їх продовження судом на 15-ть днів завершувались 11.11.2014р. Клопотання про зупинення провадження у справі заявником Компанією "Довіра Холдинг Лімітед" подано 10.11.2014р. наручно через канцелярію суду (вх. № 20435 від 10.11.2014р.). З метою оцінки поданого клопотання та за клопотанням ПАТ "Тернопіль-Готель" про оголошення перерви для надання можливості подати свої заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі подані Компанією "Довіра Холдинг Лімітед" судом оголошено перерву на останній день продовженого строку розгляду справи на 11.11.2014р. Отже, суд зміг би задовольнивши вказане клопотання зупинити провадження у справі лише 11.11.2014р., тобто, в останній день строку розгляду спору.

Одночасно, суд враховував, що завершення розглядом справи №921/1202/14-г/9 до якої просить зупинити провадження Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" буде мати місце тільки після набрання у такій справі рішенням законної сили, яке у випадку апеляційного його оскарження набере законної сили по завершенню розгляду скарги апеляційним судом.

Зазначене у сукупності не сприяло б до розгляду даної справи № 921/900/14-г/9 судом у розумний строк.

При цьому, суд зважав також на те, що у випадку встановлення в подальшому у межах справи №921/1202/14-г/9 по завершенні її розгляду істотних для справи № 921/900/14-г/9 обставин, що не були і не могли бути відомі сторонам на час розгляду справи № 921/900/14-г/9 таке, в силу ст. 35,112 ГПК України, може бути підставою для звернення Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" до господарського суду про перегляд прийнятого ним судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами у межах справи № 921/900/14-г/9.

Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення, доводи та міркування повноважних представників, суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні як первісного так і зустрічного позовів слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи Позивач - Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" є акціонером Публічного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель" та власником простих іменних акцій, кількістю - 236 100, що становить 4,0408% статутного капіталу товариства та підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах №0055001 та не заперечується сторонами.

25.02.2013 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Тернопіль - готель", до пункту 2 порядку денного яких включено питання про попереднє схвалення значних правочинів стосовно банківського кредиту і іпотеки.

За наслідками голосування за даним пунктом, акціонерами було прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 25.02.2013р., про погодження умов та укладення ПАТ "Тернопіль - готель" із ПАТ "Фольксбанк" кредитного договору, відповідно до якого банком буде надано товариству не відновлювану кредитну лінію на наступних умовах: ліміт не відновлювальної кредитної лінії не більше 8430000 млн. грн. терміном не менше семи років з правом дострокового погашення, а також іпотечного договору по належному товариству майну, а саме: приміщення торгового центру "Фуршет", загальною площею 4895 кв. м. та будівлі готелю "Галичина", загальною площею 6230,6 кв.м.

Крім того, уповноважено голову правління Головка С.М. узгодити решту умов кредитного договору та договору іпотеки з ПАТ "Фольксбанк" та підписати їх від імені товариства.

При цьому, представник Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" на позачергових загальних зборах, проведених 25.02.2013р. проголосував проти прийняття зборами акціонерів рішення про вчинення вищевказаних правочинів.

25 березня 2013 року згідно листа №15/03-13 з посиланням на ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" звернулась до ПАТ "Тернопіль - готель" з вимогою здійснити викуп належних позивачу акцій, за ціною, яка не може бути меншою 3532941,32 грн.

Натомість ПАТ "Тернопіль-Готель", ринкову вартість належних акціонеру цінних паперів оцінило в 521 781 грн., запропонувавши дану ціну для їх викупу.

Врегулювати суперечку щодо ринкової вартості належних позивачу акцій в позасудовому порядку сторонам не вдалось.

У зв'язку з цим Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" зверталась до Господарського суду Тернопільської області із позовом до ПАТ "Тернопіль-Готель" із вимогою про зобов'язання ПАТ "Тернопіль-Готель" викупити належні Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" прості іменні акції кількістю 236 100 (двісті тридцять шість тисяч сто) штук шляхом укладення Договору викупу акцій в редакції Позивача.

Проте, рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Руденко О.В.) від 16.05.2014р. у справі № 921/216/14-г/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2014р. (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Зварич О.В.), в позові відмовлено.

Однією з підстав у відмові у позові судами першої та апеляційної інстанцій у відповідних рішеннях стало обрання Позивачем неналежного способу захисту.

У зв'язку з наведеним Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" звернулась із позовом до суду з іншим предметом позовних вимог, а саме про визнання укладеним між Публічним акціонерним товариством «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» (46001, м. Тернопіль, вул. Замкова, 14, ідентифікаційний код: 14038383) та Компанією «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) (місцезнаходження: Джулія Хаус, вул. Термістоклес Дервіс, 3, СУ-1066, Нікосія, Кіпр, ідентифікаційний код: НЕ 171815) договір викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р. в редакції надісланого Публічним акціонерним товариством «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» Компанії «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) листом від 29.06.2013р. вих. № 115/1 проекту договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р, з урахуванням положень Протоколу розбіжностей від 19 липня 2013 року до Договору викупу акцій № 13-06/Т від 29 червня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» та Компанією «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED), надісланого Компанією «Довіра Холдинг Лімітед» (DOVIRA HOLDING LIMITED) Публічному акціонерному товариству «ТЕРНОПІЛЬ-ГОТЕЛЬ» листом № б/н від 19.07.2013р., з дня набрання рішенням законної сили.

У свою чергу, ПАТ "Тернопіль-Готель" вважаючи вірною визначену ним ціну акцій що підлягали до викупу звернувся у суд із зустрічним позовом, предметом якого визначив вимогу про визнання укладеним Договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. між ПАТ "Тернопіль-Готель" (ЄДРПОУ 14038383) та Компанією "Довіра Холдинг Лімітед" (ідентифікаційний код: НЕ 171815) у редакції, надісланій ПАТ "Тернопіль-Готель" на адресу ", згідно листа повідомлення № 115/1 від 29.06.2013 року, за яким ціна договору визначена з розрахунку 2 грн. 21 коп. за одну акцію, а загальна вартість пакету акцій склала 521 781,00грн

Із змісту п.п. 2,8 Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

У разі необхідності в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним:

- рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даній справі, а також рішення про відповідність Основному Закону України нормативно-правових актів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України, якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечення;

- прийнятих відповідно до Конституції України і Закону України "Про судоустрій і статус суддів" постанов пленуму Вищого господарського суду України;

- рішення Верховного Суду України, прийнятого за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень господарських судів з підстав, передбачених статтею 111-16 ГПК.

Якщо суд застосував у розгляді справи як джерело права Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), то про це також зазначається в мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Із змісту п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, визнання недійсними установчих документів товариства або договорів про відчуження майна тощо. Виняток становлять трудові спори за участю господарського товариства (п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24.10.2011 № 10).

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцяти денний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишаються неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо усіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

При зверненні із позовами до суду позивачі за первісним та зустрічним позовом вважають, що у ПАТ "Тернопіль-Готель" існує обов'язок перед його акціонером Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" з викупу акцій.

Проте, суд не може погодитись з таким твердженням сторін з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства;

2) вчинення товариством значного правочину;

3) зміну розміру статутного капіталу.

Кожний акціонер - власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення привілейованих акцій нового класу, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства;

2) розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства.

Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.

Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

Згідно до ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість.

Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає.

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Отже, із змісту наведених положень ст.ст. 68,69 Закону України «Про акціонерні товариства» право вимагати викупу у акціонера акцій та відповідний йому обов'язок акціонерного товариства викупити такі виникає саме на підставі прийнятого рішення зборами акціонерного товариства. Так як таке пов'язано із фактом реєстрації акціонера для участі у загальних зборах акціонерів та голосування його проти прийняття ними рішення про вчинення товариством значного правочину.

Відповідно існування легітимного рішення зборів акціонерів є необхідним для реалізації акціонером свого права на викуп акцій.

Проте, як встановлено судом при вирішенні спору у справі № 921/1227/13-г/14 господарським судом Тернопільської області, рішенням від 19.02.2014р., яке у встановленому порядку набрало законної сили, визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Тернопіль-Готель", що оформлене протоколом від 25.02.2013 року, яким було погоджено умови та укладення ПАТ "Тернопіль - Готель" із ПАТ "Фольксбанк" кредитного договору, відповідно до якого банком буде надано товариству не відновлювану кредитну лінію на наступних умовах: ліміт не відновлювальної кредитної лінії не більше 8430000 млн. грн. терміном не менше семи років з правом дострокового погашення, а також іпотечного договору по належному товариству майну, а саме: приміщення торгового центру "Фуршет", загальною площею 4895 кв. м. та будівлі готелю "Галичина", загальною площею 6230,6 кв.м.

Таким чином, на думку суду, рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Тернопіль-Готель", яке оформлене протоколом від 25.02.2013 року не породжує жодних правових наслідків, в тому числі і тих, на які вказують Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" та ПАТ "Тернопіль-Готель" посилаючись на ст. 68,69 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ст.35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Із змісту п. 2.6. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Таке ж значення для господарського суду має вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Що ж до рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, то встановлені ним факти, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу сторін даної цивільної справи. Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. За змістом частини другої статті 35 ГПК та частини десятої статті 38 Закону України "Про третейські суди" факти (обставини), встановлені рішенням третейського суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду, в тому числі і у розгляді ним справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у третейському провадженні. Не надається преюдиціального значення також фактам (обставинам), зазначеним: - у скасованих судових рішеннях (а в разі часткового скасування таких рішень - у скасованих їх частинах); - у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (частина друга статті 111-7 ГПК); - за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.

При цьому необхідно зазначити, що господарським судом уже розглядалось справа за участю тих самих сторін та які в силу ст. 35 ГПК України у межах даної справи не потребують доказування.

Так у справі у справі № 921/216/14-г/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2014р. (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Зварич О.В.), в позові відмовлено.

При цьому як вбачається із змісту рішення господарського суду Тернопільської області від 16.05.2014р. у справі № 921/216/14-г/14 з урахуванням правової позиції Львівського апеляційного господарського суду викладеного у постанові від 21.07.2014р. № 921/216/14-г/14, яким рішення місцевого суду було залишено без змін відмовляючи у задоволенні позовних вимог Компанії судами сере іншого було встановлено, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.02.2014р.у справі №921/1227/13-г/14 визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Тернопіль-Готель", що оформлене протоколом від 25.02.2013р.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до положень ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно із статтею 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI, яким, зокрема, встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви за місцем розгляду справи справляється судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2.1. ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена у сумі - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата на 1 січня 2013 року установлена у розмірі 1147 грн. 00 коп.

Враховуючи те, що судом у позовних вимогах відмовлено, судові витрати покладаються в порядку статті 49 ГПК України на позивачів за первісним та зустрічним позовом у справі відповідно.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43,49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову позивача Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" (DOVIRA HOLDING LIMITED), вул. Термістоклес Дервіс, 3, CY-1066, Нікосія, Кіпр (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 9-Б, оф. 23, м. Київ, 01030) до відповідача Публічного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель", вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001 про визнання укладеним договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. в редакції запропонованій Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" відмовити повністю.

2. У задоволенні зустрічного позову позивача Публічного акціонерного товариства "Тернопіль-Готель", вул. Замкова, 14, м. Тернопіль, 46001 до відповідача - Компанії "Довіра Холдинг Лімітед" (DOVIRA HOLDING LIMITED), вул. Термістоклес Дервіс, 3, CY-1066, Нікосія, Кіпр (адреса для листування: вул. Б. Хмельницького, 9-Б, оф. 23, м. Київ, 01030) про визнання укладеним договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. про визнання укладеним договору викупу акцій №13-06/Т від 29 червня 2013р. в редакції запропонованій Компанія "Довіра Холдинг Лімітед" відмовити повністю.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 10.12.2014р.

Суддя В.Л. Гевко

Часті запитання

Який тип судового документу № 42011518 ?

Документ № 42011518 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 42011518 ?

Дата ухвалення - 11.11.2014

Яка форма судочинства по судовому документу № 42011518 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 42011518 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 42011518, Господарський суд Тернопільської області

Судове рішення № 42011518, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 11.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 42011518 відноситься до справи № 921/900/14-г/9

Це рішення відноситься до справи № 921/900/14-г/9. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 42011440
Наступний документ : 42011519