Рішення № 42011312, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18966/14 17.12.14

За позовом Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві

до Публічного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону атмосферного

повітря, у розмірі 337 672,10 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Задорожній Р.О., за довіреністю, Проценко О.М., за довіреністю

від третьої особи: не з'явився

від прокуратури: Кузьміна К.Г., посвідчення № 028404.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у м. Києві (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, у розмірі 337 672,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/18966/14, розгляд справи призначено на 24.09.2014 р.

24.09.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 24.09.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відрядженні, справу № 910/18966/14 було передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. справу № 910/18966/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 22.10.2014 р.

24.09.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

25.09.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 29.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справу № 910/18966/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. справу № 910/18966/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 22.10.2014р.

17.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.

У судове засідання 22.10.2014 р. представники учасників судового процесу з'явились.

У судовому засіданні 22.10.2014 р. суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 19.11.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 19.11.2014 р. з'явився, подав письмові пояснення та клопотання про продовження строків розгляду справи.

Представники відповідача в судове засідання 19.11.2014 р. з'явились.

Представник третьої особи в судове засідання 19.11.2014 р. з'явився.

Представник прокуратури в судове засідання 19.11.2014 р. з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та письмові пояснення.

Розглянувши у судовому засіданні 19.11.2014 р. клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

У судовому засіданні 19.11.2014 р. судом було оголошено перерву до 10.12.2014 р.

21.11.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача були подані додаткові пояснення до відзиву.

05.12.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи були подані письмові пояснення.

У судове засідання 10.12.2014. р. представники прокуратури, відповідача та третьої особи з'явились, представник позивача не з'явився.

Враховуючи те, що представник позивача у судове засідання 10.12.2014 р. не з'явився, розгляд справи було відкладено на 17.12.2014 р.

17.12.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 17.12.2014 р. представник позивача не з'явився.

Представники відповідача у судове засідання 17.12.2014 р. з'явились, надали свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представник третьої особи у судове засідання 17.12.2014 р. не з'явився.

Представник прокуратури у судове засідання 17.12.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Київською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері на підставі інформації Державної екологічної інспекції у м. Києві проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Публічного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» (далі - відповідач), під час якої встановлено, що відповідач у період з 01.11.2013 р. по 24.03.2014 р. здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу, оскільки строк дії дозволу № 8038500000-010 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, отриманого відповідачем, закінчився 31.10.2013 р.

Державною екологічною інспекцією у м. Києві було повторно проведено перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності відповідача, за результатами якої складено акт перевірки № 05/835а від 30.04.2014 р. та відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінприроди України від 10.12.2008 № 639 і зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 за № 48/16064, проведено розрахунок розміру шкоди, зумовленої в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів відповідача за період з 01.11.2013 р. по 24.03.2014 р. без дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, в сумі 337 672,10 грн.

Відповідач 13.03.2014 р. звернувся до Міського дозвільного центру «Єдиний офіс» із заявою щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії листа Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064/607-60 від 26.03.2014 р. відповідачу було видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 25.03.2014 р. № 8038500000-10038 строком дії з 25.03.2014 р. по 25.03.2019 р.

З огляду на вищенаведене, прокурор зазначає про необхідність стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва завданої ним матеріальної шкоди в розмірі 337 672,10 грн., розрахованої за період з 01.11.2013 р. по 24.03.2014 р., тобто за період відсутності у відповідача відповідного дозволу.

Відповідач у своєму письмовому відзиві зазначає про те, що ним були вжиті всі необхідні заходи для вчасного отримання дозволу і його невчасне отримання зумовлено виключно суб'єктивним зволіканням посадовими особами КМДА у вчиненні дій з погодження процедури щодо встановлення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

- забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

- забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

- використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

- здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Відповідно до частин 5 - 7 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 302 було затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи (далі - Порядок), який встановлює єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до п. 2 Порядку дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Згідно з п. 4 Порядку для отримання дозволу суб'єкт господарювання:

- оформляє заяву;

- готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин;

- проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання;

- проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;

- розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди;

- обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов'язаних з реалізацією заходів щодо їх створення;

- проводить оцінку та аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря;

- готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку визначено, що суб'єкт господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Мінприроди, а суб'єкт господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, - дозвільному центру у письмовій та в електронній формі документи, підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів (далі - Інструкція), у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

Судом встановлено, що з метою вчасного отримання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, тобто до закінчення діючого на той момент дозволу (31.10.2013 р.) 28.05.2013 р. відповідачем було розпочато процедуру його отримання, а саме між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотехсервіс», було укладено Договір на виконання робіт № 58/13-0.

Відповідно до п. 1.4. зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотехсервіс», зокрема, було зобов'язане:

- виконати інвентаризацію викидів, шляхом прямих інструментальних вимірів та за розрахунковими методиками, оформити Звіт;

- розробити документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання за договором, ТОВ «Екотехсервіс» здійснило інвентаризацію викидів забруднюючих речовин, які утворюються відповідачем, оформивши її результати у вигляді Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на відповідача.

04 вересня 2013р., на виконання вимог п. 1.12. Інструкції, один примірник Звіту було подано Відповідачем (супровідний лист № 2113) в КМДА для реєстрації.

Враховуючи відсутність відповіді від КМДА у встановлений законом строк, 28.10.2013 р. відповідач повторно звернувся до КМДА з листом вих. № 2577, в якому просив прискорити реєстрацію Звіту.

На повторне звернення відповідача від КМДА надійшла 21.11.2013 р. відповідь (лист за вих. № 064-15259), з якої слідувало, що Звіт не було зареєстровано по причині недостатньої чисельності працівників Управління екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА та у зв'язку з надходженням великої кількості документів на розгляд, документи розглядаються по мірі їх надходження.

Лише 15.01.2014 р. Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідача було зареєстровано, про що відповідача було повідомлено листом № 064-344.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006 року N 108 було затверджено Інструкцію про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців (далі - Інструкція), яка встановлює загальні вимоги в частині побудови, оформлення та змісту документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди існуючими та новоствореними об'єктами.

Згідно з п. 1.3 Інструкції документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців (далі - Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів), є невід'ємною частиною заяви на отримання дозволу на викиди. Розроблення Документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, здійснюють установи, організації та заклади, яким надано право на розробку таких документів та які занесені до відповідного переліку Мінприроди України.

Пунктом 1.6 Інструкції визначено, що склад документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, залежить від ступеня впливу об'єкта на забруднення атмосферного повітря. Об'єкти, для яких розробляються Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, розподіляються на три групи. Для кожної групи об'єктів склад документів повинен бути таким:

а) перша група - об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, - документи, передбачені розділом 2 цієї Інструкції;

б) друга група - об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися найкращі доступні технології та методи керування, - документи, передбачені розділом 2, за винятком пунктів 2.11, 2.15 цієї Інструкції;

в) третя група - об'єкти, які не входять до першої і другої груп, - документи, передбачені розділом 2, за винятком підпунктів 2.3.1 - 2.3.5, 2.7.2, пунктів 2.8, 2.10, 2.11, 2.14 - 2.16 цієї Інструкції.

Відповідно до п. п. 2.8.5 п. 2.8 Інструкції у відомостях щодо стану забруднення атмосферного повітря наводяться величини фонових концентрацій речовин, фактичні спостереження за вмістом яких в атмосферному повітрі не проводяться, визначаються розрахунковим способом.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30 липня 2001 року N 286 було затверджено Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі (далі - Порядок), який установлює єдиний порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі.

Згідно з п. 5.4 Порядку визначення величин фонових концентрацій розрахунковим методом та їх установлення здійснюються територіальними органами Мінекоресурсів України за узгодженням з обласними (міськими) СЕС Міністерства охорони здоров'я України за формою, що наведена в додатку 3 до цього Порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» від 13 березня 2013 р. № 159 було ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, зокрема, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві.

Враховуючи факт ліквідації Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві та передачі його повноважень КМДА, ТОВ «Екотехсервіс» 31.07.2013 р. звернулось до КМДА з листом № 20/07, в якому порушило питання визначення величини фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.

В свою чергу, КМДА, листом № 064/10932 від 13.08.2013 р. повідомила ТОВ «Екотехсервіс» про неможливість видання запитуваної відповідачем довідки та запропонувало звернутись до Міністерства екології та природних ресурсів України для роз'яснення питань повноважень для вирішення подібних питань.

Після звернень до Міністерства екології та природних ресурсів України, було визначено, що на той час відповідальним органом по видачі довідок стосовно фонових концентрацій забруднюючих речовин є, зокрема, КМДА.

Враховуючи вищенаведене, відповідач надав КМДА визначений чинним законодавством України пакет документів для отримання необхідної для здійсненні діяльності відповідача довідки стосовно фонових концентрацій забруднюючих речовин.

В лютому 2014 року, ТОВ «Екотехсервіс» було отримано від КМДА інформацію стосовно порядку видачі останнім величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.

З отриманої інформації слідувало, що передумовою для видачі (встановлення) КМДА величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі є їх визначення розрахунковим методом. У зв'язку із відсутністю у КМДА необхідних засобів для здійснення визначення величин фонових концентрацій розрахунковим методом, КМДА звернулось з листом до ряду профільних підприємств, які мають відповідну можливість.

КМДА отримала відповідь від ДП «Центр екологічних ініціатив» (лист від 15.02.2014р. № 01-15/01/14) про наявність можливості для здійснення визначення величин фонових концентрацій розрахунковим методом, про що повідомила відповідача.

Отримавши від КМДА вищезазначену інформацію, відповідач 13.02.2014 р. уклав з ДП «Центр екологічних ініціатив» Договір № АВ-19-2014 «Про надання послуг щодо визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі».

26.02.2014 р. ТОВ «Екотехсервіс», на підставі отриманого звіту від ДП «Центр екологічних ініціатив» із висновком про визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі, подало до КМДА відповідний запит.

07.03.2014 р. за результатами опрацювання запиту ТОВ «Екотехсервіс», КМДА видано встановлені для відповідача величини фонових концентрацій забруднюючих речовин.

Згідно з ч. 1 та п. є) ч. 2 та ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (у редакції, що діяла за спірний період) особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно з ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (у редакції, що діяла за спірний період) шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що відповідачем було вжито всіх необхідних заходів для вчасного отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Однак з причини того, що органи державної влади не мали можливості реалізувати належним чином свої повноваження по його видачі, що підтверджується матеріалами справи, відповідача повинно бути звільнено від обов'язку по відшкодуванню шкоди за викиди в атмосферне повітря без відповідного дозволу з підстав відсутності у його діях вини у завданні вказаної шкоди, що є обов'язковим елементом складу цивільного правопорушення. Дана обставина виключає можливість притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності, враховуючи приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 р. та постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2014 р. у справі № 904/1197/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 11128 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені прокурором вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, у розмірі 337 672,10 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 24.12.2014 р.

Суддя О.В. Нечай