Ухвала суду № 42011304, 11.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/23793/13 11.12.14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві

у справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 49 490,00 грн.

Головуючий суддя Нечай О.В.

Суддя Літвінова М.Є.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники учасників судового процесу:

від стягувача: Сущенко Ю.В., за довіреністю

від боржника: не з'явився

від ВДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.11.2014 р. ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулося до Господарського суду м. Києва із скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до частини 1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Встановлений у частині першій статті 1212 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.

Згідно з резолюцією Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 10.11.2014 р. вищезазначену скаргу передано на розгляд судді Нечаю О.В..

Ухвалою суду від 12.11.2014 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Літвінова М.Є. та Бондарчук В.В. прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві до розгляду; розгляд скарги призначено на 11.12.2014р.; зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві надати суду до 05.12.2014 р. письмові пояснення по суті скарги та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 44603111.

Представник ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» в судовому засіданні надав усні пояснення, вимоги, викладені у скарзі, підтримав.

Представники боржника та ВДВС у судове засідання 11.12.2014 р. не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду від 12.11.2014 р. не виконали.

Розглянувши у судовому засіданні 11.12.2014 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі № 910/23793/13 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 49 490,00 грн., суд дійшов до висновку про необхідність її часткового задоволення, з огляду на наступне.

На розгляд Господарського суду м. Києва було передано позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 49 490,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. (суддя Гавриловська І.О.) було порушено провадження у справі № 910/23793/13.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.03.2014 р. у справі № 910/23793/13 позов задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» 49 490,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720,50 грн. витрат на сплату судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення Господарським судом м. Києва було видано наказ № 910/23793/13 від 27.03.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2014 р. було замінено сторону стягувача з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

10.11.2014 р. ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» звернулося до Господарського суду м. Києва із скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, згідно з якою просить суд розглянути скаргу на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. щодо виконання судового рішення у справі № 910/23793/13; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. щодо виконання судового рішення у справі № 910/23793/13; зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. здійснити примусове виконання судового рішення у справі № 910/23793/13, стягнувши з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» борг в розмірі 51 210,50 грн.; притягнути державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. до передбаченої законом відповідальності.

Скаржник обґрунтовує подану скаргу наступним.

В провадженні у державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича знаходиться на виконанні виконавче провадження № 44603111 з виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/23793/13 від 27.03.2014 р. (надалі - наказ) про стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» боргу в розмірі 51 210,50 грн. (49 490,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу і 1720,50 грн. судового збору).

Із заявою про відкриття виконавчого провадження ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (надалі - скаржник) звернувся 11.08.2014 р. Зазначене виконавче провадження було відкрито 09.09.2014р. Станом на 04.11.2014 р. грошова заборгованість ВАТ «НАСК «Оранта» (надалі - боржник) на користь скаржника не сплачена (скаржник не має жодних документальних підтверджень сплати боргу).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець відкриває виконавче провадження (на підставі виконавчого документа) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

09.09.2014 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві Бочковським Т.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44603111 за наказом.

Однак, через бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві Бочковського Т.О., вищезазначене рішення в примусовому порядку не виконане, сума за ним не стягнена і скаржнику не сплачена, що на думку скаржника порушує статті 2, 11, 27 Закону і його права та інтереси.

Також скаржник зауважив, що боржник є юридичною установою, яка має рахунки в банках та інших фінансових установах і щодо якої не має відомостей в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення діяльності, та яка, на сьогоднішній день, функціонує як компанія, що надає страхові послуги.

Скаржник звертає увагу суду на те, що рішення в добровільному порядку боржником не виконано, у зв'язку з чим державний виконавець зобов'язаний здійснювати пошук варіантів виконання рішення суду. При стягненні коштів - в першу чергу це виявлення банківських рахунків і майна, за рахунок якого можна задовольнити вимоги стягувача, для цього державний виконавець направляє запити з вимогою надати інформацію про наявність відкритих рахунків боржника та наявності рухомого та нерухомого майна в податкову інспекцію та органи, які реєструють право власності на нерухомість. Паралельно державний виконавець зобов'язаний винести постанову про арешт рахунків та наявного майна боржника з метою виключення можливості зняття грошових коштів та відчуження наявного у боржника майна.

Розглянувши подану скаргу в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. щодо виконання судового рішення у справі № 910/23793/13, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 3 статті 20 Закону визначено, що державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У відповідності до частин 1 і 2 статті 30 Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Частиною 1 статті 31 Закону встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Статтею 32 Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві не надав суду жодних належних доказів у підтвердження здійснення виконавчих дій на підставі ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим суд визнає неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. щодо виконання судового рішення у справі № 910/23793/13.

Щодо вимоги скаржника про зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. здійснити примусове виконання судового рішення у справі № 910/23793/13, стягнувши з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» борг в розмірі 51 210,50 грн., та притягнення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. до передбаченої законом відповідальності, то суд відхиляє дані вимоги, з огляду на наступне.

Частинами 1 і 2 статті 83 Закону встановлено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби; начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 1212 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 24824 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що господарський суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання державного виконавця здійснити виконавчі дії та щодо притягнення державного виконавця до передбаченої законодавством відповідальності, то у суду відсутні правові підстави для задоволення скарги ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» в частині зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. здійснити примусове виконання судового рішення у справі № 910/23793/13, стягнувши з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» борг в розмірі 51 210,50 грн., та щодо притягнення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. до передбаченої законом відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у місті Києві Бочковського Т.О. щодо виконання судового рішення у справі № 910/23793/13.

3. В іншій частині скаргу відхилити.

Головуючий суддя О.В. Нечай

Суддя М.Є. Літвінова

Суддя В.В. Бондарчук