Рішення № 42011031, 23.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.14р. Справа № 904/8633/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ"

до Дніпропетровської міської ради

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - Коляда О.О., довіреність №б/н від 04.09.13р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений з Відповідачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що фактичне користування земельною ділянкою та нерухомим майном розташованим на спірній земельній ділянці здійснює її новий власник (ПАТ "ОТП банк"), Позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, і в цьому випадку законодавством передбачено можливість дострокового розірвання Договору оренди земельної ділянки за рішенням суду на вимогу однієї із сторін Договору, оскільки відповіді на пропозицію розірвати договір Позивач від Відповідача не отримав.

Відповідач явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.01р. сторонами укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. 31.07.01р. за р.№852, зареєстрований у Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів 31.07.01р. за №1130. За цим Договором Відповідач передав, а Позивач прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку площею 0,0018 га, яка зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кодом 66081033 та знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Тополина, 1, строком до 17.05.16р.

Цільове використання земельної ділянки - фактичне розміщення виробничих приміщень (п.1.1., 4.1. Договору).

На зазначеній земельній ділянці знаходиться торговельний комплекс продовольчих та непродовольчих товарів, право власності на який перейшло до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на підставі Договору №01 купівлі-продажу нежитлового приміщення від 04.09.14р., укладеним Позивачем з ПАТ "ОТП банк" та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. 04.09.14р. за р.№1712; згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.09.14р. №26408431 номер запису про право власності 6893872 від 04.09.14р.

Пунктом п.1.4. Договору купівлі-продажу сторони визначили, що відповідно до ст.120 Земельного кодексу України до Покупця з моменту переходу права власності переходить право користування земельними ділянками, розташованими за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Тополина, 1, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у Продавця.

Таким чином, Позивач фактично припинив користування орендованою земельною ділянкою з 04.09.14р., тобто з дати продажу нерухомого майна, для розташування якого укладено Договір оренди земельної ділянки.

08.09.14р. за вих.№25 Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією про розірвання договорів оренди земельної ділянки (вх.№36/4616 від 16.09.14р.), у зв'язку з тим, що орендар за Договором - Позивач, фактично припинив використання земельної ділянки, внаслідок переходу права власності на нерухоме майно, розташоване на зазначеній ділянці. До звернення Позивач додав копію договору купівлі-продажу та копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, відповіді на цю пропозицію від Відповідача Позивач не отримав.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. Цією нормою визначено перелік способів судового захисту.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній з 10.12.09р.) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Частиною 1 ст. 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з абз. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній з 10.12.09р.) договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктами "а", "е" ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою, є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Дана норма кореспондується з положеннями наведеної вище ст. 31 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з ч.1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Верховний суд України у своїй постанові від 19.06.2012р. у справі № 3-30гс12 дійшов висновку, що у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, а позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Пунктом 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

Згідно з ч.4 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів розгляду на пленарному засіданні міської ради, питання розірвання (припинення) спірного договору, з моменту отримання заяви Позивача до теперішнього часу.

Позивач вважає, що відчуження нежитлового приміщення, розташованого на земельній ділянці за спірними договорами, є підставою для розірвання договору оренди землі.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням того, що: Позивач не користується орендованою за спірним договором земельною ділянкою, у зв'язку з продажем нерухомого майна, розташованого на ній; Позивач своєчасно звернувся до Відповідача з пропозицією розірвання спірного договору; згідно з наданими документами продане нерухоме майно розташоване саме на спірній земельній ділянці, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 31.07.01р., укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ" (49098, м.Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 14-А, код 23368027) з Дніпропетровською міською радою (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75, код 26510514), посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б. 31.07.01р. за р.№852, зареєстрований у Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів 31.07.01р. за №1130.

Стягнути з Дніпропетровської міської ради (49011, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 75; код 242 467 86) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ" (49098, м.Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 14-А, код 233 680 27) 1 218,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане_____