Рішення № 42009601, 23.12.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 922/4747/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут", м. Київ до ТОВ НВФ "Техпроект", м. Дергачі про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Український державний геологорозвідувальний інститут", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Техпроект" основний борг в сумі 27652,64 грн., 2702,36 грн. пені, інфляційні втрати в сумі 2654,64 грн., 3% річних в сумі 384,10 грн. та 1827,00 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором № КД2249-00 від 11.12.12 р.

12.11.14 р. представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, просив стягнути з відповідача основний борг в сумі 27652,64 грн., 3006,91 грн. пені, інфляційні втрати в сумі 3533,99 грн. та 3% річних в сумі 470,47 грн. та 1827,00 грн. судового збору. Вказана заява була досліджена та прийнята судом.

08.12.14 р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з повною оплатою основного боргу відповідачем, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВФ "Техпроект" 3006,91 грн. пені, інфляційні втрати в сумі 3533,99 грн., 3% річних в сумі 470,47 грн., та 1827,00 грн. судового збору. Вказана заява була досліджена та прийнята судом.

Представник позивача в судове засідання 23.12.14 р. не з'явився, 08.12.14 р. через канцелярію суду надав клопотання про проведення судового засідання за його відсутністю.

Беручи до уваги диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд визнав за можливе, задовольнити клопотання позивача про проведення судового засідання без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 54).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техпроект" (замовник, відповідач) та Державним підприємством "Український державний геологорозвідувальний інститут" (виконавець, позивач) був укладений договір №КД2249-00 (далі - договір)(а.с. 18-23) з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (Цвітаївська площа), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити послуги з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування (далі - послуги) Цвітаївською площею, відповідно до умов цього договору.

02 грудня 2013 року до договору № КД2249-00 від 11.12.2012 сторонами внесено зміни та доповнення додатковою угодою №1 на 2014 рік (а.с. 27).

Згідно з п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1), моніторинг та наукове супроводження здійснюється згідно Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.03.2013 р. №96, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.03.2013 за № 500/23032 та Угоди про умови користування надрами від 19 листопада 2012 року №4259, що є додатком до спеціального дозволу на користування надрами.

Відповідно до п. 10.4 договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 19 листопада 2032 року.

Згідно з п.1.3 договору, обсяг послуг, етапи (підетапи) та строки їх виконання наведені в календарному плані у додатку 1, який є невід'ємною частиною цього договору та складається позивачем щорічно.

Додатковою угодою №1 до спірного договору календарний план (додаток № 1) доповнено таблицею на 2014 рік (а.с. 29) та протоколом узгодження договірної ціни (а.с. 30).

В п.5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1) закріплено, що вартість послуг у 2014 році складає: 147480,00 грн., в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 5.3 договору, відповідач перераховує позивачу аванс у розмірі 25% від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом). Перерахування авансу здійснюється на підставі рахунку-фактури позивача протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунку.

Відповідачем був перерахований аванс за послуги І етапу 2014 року в сумі 9217,5 грн., згідно рахунку-фактури №67 від 16.01.2014 року.

Відповідно до п.4.1 договору, перелік звітної документації, що підлягає оформленню та здаванню позивачем відповідачу за окремими етапами (підетапами) надання послуг та за договором у цілому, а також вимоги до їх змісту визначаються цим договором.

За умовами п. 4.2 договору, по завершенню кожного етапу (підетапу) позивач надає відповідачу акт здавання-приймання послуг в 2-х примірниках та інформаційний звіт у письмовій формі.

На виконання умов договору, позивачем надані послуги І етапу 2014 року, здійснено, відповідно до "Методичних рекомендацій з проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування" аналізу робіт, що виконуються надрокористувачем на об'єктах (Цвітаївська площа) та оцінка їх відповідності програмі робіт надрокористувача та чинним нормативно-методичним і правовим документам, складений та переданий відповідачу інформаційний звіт (а.с. 33).

Виконані роботи за спірним договором І етапу 2014 року прийняті відповідачем, що підтверджується актом здавання-приймання №1/2014 від 27 березня 2014 року (а.с. 31), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. Вартість спожитих послуг за вказаним актом становить 36870,00 грн. в тому числі ПДВ - 6145,00 грн.

Будь яких зауважень або заперечень щодо повного та належного виконання умов договору з боку позивачу, під час підписання акту про здавання-приймання послуг, від відповідача не надходило.

Відповідно до п.5.4 договору, відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) на підставі акту здавання-приймання наданих послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його підписання.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг не виконав належним чином, здійснивши остаточну оплату послуг після звернення з даним позов до господарського суду, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 81).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (ч. 1 ст. 892 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 894 ЦК України, виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати

В статті 898 ЦК України закріплено, що замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний, зокрема, прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторони в спірному договорі домовились (п. 5.4), що остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється відповідачем на підставі акту здавання-приймання наданих послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дати його підписання.

Проте, відповідач в передбачений договором строк роботи не оплатив, здійснивши оплату 31 жовтня та 27 листопада 2014 року на загальну суму 27652,50 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 11.04.14 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за спірним договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В частині 1 ст. 548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В п. 6.2 спірного договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати за виконані роботи, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання своїх обов'язків.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 3006,91 грн. пені законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 3533,99 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а вимогу про стягнення 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 468,83 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при частковому задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техпроект" (код ЄДРПОУ 31154312, 62300, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Центральна, 1) на користь Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут" (код ЄДРПОУ 01432032, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78-А) 3006,91 грн. пені, інфляційні втрати в сумі 3533,99 грн., 3% річних в сумі 468,83 грн., та 1826,57 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.12.2014 р.

Суддя Т.В. Інте