Постанова № 42009428, 02.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

02 грудня 2014 року №2а-9995/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010 №0001074310/3, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010 №0001074310/3.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 №К/800/35521/14 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» задоволено частково: постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2010 №2а-9995/10/2670 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 у справі №2а-9995/10/2670 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом касаційної інстанції було зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції не було встановлено, що автомобільний транспорт, включений позивачем до складу основних фондів, відноситься до категорії легкових автомобілів. Також суди не встановили чи придбавалися ці транспортні засоби з метою подальшого використання та/або поставці товарів для оподаткованих операцій у межах господарської діяльності.

Розгляд справи здійснено із врахуванням частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 №2а- 9995/10/2670 сторін зобов'язано із врахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 №К/800/35521/14 надати суду необхідні документи для повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та підготувати письмові пояснення з приводу спірних правовідносин.

Адміністративну справу №2а- 9995/10/2670 розглянуто в письмовому провадженні на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управлінням Міністерства доходів і зборів - Центральним офісом з обслуговування великих платників (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків) проведено виїзну планову перевірку публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (правонаступник публічного акціонерного товариства «Корпоративний та інвестиційний Банк Креді Агріколь») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009.

Перевіркою встановлено порушення публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» підпункту 8.1.1 пункту 8.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2, підпункту 8.3.2 пункту 8.3, підпункту 8.4.1 пункту 8.4, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 37 218,80 грн.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт від 17.11.2009 №517/43-10/19357443 та із врахуванням процедури адміністративного оскарження винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2010 №0001074310/3, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 55 887,20 грн., у тому числі: 37 218,80 грн. - основний платіж, 18 668,40 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення спірних правовідносин, під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно до підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до підпункту 8.4.1 пункту 8.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 17.11.2009 №517/43-10/19357443 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на неправомірність включення публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» до балансової вартості автомобілів суми податку на додану вартість, що сплачена при їх придбанні.

Аналізуючи надані сторонами докази суд приходить до наступного висновку.

Згідно підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування, або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» на підставі договорів від 30.12.2008 №19 та від 03.06.2008 №1273 придбало автомобілі Renault Kangoo та Nissan X-Trail.

Так, придбаний автомобільний транспорт, включений банком до складу основних фондів та відноситься до категорії легкових автомобілів, що підтверджується копіями акту про введення в експлуатацію основних засобів та нематеріальних активів від 31.12.2008, договору купівлі - продажу транспортного засобу від 30.12.2008, довідки - рахунку №762547, технічного паспорту ААС746799 на автомобіль NISSAN X-TRAIL, технічного паспорту ААС746665 на автомобіль Renault Kangoo, технічного паспорту ААЕ050033 на автомобіль PEUGEOT, акту про введення в експлуатацію основних транспортних засобів та нематеріальних активів від 30.06.2008, видаткової накладної від 10.06.2008 №310020, акту приймання - передачі автомобіля від 10.06.2008, договору купівлі - продажу транспортного засобу від 03.06.2008, податкової накладної від 04.06.2008, видаткової накладної від 30.12.2008 №762547, податкової накладної від 30.12.2008.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивачем надано докази щодо підтвердження факту використання придбаних автомобілів у господарській діяльності, зокрема: копії подорожних листів за період з 01.01.2009 по 31.01.2013 відносно автомобіля RENAULT KANGOO та подорожних листів за період з 01.07.2008 по 31.12.2012 відносно автомобіля NISSAN X-TRAIL, вказане підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» придбано легкові автомобілі, які включені до основних фондів, а витрати на їх придбання підлягають амортизації, зважаючи, що сплачений при придбанні автомобілів податок на додану вартість позивач не включив до складу податкового кредиту, то на підставі підпункту 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач правомірно збільшив вартість відповідної групи основних засобів на суми податку на додану вартість і проводив амортизаційні відрахування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 07.07.2010 №0001074310/3.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.