Ухвала суду № 42004895, 23.09.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1807/2014 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Антонова Н.В.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Лашевича В.М.,

суддів - Приндюк М.В., Рибака І.О.,

при секретарі судового засідання - Кацідиму В.О.,

з участю:

прокурора - Софієва А.С.,

представника власника майна - ОСОБА_20,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргудиректора ТОВ «Елеватор Агро» ОСОБА_21 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ прокуратури міста Києва Ящука Т.М., погоджене із старшим прокурором прокуратури міста Києва Софієвим A.C., та накладено арешт на майно, що було вилучено 09 вересня 2014 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, за місцем реєстрації та розташування зерносховища ТОВ «Елеватор Агро» (код ЄДРПОУ 36459905), а саме на пшеницю загальною вагою 11108 тон, сою загальною вагою 220 тон, ріпак загальною вагою 955 тон, кукурудзу загальною вагою 374 тони, соняшник загальною вагою 317 тон, для забезпечення його зберігання до встановлення власників.

Також даною ухвалою заборонено ТОВ «Елеватор Агро» (код ЄДРПОУ 36459905) здійснювати будь-які дії щодо повернення зі зберігання (відпуску, видачі) пшениці загальною вагою 11108 тон, сої загальною вагою 220 тон, ріпаку загальною вагою 955 тон, кукурудзи загальною вагою 374 тони, соняшника загальною вагою 317 тон, що були вилученіпід час обшуку 09 вересня 2014 року.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Елеватор Агро» ОСОБА_21 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та не обґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого про накладення арешту на майно, що було вилучено 09 вересня 2014 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1.

Зокрема, апелянт зазначає, що товариство не є підозрюваним, обвинуваченим чи особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, та не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. При цьому, автор апеляції звертає увагу, що арешт накладено на майно поклажодавців, тобто на їх зерно, яке знаходиться на зберіганні у ТОВ «Елеватор Агро» відповідно до договорів складського зберігання зерна.

Також апелянт вказує, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодних доказів, які б доводили вчинення товариством, його поклажодавцями чи їхніми посадовими особами кримінального правопорушення.

Далі в апеляційній скарзі директор ТОВ «Елеватор Агро» ОСОБА_21 зазначає, що на зерносховищі товариства зберігається зерно багатьох поклажодавців, які набули його у власність на законних підставах та передали його на відповідальне зберігання. Разом з тим, апелянт, вказуючи на положення Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», наголошує, що накладений арешт не дає змоги ТОВ «Елеватор Агро» належним чином виконати свої обов'язки перед власниками зерна, що, як зауважує автор апеляції, може призвести до порушення їх інтересів та невиправданих фінансових витрат, які в подальшому на законних підставах зможуть застосувати до ТОВ «Елеватор Агро» штрафні фінансові санкції.

Також апелянт стверджує, що товариство у своїй діяльності дотримується вимог законодавства, є одним з провідних підприємств, яке надає якісні послуги зі зберігання зерна та забезпечує щомісячне надходження до бюджетів різних рівнів значних сум податків і зборів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга директора ТОВ «Елеватор Агро» ОСОБА_21 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, в провадженні слідчого відділу прокуратури міста Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120141000000000967 від 04 липня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

09 вересня 2014 року в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000967 було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, за місцем розташування зерносховища ТОВ «Елеватор Агро» та виявлено зерно, а саме пшеницю загальною вагою 11108 тон, сою загальною вагою 220 тон, ріпак загальною вагою 955 тон, кукурудзу загальною вагою 374 тони, соняшник загальною вагою 317 тон, що підтверджується копією протоколу обшуку від 09 вересня 2014 року. Документів на підтвердження права власності на вказане зерно представниками ТОВ «Елеватор Агро» органу досудового розслідування не надано.

10 вересня 2014 року старший слідчий СВ прокуратури міста Києва Ящук Т.М., за погодженням із старшим прокурором прокуратури міста Києва Софієвим A.C.,звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, що було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, який мав місце 09 вересня 2014 року, а саме на пшеницю загальною вагою 11108 тон, сою загальною вагою 220 тон, ріпак загальною вагою 955 тон, кукурудзу загальною вагою 374 тони, соняшник загальною вагою 317 тон, для забезпечення його зберігання до встановлення власників.

12 вересня 2014 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання старшого слідчого, внесене в межах кримінального провадження №120141000000000967, про накладення арешту на майно, що було вилучено 09 вересня 2014 року під час обшукуза адресою: АДРЕСА_1, за місцем реєстрації та розташування зерносховища ТОВ «Елеватор Агро», слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення старшого слідчого Ящука Т.М. та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов висновку, що віднайдене під час обшуку майно є таким, що відповідає критерію, визначеному ч. 2 ст. 167 КПК України, а не застосування засобу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, яке має значення в кримінальному провадженні, може призвести до його втрати або пошкодження.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та старший слідчий не дотрималися.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, що було вилучено 09 вересня 2014 року під час обшуку в зерносховищі ТОВ «Елеватор Агро», слідчий суддя зазначив, що в провадженні СВ прокуратури міста Києва знаходяться матеріали досудового розслідування № 12014100000000967 від 04 липня 2014 року за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Розслідування ведеться за фактом того, що невстановлені службові особи ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2» за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом підробки документів до реєстраційно-установчих документів вказаного товариства заволоділи чужим майном в особливо великому розмірі, а саме часткою статутного капіталу в розмірі 45,45% вказаного товариства, яка належить Gresdale Holdings Limited (м. Нікосія, Кіпр). За даними слідства, в Україні існує група компаній у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, що створена з 100 % участю іноземних компаній. Загалом структура бізнесу включає 40 господарських товариств, які пов'язані між особою господарсько-фінансовими відносинами та відносинами контролю, до якого входить в тому числі і ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт» . Орган досудового розслідування, як вказав слідчий суддя, вважає, що зерно, яке виявлене під час обшуку ТОВ «Елеватор Агро», може належати ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», оскільки доказів на підтвердження права власності на вказане зерно інших осіб представниками зерносховища не надано.

Встановивши зазначені фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність арештувати пшеницю загальною вагою 11108 тон, сою загальною вагою 220 тон, ріпак загальною вагою 955 тон, кукурудзу загальною вагою 374 тони, соняшник загальною вагою 317 тон, що перебувають в зерносховищі ТОВ «Елеватор Агро», з метою недопущення зникнення або втрати цього майна, чи настання інших негативних наслідків, до встановлення власників.

Разом з тим, з викладених в ухвалі слідчого судді фактичних обставин кримінального провадження, в рамках якого ставиться питання про накладення арешту на майно, що перебуває в зерносховищі ТОВ «Елеватор Агро», взагалі неможливо віднайти логічного і правового взаємозв'язку між об'єктивною стороною злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та вказаним майном.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 191 КК України, характеризується вчиненням дій, пов'язаних з привласненням, розтратою, заволодінням чужим майном, а при одночасній кваліфікації таких дій за ст. 366 КК України - вчиненням їх шляхом службового підроблення.

Привласнення вважається закінченим з моменту вилучення майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як свої власним. Момент закінчення розтрати збігається з моментом витрачання чужого майна. Заволодіння чужим майном вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд особою, яка незаконно обернула майно на свою користь чи на користь інших осіб.

В ухвалі слідчого судді зазначено, що шляхом підроблення документів мало місце заволодіння майном - статутним капіталом в розмірі 45,45%, що належить ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2». Будь-яких даних про те, що певна особа шляхом підроблення документів привласнила, розтратила чи заволоділа майном ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт»в ухвалі слідчого судді не міститься. Відповідно, не міститься в ухвалі і переліку цього майна, не вказано даних про особу, яка вчинила протиправні дії, та способу їх вчинення.

Посилання в ухвалі на те, що певні особи мають на меті в майбутньому привласнити майно товариства, не утворює собою закінчених складів злочинів, передбачених за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, за якими проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Крім того, в ухвалі слідчого судді немає посилань на те, хто, в розумінні ст. 55 КПК України, є потерпілим у кримінальному провадженні, чи звертався потерпілий з відповідною заявою про вчинення злочину щодо нього або з заявою про залучення як потерпілого у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Елеватор Агро» не підтверджує факту вчинення протиправних дій службовими особами товариства щодо майна, яке перебуває в зерносховищі ТОВ «Елеватор Агро», та повідомляє, що на зерноелеваторі ТОВ «Елеватор Агро» зберігається зерно багатьох поклажодавців, в тому числі і ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», які набули його у власність на законних підставах, є самостійними юридичними особами і також не мають жодного відношення до кримінального провадження.

Тому існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочинів відносно майна цих товариств в ухвалі слідчого судді, всупереч вимогам ст. 132 КПК України, є недоведеним.

Вимоги закону стосовно перевірки достатності доказів, які вказують на вчинення злочинів, слідчим суддею взагалі залишені поза увагою, чим також порушено вимоги ст. ст. 132, 173 КПК України. В ухвалі не наведено посилань на жоден доказ вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та не проаналізовано докази в контексті тих обставин кримінального провадження, які мають відношення до діяльності і майна ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт».

В результаті такого підходу до вирішення клопотання залишилося не з'ясованим слідчим суддею і питання про можливий розмір шкоди, завданої злочином та наявність причинного зв'язку між вчиненим діянням і шкодою, що настала, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України.

Що стосується доводів клопотання та даних ЄРДР з приводу обставин кримінального провадження і місця у ньому ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», то слід зазначити, що в них також з достатньою повнотою не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину.

Зі змісту даних ЄРДР стосовно обставин вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вбачається, що службові особи групи компаній «Агрейн», а саме ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 разом з іншими невстановленими особами, за попередньою змовою групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинили дії щодо відсторонення іноземних інвесторів від управління та розпорядження належним їм майном і грошовими коштами підприємств, внесли всупереч їх волі зміни до статутних документів з метою рейдерського захоплення, привласнення та розкрадання майна ряду підприємств, в тому числі і ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт».

У витягу з ЄРДР щодо обставин вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зазначено, що з метою заволодіння майном та майновими правами групи компаній «Агрейн», службові особи ряду товариств, в тому числі і ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», разом з іншими невстановленими особами склали завідомо неправдиві документи з використанням підроблених печаток іноземних компаній групи «Агрейн», зокрема, протоколи загальних зборів учасників, зміни до статуту, які в подальшому були подані за місцем державної реєстрації зазначених суб'єктів господарювання. Внаслідок цього державними реєстраторами до Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб були внесені офіційні дані на підставі неправдивих відомостей, які надавали новоствореним органам управління компанії «Агрейн» - наглядовим радам, в склад яких увійшли самі вищезазначені службові особи підприємств та особи, підконтрольні ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_16, можливість здійснювати розкрадання майна підприємств. Отже, в ЄРДР вказано, що певними встановленими та невстановленими особами шляхом службового підроблення вчинено дії, направлені на привласнення майна ряду товариств, в тому числі і ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт». Однак, в ЄДРД не зазначено, при яких конкретно обставинах мало місце вчинення таких дій, як закінченого злочину, тобто в чому полягали дії, передбачені об'єктивною стороною злочину, при яких обставинах було фактично незаконно вилучено майно товариств та отримано реальну можливість ним розпорядитися. Не вказано і розмір шкоди, що настала внаслідок вчинення протиправних дій щодо майна товариства.

Також в ЄРДР вказано, що дії, пов'язані зі службовим підробленням, були вчинені невстановленими особами за участю службових осіб ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», однак не зазначено, які саме службові особи товариства вчинили такі дії та в чому саме вони полягали.

Таким чином, зміст даних ЄРДР містить настільки абстрактний, неконкретизований опис обставин кримінального провадження, який не дозволяє дійти однозначного висновку, що дійсно мала місце подія вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, стосовно майна вказаних товариств.

Зміст клопотання старшого слідчого щодо обставин злочинів містить невідповідності з даними ЄРДР і нехарактеризується наявністю сукупності фактів, які б в обов'язковому порядку охоплювали всі істотні обставини кримінального провадження і містили аналітичну прив'язку до конкретних осіб та подій, що стосується діяльності ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт».

Крім того, клопотання містить загальний опис обставин кримінального провадження, які не мають прямого стосунку до майнаТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт». Єдина інформація, яка міститься у клопотанні та безпосередньо стосується цих товариств, полягає в тому, що певні особи, отримавши повне управління над рядом підприємств, в тому числі над ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», всупереч волі іноземних інвесторів, здійснили розкрадання належних іноземним компаніям матеріальних цінностей та прибутків підприємств. Однак жодних конкретних даних про те, які дії, що стосуються об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 191 КК України, вчинено саме стосовно майна даних товариств, у клопотанні не має, тобто у клопотанні не зазначено, при яких обставинах було фактично незаконно вилучено майно товариств та отримано реальну можливість ним розпорядитися.

В свою чергу, об'єктивна сторона злочину, яка міститься в диспозиції ст. 191 КК України, не передбачає відповідальності за вчинення таких протиправних дій, як «рейдерське захоплення» та «розкрадання», як вказано у клопотанні слідчого і в ЄРДР, тобто дії осіб кваліфіковані не у відповідності до положень КК України.

Не міститься у клопотанні і посилань на достатні докази тих обставин, на які посилається слідчий. Єдиними доказами, на які послався слідчий при мотивуванні клопотання, стали пояснення свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19

Разом з тим, як вбачається з клопотання, свідок ОСОБА_18 вказав, що йому стало відомо про те, що шляхом підроблення документів мало місце заволодіння майном - статутним капіталом в розмірі 45,45%, що належить ТОВ «ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2». Будь-яких даних з приводу обставин, які мають відношення доТОВ «Елеватор Агро»,ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», свідок не вказав.

Отже, висновки старшого слідчого щодо обставин, на які він посилається, ґрунтуються виключно на показаннях свідка ОСОБА_19 Однак у клопотанні не зазначено, яке відношення зазначена особа має до діяльності ТОВ «Елеватор Агро», ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», з яких достовірних джерел їй стало відомо про обставини, які вона повідомляє, якими документальними даними підтверджується вчинення дій, на які вона вказує. Не долучено слідчим відповідних документальних даних і до матеріалів клопотання. Більш того, в клопотанні не міститься посилань на пояснення потерпілих від цього злочину, які б підтверджували пояснення свідка, що майно ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», яке знаходиться на зберіганні в ТОВ «Елеватор Агро», належало їм, однак певні особи привласнили, незаконно заволоділи чи розтратили його. Такий стан доказів, який є у розпорядженні органу досудового розслідування, не може слугувати законною підставою для застосування надто обтяжливого заходу забезпечення кримінального провадження.

Той факт, що у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, також підтверджує те, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи вищевикладене і мотивування клопотання старшого слідчого, колегія суддів вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України старший слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення. В свою чергу, колегія суддів наявності таких доказів не вбачає.

Як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні старшого слідчого, не встановлено належним чином правової підстави для накладення арешту на майно, що знаходиться на зерносховищі ТОВ «Елеватор Агро».

Так, визначаючи правову підставу для накладення арешту на майно, слідчий вказав, що пшениця загальною фізичною вагою 11108 тон, соя загальною фізичною вагою 220 тон, ріпак загальною фізичною вагою 955 тон, кукурудза загальною фізичною вагою 374 тони та соняшник загальною фізичною вагою 317 тон, які знаходиться на зберіганні у ТОВ «Елеватор Агро» в зерносховищі за адресою: АДРЕСА_1, є предметом кримінального правопорушення, що, відповідно до ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК України, дає підстави для арешту майна.

Згідно норм Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження. Однак, враховуючи те, що відсутні підстави вважати, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочинів відносно майна ТОВ «Агрікор Холдинг» і ТОВ «Агрістейт», яке знаходиться на зберіганні в ТОВ «Елеватор Агро»,та належні докази вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з майном цих товариств, то такі висновки слідчого судді та старшого слідчого самі собою спростовуються.

Крім того, відповідні висновки старший слідчий та слідчий суддя зробили без сукупного аналізу обставин вчинення злочинів та засад кримінального права.

Так, предметом злочину є речі матеріального світу, з певними властивостями яких закон про кримінальну відповідальність пов'язує наявність в діях особи ознак конкретного складу злочину. Властивостями предмету злочину є ті обставини, з приводу яких чи шляхом впливу на які вчинюється злочин.

Зокрема, предметом злочину, передбаченого ст. 191 КК України, є чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання.

Однак, ні в клопотанні старший слідчий, ні в ухвалі слідчий суддя, з достатньою повнотою не обґрунтували, яким саме чином пшениця загальною фізичною вагою 11108 тон, соя загальною фізичною вагою 220 тон, ріпак загальною фізичною вагою 955 тон, кукурудза загальною фізичною вагою 374 тони та соняшник загальною фізичною вагою 317 тон набули ознак предмету злочину, тобто які є підстави вважати, що дане майно у зазначеній кількості було ввірено певній особі чи перебувало в її законному віданні і стосовно якого ця особа здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання, та в подальшому незаконним шляхом розтратила, привласнила чи заволоділа ним, зважаючи на те, що злочин, передбачений ст. 191 КК України, має матеріальний склад, тобто характеризується настанням суспільно небезпечних наслідків як обов'язкової ознаки складу злочину.

Згідно матеріалів клопотання, на даний час органом досудового розслідування не зібрано достатніх доказів про те, що пшениця загальною фізичною вагою 11108 тон, соя загальною фізичною вагою 220 тон, ріпак загальною фізичною вагою 955 тон, кукурудза загальною фізичною вагою 374 тони та соняшник загальною фізичною вагою 317 тон мають ознаки предмету злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, не було надано таких доказів для дослідження і слідчому судді, а також не встановлено їх при апеляційному розгляді, тому колегія суддів вважає, що висновки старшого слідчого та слідчого судді про наявність правової підстави, передбаченої ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 167 КПК України, для накладення арешту на майно є помилковими.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо встановити тих обставин, яке відношення майно ТОВ «Агрікор Холдинг» та ТОВ «Агрістейт», яке знаходиться на зберіганні в ТОВ «Елеватор Агро», має до розслідуваних злочинів, чи мало місце реальне посягання на нього та за відсутності доказів такого посягання, колегія суддів переконана, щоу даному кримінальному провадженні старший слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно товариств, що, відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

В свою чергу, апелянт обґрунтовано посилається на те, що, накладаючи арешт на майно, яке знаходиться в зерносховищі ТОВ «Елеватор Агро», слідчий суддя, в порушення вимог закону, не врахував наслідки арешту майна для третіх осіб і не забезпечив своїм рішенням розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Зокрема, суддя не оцінив тих обставин, що на зерносховищі ТОВ «Елеватор Агро» зберігається зерно багатьох поклажодавців, які набули його у власність на законних підставах та передали його на відповідальне зберігання. Накладення арешту на все зерно, яке зберігається в зерносховищі ТОВ «Елеватор Агро», не дає змоги товариству належним чином виконати свої обов'язки перед власниками зерна, що може призвести до порушення їх інтересів та фінансових витрат.

Крім того, мали місце й інші істотні порушення процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. Неприбуття цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання. Отже, слідчий суддя має право розглянути клопотання за відсутності власника майна, однак при цьому в матеріалах провадження мають міститися дані про належне повідомлення цієї особи про дату та час розгляду клопотання.

Як вбачається з матеріалів судової справи, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого про арешт майна без участі власника майна та за відсутності даних про те, що власник майна був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання. В матеріалах судового провадження навіть не міститься повідомлення в адресу власників, що 12 вересня 2014 року відбудеться судове засідання по розгляду клопотання.

Таким чином, розгляд клопотання було проведено з порушенням прав власників майна на захист, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Відповідно до ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Статтею 38 КПК України, яка дає визначення органам досудового розслідування, передбачено, що органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи: органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюються контроль за додержанням податкового законодавства, органів бюро розслідувань (повноваження якого на даний час виконують органи прокуратури відповідно до Перехідних положень КПК України).

Виходячи з цього, а також на підставі системного аналізу зазначених норм КПК України, можна зробити висновок, що органом досудового розслідування є не сам по собі слідчий підрозділ, а відповідний орган внутрішніх справ, безпеки чи прокуратури, до складу якого входить слідчий підрозділ.

При таких обставинах фактичне місце знаходження структурного підрозділу взагалі не має правового значення при вирішенні питання щодо місця розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки підсудність визначається не за фактичним місцем знаходження слідчого підрозділу, а за місцем знаходження відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

В даному випадку досудове розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого внесено клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проводиться слідчим відділом прокуратуру міста Києва. Прокуратура міста Києва, як юридична особа, територіально знаходиться під юрисдикцією Печерського районного суду міста Києва.

Отже, слідчий повинен був звернутися з клопотанням про арешт майна у цьому кримінальному провадженні до Печерського районного суду міста Києва, однак, порушивши вимоги ст. 132 КПК України, звернувся з відповідним клопотанням за місцем розташування слідчого підрозділу. Слідчий суддя, в свою чергу, також не врахував положення ст. 132 КПК України, безпідставно прийняв клопотання слідчого для розгляду по суті порушених у ньому питань, чим порушив правила підсудності розгляду клопотання.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга власника майна задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Елеватор Агро» ОСОБА_21 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12 вересня 2014 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ прокуратури міста Києва ЯщукаТ.М., погоджене із старшим прокурором прокуратури міста Києва Софієвим A.C., та накладено арешт на майно, що було вилучено 09 вересня 2014 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, за місцем реєстрації та розташування зерносховища ТОВ «Елеватор Агро» (код ЄДРПОУ 36459905), а саме на пшеницю загальною вагою 11108 тон, сою загальною вагою 220 тон, ріпак загальною вагою 955 тон, кукурудзу загальною вагою 374 тони, соняшник загальною вагою 317 тон, для забезпечення його зберігання до встановлення власників, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ прокуратури міста Києва Ящука Т.М., погодженого із старшим прокурором прокуратури міста Києва Софієвим A.C., про накладення арешту на майно, що було вилучено 09 вересня 2014 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, за місцем реєстрації та розташування зерносховища ТОВ «Елеватор Агро» (код ЄДРПОУ 36459905), а саме на пшеницю загальною вагою 11108 тон, сою загальною вагою 220 тон, ріпак загальною вагою 955 тон, кукурудзу загальною вагою 374 тони, соняшник загальною вагою 317 тон, для забезпечення його зберігання до встановлення власників, - відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Лашевич В.М. ПриндюкМ.В. Рибак І.О.