Постанова № 42004454, 24.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р. Справа№ 910/22106/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: Орлова О. В. - представник за довіреністю від 24.11.2014

від інших учасників судового процесу: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2014

у справі № 910/22106/14 (суддя Сташків Р. Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбуд М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голубнича Ольга Василівна

2. Відділ державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області

про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса та про його скасування

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 21.10.2014 у справі № 910/22106/14 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбуд М» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, зупинено, до набрання рішенням у справі законної сили, стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни від 16.09.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1625.

Суд першої інстанції виходив з пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, вживаючи заходи до забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку зупинення стягнення за виконавчим написом, який є предметом спору у даній справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача, і що застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 по справі № 910/22106/14 про задоволення заяви ТОВ «Скайбуд М» про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса скасувати.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що господарським судом неповно та неправильно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також на те, що забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса порушує майнові права та охоронювані законом інтереси відповідача.

Ухвалою від 10.12.2014 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н. Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

15.12.2014 до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про відкликання апеляційної скарги, в якій заявник, з посиланням на приписи ст. 22 та ч. 1 ст. 97 ГПК України, просив апеляційну скаргу повернути скаржнику без розгляду та видати довідку про повернення судового збору в сумі 609 грн.

Вказану заяву мотивовано тим, що розгляд даної справи в суді першої інстанції приходить до завершення й заходи для забезпечення позову невдовзі буде знято місцевим судом, в зв'язку з чим відпала необхідність в оскарженні ухвали суду, і що відкликання апеляційної скарги не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Розглянувши заяву відповідача про відкликання апеляційної скарги та повернення судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Пункт 5 ч. 1 ст. 97 ГПК України встановлює, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Враховуючи, що заяву про відкликання скарги подано апелянтом після порушення апеляційного провадження у цій справі, в сипу п. 5 ч. 1 ст. 97 ГПК України вказана заява задоволенню не підлягає.

Відповідач та треті особи в судове засідання представників не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою та що згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідача та третіх осіб за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорювань ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про визнання таким, що не підлягає виконанню, та про скасування виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голубничої О.В. від 16.09.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1625.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису.

При цьому позивач послався на те, що на даний час на підставі оспорюваного виконавчого напису Відділом державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції у Тернопільській області відкрито виконавче провадження, що фактичне виконання незаконного (на думку позивача - примітка суду) виконавчого напису призведе до незворотніх наслідків для позивача, в той час як, у разі задоволення позову, невжиття заходів для забезпечення позову може утруднити виконання рішення, а вжиття таких заходів у випадку відмови у позові жодним чином не порушить права відповідача, оскільки виконання виконавчого напису може бути продовжено у примусовому порядку.

Статтею 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов, серед іншого, забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантії реального виконання рішення, а адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

У цій справі суд першої інстанції зупинив стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису про вилучення у позивача як лізингоодержувача та повернення відповідачу як лізингодавцю нерухомого майна, що є предметом договору фінансового лізингу № 846/02/13-В від 19.02.2011.

Приймаючи до уваги, що предметом спору у цій справі є визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про те, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, правильним.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у даному випадку зупинення стягнення за виконавчим написом, який є предметом спору у справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача, і що в той час як застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення, до набрання рішенням у справі законної сили, стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Голубничої Ольги Василівни від 16.09.2014, зареєстрованого в реєстрі за № 1625.

Правові підстави для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у справі № 910/22106/14 про вжиття заходів до забезпечення позову у цій справі відсутні.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд».

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у справі № 910/22106/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва 21.10.2014 у справі № 910/22106/14 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/22106/14.

Повний текст постанови складено: 25.12.2014

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха