Постанова № 42003733, 19.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 752/12167/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Новак А.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі - УПФУ в Голосіївському районі) про визнання протиправними дій щодо не здійснення нарахування та виплати основної пенсії із розрахунку не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання здійснити такі виплати з 25.02.2007 р.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дана справа відноситься до категорії справ щодо яких застосовується скорочене провадження згідно з вимогами ст. 183-2 КАС України, а тому, за правилами ст. 197 КАС України, підлягає розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи, позивач належить до осіб, які є інвалідами 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, а розмір мінімальної заробітної плати для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсійні виплати здійснювались позивачу в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 06.07.2011 р. №745 та від 23.11.2011 р. №1210.

Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік" встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Отже вказаним пунктом цього Закону Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Станом на час нарахування позивачу основної та додаткової пенсії у 2014 році, Кабінетом Міністрів України таке право використано не було, нормативно-правового акта на виконання вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» щодо встановлення відповідних розмірів не приймалось.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. №3-рп2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення-справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

З огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України, якою керувався відповідач, була прийнята у 2011 році, колегія суддів вважає, що у ній не враховано та не могло бути враховано межі бюджетних асигнувань, що мали місце у 2014 році.

Таким чином, є протиправним нарахування позивачу основної та додаткової пенсії в меншому розмірі, ніж встановлено ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому позивачу належить здійснити перерахунок і виплату таких коштів у розмірі відповідно до цього Закону.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначала в позовній заяві позивач, вона з 2007 року отримувала зазначені виплати в неналежному розмірі, що вважає протиправним, а тому вона знала, або повинна була знати про порушення свого права із моменту отримання таких виплат, проте у встановлений законом строк правом на звернення до суду не скористалася та не була позбавлена такого права, оскільки не надала суду жодних доказів про наявність поважних причин пропущення такого строку, а тому позов підлягає задоволенню в межах строку встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме з 22.01.2014 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити частково, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо не здійснення нарахування та виплати ОСОБА_3 основної та додаткової пенсії в розмірі, встановленому ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити ОСОБА_3 перерахунок і виплату основної та додаткової пенсії в розмірі, встановленому ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 22.01.2014 р. враховуючи вже здійснені виплати.

В іншій частині позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.