Ухвала суду № 42003462, 22.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2014 рокусправа № 2а/0470/9944/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. у справі №2а/0470/9944/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтекстильпостач КР»

до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі

про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтекстильпостач КР" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Промтекстильпостач КР") звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі (далі по тексту - відповідач, податковий орган) від 27.07.2011 №0000210630, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 852456,50грн. та застосовано 1грн штрафних (фінансових) санкцій. Позивач також просив визнати протиправними дії податкового органу щодо встановлення правопорушень з боку ТОВ "Промтекстильпостач КР" у правовідносинах з ТОВ "Залізничник-Груп" та щодо складання Акту перевірки від 19.07.2011р. з використанням матеріалів перевірки іншого суб'єкту господарювання.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Промтекстильпостач КР" зазначило, що висновки, викладені в Акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать чинному законодавству та не можуть слугувати підставою для винесення податкового повідомлення-рішення.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0000210630, прийняте відповідачем. Щодо інших позовних вимог суд зазначив, що складення Акту за результатами перевірки є обов'язком податкового органу, а використання під час перевірки податкову інформацію та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України, - право податкового органу за законом.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Податковий орган вважає висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам спору, що рішення суду не є законним та обгрунтованим, як того вимагає ст.159 КАС України.

Позивач надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі згідно з наказом №225 від 12.07.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтекстильпостач КР" з питань дотримання вимог чинного податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 по взаємовідносинах з ТОВ "Залізничник-Груп".

За результатами перевірки складено Акт №87/08-06-333/35748007 від 19.07.2011, в якому зазначається про порушення позивачем пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на додану вартість на загальну суму 852456, 50 грн. (за січень 2011 року - на суму 398935, 68 грн., за лютий 2011 року - на суму 453520, 82 грн.) (а.с.33-50 т.1).

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0000210630, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 852456, 50 грн. та застосовано 1грн штрафних (фінансових) санкцій (а.с.51 т.1).

Висновки податкового органу пов'язані з наступними обставинами:

Між ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" (замовник) та ТОВ "Промтекстильпостач КР" (виконавець) укладено договір, згідно з яким виконавець взяв на себе зобов'язання по очистці вагонів. За умовами договору виконавець робіт повинен виконувати відповідну роботу на виробничій території замовника, який, в свою чергу, зобов'язаний забезпечити пересування працівників виконавця робіт по території ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг".

01.09.2010р. між ТОВ "Промтекстильпостач КР" та ТОВ "Залізничник-Груп" укладено договір №01/09, предметом якого було здійснення виконавцем послуг, пов'язаних з очисткою та обробкою вагонів (а.с.52-56 т.1).

При перевірці позивача податковим органом було використано дані Актів перевірки Криворізькою МДПІ ТОВ "Зализничник-Груп", а саме:

- від 16.05.2011 №474/23-36510866 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Зализничник-Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Автопартнерс" за січень 2011";

- від 23.06.2011 №613/23-36510866 "Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Залізничник-Груп" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з ПДВ за і з 01.02.2011 по 28.02.2011",

в яких зафіксовано, що ТОВ "Залізничник-Груп" в своїй податковій звітності з ПДВ за січень - лютий 2011 року відобразив факт придбання послуг, пов'язаних з очищенням та обробкою вагонів по ланцюгам постачання від ТОВ "Автопартнерс" на суму 852456, 82 грн.

Відповідач зазначає, що в результаті проведених заходів встановлено, що операції з поставки послуг, пов'язаних з очищенням та обробкою вагонів в адресу ТОВ "Залізничник-Груп", фактично не здійснювалися, оскільки у останнього відсутні основні засоби, а також не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності. Встановлено факт укладання договору №02/01 з очищення та обробки вагонів між ТОВ "Залізничник-Груп" та ТОВ "НЕКСТ БІЛДІНГ КОМПАНІ", при цьому копії первинних документів, що підтверджують факт проведення розрахунків за отримані послуги до перевірки не надано.

Податковим органом було направлено запит до ЦБД Державного реєстру фізичних осіб ДПА України "Про суми виплачених доходів", на який отримано відповідь, що громадяни, які отримували доходи з ознакою 102 та відображені в формі 1-ДФ ТОВ "Залізничник-Груп" за перший квартал 2011 року в то же самий час отримували доходи та були працівниками ТОВ "Промтекстильпостач КР" і ПП "Капрембудмонтаж".

З урахуванням вищевказаного відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ТОВ "Залізничник-Груп" та його контрагентами не спрямовані на настання правових наслідків і суперечать інтересам держави, отже мають ознаки нікчемних, тому і у позивача не виникає права на податковий кредит .

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини показав:

За приписами ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

У відповідності до ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності): в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

П.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

В оскаржуваному акті перевірки не вказано на наявність недоліків в оформленні податкових накладних від імені контрагента Позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит. Відповідачем не вказано у акті перевірки будь-якої інформації, що підтверджує факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента Позивача - ТОВ «Залізничник-груп» - на момент укладення і виконання договору на очищення вагонів та видачі податкових накладних. Оплата за виконані роботи ТОВ «Залізничник-груп» підтверджується банківськими виписками, що свідчить про повний розрахунок за даним договором та правомірність формування Позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Слід зазначити, що сама по собі несплата податку постачальником послуг (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету у разі, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента позивача тягнуть за собою негативні наслідки саме для такого контрагента та не впливають на право позивача як добросовісного платника податку на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого виконавцю робіт. Податковим органом не надано до суду належних доказів на підтвердження факту злочинних дій посадових осіб позивача або його контрагента.

Вказана правова позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (справа «БУЛВЕС А.Д. проти Болгарії»), де Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Як свідчать матеріали справи, первинними бухгалтерськими документами позивача підтверджено товарність господарських операцій на виконання договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Залізничник-груп», у зв'язку з чим право позивача на формування податкового кредиту за такими господарськими операціями ґрунтується на законі.

Відповідачем не було надано доказів того, що Позивач неправомірно сформував податковий кредит по господарських взаємовідносинах з контрагентом - ТОВ «Залізничник-груп» та відніс до валових витрат суми по таких господарських операціях, а висновки податкового органу викладені в акті перевірки щодо заниження податку на додану вартсть є не підтвердженими і необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача на анулювання свідоцтва платника податків контрагента позивача слід зазначити, що на момент здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Залізничник-груп» останній перебував на обліку в органах податкової служби, був зареєстрований в СДРПОУ та був платником податків і зборів, у зв'язку з чим позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені зазначеним контрагентом у вартості виконаних робіт.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції. Суд прийняв рішення з дотримання норм матеріального та процесуального прав, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. у справі №2а/0470/9944/11 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2011р. у справі №2а/0470/9944/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова