Ухвала суду № 42003436, 11.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2014 рокусправа № 804/14780/13

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року у справі № 804/14780/13 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрохімпром" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрохімпром" (далі - ТОВ "Електрохімпром") звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Новомосковської ОДПІ) форми "В4" від 31.10.2013 року № 0002282202 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрохімпром" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "В4" Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 31 жовтня 2013 року № 0002282202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Електрохімпром" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 313543,00 грн.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу мотивуючи тим, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не доведено обставини справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити позивачу у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, посадовими особами Новомосковської ОДПІ на підставі наказу від 30.09.2013 року № 284 та відповідно до підпункту 78.1.8, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Електрохімпром" з питань підтвердження правомірності заявленого від'ємного значення сум ПДВ по податковій декларації за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт від 16.10.2013 року № 448/222/31785134 (далі - акт перевірки від 16.10.2013 року).

Відповідно до висновків даного акту, встановлено порушення позивачем п.п.14.136 статті 14, п.п.139.1.9 п.139.1 статті 139, абз.3 п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року на суму 313543,00 грн.

На підставі акту перевірки від 16.10.2013 року Новомосковською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 31.10.2013 року № 0002282202, яким ТОВ "Електрохімпром" зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 313543,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач правомірність своїх висновків та винесеного на їх підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки від 16.10.2013 року, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень. Між тим відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що основними видами діяльності підприємства позивача є виробництво міді, свинцю, цинку, олову, інших готових металевих виробів.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, судом під час розгляду справи встановлено, що, здійснюючи господарську діяльність, протягом перевіряємого періоду підприємство позивача уклало з ТОВ "Аксон" договір від 06.01.2012 року №0106/01 на поставку котлів електродних в асортименті та договір від 18.01.2012 року №02/01 на поставку швидко-розбірної конструкції мобільної будівлі офісу; з ТОВ "Середа Компані" договір від 17.05.2011 року №0517/01 на поставку анодів мідних; з ТОВ "Тріумф" договір від 28.10.2012 року №1028/01 на поставку анодів мідних.

У ході судового розгляду справи відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про визнання судом недійсними (нікчемними) правочинів, вчинених позивачем та ТОВ "Аксон", ТОВ "Середа Компані", ТОВ "Тріумф" у перевіряємий податковим органом період.

В свою чергу, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами поставки обладнання, товару надано, а судом досліджено та долучено до матеріалів справи первинну та бухгалтерську документацію по правовідносинам з ТОВ "Аксон", ТОВ "Середа Компані", ТОВ "Тріумф", а саме: договори, специфікації, податкові та видаткові накладні, рахунки, банківські виписки, платіжні доручення, акти приймання-передачі, акти переплаву, акти на списання товарно-матеріальних цінностей, реєстри виданих та отриманих податкових накладних тощо.

Крім того, висновками акту перевірки не встановлено дефекту будь-якого первинного документу або обставин, які б свідчили про нереальність укладеної позивачем з його контрагентами угод.

Сторонами визнається, що позивач самостійно задекларував за період з 01.05.2011 року по 31.08.2013 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений у рядку 24 декларації за серпень 2013 року від 18.09.2013 року №9058104773 в сумі 333964,00 грн. згідно податкових накладних, які були досліджені відповідачем в ході проведення перевірки та копії яких долучені до матеріалів справи.

Факт поставки товарів (послуг) за означеними податковими накладними відповідачем не заперечується, поставка позивачем таких товарів (послуг) за цінами, нижче звичайних, відповідачем не виявлена, про не включення позивачем до складу договірної (контрактної) вартості будь-яких сум коштів, що передані платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг, відповідачем не зазначено.

Судом першої інстанції правильно зроблено висновок, щодо протиправності податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 31.10.2013 року № 0002282202, яким ТОВ "Електрохімпром" зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за серпень 2013 року в розмірі 313543,00 грн.

Беручи до уваги наведене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрохімпром" такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ форми "В4" від 31.10.2013 року №0002282202 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ, визнанню протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов