Ухвала суду № 42002842, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14313/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, за участю третіх осіб Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго", Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги державного виконавця №2314/10323 від 05.06.2014 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ПАТ "Укрсоцбанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження ЗВП №38147620 до складу якого входять виконавчі провадження з виконання шести наказів Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» сум боргових зобов'язань, пені, інфляційних нарахувань, суми штрафів та сум судового збору.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області 14.02.2013 р. винесена постанова про арешт коштів боржника, що обліковуються на рахунках останнього №26081100048752, №26033100048001 у межах суми стягнення боргу у розмірі 4158282,58 грн.

Зазначена постанова про арешт коштів боржника від 14.02.2013 р., разом із супровідним листом від 14.02.2013 р., була отримана позивачем 20.02.2013 р. Отримавши зазначену постанову від 14.02.2013 р., ПАТ «Укрсоцбанк» надало відповідь від 04.03.2013 р., в якій зазначено, що постанова залишається без виконання та повертається у зв'язку з тим, що боржник - Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго» в системі ПАТ «Укрсоцбанк» не обслуговується, рахунків не відкривав.

ПАТ «Укрсоцбанк» 11.03.2014 р., разом із супровідним листом №2314/3462 від 03.03.2014 р., отримало нову постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 03.03.2014 р. про накладення арешту на кошти боржника.

ПАТ «Укрсоцбанк» листом за вихідним №10.5-186/37-1996 від 13.03.2014 р. повідомило, що відповідно до положень п.10.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, ним 11.03.2014 р. накладено арешт на поточний рахунок Боржника №26006011163216, а постанова про арешт коштів боржника від 03.03.2014 р. оприбуткована на позабалансовий рахунок №9806.

Під час дії постанови відповідача від 03.03.2014 р. про накладення арешту позивач зупинив видаткові операції за рахунком клієнта з дня їх отримання (11.03.2014) згідно п.10.6. Інструкції постановою Правління Національного банку України №22.

Операції по поточному рахунку боржника №26006011163216 банком були зупинені 11.03.2014 р. на підставі постанови від 03.03.2014 р.

Відповідач направив керівнику ПАТ «Укрсоцбанк» вимогу за вихідним №2314/10323 від 05.06.2014 р., відповідно до якої зобов'язав:

- усунути порушення законодавства про виконавче провадження шляхом перерахування відповідачу за рахунок власних коштів сум помилкових переказів, що вчинені з рахунку Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» №26006011163216 за період з 03.02.2014 р. по 11.03.2014 р.;

- особисто з'явитись 17.06.2014 р. об 11-00 годині до відповідача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 56, к.314 з метою надання доказів виконання даної Вимоги та надання особистих пояснень стосовно причин руху коштів боржника з рахунку №26006011163216 за період з 03.02.2014 року по 11.03.2014 р.

Зазначена вимога отримана ПАТ «Укрсоцбанк» 05.06.2014 р. за вхідним реєстраційним №37/9083.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Судом встановлено, що постанова від 14.02.2013 р. про арешт коштів була діюча, а тому позивач був зобов'язаний її виконувати, в тому числі і дотримуватись положень п.10.10 Інструкції Національного банку України №22, відповідно до якої у разі закриття рахунку за ініціативою клієнта, у випадках реорганізації чи ліквідації юридичних осіб або з ініціативи банку арешт, накладений на кошти, не припиняється і документ про їх арешт продовжує обліковуватися за відповідним позабалансовим рахунком.

ПАТ «Укрсоцбанк» жодних дій щодо зупинення видаткових операцій не вчинив, кошти з рахунку №26006011163216 перераховував, про що свідчить виписка по особовому рахунку.

Крім того, постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2014 р. по справі № 203/5626/14-п, яка набрала законної сили, визнано винною начальника Нікопольського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення - невиконання законних вимог державного виконавця.

Таким чином, не зупинення позивачем видаткових операцій НКП «Ніколопольтеплоенерго» на рахунку №26006011163216, що відкритий у ПАТ «Укрсоцбанк» є протиправним.

Оскільки, кошти з рахунку НКП «Ніколопольтеплоенерго» №26006011163216, що відкритий у ПАТ «Укрсоцбанк» списані саме з вини позивача, тому вимога державного виконавця щодо зобов'язання перерахувати кошти за рахунок власних коштів банку є правомірною та обґрунтованою.

Пунктом 10.1 Інструкції Національного банку України від 21.01.2004 р. №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до ст.1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Пунктом 10.2 та 10.4 цієї Інструкції передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків. Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки клієнта, вживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі відкриття рахунка клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомляє державному виконавцеві про відкриття рахунка.

Відповідно до пп. 32.3.1 п. 32.3 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу.

Аналогічна за змістом норма визначена в п. 2.36 Інструкції, зокрема якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного отримувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок отримувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані.

З огляду на викладене, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийняття вимоги №2314/10323 від 05.06.2014 р., а тому підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 23.12.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.