Рішення № 42001916, 18.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2014 р.Справа № 916/4439/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР"

про стягнення 44777,50грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" про стягнення заборгованості у розмірі 44777,50 грн.., а саме: основного боргу у розмірі 35378,81грн., пені у розмірі 4457,73грн., 3%річних у розмірі 872,40грн. та індексу інфляції у розмірі 4068,56грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.14р. порушено провадження у справі №916/4439/14.

21.11.2014р. від позивача надійшло клопотання (вх.ГСОО№30807/14 від 21.11.2014р.), відповідно до якого позивач на виконання вимог ухвали суду надає оригінали витребуваних судом документів для огляду суду, а також просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

Суд розглянув надане клопотанння, задовольнив та залучив з доданими документами до матеріалів справи.

15.12.2014р. від позивача надійшло клопотання (вх.ГСОО№33173/14 від 15.12.2014р.), згідно якого просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

27.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" (Покупець) було укладено договір поставки №254/4В, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, та відповідно до Замовлень Покупця, поставляти Товар, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати Товар та оплачувати його вартість, за цінами, визначеними у Специфікації.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що оплата товару, який постачається, проводиться на умовах передбачених в Додатковій угоді до даного Договору.

Згідно п.11.6. договору встановлено, що за порушення строку оплати товару, визначеного у додатках даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, та яка нараховується від суми заборгованості, за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №1 від 27.03.2013р. до Договору, Покупець, зобов'язаний оплачувати поставлений Постачальником Товар один раз на тиждень в розмірі реалізованого товару за останній тиждень, але в будь-якому разі не пізніше 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем, але Відповідач сплатив позивачу за отриманий товар лише 36289,74грн.

На виконання умов договору позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав у повному обсязі, а саме поставив відповідачу Товар на суму 71668,55грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: №20061316 від 20.06.2013р.; №25061315 від 25.06.2013р., №15071306 від 15.07.2013р.

Однак відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, а саме частково здійснив оплату за отриманий товар на суму 36289,74грн.

30.06.2014р. між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, за яким за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 35378,81грн.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем станом на 15.09.2014р. становить 35378,81грн., що підтверджується видатковими накладними, актом звірки взаєморозрахунків за 2 квартал 2014 р. від 30.06.2014р., актом звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2014р. від 31.03.2014р., звірки взаєморозрахунків за 4 квартал 2013 р. від 31.12.2013р.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 44777,50грн., а саме: основний борг у розмірі 35378,81грн., пеню у розмірі 4457,73грн., 3%річних у розмірі 872,40грн. та індекс інфляції у розмірі 4068,56грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.12.2013р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" рахується заборгованість на суму 35378,81грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару за договором №254/4В від 27.03.13р. на загальну суму 71668,55грн., проведення часткової оплати на суму 36289,74грн., існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 35378,81грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" пені в розмірі 4457,73грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 3568,90грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 872,40грн. за період з 01.01.2014р. по 27.10.2014р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 35378,81грн. та індексу інфляції у розмірі 4068,56грн. за період з 01.01.14р. по 30.09.14р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 35378,81грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом невиконання відповідачем зобов'язань, щодо оплати отриманого Товару у визначені строки, та перевіривши наданий розрахунок трьох процентів річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок 3%річних, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано 3%річних, а тому 3%річних підлягають задоволенню в сумі 872,35грн. за період з 01.01.2014р. по 27.10.2014р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 35378,81грн.

Наданий позивачем розрахунок індексу інфляції, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 4068,56грн. за період з 01.01.14р. по 30.09.14р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 35378,81грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 35378,81грн., пені у розмірі 3568,90грн., 3%річних у розмірі 872,35грн. та індексу інфляції у розмірі 4068,56грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1790,73грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД БІЗНЕС ЦЕНТР" (65000, м.Одеса, вул.Сонячна, буд.5, оф.30, код ЄДРПОУ 35115285, р/р 26001301024611 в ВАТ"ВТБ", МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ САНМАКС" (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд.5, оф.312, код ЄДРПОУ 37208653, р/р 26001001245329 в ПАТ"УНІВЕРСАЛ БАНК" м.Київ, МФО 322001) основний борг у розмірі 35378(тридцять п'ять тисяч триста сімдесят вісім)грн.81коп., пеню у розмірі 3568(три тисячі п'ятсот шістдесят вісім)грн.90коп., 3%річних у розмірі 872(вісімсот сімдесят дві)грн.35коп., індекс інфляції у розмірі 4068(чотири тисячі шістдесят вісім)грн.56коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1790(одну тисячу сімсот дев'яносто)грн.73коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23.12.2014р.

Суддя С.Ф. Гут