Рішення № 42001914, 18.12.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 р. Справа № 914/2995/14

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: Петрашко М.М. (головуючий), Ділай У.І., Кидисюк Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Меблевий комбінат "Стрий", м.Стрий Львівської області

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", м.Київ

за участю у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори Костур Уляни Тарасівни, м.Стрий Львівської області

за участю у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

За участю представників сторін:

від позивача Мартинюк Ю.А. - представник (довіреність б/н від 12.03.2014р.);

від відповідача Ільченко К.А. - представник (довіреність №21 від 13.01.2014р.);

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді від сторін не надходили. Звукозапис розгляду даної судової справи здійснюється за клопотанням відповідача за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг". В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: У провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Меблевий комбінат "Стрий" до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" за участю у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори Костур Уляни Тарасівни та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просили задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у поданому відзиві на позовну заяву (вх.№43331/14) та у додатку до відзиву на позовну заяву (вх.№53391/14).

Треті особи явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

14.04.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк» (надалі - банк) та Відкритим акціонерним товариством «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» (надалі - позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №130. До вказаного договору було укладено ряд змін та доповнень до вказаного договору.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит в наступних валютах:

- 21 713,72 грн.

- 1 666 026,43 доларів США

- 1 299 559,73 Євро

терміном до 26 червня 2014р.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком по цьому договору є застава власного майна.

Відповідно до п.4.1. договору позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит в строк у відповідності до п.1.1. цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок, відповідно до встановлених в п.7.1. цього договору строків.

Пунктом 7.1. передбачено, що нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредиту, але не пізніше 26.06.2014р. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.8.1. договору за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом позичальник сплачує на вимогу банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за процентами на рахунок банку №639709503. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний час користування кредитом згідно з умовами цього договору.

Крім того, 14.04.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк» (надалі - іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» (надалі - іпотекодавець) укладено іпотечний договір.

Предметом договору іпотеки є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в п.6 договору іпотеки, в забезпечення виконання власних зобов'язань перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок

переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця (п.1 договору іпотеки).

Відповідно до п.2 договору іпотеки іпотекою забезпечується виконання зобов'язань іпотекодавця відповідно до договору про відкриття кредитної лінії №130 від 14.04.2006р. (кредитного договору), згідно з яким іпотекодержатель надав позичальнику кредит у наступних валютах:

- 21 713,72 грн.

- 1 666 026,43 доларів США

- 1 299 559,73 Євро

терміном до 26.06.2014р. на поповнення обігових коштів позичальника.

Згідно із п.6 договору іпотеки в забезпечення виконання власних зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно:

- комплекс, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Стрий, вул.Грабовецька, буд.3, який складається із об'єктів, передбачених п.6.1. договору іпотеки;

- комплекс, що знаходиться за адресою: с.Гірне Стрийського району Львівської області, вул.Шевченка, буд.447, який складається з об'єктів, передбачених п.6.2. договору іпотеки.

Відповідно до п.16.10 у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п.16.8. цього договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повноу обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.

Згідно із п.22. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п.16.8.1., 16.8.2., 16.9. цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі.

18.06.2014р. відповідачем на адресу позивача було надіслано вимогу про усунення порушень, яка була отримана позивачем 24.06.2014р.. У вказаній вимозі зазначено, що заборгованість за кредитними ресурсами, що надані в гривні складає 21 987,38 грн.; в доларах - 1 748 127,28 доларів США; в євро - 1 373 982,70 євро, як заборгованість по строковому кредиту, процентах та пені, яку відповідач просив протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги погасити. Крім того відповідач зазначив, що у випадку невиконання вказаних зобов'язань у визначений строк, банк буде змушений достроково стягнути кредит, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розглянувши вказану вимогу, позивач подав через Стрийське відділення ПАТ «Український професійний банк» лист № 315 від 22.07.2014р. (Вх. № 34/03-04/74 від 22.07.2014р.), в якому Товариство з додатковою відповідальністю "Меблевий комбінат "Стрий" зазначає, що до вимоги про усунення порушень не додано жодних документів, які б підтверджували обставини, зазначені у вимозі, а отже Товариство з додатковою відповідальністю "Меблевий комбінат "Стрий" позбавлене можливості перевірити факт наявності заборгованості, розмір можливої заборгованості, строк її нарахування та правильність нарахувань, що були здійснені банком, що унеможливлює розгляд вказаної вимоги та її виконання в строк визначений нормами чинного законодавства.

Крім того у листі-відповіді на вимогу позивач зазначає, що на його думку банком при нарахуванні пені не враховано положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

У вказаному листі позивач, з метою розгляду вимоги, просить відповідача надати: первинні бухгалтерські документи, що підтверджують нарахування кожної з сум, зазначених у вимозі; розрахунок заборгованості, на підставі якого банк дійшов саме до такої суми

вимоги, та просить привести у відповідність до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розрахунок пені та нарахувати пеню у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Однак, як стверджує позивач, відповідачем вказаний лист був залишений без розгляду. Натомість 04.08.2014р. позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2014р. на підставі виконавчого напису нотаріуса №2417 виданого 25.07.2014р. державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори - Костур У.Т. вчиненого на іпотечному договорі, що укладений 14.04.2006р. між позивачем та відповідачем.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі. При цьому позивач посилається на п.3.1. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, де зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості, або іншої відповідальності боржника.

Позивач зазначає, що ним було подано заперечення на вимогу, а отже на його думку питання порушені у вимозі були спірними, пеня була нарахована з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач також звертає увагу, що вимога направлена на його адресу відповідачем суперечить ст.35 Закону України «Про іпотеку», не містить посилання на норми законодавства, та не містить застереження про звернення стягнення шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Таким чином позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі, вчинений державним нотаріусом Стрийського державного нотаріального округу Костур Уляною Тарасівною 25-го липня 2014р., зареєстрований в реєстрі за №2417.

Відповідач проти позову заперечив. Зокрема відповідач зазначив, що при поданні нотаріусу заяви про вчинення виконавчого напису, банком було надано: оригінал іпотечного договору з усіма договорами про внесення змін до нього, договору про надання кредиту з усіма додатковими договорами до нього, вимогу про усунення порушень, розрахунок заборгованості станом на 18.06.2014р., меморіальні ордери, що підтверджують факт видачі позивачу кредитних коштів, виписки по рахункам за період з 14.04.2006р. по 18.06.2014р. та рух коштів по кредитному договору.

Відповідач стверджує, що жодних повідомлень, що оформлені належним чином, із запереченнями щодо розміру боргу чи самого факту наявності заборгованості від позивача до банку не надходило, а тому відповідач вважає, що позивач погодився з фактом наявності заборгованості та визнав її розмір.

Щодо нарахування пені в розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення, відповідач вважає, що таке нарахування є правомірним та відповідає вимогам діючого законодавства.

Отже, відповідач вважає, що доводи позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства, а отже Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються

мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк» (надалі - банк) та Відкритим акціонерним товариством «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» (надалі - позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №130. До вказаного договору було укладено ряд змін та доповнень до вказаного договору.

Відповідно до п.4.1. договору позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит в строк у відповідності до п.1.1. цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок, відповідно до встановлених в п.7.1. цього договору строків.

Пунктом 7.1. передбачено, що нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредиту, але не пізніше 26.06.2014р. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 ст. 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

14.04.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк» (надалі - іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Меблевий комбінат «Стрий», правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю «Меблевий комбінат «Стрий» (надалі - іпотекодавець) укладено іпотечний договір.

Предметом договору іпотеки є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в п.6 договору іпотеки, в забезпечення виконання власних зобов'язань перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця (п.1 договору іпотеки).

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно із п.22. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п.16.8.1., 16.8.2., 16.9. цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2014р. відповідачем на адресу позивача було надіслано вимогу про усунення порушень, яка була отримана позивачем 24.06.2014р.. У вказаній вимозі зазначено, що заборгованість за кредитними ресурсами, що надані в гривні складає 21 987,38 грн.; в доларах - 1 748 127,28 доларів США; в євро - 1 373 982,70 євро, як заборгованість по строковому кредиту, процентах та пені, яку відповідач просив протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї вимоги погасити. Крім того відповідач зазначив, що у випадку невиконання вказаних зобов'язань у визначений строк, банк буде змушений достроково стягнути кредит, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розглянувши вказану вимогу, позивач подав через Стрийське відділення ПАТ «Український професійний банк» лист Вх. № 34/03-04/74 від 22.07.2014р., в якому Товариство з додатковою відповідальністю "Меблевий комбінат "Стрий" зазначає, що до вимоги про усунення порушень не додано жодних документів, які б підтверджували обставини, зазначені у вимозі, а отже Товариство з додатковою відповідальністю "Меблевий комбінат "Стрий" позбавлене можливості перевірити факт наявності заборгованості, розмір можливої заборгованості, строк її нарахування та правильність нарахувань, що були здійснені банком, що унеможливлює розгляд вказаної вимоги та її виконання в строк визначений нормами чинного законодавства.

У вказаному листі позивач, з метою розгляду вимоги, просить відповідача надати: первинні бухгалтерські документи, що підтверджують нарахування кожної з сум, зазначених у вимозі; розрахунок заборгованості, на підставі якого банк дійшов саме до такої суми вимоги, та просить привести у відповідність до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розрахунок пені та нарахувати пеню у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Проте незважаючи на це, за заявою відповідача від 25.07.2014р. № 01-10/1777 про вчинення виконавчого напису, 25.07.2014р. державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2417 відповідно до якого, запропоновано звернути стягнення на нежитлові будівлі за адресою: Львівська обл., м.Стрий, вул. Грабовецька, буд. 3.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вказаного закону передбачено, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не

більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» встановлено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.

Відповідно до п. 3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.2. Порядку встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Згідно п. 3.5. Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Слід зазначити, що при розгляді спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню суд повинен перевірити правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, та встановити у зв'язку з цим наявність у іпотекодержателя права на звернення стягнення на майно в сумі, яка зазначена у цьому виконавчому написі (Постанова ВГСУ від 23.06.2014р. Справа № 908/3777/13).

Крім того суду звертає увагу, що законодавець відповідно до ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» ставить виконавчий напис нотаріуса у ряд з іншими виконавчими документами, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема судовим наказом, який видається на підставі рішення суду, однак таким рішенням суду за результатами розгляду справи про стягнення заборгованості вирішується спір та встановлюється розмір фактичної заборгованості, правильність нарахування штрафних санкцій тощо.

Як було зазначено вище, розглянувши вимогу про усунення порушень, позивач подав через Стрийське відділення ПАТ «Український професійний банк» лист Вх. № 34/03-04/74 від 22.07.2014р., в якому Товариство з додатковою відповідальністю "Меблевий комбінат "Стрий" зазначає, що до вимоги про усунення порушень не додано жодних документів, які б підтверджували обставини, зазначені у вимозі, зокрема розмір можливої заборгованості, строк її нарахування та правильність нарахувань, що були здійснені банком, що унеможливлює розгляд вказаної вимоги та її виконання, в строк визначений нормами чинного законодавства.

Слід зазначити, що документи, які подаються для вчинення виконавчого напису нотаріуса, що підтверджують безспірність вимог, мають бути однозначними,

беззаперечними, проте незважаючи на заперечення, що були вказані у листі позивача, відповідач подав документи для вчинення виконавчого напису, вважаючи, що заборгованість зазначена у них є безспірною.

Проте суд погоджується з доводами позивача, що така заборгованість не є безспірною, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості, пеня нараховувалась з порушенням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Так, відповідно до статті 1 Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, приписами статті 2 Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалах справи, відповідачем на підставі п.8.1. кредитного договору нараховано позивачу пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що значно перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період нарахування, і сума даної пені зазначена у виконавчому написі.

Крім того, як вбачається з супровідного листа з переліком документів, які були подані третій особі-1 для вчинення виконавчого напису, нотаріусу не було подано самого договору про відкриття кредитної лінії № 130 від 14.04.2006р. та додатків до нього, однак на підставі вказаного договору, а не договору іпотеки, сторонами погоджено умови надання та отримання кредиту, порядок розрахунків за договором, строк його дії, порядок та розмір нарахування процентів, штрафних санкцій тощо.

З огляду на викладене та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Розглянувши клопотання відповідача (вх. № 43413/14 від 08.10.2014р.) про застосування до позивача частини 4 ст. 90 ГПК України, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку його відхилити, та наголошує, що відповідач вправі самостійно звернутись в правоохоронні органи, якщо дійде висновку про наявність таких підстав.

Також розглянувши клопотання позивача (вх. № 5026/14 від 22.10.2014р.) про призначення експертизи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, оскільки результати такої експертизи, враховуючи обставини встановлені вище, не матимуть вирішального значення при прийнятті даного рішення, проте призначення такої експертизи призведе до порушення розумних строків розгляду справи.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не

мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №3483 від 07.08.2014р. на суму 1 218,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.43, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати виконавчий напис вчинений 25 липня 2014р. державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур Уляною Тарасівною зареєстрований в реєстрі за №2417 таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (02660, м.Київ, вул.Марини Раскової, буд.15, код ЄДРПОУ 19019775) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Меблевий комбінат "Стрий" (82400, Львівська область м.Стрий, вул.Грабовецька, 3, судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

5. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 23.12.2014р.

Головуючий суддя Петрашко М.М.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Кидисюк Р.А.