Рішення № 42001845, 16.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23308/14 16.12.14За позовом Виробничого кооперативу "Контакт-90"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 1 059 816,73 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Собур А.К. за дов.

Від відповідача: Вітковський В.С. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У засіданнях суду 18.11.2014р., 02.12.2014р. оголошувались перерви відповідно до ст. 77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення 695 139,09 грн. інфляційних втрат та 364 677,64 грн. 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання щодо сплати суми 4 119 694,83 грн. боргу за рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі № 31/216.

17.11.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує про збитковість Комунального підприємства "Київпастранс", яке здійснює свою діяльність за рахунок власних доходів та фінансування з міського та державного бюджету, зазначає про недоотримання бюджетних коштів, що призвело до недофінансування підприємства та невиконання зобов'язань щодо погашення боргу за рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2010р. у справі № 31/216, стверджує, що задоволення позову у даній справі призведе до негативних наслідків, у т.ч. незабезпечення надання послуг з перевезення пасажирів у м.Києві та ін. У задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

09.06.2010р. між позивачем - ВК «Контакт -90» (підрядник за договором) та КП «Київпастранс» (замовник) був укладений договір підряду № 4/06-08, за умовами якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з будівництва транспортних будівель та споруд (крім водного транспорту) - будівництво тролейбусної лінії по вул. Толстого, вул. Горького до станції «Либідська».

Позивач у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних підрядних робіт, звернувся до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 4/06-08 від 09.06.2010р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі № 31/216, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014р. позовні вимоги задоволено; стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Виробничого кооперативу "Контакт-90" 3 184 905, 60 грн. основного боргу, 757 641, 69 грн. інфляційних втрат та 151 411, 54 грн. річних, 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу.

02.07.2010 р. на виконання Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі № 31/216 було видано наказ.

Відповідно до постанови Подільського РЮУ у м. Києві ВП № 20831896 від 16.08.2010р. про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі № 31/216 за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження, надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 23.08.2010р. та накладено арешт на все майно КП «Київпастранс».

Позивач у зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання щодо сплати боргу, стягненого за рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі № 31/216, на підставі ст. 625 ЦК України, заявлено вимоги про стягнення з відповідача 695 139,09 грн. інфляційних втрат за період з 10.11.2011р. по 30.09.2014р. та 364 677,64 грн. 3% річних за період з 10.11.2011р. по 22.10.2014р.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 № 13/210/10 та від 12.09.2011 № 6/433-42/183 і постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2011№ 11/109).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. встановлено факт невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати 3 184 905,60 грн. вартості підрядних робіт по договору підряду № 4/06-08 від 24.08.2008р., стягнено з відповідача суму 3 184 905,60 грн. основного боргу, 757 641, 69 грн. інфляційних та 151 411,54 грн. процентів річних, 25 500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення господарського процесу, всього 4 119 694,83 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Докази погашення відповідачем заборгованості, стягненої за рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі № 31/216, на загальну суму 4 119 694,83 грн., у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, заявлені до стягнення 695 139,09 грн. інфляційних втрат за період з 10.11.2011р. по 30.09.2014р. та 364 677,64 грн. 3% річних за період з 10.11.2011р. по 22.10.2014р., нарахованих на суму 4 119 694,83 грн. невиконаного грошового зобов'язання відповідача за рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. у справі № 31/216, є обґрунтованими.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача належними доказами не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м.Київ, вул. Набережне Шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Виробничого кооперативу "Контакт-90" (03130, м.Київ, вул. Дегтярівська, 37, код ЄДРПОУ 22873846) 695 139 (шістсот дев'яносто п'ять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 364 677 (триста шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 64 коп. 3% річних, 21 196 (двадцять одну тисячу сто дев'яносто шість) грн. 33 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено 24.12.2014р.