Рішення № 42001804, 11.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18355/14 11.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар"до Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар"третя особа -1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Спецюрінвест"третя особа -2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "А`СТА"про стягнення 2 306 315,60 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Назаров К.Є. (дов. № 1 від 14.08.2014 року)від відповідача Святина В.А. (дов. № 1340/12-10-50 від 21.05.2014 року)від третьої особи-1не з'явивсявід третьої особи-2не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11 грудня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 2 306 315,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором відступлення права вимоги (цесії) від 19.07.2011 року в частині сплати відповідачем загальної суми платежу після розрахунку з ним боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/18355/14 та призначено справу до розгляду на 25.09.2014 року.

18.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

22.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про витребування додаткових доказів по справі.

24.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

24.09.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у поданому відзиві зазначає, що позивачем не надано оригіналів або належним чином засвідчених копій документів на які посилається позивач як на підставу позову, а тому просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 року справу № 910/18355/14 передано для розгляду судді Коткову О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 року суддя Котков О.В. прийняв справу № 910/18355/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 04.11.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/18355/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/18355/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 року.

Представники сторін в судове засідання 04.11.2014 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 25.09.2014 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

При дослідженні матеріалів справи, судом вирішено питання про залучення Приватного підприємства "Спецюрінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "А`СТА" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року, суддя Стасюк С.В. залучив до участі у справі № 910/18355/14 у якості третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Спецюрінвест" та у якості третьої -2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "А`СТА", розгляд справи було відкладено на 18.11.2014 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представники третьої особи -1 та третьої особи-2 в судове засідання 18.11.2014 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 04.11.2014 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.11.2014 року надав письмові заперечення на подане позивачем клопотання про витребування оригіналів документів у Приватного підприємства "Спецюрінвест".

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання про витребування оригіналів документів не вбачає підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Позивачем не надано доказів письмового звернення до Приватного підприємства "Спецюрінвест" про витребування оригіналів наданих документів, також не надано підтвердження того, що позивачу відмовлено в наданні оригіналів, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу.

У судовому засіданні 18.11.2014 року представники сторін подали клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане сторонами 18.11.2014 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.11.2014 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи на 11.12.2014 року.

В судовому засіданні 11.12.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2014 року проти позову заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Представники третьої особи -1 та третьої особи-2 в судове засідання 11.12.2014 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 18.11.2014 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (первісний кредитор), Приватним акціонерним товариством "По виробництву інсулінів "Індар" (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А`СТА" (боржник) укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) (далі-Договір).

Згідно з пунктом 1.2. Договору основна угода - Договір поставки № 01/03-10 від 01.04.2010 року, укладений між первісним кредитором та боржником.

Відповідно до пункту 2.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає право вимоги за основною угодою, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором за основною угодою.

Пунктом 2.2. сторони погодили, що первісний кредитор передає новому кредитору таке право вимоги за основною угодою (надалі - об'єкт Договору):

- право вимоги первісного кредитора станом на 15.07.2011 року до боржника у зобов'язанні з оплати продукції, що поставлена первісним кредитором боржникові за Договором поставки № 01/03-10 від 01.04.2010 року на загальну суму 2 306 315,60 грн.

Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна об'єкта Договору визначена сторонами в сумі 2 306 315,60 грн.

Загальна сума платежу за Договором дорівнює ціні об'єкту договору, визначеної в пункті 3.1. (пункт 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 5.1. Договору сплата загальної суми платежу здійснюється новим кредитором на користь первісного кредитора не пізніше 30-го календарного дня з дня розрахунку боржника з новим кредитором за основною угодою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що йому стало відомо про перерахування загальної суми платежу за Договором у сумі 2 306 315,60 грн. на рахунок відповідача. Однак, точна дата перерахування грошових коштів позивачу не відома. Станом на день звернення до суду, зобов`язання щодо сплати загальної суми платежу на користь позивача відповідачем не виконані.

Відповідач проти позову заперечує та посилається на те, що позивачем не надано оригіналів або належним чином засвідчених копій документів на які посилається позивач як на підставу позову, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у позові.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Нормами статті 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163- 2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України 7 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки юридичної особи.

Подані стороною копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не можуть братися судом до уваги у вирішенні спору.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим господарським судом України (постанова Пленуму від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Матеріалами справи підтверджено, що позивач подав до суду копії документів, які засвідчені підписом та печаткою юридичної особи (Приватного підприємства "Спецюрінвест"), яка не є ні стороною спірного Договору, ні стороною основної угоди. При цьому, на копіях зазначених документів, біля печатки Приватного підприємства "Спецюрінвест", не зазначено ні прізвище, ні ініціали, ні посада особи, яка засвідчила ці копії.

Крім цього, позивачем не надано суду для огляду оригіналу спірного Договору, основної угоди та доданих до позовної заяви документів.

Відповідно до пункту 5.1. Договору сплата загальної суми платежу здійснюється новим кредитором на користь первісного кредитора не пізніше 30-го календарного дня з дня розрахунку боржника з новим кредитором за основною угодою.

Позивач зазначає, що йому стало відомо про перерахування загальної суми платежу за Договором у сумі 2 306 315,60 грн. на рахунок відповідача. Однак, точна дата перерахування грошових коштів позивачу не відома.

Водночас, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Належних та допустимих доказів перерахування суми платежу за Договором на рахунок відповідача позивачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з урахуванням пункту 5.1. Договору строк оплати за Договором не настав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не представлено належних (первинних) доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а відтак матеріали справи не свідчать про порушення відповідачем прав позивача, що виключає можливість їх захисту в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" задоволенню не підлягають.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2014 року

Суддя С.В. Стасюк