Рішення № 42001551, 22.12.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 грудня 2014 р. Справа № 902/1525/14

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

прокурора: Трачук Т.Є., службове посвідчення;

позивача : не з'явився;

відповідача: Занько Т.О., представник за довіреністю;

Семко Ю.А., представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом: Прокурора Старосинявського району Хмельницької області (вул. Грушевського, 50, смт. Стара Синява, 31400) в інтересах держави в особі органу державної влади: Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області (вул. І.Франко, 2/2, м Хмельницький, 29000

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" (вул. Заводська, 2, с. Жданівка, Хмільницький район, Вінницька обл., 22050)

про стягнення 164705,4 грн. збитків

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області звернувся прокурор Старосинявського району Хмельницької області в інтересах держави в особі органу державної влади: Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" про стягнення 164705,4 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Підставою звернення до суду слугувало те, що за результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Хмільницьке" ст.ст. 16, 19 Кодексу України «Про надра», а саме здійснення водозабору із підземного водонасосного горизонту без відповідного дозволу за період з 08.08.2011 р. по 30.06.2014 р. об'ємом 2430 м3 яке, спричинило збитки державі на суму 164 705,40 грн., відповідно до розрахунку.

Ухвалою суду від 31.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в засіданні на 25.11.2014 року.

20 листопада 2014 року від відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких останній проти позову заперечує посилаючись на п. 1 ст. 23 Кодексу України «Про надра» в якій зазначено, що землевласники мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу добувати для своїх господарських і побутових потреб, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 м3 на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 10 грудня 2014 року розгляд справи відкладено на 22 грудня 2014 року.

В судове засідання 22.12.14 р. з'явилися прокурор та представники відповідача.

Позивач правом участі в судовому засіданні не скористався однак 12 грудня 2014 року через канцелярію суду від останнього надійшли пояснення згідно яких позивач підтримує позовні вимоги викладені в позовній заяві в повній мірі та просить розглянути справу за відсутності представника.

Заслухавши учасників судового процесу, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи та надавши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом на підставі наказу № 212 від 23.06.2014 р. та направлення № 858/02 від 09.07.2014 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області 10.07.2014 р. проведено планову перевірку дотримання посадовими особами відокремленого підрозділу «Агрофірма «Надія Пишки» ТОВ «Хмільницьке» вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки № 191/02.

Згідно вказаного акту, посадовими особами ТОВ «Хмельницьке», директором якого є Бордяківський Г.А., в порушення вимог ст.ст. 16,19 Кодексу України «Про надра», без отримання спеціального дозволу на користування надрами для забезпечення потреб тваринництва та виробничих потреб, за період з 08.08.2011 р. по 30.06.2014 р. здійснено водозабір із підземного водонасосного горизонту (свердловини № 3585) об'ємом 2430 м3, що стверджується журналом обліку водопостачання непрямим методом за вказаний період за формою № ПОД-12 та довідкою керівника ТОВ «Хмільницьке».

Обставини проведення перевірки, факти встановлені позивачем під час перевірки та висновки за результатами перевірки сторонами не оспорюються.

З метою усунення виявлених порушень державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Назарчуком С.І. 11.07.2014 р. винесено припис директору ТОВ «Хмільницьке».

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Назарчука С.І. № 256/02 від 06.10.2014 р. директора ТОВ «Хмільницьке», Бордяківського Г.А. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Даний штраф сплачено Бордяківським Г.А.

З Акта № 191/02 вбачається, що ТОВ «Хмельницьке» займається вирощуванням великої рогатої худоби молочних порід.

Користування водою на підприємстві здійснюється на підставі:

- дозволу на спеціальне водокористування від 26.04.2010 року № 002489 з терміном дії до 26.04.2015 року.

Джерелом водопостачання на підприємстві є 1 свердловина на воду № 3585 глибиною 70,0 м..

Спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) відсутній, що на думку прокурора є порушенням ст. 16, 23, 56 Кодексу України про надра.

Згідно дозволу на спецводокористування підприємству встановлений ліміт забору води, який встановлюється на термін дії дозволу на спец водокористування з підземних джерел - 5,41 тис.м3/рік (14,83 м3/добу) та ліміт використання води з підземних джерел - 5,41 тис.м3/рік (14,83 м3/добу).

Облік води ведеться за допомогою журналу обліку води.

Згідно довідки № 912 від 30.07.2014 року ТОВ «Хмільницьке» в період з 08.08.2011 року по 31.12.2012 року видобуло та використало для господарсько-побутових потреб 380 м3 води.

Відповідно до журналу обліку води за 2013 рік ТОВ «Хмільницьке» в період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року видобуло та використало для господарсько-побутових потреб 1500 м3 води.

Відповідно до журналу обліку води за 2014 рік ТОВ «Хмільницьке» в період з 01.01.2014 року по 30.05.2014 року видобуло та використало для господарсько-побутових потреб 550 м3 води.

Також відповідно до Паспорту свердловини на воду № 3585 - водозабір підземних вод більше 300 м3 на добу фізично не можливий.

Згідно акту перевірки відповідачем з 08.08.2011 року по 30.06.2014 року здійснено водозабір із підземного водонасосного горизонту (свердловини № 3585) об'ємом 2430 м3.

Встановлені позивачем під час перевірки 10.07.2014 р. обставини землекористування відповідачем земельною ділянкою, на якій розміщена свердловина для забору води, сторонами не оспорюються і у суду сумнівів не викликають.

Досліджуючи обставини заподіяння шкоди суд з'ясував, що 06 квітня 2011 р. створено орган, до повноважень якого віднесено видачу дозволів на користування надрами - Державна служба геології надр України; постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 "Про затвердження Порядку надання дозволів на користування надрами" (надалі - Порядок № 615), встановлено єдину процедуру отримання дозволу на користування надрами в тому числі й підземними питними водами.

24 червня 2011 р. Порядок № 615 набув чинності як нормативно-правовий документ.

Зокрема, пп.6 п.8 Порядку визначено, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу.

З довідки та журналів обліку води за період з 08.08.2011 р. по 30.06.2014 року вбачається, що відповідач в місяць використовував не більше 100 куб. метрів води.

В силу п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. Надра, відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Таким чином спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Судом встановлено, що на час перевірки відповідач здійснював водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 002489, виданого 26.04.2010 р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області з терміном дії до 26.04.2015 р..

Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. №827 „Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", зокрема належать підземні води, які включають мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові), питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові, технічні, теплоенергетичні.

Стаття 21 Кодексу України про надра встановлює, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Між тим, як встановлено у ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Отже, реалізація землекористувачами або землевласниками права видобувати підземні води без спеціального дозволу, передбаченого статтею 23 Кодексу України про надра, можлива за наявності певних умов: по-перше, при наявності права на земельну ділянку, по-друге, при видобуванні води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, по-третє, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем під час перевірки, відповідачем здійснюється користування надрами - видобування підземних вод із свердловини на земельній ділянці, яка в установленому порядку перебуває у його постійному користуванні.

Суд приходить до висновку, що видобування підземних вод відповідачем здійснюється на власні виробничі потреби, що не суперечить та не є ширшим від поняття „господарських потреб", які реалізуються відповідачем у процесі його господарської діяльності.

Доказів того, що обсяг видобування відповідачем води за спірний період перевищував 300 куб.м. на добу ні прокурор, ні позивач суду не надали.

Зважаючи на це, відповідачем доведено, наявність обставин, що виключать необхідність у даному випадку та при даних спірних обставинах отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, а відтак відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем положень ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра щодо відсутності спеціального дозволу на користування надрами в період з 08.08.2011 по 30.06.2014 року.

З огляду на вищевикладене, у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

На підставі викладеного судовий збір підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 82-1, 115 ГПК суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області (вул. І.Франко, 2/2, м Хмельницький, 29000, код 37592837) в дохід спеціального фонду державного бюджету України 3294,11 грн. судового збору.

Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 25 грудня 2014 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. І.Франко, 2/2, м Хмельницький, 29000)