Постанова № 42001390, 10.12.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 р. Справа № 818/2223/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Кудіній Я. Г.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Зеленського М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2014р. по справі № 818/2223/14

за позовом ОСОБА_1

до Прокуратури Сумської області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Сумської області в якому з урахуванням уточнень просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Сумської області за № 557 дк від 18.07.2014 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, у виді догани, як незаконний.

- зобов'язати прокуратуру Сумської області виплатити премію за липень 2014 року у сумі 1 450 грн. та премію «з нагоди 23 -річниці Дня незалежності України, до 24 серпня» у сумі 1 150 грн.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 09.09.2014 року у задоволенні позову відмовив.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку позивача, судом першої інстанції не було належним чином досліджено обставини справи, порушено положення ст.9, 10, 11 КАС України, не взято до уваги вимоги ч.3 ст. 167, ч.4 та ч. 5 ст.194 КПК України.

У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.10.2013 р. по теперішній час працює на посаді прокурора прокуратури м.Суми.

Під час проходження служби наказом прокурора Сумської області №557 дк від 18.07.2014 прокурору прокуратури м. Суми ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов'язків, яке виразилося у здійсненні неефективного процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12014200440000409, внаслідок чого порушені конституційні права громадян, оголошено догану (а.с. 14).

Підставами для винесення оскаржуваного наказу стали висновок службової перевірки та матеріали досудового розслідування кримінального провадження за фактами перевищення службових повноважень співробітниками Сумського МВ УМВС України в Сумській області та службовими особами органів прокуратури Сумської області (а.с. 184 - 187).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач обгрунтовано та на законних підставах був притягнутий до дісціплінарної відповідльності, оскільки постановою прокурора Сумської області від 24.02.2014 про закриття кримінального провадження №12014200440000409, постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Сумської області від 17.07.2014 по кримінальному провадженню №42014200000000026, повністю підтверджуються висновки службової перевірки щодо незаконності притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у скоєнні злочину та безпідставного звернення до суду з клопотаннями про обрання стосовно запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою) громадян, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.48 Закону України „Про прокуратуру", за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону Країни "Про прокуратуру" прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений серед іншого погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання, повідомляти особі про підозру (п.10, 11 частини 2 статті 36 КПК України).

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що фактичною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало те, що в ході здійснення процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 погодив повідомлення про підозри ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ретельно не перевіривши наявності для того відповідних підстав. А саме те, що у матеріалах кримінального провадження на підтвердження винуватості зазначених осіб містились лише рапорти працівників міліції, записи відеокамер, які здійснені працівниками міліції без складання протоколів слідчих (розшукових)дій, які в силу ч.2 ст. 84 КПК України не є доказами (а.с. 14).

У відповідності до частини першої статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з частиною другою зазначеної статті процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку службової перевірки за фактом незаконного притягнення осіб до кримінальної відповідальності, затвердженого в.о. прокурора Харкфської області 06.03.2014 року в ході службової перевірки ОСОБА_1 пояснив, що 27.01.2014 року погодив повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 1 ст.341 КК України. Підставами винесення підозри були протоколи допиту свідків, протокол огляду місця події, відеозаписи з місця події. Окрім того, з вищезазначених підстав 29.01.2014 він погодив повідомлення про підозру винесену старшим слідчим СВ СМВ УМВС України в Сумській області Єщенко О.П. стосовно ОСОБА_3, а також погодження клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно останнього. (а.с. 184 - 187).

В ході судового розгляду колегією суддів були витребувані з прокуратури Сумської області та досліджені у судовому засіданні копії документів з матеріалів кримінального провадження №12014200440000409 які крім іншого містять у собі: протоколи допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 від 27.01.2014 року, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.01.2014 року щодо ОСОБА_4, протокол огляду місця події від 26.01.2014 року, протоколи допитів підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 27.01.2014 року.

Колегія суддів вказує, що названі процесуальні документи про які зазначав в ході службового розслідування ОСОБА_1 та які містяться в матеріалах кримінального провадження №12014200440000409 за своєю формою підпадають під визначення процесуальних джерел доказів у розумінні статті 84 КПК України.

Отже, не відповідають фактичним обставинам справи викладені у наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності факти погодження повідомлення про підозри ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за відсутності доказів у розумінні ч.2 ст. 84 КПК України щодо винуватості зазначених осіб.

Колегія суддів додатково вказує, що згідно з пунктом першим частини першої статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.

При цьому, колегія суддів враховує, що ухвалою слідчого судді Ковпаківського райононого суду м.Суми від 28.01.2014 року відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а ухвалою слідчого судді Ковпаківського райононого суду м.Суми від 29.01.2014 року відносно ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Тобто, вагомість наявних доказів про вчинення зазначеними особами кримінального правопорушення на час оголошення їм підозри та обрання запобіжних заходів підтверджено у судовому порядку.

Та обставина, що постановою прокурора Сумської області від 24.02.2014 закрите кримінальне провадження №12014200440000409 не може безумовно свідчити про незабезпечення належного процесуального керівництва на стадії досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1, доки відповідачам не буде доведено зворотного.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що наказ відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не містить необхідних та достовірно підтверджених фактів, передбачених ч.3 ст.48 Закону України „Про прокуратуру", тобто порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку. Отже, зазначений наказ суперечить вищезазначеним вимогам Закону, а тому підлягає скасуванню.

Вимоги позивача про зобовязання Прокуратури Сумьсокї області виплатити йому премії за липень 2014 року та з нагоди 23-ї річниці Дня незалежності України не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з Положенням про преміювання працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 20 березня 2006 р. N 623ц розмір премій визначається відповідно до об'єктивної оцінки роботи працівника та його особистого вкладу в загальні результати роботи у відсотках до місячної заробітної плати працівника без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами. Працівникам, які притягнуті до дисциплінарної відповідальності, премія не виплачується за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення. За несвоєчасне або неналежне виконання службових обов'язків, порушення трудової дисципліни премія виплачується у меншому розмірі або не виплачується.

Згідно з розділом ІІІ зазначеного Положення щомісяця, до 17 числа, заступник Генерального прокурора України, заступники прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, які за розподілом функціональних обов'язків відповідають за фінанси, погоджують відповідно з Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розрахункові суми заробітної плати, які будуть спрямовані на преміювання працівників. Відділи фінансування та бухгалтерського обліку обраховують середньовизначений розмір премії у відсотках і доводять його до відома відповідних кадрових підрозділів. У разі неналежного виконання працівниками службових обов'язків, що спричиняє невиплату премії або виплату у меншому розмірі, керівники структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міськрайпрокурори складають мотивований рапорт, у якому зазначають відсоток, на який зменшується премія. Рішення про невиплату премії або виплату у меншому розмірі узгоджуються з відповідними заступниками Генерального прокурора України, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, доводяться до відома працівників і до 18 числа кожного місяця передаються до кадрових підрозділів. На підставі цих пропозицій готуються проекти відповідних наказів про виплату середньовизначеного розміру премії із зазначенням працівників, яким премія виплачується у меншому розмірі чи не виплачується взагалі.

Отже, скасування у судовому порядку наказу про накладання на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не є безумовною підставою для виплати йому премій за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення. Наявність таких підстав визначається посадовими особами прокуратури відповідно до об'єктивної оцінки роботи працівника у порядку передбаченому вищезазначеним Положенням.

Розподіляючи судові витрати по справі, які складаються з витрат позивача, пов'язаних із прибуттям до суду у розмірі 720 грн., колегія суддів враховує положення частини третьої статті 94 КАС, згідно з якою якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а тому приходить до висновку про необхідність присудження ОСОБА_1 половини понесених ним судових витрат, з урахуванням того, що судом була задоволена одна з двох його позовних вимог.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2014р. по справі № 818/2223/14 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Сумської області № 557 від 18.07.2014 року.

Прийняти нову постанову, якою у зазначеній частині позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Сумської області № 557 від 18.07.2014 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року по справі № 818/2223/14 - залишити без змін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 360 грн. 00 коп. (триста шістдесят гривень).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений 15.12.2014 р.