Ухвала суду № 42001280, 18.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

18 грудня 2014 рокум. ПолтаваСправа № 816/3303/14

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

суддів - Супруна Є.Б. , Ясиновського І.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання - Лі Н.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Тур Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів України , Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Голова Державної митної служби України про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України , Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Голова Державної митної служби України про про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, в якому з урахуванням прийнятої судом заяви від 20 листопада 2014 року про уточнення позовних вимог, просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо:

- не видання наказу про звільнення особи з посади заступника начальника Південної митниці Міндоходів України, яка обіймала її станом на 04.12.2013р. та, яку до 24.12.2008р. обіймав ОСОБА_3 - у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к "Про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12. 2013р.;

- не внесення до трудової книжки ОСОБА_3 (серії НОМЕР_1) запису на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к про визнання недійсним запису №13 (про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби");

- не вжиття заходів та не видання наказу про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Південної митниці Міндоходів України у зв'язку з ви дання наказу від 04.12.2013р. №1100-к про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - за відсутності наказу про його звільненням станом на 04.12.2013р., в тому числі, на підставі заяв від 19.03.2013р., від 23.04.2013р., від 16.09.2013р„ від 28.10.2013р.;

- не проведення з ОСОБА_3 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к;

- надання ОСОБА_3 неповних відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 19 березня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року;

Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо видачі йому не належним чином оформленої трудової книжки;

визнати протиправні дію та бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в період з з 24.12.2008р. по 05.12. 2013р. такими, що є грубим порушенням трудового законодавства стосовно законних прав і охоронюваних законом інтересів заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3;

зобов'язати Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 вчинити наступні дії:

- заповнити та видати ОСОБА_3 належним чином заповнену (оформлену) трудову книжку із внесенням до неї записів про недійсність запису №13 від 24.12. 2008 року, про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к;

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.;

стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 312 983,96 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат;

стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень);

стягнути з Південної митниці Міндоходів України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

11 грудня 2014 року позивачем через канцелярію суду подана заява про виправлення арифметичної помилки, якою він просив змінити заявлену у позовній заяві (уточнюючій) від 18.11.2014 року суму 312 983, 96 грн. на 313554, 26 грн. /а.с. 125; т.2./.

18 грудня 2014 року представником відповідачів - Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, заявлене клопотання про залишення без розгляду позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки видачі трудової книжки, повного грошового розрахунку при звільненні станом на день ухвалення судом рішення, а також стягнення на користь позивача невиплаченої заробітної плати та інших компенсаційних виплат при повному грошовому розрахунку при звільненні. При цьому судом поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду також в частині позовних вимог про визнаня протиправною бездіяльності Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо: - не видання наказу про звільнення особи з посади заступника начальника Південної митниці Міндоходів України, яка обіймала її станом на 04.12.2013р. та, яку до 24.12.2008р. обіймав ОСОБА_3 - у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к "Про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12. 2013р.; - не вжиття заходів та не видання наказу про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Південної митниці Міндоходів України у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - за відсутності наказу про його звільненням станом на 04.12.2013р., в тому числі, на підставі заяв від 19.03.2013р., від 23.04.2013р., від 16.09.2013р„ від 28.10.2013р.; - не проведення з ОСОБА_3 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к; - надання ОСОБА_3 неповних відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 19 березня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року.

Представник позивача заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за відсутності правових підстав.

Представник відповідачів - Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України просив позовну заяву ОСОБА_3 в частині позовних вимог залишити без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальною нормою абзацу 1 частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки /пункт 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 березня 2008 року/.

Відповідно до частини 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

При цьому слід виходити з того, що спір про звільнення - це спір за заявою про поновлення на роботі, а інші спори, зокрема, про зміну дати і формулювання звільнення, про оплату часу вимушеного прогулу не є спорами про звільнення. Тому при зверненні до суду з такими заявами діє тримісячний строк. Для звернення з позовами про поновлення на роботі встановлено (як виняток) місячний строк.

Стаття 233 Кодексу законів про працю України визначає момент - день, з якого слід обчислювати строк для звернення до суду з позовом про захист порушеного права. Як слідує зі змісту наведеної норми, повторюючи загальне правило про те, що строк для звернення обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, в статті кодексу конкретизується це правило стосовно до випадку звільнення працівника. В цьому разі строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

При цьому обчислення строку з дня вручення копії наказу про звільнення або трудової книжки є лише конкретизацією загального правила про обчислення строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його суб'єктивних трудових прав. Отже слід вважати, що при першій же дії роботодавця працівник і дізнався про порушення права.

За приписами статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 06 травня 2010 року ОСОБА_3 звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, третя особа: Голова Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування наказу № 2794-к від 24 грудня 2008 року "Про припинення державної служби", поновлення на посаді заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За наслідками розгляду справи № 2а-1910/10/1670 Полтавським окружним адміністративним судом прийнята постанова від 19 березня 2013 року, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Південної митниці Державної митної служби України, третя особа - Голова Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування наказу, зміну формулювання підстави звільнення з посади задоволений частково: визнаний протиправним та скасований наказ Державної митної служби України від 24 грудня 2008 №2794-к "Про припинення державної служби"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 набрала законної сили 18.05.2013 року, отже обставини, встановлені цим судовим рішенням не потребують доказуванню під час розгляду цієї справи. /а.с. 150-153; т. 2/.

Згідно з зазначеною постановою 29.01.2013 року позивач під час розгляду справи № 2а-1910/10/1670 надав суду позовну заяву до Державної митної служби України, треті особи: Голова Державної митної служби України, Південна митниця Державної митної служби України, якою змінив свої позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати наказ № 2794-к від 24.12.2008 "Про припинення державної служби", змінити формулювання підстави звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України з п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу" на ч.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у зв'язку з невиконанням Державною митною службою України законодавства про працю з 16.11.2009, зобов'язати відповідача видати йому трудову книжку, стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, повного грошового розрахунку при звільненні та стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Вищевказані зміни до позовної заяви були прийняті судом до розгляду.

В подальшому ухвалою колегії суддів від 29.01.2013 року клопотання позивача про залишення його первісної позовної вимоги про поновлення на посаді заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України без розгляду було задоволено, позовна заява в частині позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення його на посаді залишено без розгляду /а.с. 154-155; т. 2/.

Ухвалою колегії суддів від 19.03.2013 року було задоволено клопотання позивача про залишення без розгляду раніше поданої зміненої позовної заяви в частині зобов'язання відповідача видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, повного грошового розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди /а.с. 154; т. 2/.

Також згідно мотивувальної частини постанови суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 питання про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням вищевказаного наказу колегією суддів не вирішується, оскільки представником позивача в ході судового розгляду надано пояснення, що позивач втратив бажання працювати в митних органах та на даний час працює в іншому місці, у зв'язку з чим ним і було відкликано позовну вимогу про його поновлення на посаді.

З огляду на викладені обставини колегія суддів приходить до висновку, що позивач - ОСОБА_3 дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, пов'язаних із звільненням з публічної служби, щонайменше на момент прийняття Полтавським окружним адміністративним судом Постанови від 19 березня 2013 року у справі № 2а-1910/10/1670, яка набрала законної сили 18.05.2013 року.

Про обізнаність позивача про порушення прав, свобод чи інтересів, пов'язаних із звільненням з публічної служби свідчить також матеріали його листування з Міністерством доходів і зборів України, Державною митною службою України, Південною митницею Державної митної службою України, Південною митницею Міндоходів, залучені позивачем до матеріалів адміністративного позову /а.с. 11-30; т. 1/.

З матеріалів зазначеного листування вбачається існування наступних обставин.

08.02.2013 року позивач звернувся до Міністра доходів і зборів із заявою від 05.02.2013 року, в якому серед іншого просив видати трудову книжку та провести з ним повний грошовий розрахунок при звільненні /а.с. 12-14; т. 1/.

З наслідками розгляду його звернення Листом від 04.03.2013 року № 11/01-12/2856 Південна митниця Державної митної служби України повідомила ОСОБА_3 про необхідність особисто прибути до відділу кадрової роботи Південної митниці для отримання трудової книжки /а.с. 15; т. 1/.

Отже зазначеною відповіддю Південної митниці Державної митної служби України до відома позивача було доведено про можливість отримання трудової книжки у відділі кадрової роботи Південної митниці. Доказів відмови в отриманні трудової книжки позивачем не було надано. Таким чином з цього часу позивач дізнався та повинен був дізнатись про порушення прав, свобод чи інтересів, пов'язаних із звільненням з публічної служби, зокрема, щодо порушення строків видачі трудової книжки, які на його думку мали місце, та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки. Проте позивач будучи обізнаним про місце та порядок отримання трудової книжки, вдався до листування з органами державної влади та управління про що свідчить наступні фактичні обставини.

Листом від 11.03.2013 року № 11.1/2-13/2274 Державна митна служба Україна повідомила про необхідність звернення до Південної митниці з приводу отримання трудової книжки, де вона зберігається. Разом з цим також повідомлено, що відповідно до наказу Південної митниці від 29.01.2009 р. № 83 "Про проведення розрахунків" було перераховано на особистий рахунок позивача належні при звільненні суми. /а.с. 16; т. 1/.

Таким чином ще в березні 2013 року позивач дізнався про те, що з ним було проведено фактичний розрахунок при звільненні.

24.04.2013 року позивач звернувся до Голови Державної митної служби України із заявою датованою 23 квітня 2013 року, в якому вимагав: повідомити його про виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року; звільнити його з посади з 16.11.2009 р. на підставі ч. 3 ст. 38 КзПП України; видати (направити) на його адресу наказ Держмитслужби України наказ про звільнення, виданий замість скасованого судом; провести повний грошовий розрахунок при звільненні; повідомити про день, час та місце видачі трудової книжки /а.с. 17-18; т. 1/.

28.05.2013 року листом № 1587/б/99-99-24-04-14 Міністерство доходів і зборів України за наслідками розгляду звернення ОСОБА_3 від 23.04.2013 повідомила останнього, серед іншого, про те, що відповіді на питання щодо отримання трудової книжки та проведення розрахунку при звільнені були надані листом Державної митної служби України від 11.03.2013 № 11.1/2-13/2274 /а.с. 19; т.1/.

20.06.2013 року ОСОБА_3 надіслав на адресу Міністерства доходів і зборів України заву датовану 19 червня 2013 року, в якій просив повідомити його про виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року; звільнити його з посади з 16.11.2009 р. на підставі ч. 3 ст. 38 КзПП України; видати (направити) на його адресу наказ Держмитслужби України наказ про звільнення, виданий замість скасованого судом; провести повний грошовий розрахунок при звільненні; повідомити про день, час та місце видачі трудової книжки /а.с. 20-21; т.1/.

Листом від 23.07.2013 року № 3231/Б/99-99-24-0474 Міністерство доходів і зборів України на звернення позивача від 19.06.2013 року надало відповідь про те, що з питань порушених у зверненні, була надана відповідь на аналогічне звернення листом Міністерства доходів і зборів України від 28.05.2013 р. № 1587/Б/99-99-24-04 /а.с. 22; т. 1/.

19.11.2013 року ОСОБА_3 надіслав на адресу Міністерства доходів і зборів України заяву датовану 14 листопада 2013 року в якій просив повідомити його про виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року; звільнити його з посади з 18.11.2009 р. на підставі ч. 3 ст. 38 КзПП України; видати (направити) на його адресу наказ Держмитслужби України наказ про звільнення, виданий замість скасованого судом; провести повний грошовий розрахунок при звільненні; повідомити про день, час та місце видачі трудової книжки /а.с. 23-24; т.1/.

Листом від 20.12.2013 року № 6640/Б/99-99-24-04-14 Міністерство доходів і зборів України надало відповідь ОСОБА_3 на його звернення від 14.11.2013 року, в якій повідомила останнього про те, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 відповідно до наказу Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" скасовано наказ Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" /а.с. 25; т.1./.

Отже з цього часу позивач був обізнаний про скасування наказу Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" наказом Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів".

21.02.2014 року позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України та Південної митниці Міндоходів з заявою датованою 20 лютого 2014 року в якому просив видати йому (надіслати на його адресу): наказ Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" про скасування наказу Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби"; наказ про його звільнення згідно раніше поданою заявою; трудову книжку; провести грошовий розрахунок при звільненні /а.с.26-28; т.1./.

Листом від 14.03.2014 року № 3745/15-70-04-Б-15 Південна митниця Міндоходів за наслідками розгляду листа позивача від 20.02.2014 року проінформувала позивача про те, що: на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 наказ Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" скасований Наказом Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів"; у зв'язку з припиненням перебування на державній службі в митних органах та звільненням із займаної посади, відповідно до наказу Південної митниці від 29.01.2009 № 83 "Про проведення розрахунків" була виплачена компенсація за невикористану частину щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні у сумі 2106,47 грн., зазначені кошти були перераховані на особовий рахунок ОСОБА_3, тобто розрахунок при звільненні проведено. Також зазначеною відповіддю запропоновано позивачу з'явитись до Південної митниці Міндоходів для отримання трудової книжки /а.с. 29; т.1/.

Щодо тверджень позивача про неотримання ним відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року, то суд зазначає, що позивачем не надано доказів звернення до відповідачів або установ правонаступниками яких вони є із зазначеними заявами. Натомість 16 вересня 2013 року та 28 жовтня 2013 року датовані заяви позивача до суду про видачу постанови Полтавського окружного адміністративного суд від 19.03.2013 року з відміткою про набрання нею законної сили.

При цьому суд зазначає, що у разі звернення позивача до відповідачів або установ правонаступниками яких вони є із заявами від 16.09.2013 року, 28.10.2013 року про порушення його прав у зв'язку із ненаданням на них відповідей позивач повинен був дізнатись зі спливом терміну розгляду звернень громадян, встановленого статтею 20 Закону України "Про звернення громадян".

З огляду на викладені обставини колегія суддів приходить до висновку про пропущення позивачем як місячного строку звернення до суду у справах про звільнення встановленого частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України, так і місячного строку звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, встановленого частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо: не видання наказу про звільнення особи з посади заступника начальника Південної митниці Міндоходів України, яка обіймала її станом на 04.12.2013р. та, яку до 24.12.2008р. обіймав ОСОБА_3 - у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к "Про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12. 2013р.; не вжиття заходів та не видання наказу про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Південної митниці Міндоходів України у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - за відсутності наказу про його звільненням станом на 04.12.2013р., в тому числі, на підставі заяв від 19.03.2013р., від 23.04.2013р., від 16.09.2013р„ від 28.10.2013р.; надання ОСОБА_3 неповних відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 19 березня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року.

Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Представник позивача поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не навів, а отже в цій частині вимог позов підлягає залишенню без розгляду.

Стосовно вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо не проведення з ОСОБА_3 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к; зобов'язання Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 вчинити наступні дії: - нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.; - нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.; - стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 313554,26 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат, суд зазначає наступне.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що зазначені позовні вимоги стосуються покладення на відповідачів обов'язку здійснити позивачу виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та порушення строків грошового розрахунку починаючи з 25 грудня 2008 року, тобто після звільнення ОСОБА_3 із займаної посади за наказом Державної митної служби України від 24.12.2008 року № 2794-к /а.с. 38; т. 2/.

Відповідно до резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 (Справа N 1-5/2012) в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237 1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Згідно мотивувальної частини цього ж рішення Конституційний Суд України дійшов

висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої йому несвоєчасною виплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли такий працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (Справа N 1-13/2013) в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовомпро стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

За змістом норми статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

В той же час, як слідує зі змісту позовних вимог, зазначені вимоги стосуються покладення на відповідачів обов'язку здійснити позивачу виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та порушення строків грошового розрахунку починаючи з 25 грудня 2008 року, тобто після звільнення ОСОБА_3 із займаної посади за наказом Державної митної служби України від 24.12.2008 року № 2794-к.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, позивач дізнався або повинен був дізнатись про те, що митний орган фактично з ним розрахувався та вчинив, на думку позивача, дії пов'язані із затримкою видачі трудової книжки, як на момент прийняття Полтавським окружним адміністративним судом Постанови від 19 березня 2013 року у справі № 2а-1910/10/1670, яка набрала законної сили 18.05.2013 року, так і з отриманого ОСОБА_3 Листа Державної митної служби від 11.03.2013 року № 11.1/2-13/2274 який його, серед іншого повідомлено, що відповідно до наказу Південної митниці від 29.01.2009 р. № 83 "Про проведення розрахунків" було перераховано на особистий рахунок позивача належні при звільненні суми. /а.с. 16; т. 1/ та листа Південної митниці Державної митної служби України від 04.03.2013 року № 11/01-12/2856, яким митний орган повідомив ОСОБА_3 про необхідність особисто прибути до відділу кадрової роботи Південної митниці для отримання трудової книжки /а.с. 15; т. 1/.

В той же час позивач із вимогами про визнання протиправною бездіяльності Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо не проведення з ОСОБА_3 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к; зобов'язання Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 вчинити наступні дії: - нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.; - нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.; - стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 313554,26 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат, направив адміністративний позов до суду 18 серпня 2014 року, згідно із датою позначеною на конверті поштового відправлення, тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду встановленого частиною 1 статті 233 Кодексу законів про працю України.

Поважних причин порушення строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами, представником позивача не наведено.

За таких обставин, з огляду на вимоги статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо не проведення з ОСОБА_3 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к; зобов'язання Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 вчинити наступні дії: - нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.; - нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.; - стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 313554,26 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат, також підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 в частині наступних вимог:

"Визнати протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо:

- не видання наказу про звільнення особи з посади заступника начальника Південної митниці Міндоходів України, яка обіймала її станом на 04.12.2013р. та, яку до 24.12.2008р. обіймав ОСОБА_3 - у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к "Про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12. 2013р.;

- не вжиття заходів та не видання наказу про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Південної митниці Міндоходів України у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - за відсутності наказу про його звільненням станом на 04.12.2013р., в тому числі, на підставі заяв від 19.03.2013р., від 23.04.2013р., від 16.09.2013р„ від 28.10.2013р.;

- не проведення з ОСОБА_3 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к;

- надання ОСОБА_3 неповних відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 19 березня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року;

Зобов'язати Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 вчинити наступні дії:

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.;

- стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 313554,26 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат" - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений 19 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький суддя суддя Є.Б. Супрун І.Г. Ясиновський