Постанова № 42001268, 18.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/3303/14

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

суддів - Супруна Є.Б. , Ясиновського І.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання - Лі Н.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - Тур Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів Українидоходів і зборів України , Державної фіскальної служби України , Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Голова Державної митної служби України про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Голова Державної митної служби України про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, в якому з урахуванням прийнятої судом в частині позовних вимог заяви від 20 листопада 2014 року про уточнення позовних вимог, просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо:

- не видання наказу про звільнення особи з посади заступника начальника Південної митниці Міндоходів України, яка обіймала її станом на 04.12.2013р. та, яку до 24.12.2008р. обіймав ОСОБА_3 - у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к "Про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12. 2013р.;

- не внесення до трудової книжки ОСОБА_3 (серії НОМЕР_3) запису на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к про визнання недійсним запису №13 (про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби");

- не вжиття заходів та не видання наказу про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Південної митниці Міндоходів України у зв'язку з ви дання наказу від 04.12.2013р. №1100-к про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - за відсутності наказу про його звільненням станом на 04.12.2013р., в тому числі, на підставі заяв від 19.03.2013р., від 23.04.2013р., від 16.09.2013р„ від 28.10.2013р.;

- не проведення з ОСОБА_3 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к;

- надання ОСОБА_3 неповних відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 19 березня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року;

Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо видачі йому не належним чином оформленої трудової книжки;

визнати протиправні дію та бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в період з з 24.12.2008р. по 05.12. 2013р. такими, що є грубим порушенням трудового законодавства стосовно законних прав і охоронюваних законом інтересів заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3;

зобов'язати Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 вчинити наступні дії:

- заповнити та видати ОСОБА_3 належним чином заповнену (оформлену) трудову книжку із внесенням до неї записів про недійсність запису №13 від 24.12. 2008 року, про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к;

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.;

стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 312 983,96 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат;

стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень);

стягнути з Південної митниці Міндоходів України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

11 грудня 2014 року позивачем через канцелярію суду подана заява про виправлення арифметичної помилки, якою він просив змінити заявлену у позовній заяві (уточнюючій) від 18.11.2014 року суму 312 983, 96 грн. на 313554, 26 грн. /а.с. 125; т.2./.

Ухвалою суду від 18 грудня 2014 року позовна заява ОСОБА_3 в частині наступних вимог:

"Визнати протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо:

- не видання наказу про звільнення особи з посади заступника начальника Південної митниці Міндоходів України, яка обіймала її станом на 04.12.2013р. та, яку до 24.12.2008р. обіймав ОСОБА_3 - у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к "Про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12. 2013р.;

- не вжиття заходів та не видання наказу про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Південної митниці Міндоходів України у зв'язку з виданням наказу від 04.12.2013р. №1100-к про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - за відсутності наказу про його звільненням станом на 04.12.2013р., в тому числі, на підставі заяв від 19.03.2013р., від 23.04.2013р., від 16.09.2013р„ від 28.10.2013р.;

- не проведення з ОСОБА_3 повного грошового розрахунку, в тому числі, за час вимушеного прогулу, порушення строків видачі трудової книжки, проведення грошового розрахунку та не проведення з ним гарантійних компенсаційних грошових виплат за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р. - у зв'язку із скасуванням на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к, визнаного судом неправомірним, наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. № 2794-к;

- надання ОСОБА_3 неповних відповідей на питання, що порушувалися ним у заявах 19 березня 2013 року, 23 квітня 2013 року, 16 вересня 2013 року, 28 жовтня 2013 року;

Зобов'язати Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 вчинити наступні дії:

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час дії незаконного наказу голови Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби" за період з 24.12.2008р. по 04.12.2013р.

- нарахувати і провести гарантійні грошові компенсаційні (в тому числі, індексаційні) виплати ОСОБА_3 за весь час вчинення неправомірних дії та бездіяльності після видання наказу від 04.12.2013р. №1100-к за період з 04.12.2013р. по 05.12.2014р.;

- стягнути з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час (вимушеного прогулу, затримки видачі трудової книжки, порушення строків грошового розрахунку) за період з 25.12.2008р. по 02.12.2014р. включно - 313554,26 грн. (розрахунок додається), без урахування інших гарантійних та компенсаційних виплат" залишена без розгляду.

В обґрунтування позову позивач посилався на ті обставини, що внаслідок незаконного звільнення з займаної посади, що встановлено відповідним судовим рішенням, яким скасований наказ про його звільнення і яке набрало законної сили, а також триваючим порушенням з боку відповідачів трудового законодавства завдана шкода його правам та охоронюваним законом інтересам.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с. 4; т.2./.

Представник позивача вимоги адміністративного позову про визнання протиправною бездіяльності Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо не внесення до трудової книжки ОСОБА_3 (серії НОМЕР_3) запису на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к про визнання недійсним запису №13 (про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби"); визнання протиправними дії Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо видачі йому не належним чином оформленої трудової книжки; визнання протиправними дію та бездіяльність Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в період з 24.12.2008р. по 05.12.2013р. такими, що є грубим порушенням трудового законодавства стосовно законних прав і охоронюваних законом інтересів заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3; зобов'язання Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 вчинити наступні дії: - заповнити та видати ОСОБА_3 належним чином заповнену (оформлену) трудову книжку із внесенням до неї записів про недійсність запису №13 від 24.12. 2008 року, про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к; стягнення з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень); стягнення з Південної митниці Міндоходів України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, підтримав просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів - Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України проти позову заперечував з підстав наведених у письмових запереченнях, просив відмовити у його задоволенні.

Третя особа - Голова Державної митної служби України в судове засідання не з'явилась про причини неявки суду не повідомила. З огляду на вимоги статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила наступне.

Судом встановлено, що наказом Державної митної служби України № 844-к від 21.05.2008 року ОСОБА_3 з 21.05.2008 призначено на посаду заступника начальника служби-начальника відділу Іллічівськ та Білгород-Дністровський служби митної вартості та організації боротьби з порушеннями митного законодавства Південної митниці /а.с. 21; т.2/.

Позивач мав статус державного службовця та при зарахуванні на державну службу прийняв Присягу відповідно до вимог статті 413 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92 - ІV, що діяв станом на момент виникнення правовідносин, та статті 17 Закону України «Про державну службу».

Наказом Державної митної служби України №1061-к від 19.06.2008 року переведено ОСОБА_3, заступника начальника служби-начальника відділу Іллічівськ та Білгород-Дністровський служби митної вартості та організації боротьби з порушеннями митного законодавства Південної митниці, з 20.06.2008 на посаду заступника начальника Південної митниці /а.с. 31; т.2/.

Наказом Державної митної служби України від 24.12.2008 № 2794-к "Про припинення державної служби" за порушення Присяги державного службовця, що виявилося у негативному впливі на авторитет державного службовця та митної служби України, припинено перебування на державній митній службі в митних органах України ОСОБА_3, звільнивши з посади заступника начальника Південної митниці відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" /а.с. 38; т.2/.

06 травня 2010 року ОСОБА_3 звертався до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, третя особа: Голова Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування наказу № 2794-к від 24 грудня 2008 року "Про припинення державної служби", поновлення на посаді заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За наслідками розгляду справи № 2а-1910/10/1670 Полтавським окружним адміністративним судом прийнята постанова від 19 березня 2013 року, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Південної митниці Державної митної служби України, третя особа - Голова Державної митної служби України про визнання протиправним і скасування наказу, зміну формулювання підстави звільнення з посади задоволений частково: визнаний протиправним та скасований наказ Державної митної служби України від 24 грудня 2008 №2794-к "Про припинення державної служби"; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 набрала законної сили 18.05.2013 року, отже обставини, встановлені цим судовим рішенням не потребують доказуванню під час розгляду цієї справи. /а.с. 150-153; т. 2/.

Згідно з зазначеною постановою 29.01.2013 року позивач під час розгляду справи № 2а-1910/10/1670 надав суду позовну заяву до Державної митної служби України, треті особи: Голова Державної митної служби України, Південна митниця Державної митної служби України, якою змінив свої позовні вимоги та просив визнати протиправним та скасувати наказ № 2794-к від 24.12.2008 "Про припинення державної служби", змінити формулювання підстави звільнення ОСОБА_3 з посади заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України з п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про державну службу" на ч.3 ст.38 КЗпП України - за власним бажанням у зв'язку з невиконанням Державною митною службою України законодавства про працю з 16.11.2009, зобов'язати відповідача видати йому трудову книжку, стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки, повного грошового розрахунку при звільненні та стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Вищевказані зміни до позовної заяви були прийняті судом до розгляду.

В подальшому ухвалою колегії суддів від 29.01.2013 року клопотання позивача про залишення його первісної позовної вимоги про поновлення на посаді заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України без розгляду було задоволено, позовна заява в частині позовних вимог ОСОБА_3 про поновлення його на посаді залишено без розгляду /а.с. 154-155; т. 2/.

Ухвалою колегії суддів від 19.03.2013 року було задоволено клопотання позивача про залишення без розгляду раніше поданої зміненої позовної заяви в частині зобов'язання відповідача видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, повного грошового розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди /а.с. 154; т. 2/.

Також згідно мотивувальної частини постанови суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 питання про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням вищевказаного наказу колегією суддів не вирішується, оскільки представником позивача в ході судового розгляду надано пояснення, що позивач втратив бажання працювати в митних органах та на даний час працює в іншому місці, у зв'язку з чим ним і було відкликано позовну вимогу про його поновлення на посаді.

08.02.2013 року позивач звернувся до Міністра доходів і зборів із заявою від 05.02.2013 року, в якому серед іншого просив видати трудову книжку та провести з ним повний грошовий розрахунок при звільненні /а.с. 12-14; т. 1/.

З наслідками розгляду його звернення Листом від 04.03.2013 року № 11/01-12/2856 Південна митниця Державної митної служби України повідомила ОСОБА_3 про необхідність особисто прибути до відділу кадрової роботи Південної митниці для отримання трудової книжки /а.с. 15; т. 1/.

Листом від 11.03.2013 року № 11.1/2-13/2274 Державна митна служба Україна повідомила про необхідність звернення до Південної митниці з приводу отримання трудової книжки, де вона зберігається. Разом з цим також повідомлено, що відповідно до наказу Південної митниці від 29.01.2009 р. № 83 "Про проведення розрахунків" було перераховано на особистий рахунок позивача належні при звільненні суми. /а.с. 16; т. 1/.

24.04.2013 року позивач звернувся до Голови Державної митної служби України із заявою датованою 23 квітня 2013 року, в якому вимагав: повідомити його про виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року; звільнити його з посади з 16.11.2009 р. на підставі ч. 3 ст. 38 КзПП України; видати (направити) на його адресу наказ Держмитслужби України наказ про звільнення, виданий замість скасованого судом; провести повний грошовий розрахунок при звільненні; повідомити про день, час та місце видачі трудової книжки /а.с. 17-18; т. 1/.

28.05.2013 року листом № 1587/б/99-99-24-04-14 Міністерство доходів і зборів України за наслідками розгляду звернення ОСОБА_3 від 23.04.2013 повідомила останнього, серед іншого, про те, що відповіді на питання щодо отримання трудової книжки та проведення розрахунку при звільнені були надані листом Державної митної служби України від 11.03.2013 № 11.1/2-13/2274 /а.с. 19; т.1/.

20.06.2013 року ОСОБА_3 надіслав на адресу Міністерства доходів і зборів України заву датовану 19 червня 2013 року, в якій просив повідомити його про виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року; звільнити його з посади з 16.11.2009 р. на підставі ч. 3 ст. 38 КзПП України; видати (направити) на його адресу наказ Держмитслужби України наказ про звільнення, виданий замість скасованого судом; провести повний грошовий розрахунок при звільненні; повідомити про день, час та місце видачі трудової книжки /а.с. 20-21; т.1/.

Листом від 23.07.2013 року № 3231/Б/99-99-24-0474 Міністерство доходів і зборів України на звернення позивача від 19.06.2013 року надало відповідь про те, що з питань порушених у зверненні, була надана відповідь на аналогічне звернення листом Міністерства доходів і зборів України від 28.05.2013 р. № 1587/Б/99-99-24-04 /а.с. 22; т. 1/.

19.11.2013 року ОСОБА_3 надіслав на адресу Міністерства доходів і зборів України заяву датовану 14 листопада 2013 року в якій просив повідомити його про виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року; звільнити його з посади з 18.11.2009 р. на підставі ч. 3 ст. 38 КзПП України; видати (направити) на його адресу наказ Держмитслужби України наказ про звільнення, виданий замість скасованого судом; провести повний грошовий розрахунок при звільненні; повідомити про день, час та місце видачі трудової книжки /а.с. 23-24; т.1/.

Наказом Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 скасований наказ Державної митної служби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" /а.с. 39; т.2./.

Листом від 20.12.2013 року № 6640/Б/99-99-24-04-14 Міністерство доходів і зборів України надало відповідь ОСОБА_3 на його звернення від 14.11.2013 року, в якій повідомила останнього про те, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 відповідно до наказу Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" скасовано наказ Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" /а.с. 25; т.1./.

21.02.2014 року позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України та Південної митниці Міндоходів з заявою датованою 20 лютого 2014 року в якому просив видати йому (надіслати на його адресу): наказ Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" про скасування наказу Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби"; наказ про його звільнення згідно раніше поданою заявою; трудову книжку; провести грошовий розрахунок при звільненні /а.с.26-28; т.1./.

Листом від 14.03.2014 року № 3745/15-70-04-Б-15 Південна митниця Міндоходів за наслідками розгляду листа позивача від 20.02.2014 року проінформувала позивача про те, що: на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 наказ Держмитслужби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" скасований Наказом Дежмитслужби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів"; у зв'язку з припиненням перебування на державній службі в митних органах та звільненням із займаної посади, відповідно до наказу Південної митниці від 29.01.2009 № 83 "Про проведення розрахунків" була виплачена компенсація за невикористану частину щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні у сумі 2106,47 грн., зазначені кошти були перераховані на особовий рахунок ОСОБА_3, тобто розрахунок при звільненні проведено. Також зазначеною відповіддю запропоновано позивачу з'явитись до Південної митниці Міндоходів для отримання трудової книжки /а.с. 29; т.1/.

Згідно матеріалів адміністративного позову 21 липня 2014 року представник позивача отримав трудову книжку ОСОБА_3, яка не містила запису про скасування наказу голови Державної митної служби України № 2794-к "Про приинення державної служби". Доказів на спростування обставин отримання позивачем трудової книжки, представником відповідачів під час розгляду справи не було надано.

Позивач не погодився з діями та бездіяльністю відповідачів, а тому оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку правомірності позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо не внесення до трудової книжки ОСОБА_3 (серії НОМЕР_3) запису на підставі наказу від 04.12.2013р. №1100-к про визнання недійсним запису №13 (про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к "Про припинення з державної служби"); зобов'язання Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в залежності від їх компетенції та з метою повного відновлення порушених прав вчинити стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 наступні дії: заповнити та видати ОСОБА_3 належним чином заповнену (оформлену) трудову книжку із внесенням до неї записів про недійсність запису №13 від 24.12. 2008 року, про скасування наказу Державної митної служби України від 24.12.2008р. №2794-к, за вищевказаними критеріями, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110) затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція).

Згідно пункту 2.6. Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

При цьому пунктом 2.8. Інструкції передбачено, що якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

За приписами пункту 2.10. Інструкції у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за N таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою)" і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі". При зміні формулювання причини звільнення пишеться: "Запис за N таким-то є недійсним, звільнений ..." і зазначається нове формулювання.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Зі змісту оглянутої в судовому засіданні трудової книжки позивача вбачається, що останнім записом у відомостях про роботу є запис № 13 від 24.12.2008 року про звільнення ОСОБА_3 із займаної посади за порушення Присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу" на підставі наказу від 24.12.2008 року №2794-к. Інших записів до трудової книжки позивача не внесено.

При цьому, як встановлено під час судового розгляду справи, 19 березня 2013 року Полтавським окружним адміністративним судом винесена постанова у справі № 2а-1910/10/1670 якою визнаний протиправним та скасований наказ Державної митної служби України від 24 грудня 2008 №2794-к "Про припинення державної служби", і яка набрала законної сили 18.05.2013 року /а.с. 150-153; т. 2/. Наказом Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670 скасований наказ Державної митної служби України від 24.12.2008 року № 2794-к "Про припинення державної служби" /а.с. 39; т.2./.

При цьому Південна митниця Міндоходів України не вжила заходів по приведенню трудової книжки ОСОБА_3 у відповідність із судовим рішенням та Наказом Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" та не внесла до трудової книжки на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запису про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу" внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби" чим було вчинено протиправну бездіяльність.

За таких обставин вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо не внесення до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_3 на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запису про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу" внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби" та зобов'язання Південну митницю Міністерства доходів і зборів України внести на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запис до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу", внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби" є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд при наданні оцінки обставинам справи та вимогам позивача також виходить з наступного.

Згідно письмових пояснень позивача він з 13.12.2008 року по 16.11.2009 року утримувався у ізоляторі тимчасового утримання ГУМВС України в Одеській області /а.с. 141; т.2/.

У мотивувальній частині постанови суду від 19.03.2013 року у справі № 2а-1910/10/1670, яка набрала законної сили, зазначено, що питання про поновлення ОСОБА_3 на посаді заступника начальника Південної митниці Державної митної служби України у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням вищевказаного наказу колегією суддів не вирішується, оскільки представником позивача в ході судового розгляду надано пояснення, що позивач втратив бажання працювати в митних органах та на даний час працює в іншому місці, у зв'язку з чим ним і було відкликано позовну вимогу про його поновлення на посаді.

Відповідно до Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів ОСОБА_3 останній отримував доходи у тому числі у вигляді заробітної плати з лютого 2010 року по березень 2014 року від ТОВ "Житлорембудсервіс", КП КПС ШРБУ, Суб'єкта підприємницької діяльності з податковим номером 2746014721, Полтавського інституту бізнесу. А всього за це період ним було отримано 1 116 306, 28 грн. доходів /а.с. 137-140; т.2./.

При цьому згідно Довідки Південної митниці Міндоходів від 16.12.2014 року середня заробітна плата ОСОБА_3 за період з 25.12.2008 року по 12.12.2014 року становить 296563,43 грн. /а.с. 159; т.2/.

Факт перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ "Житлорембудсервіс" з 23.08.2010 року ним не заперечується та підтверджений ним у власних письмових поясненнях.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку, що формулювання в трудовій книжці причин звільнення ОСОБА_3 не мало наслідком перешкоджання у його працевлаштуванні, а отже відсутні підстави для прийняття рішення стосовно виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи.

При наданні оцінки вимогам позивача про стягнення з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень); стягнення з Південної митниці Міндоходів України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, колегія суддів виходить з наступного.

Моральна шкода, заподіяна фізичній чи юридичній особі, може відшкодовуватись у випадках, коли можливість такого відшкодування передбачена нормами Конституції чи випливає з її положень та в інших випадках, передбачених чинним законодавством або угодою сторін.

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до положень статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Разом з цим роз'ясненнями, наданими у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Всупереч наведеному позовна заява не містить вказівок на обставини, які б свідчили про заподіяння моральних страждань позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача, наслідки таких страждань та причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.

Позивач наявність моральної шкоди вмотивовував тривалим порушенням його прав, що позбавило його до теперішнього часу можливості забезпечувати себе і свою родину, матеріально утримувати їх працею та отриманням заробітної плати. Внаслідок цього, має місце втрата нормальних життєвих зв'язків, що вимагають від мене додаткових зусиль для організації свого життя, що призвело до тяжких наслідків. Через постійні сварки через брак коштів, відсутність роботи, сім'я позивача розпалася і шлюб між подружжям був розірваний.

Проте дані твердження позивача щодо втрати можливості забезпечувати себе і свою родину, отримувати заробітну плату та втрату нормальних життєвих зв'язків спростовуються матеріалами справи, а саме встановленими обставинами щодо працевлаштування позивача та отримання ним доходу у розмірах, що перевищують дохід який ним міг бути отриманий під час роботи в митних органах.

Стосовно обставин розірвання шлюбу, на які ОСОБА_3 посилається в обґрунтування заявлених вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає, що згідно Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 18.12.2013 року у справі № 524/10331/13-ц за позовом ОСОБА_3, копія якого залучена позивачем до матеріалів справи, судом встановлено, що шлюб припинений по причині різних поглядів на життя, шлюб, права та обов'язки подружжя. При цьому причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідачів та наслідками судом не встановлений.

Відтак вимоги про стягнення з Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч гривень); стягнення з Південної митниці Міндоходів України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про визнання протиправними дій Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України стосовно заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3 щодо видачі йому не належним чином оформленої трудової книжки та про визнання протиправними дій та бездіяльності Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Південної митниці Міндоходів України в період з 24.12.2008р. по 05.12.2013р. такими, що є грубим порушенням трудового законодавства стосовно законних прав і охоронюваних законом інтересів заступника начальника Південної митниці Міндоходів України ОСОБА_3, задоволенню не підлягають, так як обраний позивачем спосіб захисту не здатний забезпечити поновлення його прав, при цьому суд дійшов до висновку, що належним способом захисту прав позивача у даному спорі є визнання протиправною бездіяльності Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо не внесення до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_3 на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запису про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу" внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби" та зобов'язання Південну митницю Міністерства доходів і зборів України внести на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запис до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу", внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби" .

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Голова Державної митної служби України про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо не внесення до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_3 на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запису про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу" внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби".

Зобов'язати Південну митницю Міністерства доходів і зборів України внести на підставі наказу Державної митної служби України від 04.12.2013 року № 1100-к "По особовому складу митних органів" запис до трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) про недійсність запису № 13 від 24.12.2008 року "звільнений із займаної посади за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 30 Закон України "Про державну службу", внесеного на підставі Наказу Державної митної служби України № 2794-к "Про припинення державної служби".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький суддя суддя Є.Б. Супрун І.Г. Ясиновський