Постанова № 42000965, 23.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8241/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.

за участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Космед» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2014 року в справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Космед» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Космед» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2014 року № 0004162203.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Космед» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що протягом періоду з 06.05.2014 року по 13.05.2014 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Космед» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Радіум» за січень 2014 року, з ТОВ «Цикломен-Н» за лютий 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.05.2014 року № 2008/26-56-22-03-09/31841350, у якому встановлено ПрАТ «Космед» порушення вимог п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 257 300 грн., у тому числі в звітних (податкових) періодах за січень 2014 року в сумі 124 000 грн., за лютий 2014 року в сумі 133 300 грн.

30 травня 2014 року на підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004162203, яким визначило ПрАТ «Космед» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 385 950, 00 грн., в т.ч. 257 300, 00 грн. - основний платіж, 128 650, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Погодитись з доводами суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що 08 січня 2013 року між ТОВ «Радіум» (виконавець) та ПрАТ «Космед» (замовник) був укладений письмовий договір про надання рекламних послуг № 752013. За умовами цього договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з виготовлення та/або розміщення рекламної продукції, а замовник, в свою чергу зобов'язується оплатити вартість послуг в порядку та на умовах, встановлених даним договором. Загальна кількість і види рекламної продукції, загальний термін розміщення, графік та місця розміщення, відповідно визначаються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1-1.4 договору).

В ході виконання умов даного договору сторони підписали акт здачі-прийняття рекламної продукції, акти здачі-прийняття послуг (частини послуг), в яких зафіксували об'єм, вартість і строки виконаних рекламних робіт (послуг). Вказані акти прийому-передачі є додатками до даного договору (п. 1.5 договору).

Права та обов'язки сторони договору визначено в п. 2 договору. Зокрема, умовами договору визначено, що замовник зобов'язаний надати виконавцю інформацію, необхідну для виготовлення рекламної продукції не пізніше 3-х робочих днів з моменту підписання додаткової угоди до даного договору. Виконавець, в свою чергу, зобов'язаний виготовити рекламну продукцію та надати її на затвердження замовнику, розмістити затверджену замовником рекламну продукцію згідно умов, встановлених у додатку.

Оплата за договором, з урахуванням змін внесених згідно з додатковою угодою № 1 від 08.01.2013 року здійснюється замовником на основі рахунків-фактур в безготівковій формі. При цьому замовник має право здійснювати оплату послуг виконавця частинами, а також шляхом внесення передоплати. Факт виконання зобов'язань за даним договором підтверджується актом здачі-прийому наданих послуг.

31 грудня 2013 року сторонами підписана додаткова угода за № 13 до договору від 08.01.2013 року № 752013, в якій зазначено найменування, кількість та ціни рекламної продукції (з ПДВ), строк виготовлення такої продукції до 17.01.2014року, загальну вартість виготовлення продукції - 660 000,00 грн. (з ПДВ), та обов'язок виконавця здійснити розповсюдження рекламної продукції протягом строку з 17.01.2014 року до 31.01.2014 року в місцях продажу за певною адресною програмою. Загальна вартість послуг з розповсюдження рекламної продукції становить 84 000, 00 грн. (з ПДВ). Всього загальна сума послуг за договором становить 744 000, 00 грн. (з ПДВ).

На підтвердження фактів надання ТОВ «Радіум» рекламних послуг на підставі зазначеного вище договору та проведення розрахунків за такі послуги позивачем були надані оригінали та копії документів, а саме:

- договір № 752013 від 08.01.2013 року;

- додаток № 1 до договору - в якості адресної програми;

- акт надання послуг від 31.01.2014р. №144 на суму 744 000,00 грн. (з ПДВ), згідно якого ТОВ «Радіум» були надані послуги з виготовлення рекламної продукції;

- податкові накладні від 13.01.2014р. № 12006 на суму 246 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 41 000,00 грн.), від 24.01.2014р. № 23004 на суму 252 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 42 000,00 грн.), від 28.01.2014р. № 27001 на суму 246 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 41 000,00 грн.), де в гр. «номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «виготовлення та розповсюдження рекламної продукції»;

- оборотно-сальдові відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 за січень 2014 року, згідно якої проведено розрахунок з ТОВ «Радіум» на суму 744 000,00 грн.;

- лист АТ «ОТП Банк» від 18.07.2014р. № 70-1-1/1070 з відомостями про перерахування коштів з поточного рахунку ПрАТ «Космед» № 26008001306923 протягом періоду з 01.01.2014р. по 28.02.2014р. на користь ТОВ Радіум», всього на загальну суму 1 045 800 грн;

- лист ТОВ «Радіум» від 20.02.2014р. № 47, адресований керівнику ПрАТ «Космед», з пропозицією про розірвання договору від 08.01.2013р. № 752013 з причини виникнення фінансових труднощів, що унеможливлюють виконання договірних зобов'язань;

- угоду від 20.02.2014 р. про розірвання договору від 08.01.2013р. № 752013, за умовами п. 4 якої ТОВ «Радіум» зобов'язалося протягом 10 банківських днів з моменту підписання даної Угоди повернути отримані від ПрАТ «Космед» у якості попередньої оплати кошти у сумі 799 800,00 грн., шляхом перерахунку на вказаний в даній Угоді розрахунковий рахунок Замовника. Замовник, в свою чергу, після отримання коштів в сумі 799 800,00 грн. на свій розрахунковий рахунок має направити Виконавцю лист-підтвердження про відсутність заборгованості Виконавця перед Замовником за цим Договором;

- лист ПрАТ «Космед» від 13.03.2014р. № 62, адресований директору ТОВ «Радіум» з вимогою про повернення перерахованих коштів в сумі 799 800, 00 грн. згідно певних платіжних доручень та щодо анулювання податкових накладних на ПрАТ «Космед» в зв'язку з помилковим перерахуванням (без зазначення реквізитів таких податкових накладних);

- акт пред'явлення векселя до погашення від 24.03.2014р., згідно якого ТОВ «Радіум (Платник) в рахунок виконання своїх зобов'язань перед Отримувачем (ПрАТ «Космед»), що виникли за договором від 08.01.2014р. № 752013 передав Отримувачу як засіб платежу 1 вексель - простий, серії АА № 2607932 номінальною вартістю 799 800, 00 грн., дата складання - 14.03.2014р. (тобто, саме той вексель, що передавався позивачем свого часу ТОВ «Цикломен-Н» в оплату наданих рекламних послуг за іншим договором). На цьому сторонами погоджено, що всі грошові боргові зобов'язання, які виникли із зазначеної вище Угоди, Платник (ТОВ «Радіум») виконало в обсязі 799 800, 00 грн.;

- акт приймання-передачі векселя від 24.03.2014р., згідно якого ТОВ «Радіум» передало, а ПрАТ «Космед» прийняло 1 вексель, емітований ПрАТ «Космед» з характеристиками, що наведені вище;

- протокол заліку зустрічних однорідних вимог від 25.03.2014р., згідно якого сторони (ТОВ «Радіум» і ПрАТ «Космед») погодилися на зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли на підставі договору від 08.01.2013р. № 752013 та простого векселя серії АА № 2607932, в сумі 799 800, 00 грн., шляхом зарахування зобов'язань ТОВ «Радіум» по сплаті коштів в сумі 799 800, 00 грн. на зобов'язання ПрАТ «Космед» по сплаті коштів за пред'явленим простим векселем серії АА № 2607932.

19 лютого 2014 року між ТОВ «Цикломен-Н» (виконавець) та ПрАТ «Космед» (замовник) укладений договір про надання рекламних послуг № 475-Р. За умовами зазначеного договору, виконавець зобов'язується надати замовнику рекламні послуги, що полягають у розміщенні замовлень на виготовлення рекламної продукції, відповідно до умов даного договору, а замовник, в свою чергу, - оплатити та прийняти ці послуги в порядку та на умовах, встановлених договором. Найменування, асортимент, кількість, ціна послуг, види рекламної продукції, визначаються в додаткових угодах до даного договору (п.п.1.1-1.2 договору).

Згідно з п. 1.4 цього договору, додатки й доповнення до даного договору є його невід'ємними частинами та містять в собі перелік послуг, що надає виконавець, строки і вартість їх надання та інші умови надання послуг на розсуд сторін.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що в ході виконання сторонами умов даного договору сторони підписують акт здачі-прийняття рекламної продукції, акти здачі-прийняття послуг (частини послуг), в яких фіксують об'єм, вартість і строки виконаних рекламних робіт. Вказані акти прийому-передачі є додатками до даного договору.

Права та обов'язки сторін визначені в п. 2 договору, відповідно до якого виконавець зобов'язаний надати комплексні рекламні послуги замовнику у відповідності до додатків до цього договору, виготовити рекламну продукцію та надати її замовнику на затвердження, розмістити затверджену замовником рекламну продукцію згідно умов, встановлених у додатку. В свою чергу замовник зобов'язаний надати виконавцю інформацію, необхідну для виготовлення рекламної продукції не пізніше 3-х робочих днів з моменту підписання додаткової угоди до даного договору.

За умовами п. 3.3 цього договору платежі за послуги, надані за даним договором можуть здійснюватись у вексельній формі, шляхом видачі замовником виконавцю простих відсоткових (безвідсоткових) векселів зі строком платежу «за пред'явленням» на суму, рівну загальній заборгованості виконавцю за договором.

19 лютого 2014 року сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору від 19.02.2014 року № 475-Р, в якій визначено найменування, кількість та ціни рекламної продукції (з ПДВ), строк виготовлення такої продукції до 25.02.2014 року, загальну вартість виготовлення продукції - 702 000,00 грн. (з ПДВ), та обов'язок виконавця здійснити розповсюдження рекламної продукції протягом строку з 25.02.2014 року до 28.02.2014 року в місцях продажу за певною адресною програмою. Загальна вартість послуг з розповсюдження рекламної продукції становить 97 800 ,00 грн. (з ПДВ). Всього загальна вартість послуг за цим договором складає 799 800,00 грн. (з ПДВ).

На підтвердження фактів надання ТОВ «Цикломен-Н» рекламних послуг на підставі зазначеного вище договору та проведення розрахунків за такі послуги позивачем були надані документи, а саме:

- договір №475-Р від 19.02.2014 року;

- додаток № 1 до договору - в якості адресної програми;

- акт надання послуг від 28.02.2014р. № 37 на суму 799 800 грн. (з ПДВ), згідно якого ТОВ «Цикломен-Н» були надані послуги з виготовлення рекламної продукції та послуги по розповсюдженню рекламної продукції;

- податкова накладна від 28.02.2014р. № 1230 на суму 799 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 133 300,00 грн.), де в гр. «номенклатура товарів/послуг продавця» зазначено «виготовлення та розповсюдження рекламної продукції»;

- оборотно-сальдова відомість порахунку бухгалтерського обліку 631 за лютий 2014 року, згідно якої за договором з ТОВ «Цикломен-Н» рахується дебіторська заборгованість на суму 799 800,00 грн.;

- простий вексель серії АА № 2607932 номінальною вартістю 799 800, 00 грн., дата складання - 14.03.2014р., термін платежу - за пред'явленням, емітованого ПрАТ «Космед». На звороті даного векселю наявний напис ОСОБА_2 про вчинення платежів за цим векселем на користь ТОВ «Радіум»;

- акт прийому-передачі векселя від 14.03.2014р., згідно якого ПрАТ «Космед» передало ТОВ «Цикломен-Н» простий вексель серії АА № 2607932 номінальною вартістю 799 800, 00 грн., дата складання - 14.03.2014р., термін платежу - за пред'явленням.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що під час здійснення перевірки відповідач ДПІ в Подільському районні ГУ Міндоходів у м Києві зверталося до ПрАТ «Космед» із письмовим запитом від 12.05.2014 року № 4249/10/26-56-22-03-05 щодо надання до перевірки додаткових документів, що свідчать про придбання перевіряємим підприємством у контрагентів ТОВ «Радіум» і ТОВ «Цикломен-Н» товарно-матеріальних цінностей і послуг, детальні письмові пояснення щодо обсягів та порядку виконання зазначених господарських операцій.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 22.1 статті 22 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем надано на дослідження суду всі первинні документи, які підтверджують факт господарської діяльності по укладеним між позивачем та його контрагентами договорам.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов2язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені якої складено документ, назву документа, код, дату і місце складання, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що всі первинні документи, а це вищезазначені договори, акти, податкові накладні, видаткові накладні, банківські документи, складені у відповідності до вимог вищезазначеного Закону, є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій, факти підприємницької та іншої діяльності.

Так, у п.1.2, 3.1 договору №752013 від 08.01.2013 року чітко зазначено, що загальна кількість та види рекламної продукції, а також загальна ціна наданих послуг визначаються сторонами у додаткових угодах.

За умовами додаткової угоди №13 від 31.12.2013 року, укладеної між позивачем та ТОВ «Радіум», ТОВ «Радіум» взяло на себе зобов»язання по виготовленню рекламної продукції, переліченої в таблиці №1 угоди, загальна вартість по виготовленню загальної продукції в період з 31.12.2013 року по 17.01.2014 року становить 660 000 грн, з них 110 000 грн ПДВ; про розповсюдженню рекламної продукції, переліченої в таблиці №2 угоди, загальна вартість послуг в період з 17.01.2014 року по 31.01.2014 року складає 84 000 грн, з яких 14 000 грн ПДВ.

Всі послуги, що надавались ТОВ «Радіум» у січні 2014 року по угоді №13 позивачем оплачені у повному обсязі, що підтверджується долученими до справи банківськими документами.

Щодо договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Цикломен-Н», то умовами додаткових угод також було визначено кількість та види рекламної продукції, вартість наданих послуг, а також визначено, що по даному договору розрахунки за послуги можуть здійснюватися у вексельній формі.

ТОВ «Цикломен-Н» взяло на себе зобов»язання: по виготовленню рекламної продукції в період з 19.02.2014 року по 25.02.2014 року вартість якої становить 702 000 грн з яких 117000 грн - ПДВ; по розповсюдженню рекламної продукції, переліченої в таблиці №2 угоди, вартість послуг за період з 25.02.2014 року по 28.02.2014 року становить 97 800 грн, з яких 16 300 грн - ПДВ.

На підтвердження виконання договору контрагентом надано акт надання послуг №37 від 28.02.2014 року, податкова накладна №1230 від 28.02.2014 року.

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, на думку податкового органу контрагенти позивача не могли виконати зазначені у договорах роботи, оскільки не мають відповідних можливостей.

Колегія суддів вважає, що такі доводи відповідача не підтверджуються зібраними у справі доказами і, крім того, відповідачем не надано відповідних доказів, які б підтверджували ту обставину, що контрагенти позивача не виконували взяті на себе зобов»язання по виготовленню рекламної продукції.

Акти, складені податковим органом про неможливість проведення зустрічної звірки та перевірки щодо контрагентів позивача, не можуть бути доказом того, що контрагентами позивача рекламна продукція не виготовлялась та не надавались рекламні послуги.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції в ході розгляду справи було встановлено факт використання позивачем рекламної продукції за вищезазначеними договорами у своїй діяльності.

Зокрема, відповідно до листа ТОВ «Фармастор» від 22 січня 2014 року (т.2 а.с. 134), ПАТ «Космед» здійснювало поставку ТОВ «Фармастор» продукції ТМ «MUSTELLA», «VICHI», «LA ROCHE POSEY», а також поставляє рекламні каталоги, буклети даних торгових марок. Рекламні каталоги та буклети поставляються безоплатно і безоплатно поширюються в мережі «Аптека Доброго Дня» серед відвідувачів та покупців цих торгових марок. Облік поставлених та поширених рекламних буклетів ТОВ «Фармастор» не здійснюється.

У листі, направленого ФОП ОСОБА_3 до ПАТ «Космед» повідомлено, що у період січня 2013 року по січень 2014 року в салон краси «О ла ла» м. Київ, вул. Бальзака,2а, ТЦ «Глобал» допущено працівників ТОВ «Радіум» для проведення промо-акцій продукції, що поставляється ПАТ «Космед».

Аналогічні листи надавались позивачу і від ТОВ фірма «Мед-сервіс» від 10.02.2014року, ТОВ «Фармастор» та ТОВ «Аптекарь».

Також суд звертає увагу на ту обставину, що позивач є офіційним дистрибютером ТОВ «ЛОРЕАЛЬ Україна», що підтверджується відповідним договором постачання та дистрибуції №178/2013 від 01.01.2014 року, додатками до даного договору №1,2, які долучені до справи та досліджені судом апеляційної інстанції.

15.02.2013 року між позивачем (покупець) та «Лаборатуар Експарсіенсе» укладено контракт №15-2013, предметом якого є продаж покупцю продукції в асортименті та по ціні, вказаних в інвойсах до даного контракту.

Крім того, необхідно зазначити, що торгові марки «VICHI», «LA ROCHE POSEY», Carnier та інші торгові марки входять до складу Концерну «L*Oreal», що спростовує твердження представника відповідача про те, що дані торгові марки не мають відношення до Концерну «L*Oreal».

На підтвердження реальності господарських операцій за укладеними договорами з ТОВ «Радіум» та ТОВ «Цикломен-Н» представником позивача були надані до суду зразки виготовленої та у подальшому використаної рекламної продукції, що є свідченням того, що рекламна продукція була виготовлена та розповсюджена на виконання умов договорів з урахуванням того, що позивач є покупцем саме тієї продукції, рекламні буклети, підставки та інше для реклами виготовлялись та рекламувались.

Отже, судовою колегією в ході розгляду справи встановлено, що, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов»язань з ПДВ у зв»язку з чим податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку про недоведеність ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві правомірності та обґрунтованості прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, а тому, враховуючи досліджені в ході розгляду справи докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає за необхідне його скасувати та прийняти у справі постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 198,202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суд першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Космед» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2014 року №0004162203, прийнятого Державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 24 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.