Постанова № 42000473, 11.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. Справа № 804/18780/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю:

представника позивача Шахова Д.А.,

представника відповідача Чохелі Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємтсво "Дніпротехекологія" до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехекологія» (далі - позивач або ТОВ НВП «Дніпротехекологія») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2014 року № 0001152201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки стосовно невірного визначення нормативної грошової оцінки землі, є необґрунтованими та помилковими, а тому податкове повідомлення рішення, прийняте на підставі даного акту протиправне та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини викладені в акті перевірки, а саме на те, що позивачем порушено вимоги п.271.1 ст.271, п.86.1, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, Таблиці 1.1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262, внаслідок невірного визначення нормативної грошової оцінки землі, а саме: ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» занижено розмір орендної плати за землю за період з 30.11.2011 по 01.05.2014 на загальну суму 1 417 029,35 грн., в т.ч. за грудень 2011 року в сумі 59 926,08 грн., за 2012 рік в сумі 719 111,33 грн. та за 2013 рік в сумі 637 991,94 грн.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 479 від 29.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» з питання дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті земельного податку за період з 30.11.2011 по 01.05.2014» була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» з питання дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті земельного податку за період з 30.11.2011 по 01.05.2014 року.

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті земельного податку за період з 30.11.2011 по 01.05.2014 року зафіксовано актом від 12.08.2014 року № 895/2201/32560824.

Відповідно до висновків акту перевірки перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.271.1 ст.271, п.86.1, п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010;

- Таблиці 1.1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за № 388/12262.

На підставі акту перевірки від 12.08.2014 року № 895/2201/32560824 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02.09.2014 року № 0001152201.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що перевіркою встановлено заниження позивачем розміру орендної плати за землю за період з 30.11.2011 по 01.05.2014 на загальну суму 1 417 029,35 грн., в т.ч. за грудень 2011 року в сумі 59 926,08 грн., за 2012 рік в сумі 719 111,33 грн. та за 2013 рік в сумі 637 991,94 грн. внаслідок невірного визначення нормативної грошової оцінки землі.

В той же час, досліджуючи відносини позивача з Дніпропетровською міською радою, судом встановлено, що між ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди землі від 25.10.2007 року. Термін дії цього договору закінчився 26.11.2010 р.

Земля за даним договором відповідно до п.5.1 була передана для проектування і будівництва торгівельно-сервісного комплексу. Згідно п.5.2 цього договору, цільове призначення земельної ділянки: землі житлової і громадської забудові. Коефіцієнт функціонального використання був встановлений органами Державного земельного кадастру (ДЗК) у розмірі 0,5.

Відповідно до ч.1,2 ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент закінчення строку дії договору оренди землі від 25.10.2007 року), після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Після закінчення терміну дії договору оренди позивач, починаючи з 27.11.2010 року продовжував платити орендну плату за землю на тих же умовах, які були у договорі оренди землі, відповідно із застосуванням того ж коефіцієнта функціонального використання.

Позивачем додано до матеріалів справи лист від 29.01.2010 року № 6-Г (вх. № 11/366 від 05.02.2010 року), адресований Дніпропетровському міському голові, в якому підприємство просить дати вказівку відповідним міським службам про продовження договору оренди земельної ділянки.

Аналізуючи спірні правовідносини суд зазначає, що виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Враховуючи той факт, що письмових заперечень на адресу позивача з боку орендодавця не надходило, позивач правомірно (згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі») нараховував та сплачував орендну плату згідно договору оренди землі від 25.10.2007 року.

Також, суд не погоджується з висновком відповідача про те, що позивачем при визначенні розміру орендної плати не враховані зміни нормативної грошової оцінки землі, які відбулися протягом періоду, що перевірявся, зокрема не враховано вимогу Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів за яким проводиться грошова оцінка земельної ділянки в частині застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, оскільки позивачем надано до матеріалів справи листи на адресу ДЗК про надання довідки про нормативну грошову оцінку землі після закінчення терміну договору оренди землі. В свою чергу, нова довідка про нормативну грошову оцінку землі органами ДЗК позивачеві надана не була.

Тому, до моменту видачі Витягу з технічної документації про нову нормативну грошову оцінку землі від 15.11.2013 року позивач правомірно застосовував коефіцієнт функціонального використання 0,5, обґрунтовуючи це тим, що нормативна грошова оцінка наданої земельної ділянки проведена компетентними органами у відповідності до затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.1995 року (зі змінами та доповненнями), Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

При цьому, суд зазначає, що жоден нормативно-правовий акт не зобов'язує платника податків самостійно вносити зміни в нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Такі корективи (у тому числі у зв'язку із зміною цільового призначення земельної ділянки або його функціонального використання) можуть бути внесені лише відповідними органами, які отримали ліцензію на проведення робіт по землеустрою (ст. 18 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу претензій та зауважень по поданих податкових деклараціях по оренді землі за весь період користування земельною ділянкою.

Суд не погоджується з висновками відповідача про те, що позивач при визначенні розміру орендної плати не врахував зміни цільового використання земельної ділянки, а отже і нормативної грошової оцінки землі, оскільки відповідно до ч.1 ст.20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно п.1.2. договору оренди землі від 25.10.2007 року, цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги), згідно рішення міської ради від 23.05.2007 року № 113/15. У відповідності до Довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2007 року № 605, яка є невід'ємною частиною договору від 25.10.2007 року, коефіцієнт функціонального використання (Кф) становить 0,5.

Вказане рішення міської ради від 23.05.2007 року № 113/15, на підставі якого було укладено договір оренди землі від 25.10.2007 року, втратило чинність згідно п.11 рішення міської ради від 30.10.2013 року № 158/42, відповідно до якого укладено договір оренди землі від 24.03.2014 року.

При цьому, згідно п.2.2. договору оренди землі від 24.03.2014 року, цільове призначення земельної ділянки: 03. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування). Відповідно до п.2.4. договору оренди землі від 24.03.2014 року, функціональне використання: по фактичному розміщенню торгівельно-сервісного комплексу. Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі від 15.11.2013 року № 30080, коефіцієнт Кф складає 2,5.

З цього часу позивач здійснив перерахунок орендної плати, подав нову уточнюючу декларації до відповідача за 2013 рік (з моменту отримання Витягу), тобто належним чином виконував умови нового договору оренди.

Таким чином, з огляду на вищезазначене позивач правомірно застосовував нормативну грошову оцінку землі (згідно довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів від 20.06.2007 року № 605), яка була виконана при укладенні договору оренди землі від 25.10.2007 року, для визначення розміру орендної плати за землю.

Також суд не погоджується з висновками відповідача про те, що «завершення будівництва і готовність його до експлуатації вказує на зміну цільового використання земельної ділянки, оскільки факт його завершення підтверджено наявністю відповідних документів (технічний паспорт, висновок інженерного обстеження технічного стану будівельних конструкцій, рішення господарського суду Дніпропетровської області про визнання права власності). Отже, подальше використання земельної ділянки передбачає зміну її цільового використання із проектування та будівництва до комерційного використання», оскільки згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п.11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

В свою чергу, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області було зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, подану ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» 22 травня 2014 року.

Таким чином, наведені відповідачем доводи не можуть свідчити про закінчення будівництва та готовність його до експлуатації, оскільки торгівельно-сервісний комплекс по вул. Братів Трофімових, 40 Н, введений в експлуатацію 22.05.2014 року.

Крім того, суд звертає увагу, що представник відповідача у судовому засіданні посилався на практику Вищого адміністративного суду України, закріплену в Ухвалі від 20.11.2014 року по справі №К800/42921/14, відповідно до якої визнано неправомірним застосування підприємством при обчисленні орендної плати коефіцієнту 0,5.

Проаналізувавши практику Вищого адміністративного суду України суд встановив, що зазначене рішення з аналогічного спору має суттєву відмінність від обставин розглядуваної даної справи, оскільки відповідно до змісту Ухвали Вищого адміністративного суду України у справі №К800/42921/14 розглядалось питання щодо обчислення орендної плати відносно земельної ділянки, на якій збудовані об'єкти нерухомого майна, прийняті в експлуатацію. Разом з тим, по даній справі суд розглядає питання щодо обчислення орендної плати відносно земельної ділянки, на якій збудовані об'єкти нерухомого майна, що не прийняті в експлуатацію на момент нарахування податкових зобов'язань.

Отже, така практика суду не може застосовуватись до даних правових відносин.

Таким чином, аналізуючи діюче на момент спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд вважає, що висновки Відповідача, викладені в акті перевірки стосовно визначення грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у загальній сумі 1 771 286,69 грн., є необґрунтованими та помилковими, у зв'язку з чим повідомлення-рішення форми «Р» від 02.09.2014 року № 0001152201, яке винесене ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів, яким збільшено ТОВ «НВП «Дніпротехекологія» суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 1 771 286,69 грн., з яких за основним платежем - 1 417 029,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 354 257,34 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність прийнятого рішення належним чином не довів.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 487,20 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехекологія» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.09.2014 року № 0001152201 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 02.09.2014 року № 0001152201, яке винесене Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехекологія» (код ЄДРПОРУ 32560824) щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 1 771 286,69 (один мільйон сімсот сімдесят одна тисяча двісті вісімдесят шість гривень 69 коп.), з яких за основним платежем - 1 417 029,35 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 354 257,34 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехекологія» (код ЄДРПОРУ 32560824) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко