Постанова № 42000298, 23.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа№ 32/185

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

За участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача 1 - Білань Л.В. представник

від відповідача 2 - Білань Л.В. представник

від 3-ї особи - Гойдик В.М. представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі № 32/185 (суддя Зеленіна Н.І.)

за заявою Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал"

до: 1. Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

2. Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 4 222 063,82 грн.

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Приватного підприємства "Вальдес"

до:1. Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

2. Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення 1 902 912,18 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2014 р. у задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор "Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 13.05.2014 вказану ухвалу Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 17.07.2014 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2014 р. та постанову Київського апеляційного Господарського суду від 13.05.2014 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. № 32/185 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі № 32/185 скасувати, а заяву Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги наявність всіх умов, передбачених ст. ст. 601, 602 ЦК України, для зарахування зустрічних однорідних вимог та визнання наказу № 32/185 від 26.11.2009 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.12.2014.

Представник ТОВ "Фірма "Інтергал" в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Приватного підприємства "Вальдес" в судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував, щодо доводів викладених в апеляційній скарзі, та просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі № 32/185 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2009 р. у справі № 32/185, в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фірма "Інтергал" відмовлено повністю, а позов Приватного підприємства "Вальдес" задоволено частково, в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства "Вальдес" 39 263,14 грн. основного боргу, 307 703,18 грн. пені, 453 179,66 грн. інфляційних втрат, 57 228,83 грн. - 3% річних, 17 573,39 грн. державного мита, 108,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства "Вальдес" 900 000,00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору. В іншій частині позову Приватного підприємства "Вальдес" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 03.11.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2009 р. у справі № 32/185 залишено без змін.

26.11.2009 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано наказ № 32/185 про примусове виконання рішення.

Для виконання виданого наказу, 04.11.2010 р. Ленінським ЯЗВС Вінницького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення 875 057,17 грн. з ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Постановою від 14.09.2012 року Ленінським ВДВС Вінницького МУЮ передано матеріали по виконавчому провадженню до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, яким прийнято до зведеного виконавчого провадження № 34354511 виконання наказу господарського суду м. Києва № 32/185. До моменту відкриття виконавчого провадження боржником сплачено частину заборгованості по наказу господарського суду м. Києва № 32/185 в розмірі 147421,75 грн., у зв'язку з чим станом на 27.01.2014 року заборгованість ДП "Вінницький облавтодор" перед ПП "Вальдес" по примусовому виконанню наказу господарського суду м. Києва № 32/185 складала 727 635,42 грн.

Дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор "ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" посилається на те, що наказ господарського суду м. Києва про примусове виконання рішення № 32/185 від 26.11.2009 року не підлягає виконанню з підстав того, що ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" відступило Дочірньому підприємству "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" право вимоги в розмірі 743 635,42 грн. за Договором № 126 про відступлення права вимоги від 27.11.2013 р. (надалі - Договір).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що з моменту набрання чинності цим договором новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов'язання зі сплати боржником грошових коштів в розмірі 743 635 грн. 42 коп., згідно вказаних в п. 1.1. Договору рішень та наказів господарського суду Волинської області.

З вищезазначеного, заявник вважає, що даний договір є належним доказом на підтвердження права нового кредитора вимагати оплати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 743 635, 42 грн.

Частиною 2 ст. 516 ЦК України, передбачено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про зміну кредитора у зобов'занні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

В даному випадку про Заміну кредитора ПП "Вальдес" було повідомлено належним чином, шляхом надсилання відповідного повідомлення про відступлення права вимоги на юридичну адресу товариства.

11.12.2013 р. ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" направлено на адреси ПП "Вальдес" акт взаємозаліку від 27.11.2013 р.; копію договору №126 від 27.11.2013 р.; копію повідомлення про відступлення права вимоги, копію рішення господарського суду Волинської області від 17.01.2012 року; копію наказу господарського суду Волинської області від 01.02.2013 року; копію рішення господарського суду Волинської області від 05.12.2012 року; копію наказу господарського суду Волинської області від 20.05.2013 року; копію постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №37109423 від 02.08.2013 року; копію постанови про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП №38342037 від 02.08.2013 року.

Отже, ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" вважає, що у зв'язку з набуттям права вимоги до ПП "Вальдес" про стягнення грошових коштів у розмірі 743 635,42 грн. за Договором № 126 про відступлення права вимоги від 27.11.2013 р. та направленням повідомлення про взаємозалік вимог, відбулось зарахування зустрічних позовних вимог, у зв'язку з чим обов'язок боржника щодо сплати коштів за наказом господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. № 32/185 відсутній повністю.

З наведенних обставини заявник вважає належними підставами для визнання вищевказаного наказу таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 117 ГПК України.

Згідно з ст.. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України встановлено вичерпний перелік, яким не допускається зарахування зустрічних вимог.

Статтею 27 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Приписами статті 117 ГПК України встановлює, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок боржника сплатити стягувачу грошові кошти за наказом господарського суду міста Києва від 26.11.2009 р. станом на час розгляду заяви не припинено, як і право стягувача отримати такі кошти від боржника саме за вказаним судовим наказом.

Крім того у разі наявності у боржника грошових вимог до стягувача, такі вимоги можуть бути реалізовані в межах іншого виконавчого провадження, що, у свою чергу, не може призвести до порушення будь-яких прав або охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу, так як способи та порядок реалізації задоволення наявних вимог прямо передбачені чинним законодавством України.

Зокрема, взаємозалік зустрічних однорідних вимог є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає до виконання на стадії виконання рішення суду лише у разі згоди на це іншої сторони, підписання між сторонами мирової угоди та затвердження її в порядку визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України, що в свою чергу дає право державному виконавцю закінчити відповідне виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови.

Отже, для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у даній справі в обов'язковому порядку необхідна наявність усіх таких обставин в їх сукупності: взаємозалік зустрічних однорідних вимог; згода на це іншої сторони; підписання між сторонами мирової угоди; затвердження мирової угоди в порядку визначеному ч. 4 ст. 121 ГПК України.

Даної позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова від 25 грудня 2013 року у справі №38/211-10 (5023/1663/12, 5023/6061/11).

Пунктом 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211, встановлено, що заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона заперечує, а відтак не припиняє зобов'язання, то друга сторона вправі вимагати виконання зобов'язання першою стороною.

Таким чином, угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка, у разі затвердження її судом є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача 1 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2014 у справі № 32/185 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 32/185 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко