Рішення № 42000058, 22.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/95/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 Справа № 908/4532/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Валтекс» (вул. Гординського, буд. 2, м. Біла Церква, Київська область, 09117; код ЄДРПОУ 32393877),

до відповідача: Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 00186542),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Лиценко З.В. - дов. №1Д від 05.03.2013;

від відповідача: Верба В.В. - дов. №18-192 від 17.12.2013;

про: стягнення 50 637,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» про стягнення публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» 50 637,12 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою від 05.11.2014р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

У зв'язку з неявкою повноважних представників сторін, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому підставою виникнення спору зазначає порушення відповідачем умов договору поставки № 511 від 15.05.2012р. в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару. Заборгованість за договором на момент звернення до суду з позовною заявою складає 50 637,12 грн. Разом із стягненням заборгованості, позивач просить судові витрати віднести на відповідача.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує, при цьому зазначає на ненастання строку оплати товару, оскільки постачальником не надано всієї, визначеної умовами договору, документації, а саме: рахунку, накладної на відпуск товару, податкової накладної, копії сертифікату походження товару. Крім того, відповідач вказує на поставку позивачем неякісного товару, що надає йому право взагалі відмовитися в односторонньому порядку від виконання своїх зобов'язань за договором, в тому числі і від оплати. Вважає позовні вимоги не доведеними та просить відмовити у їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

15.05.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Валтекс» (постачальник) та публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупець) був укладений договір №511, відповідно до умов якого, позивач прийняв на себе зобов'язання поставити, а відповідач прийняти і оплатити продукцію в асортименті та за цінами, вказаними в додаткових угодах до договору.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем на користь відповідача була здійснена поставка товару (спецвзуття) що підтверджується видатковою накладною №713 від 26.04.2013 на суму 62 832,24 грн., податковою накладною № 228 від 26.04.2013 та товарно-транспортною накладною №Р713 від 26.04.2013.

Пунктом 7.2 вказаного договору передбачено, що приймання «Товару» за якістю здійснюється «Покупцем» на його складі відповідно до вимог Інструкції П7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженого постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996р. (із наступними змінами і доповненнями).

Складеними відповідачем відповідно до вимог Інструкції П7 актами приймання продукції за якістю та комплектністю №07/05 від 07.05.2013 і №23/05 від 23.05.2013 (останній - в присутності представника позивача) встановлена поставка товару неналежної якості.

За результатами цієї перевірки комісією зроблений висновок про те, що взуття в кількості 122 пари підлягає заміні.

Накладною від 28.05.2013 №9 забракована партія взуття в кількості 122 пар на суму 12195,12грн. була повернута відповідачем позивачу. У зв'язку з поверненням частини товару позивачем здійснено коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної № 228 від 26.04.2013р., про що свідчить розрахунок № 135 від 28.05.2013р.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.1.1 договору, разом з поставкою товару продавець зобов'язаний надати покупцеві оригінали документів, оформлених державною мовою:

- Рахунок, накладну на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п. 2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. № 88;

- Податкову накладну, оформлену відповідно до вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, «Порядку заповнення податкових накладних» № 1379 від 01.11.2011р.;

- Сертифікат якості виробника товару (або на мові країни-виробника, завірений печаткою продавця);

- Копію сертифіката походження товару СТ1 на мові країни-виробника, завірену печаткою продавця (у разі необхідності;

- У разі, якщо товар підлягає сертифікації-гігієнічний, екологічний сертифікат (оригінали або належним чином завірені копії);

- Товарно-транспортну накладну (ТТН) форми N 1-ТН, затвердженої Наказом Мінтрансу і Мінстату України від 29.12.1995р. № 488/346.

Відповідач стверджує, що разом з передачею продукції постачальник не передав йому вказані документи.

Внаслідок відсутності у позивача доказів передачі документів, він 27.05.2014р. направив відповідачу необхідні документи, а саме:

- Видаткову накладну № 713 від 26.04.2013 (2 прим.);

- Накладну на повернення № 9 від 28.05.2013 (2 прим.);

- Податкову накладну № 228 від 26.04.2013 (1 прим.);

- Товарно-транспортну накладну № Р713 від 26.04.2013 (2 прим.);

- Рахунок-фактуру № СФ-0000058 від 26.04.2013 (1 прим.);

- Копію додаткової угоди № 4 від 14.03.2013;

- Сертифікат якості від 27.02.2012 (1 прим.);

- Сертифікат якості від 29.02.2012 (1 прим.);

- Копію сертифікату відповідності за № UА.1.003.0034600-11 від 23.03.2011;

- Копію декларації про відповідність за № UА.001.D.10091-11 від 23.03.2011;

- Копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/19802 від 07.04.2009;

- Копію сертифікату відповідності за № UА.1.003.0023469-11 від 01.03.2011;

- Копію декларації про відповідність за № UА.001.D.10069-11 від 01.03.2011;

- Копію сертифікату відповідності за № UА.1.003.0120021-11 від 02.09.2011;

- Копію декларації про відповідність за № UА.001.D.10234-11 від 02.09.2011;

- Копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02.-04/22580 від 08.04.2010;

- Копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02.-04/22579 від 08.04.2010;

- Акт звірки взаємних розрахунків (2 прим.).

Направлення пакету документів на адресу відповідача підтверджується листом-зверненням за вих. № 488/05 від 23.05.2014р. та описом вкладення в цінний лист від 27.05.2014р. Відповідачем документи отримані 03.06.2014р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Належним чином посвідчені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 5 додаткової угоди №4 до договору, покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 35 календарних днів за умови надання продавцем первинних документів, зазначених у п. 4.1.1., 4.1.5. - 4.1.8. договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки товаросупровідні документи було отримано відповідачем 03.06.2014р., виходячи з умов договору, продукція мала бути оплаченою не пізніше 23 липня 2014 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст.526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості фактично поставленої продукції, належним чином не виконав, заборгованість в сумі 50 637,12 грн. на теперішній час не погашена.

Заперечення відповідача щодо ненастання строку оплати продукції та поставки продукції неналежної якості не приймаються до уваги по викладеним підставам.

Судові витрати, віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 00186542) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» (вул. Гординського, буд. 2, м. Біла Церква, Київська область, 09117; код ЄДРПОУ 32393877) 50 637 (п'ятдесят тисяч шістсот тридцять сім) грн. 12 коп. основного боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 22.12.2014р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 23.12.2014р.

Суддя С.А.Гончаренко