Ухвала суду № 41999625, 18.12.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4343/14

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

18 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області до Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" про стягнення заборгованості в сумі 36683,72 по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за вересень 2014 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.10.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. При цьому апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного їх з'ясування і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний проводити оплату до Пенсійного фонду України фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за Списком № 2.

Суд апеляційної інстанції погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом. 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від зазначеного об'єкту оподаткування.

Згідно з п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (Інструкція 21-1) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції 21-1 визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Наявність заборгованості у відповідача підтверджується розрахунком суми позову щодо стягнення заборгованості, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вересень 2014 року, карткою особового рахунку відповідача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виплачені управлінням Пенсійного фонду пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 36683,72 грн. підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені законодавством України.

Водночас жодних документальних підтверджень сплати товариством вказаної заборгованості, розрахунки якої були вручені відповідачу, матеріали адміністративної справи не містять.

При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє твердження апелянта стосовно недоведеності позивачем того факту, що пенсіонери, доставка пільгових пенсій яким є предметом спору, дійсно працювали на ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", так як такі доводи підприємства спростовуються наявними у матеріалах справи довідками про уточнюючими характер роботи та рішеннями судів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Управління будівництва Хмельницької АЕС" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.