Постанова № 41999449, 10.12.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10 грудня 2014 року Справа № 814/3255/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Подберезкіної А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 м. Миколаїв, 54036

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2014 р. № 0006431703, за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: Ломакіної С.Г.

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2014 р. № 0006431703.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що технічна помилка, яка стала підставою для нарахування штрафних санкцій, вчинена позивачем несвідомо. Книга обліку доходів та витрат видана після отримання доходу, у зв'язку з чим позивач не вніс його своєчасно.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких вказано, що позивачем не заперечується факт неоприбуткування готівкових коштів у сумі 14500,00 грн., отриманих на початку 2012 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, а представник відповідача просив у їх задоволенні відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи та діюче законодавство, суд дійшов наступного.

У липні 2014 р. ДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 03.07.2014 р. За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 11.07.2014 р. № 532/14-03-17-03-08/НОМЕР_2, згідно висновків якого, серед іншого перевіркою встановлено порушення:

1) п. 44.1 ст. 44, п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині не включення до книги обліку доходів та витрат доходу в сумі 14500,00 грн., отриманого протягом 2012 р.;

2) п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення) в частині неоприбуткування готівкових коштів у сумі 14500,00 грн., отриманих у 2012 р.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2014 р. № 0006431703 на суму 72500,00 грн.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Позивач у 2012 р. застосовував спрощену систему оподаткування та відносився до І групи платників єдиного податку.

Перевіркою встановлено, що позивач для отримання візи в посольстві Німеччини надав до ДПІ податкову декларацію за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р., в якій зазначив суму оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності 14500,00 грн. та суму загального річного оподатковуваного доходу 14500,00 грн.

Книга обліку доходів позивача зареєстрована в ДПІ 13.03.2012 р. За 2012 р. відсутні записи про дохід, отриманий від провадження діяльності.

На підставі п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Пунктом 2.6 Положення також передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Доводи позивача зводяться до того, що помилка сталася несвідомо, а інспектор ДПІ не вказала на неї. Крім того, книга обліку доходів видана 31.03.2012 р., у той час як доходи в сумі 14500,00 грн. отримані позивачем до вказаної дати. Пояснень щодо невнесення запису про 14500,00 грн. до книги обліку доходів після її отримання позивач не надав.

Суд зазначає, що наведені позивачем обставини не перешкоджали йому внести записи до книги обліку доходів після її отримання. На підстав ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Штрафні санкції за вказані в акті перевірки порушення застосовані на підставі абзацу 3 ст. 1 указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" яким встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідальність за порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат передбачена також ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Правом ДПІ є притягнення винної особи до відповідальності на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення чи ПК України. Відповідач не застосував до відповідача подвійну відповідальність за одне й те ж правопорушення.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів перед судом законність податкового повідомлення-рішення, яке є предметом розгляду даної справи. За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі

складена 12.12.2014 р.

Суддя Н. В. Лісовська