Постанова № 41999120, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8457/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення від 27.05.2014 року №13334793 та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулося до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни, в якому просили:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни (далі - відповідач 2) про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 27 травня 2014 року № 13334793;

зобов'язати відповідача 2 винести рішення про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежиле приміщення (в літ. А) складає 7/100 частини, що складає 167,4 кв.м. від нежилого будинку, площею 2 377,50 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333 та видати Публічному акціонерному товариству «ПроКредит Банк» відповідний витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі та порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 07.05.2014 року Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось до Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: Нежиле приміщення (в літ. А) складає 7/100 частини, що складає 167, 4 кв. м. від нежилого будинку площею 2377,50 кв. м. що знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, заг. площа 167,4 кв. м., в порядку передбаченому п. 46 Постанови КМ України від 17.10.2013р. № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Відповідно до картки прийому заяви № 12875699, яка міститься в матеріалах справи для проведення державної реєстрації прав АТ «ПроКредит Банк» було надано наступні документи:

договір іпотеки, серія та номер: 3385, виданий 18.07.2012 рок, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

акт про підтвердження отримання вимоги, серія та номер: 910, виданий 18.04.2014, видавник: Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4

копія вимоги про усунення порушень, серія та номер: 1-2/14/1045, виданий 21.03.2014, видавник: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»;

рекомендоване повідомлення, серія та номер: б/н, виданий 21.03.2014, видавник: УКРПОШТА;

опис вкладення, серія та номер: б/н, виданий 21.03.2014, видавник УКРПОШТА

копія свідоцтва, серія та номер: б/н, виданий 28.12.2000, видавник: Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація

копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, серія та щомер: 1 068 120 0000 001187, виданий 14.04.2014, видавник: Державна реєстраційна служба України.

копія Статуту, серія та номер: б/н, виданий 30.08.2012, видавник: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»,

копія наказу, серія та номер: 888/В, виданий 18.04.2014, видавник: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»,

копія довіреності, серія та номер: б/н, виданий 05.05.2014 року, видавник: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»,

копія паспорту громадянина України, серія та номер: СО072480, виданий 23.03.1999, видавник: Шевченківське РУГУМВС України в місті Києві,

копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 15.06.1999, видавник: ДПІ у Шевченківському районі міста Києва.

04.05.2014 року у Реєстраційній службі ГУЮ у м. Києві, позивачем було отримано Рішення № 13334793 від 27 травня 2014р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Із вказаного Рішення вбачається, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Мощонська Ірина Володимирівна Державної реєстраційної служби України, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень АТ «ПроКредит Банк» права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав та встановив подані документи не відповідають вимогам, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень мотивована тим, що у ході розгляду заяви встановлено наявність обтяжень нерухомого майна, а саме:

1) заборона на нежитлове приміщення, 4/100 частин літ. А, запис від 03.11.2004 року;

2) арешт всього нерухомого майна іпотекодавця від 23.04.2014 року;

3) згідно відомостей Державного реєстру іпотек об'єктом обтяження є нежитлове приміщення, 7/100 частин літ. А, підстава обтяження договір іпотеки від 14.06.2004р. (внесений 18.07.2012р.), при цьому строк виконання та розмір зобов'язання зазначено відповідно до умов договору № 2 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 18.07.2012 року запис про реєстрацію якого відсутній.»

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва дійшла висновку про обґрунтованість рішення від 27 травня 2014 року № 13334793 та безпідставність заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача 2 вчинити певні дії.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Щодо наявності заборони на нежитлове приміщення, 4/100 частин літ. А, запис від 03.11.2004 року колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане приміщення не має жодного відношення до приміщення щодо якого державним реєстратором приймалось рішення, а саме: Нежиле приміщення (в літ. А) складає 7/100 частини, що складає 167, 4 кв. м. від нежилого будинку площею 2377,50 кв. м. що знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, заг. площа 167,4 кв. м.

Запис про заборону на нежиле приміщення, 4/100 частин літ А. внесений 03.04.2004 року стосується: Нежиле приміщення, складає 4/100 частини нежилого будинку, заг. площа 84,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, що перебував в іпотеці АТ «ПроКредит Банк» згідно Договору застави, серія та номер: 6690, виданий 12.09.2011 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 зі змінами та доповненнями згідно договору про внесення змін та доповнень до договору застави, серія та номер: 3384, виданий 18.07.2012, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (міститься в матеріалах справи).

Зазначене також підтверджується також Витягом з Державного реєстру іпотек, який міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що:

Запис 2, зареєстровано 18.07.2012 року іпотеку, об'єкт обтяження: нежиле приміщення, 4/100 частини нежилого будинку загальною площею 84,5 кв. м., м. Київ, вул. Симиренка, буд. 17а.

Запис 3, зареєстровано 18.07.2012 року іпотеку, об'єкт обтяження: нежиле приміщення, (в літ. А), складає 7/100 частин, загальна площа 167, 40 кв. м., м. Київ, вулиця Симиренка, будинок 17а.

З викладеного вбачається, що існує обтяження - заборона на нежитлове приміщення 4/100, яке є іншим приміщенням стосовного нежитлового приміщення 7/100, щодо якого державним реєстратором розглядалось питання про реєстрацію права власності, а отже, колегія суддів приходить до висновку, що вказана підстава відмови у реєстрації прав та їх обтяжень є необґрунтованою.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваному рішенні державний реєстратор посилається на ту обставину, що згідно відомостей Державного реєстру іпотек об'єктом обтяження є нежитлове приміщення, 7/100 частин літ. А, підстава обтяження договір іпотеки від 14.06.2004 (внесений 18.07.2012), при цьому строк виконання та розмір зобов'язання зазначено відповідно до умов договору № 2 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 18.07.2012, запис про реєстрацію якого відсутній.

З данного приводу суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України від 05.06.2003р. № 898-ІУ «Про іпотеку» (в редакції на 05.06.2003 року - чинної на момент укладення договору) «Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.»

30.01.2006 року, було укладено Угоду № 1 про внесення змін до Договору іпотеки № 498-Д310, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4 « 14» червня 2004 року за реєстровим номером № 2705.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України від 05.06.2003р. № 898-ІУ «Про іпотеку» ( в редакції на 22.12.2005 року - чинної на момент укладення змін до договору) «Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.»

Із наведеного вбачається, що на моменту укладення указаних договорів, реєстрація іпотеки (зокрема у Державному реєстрі іпотек) як підстава для виникнення взаємних прав і обов'язків у іпотекодавця і іпотекодержателя, нормою спеціального закону передбачена не була.

18.07.2012 року, було укладено Договір № 2 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки, згідно п. 1 якого Сторони вирішили внести зміни до Договору іпотеки № 498-Д310, посвідчений 14 червня 2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрований у реєстрі за № 2705, виклавши його у новій редакції. Саме у цьому договорі (п. 3.4.) встановлено Розмір основного зобов'язання: 1000000, 00 дол. США та Строк виконання зобов'язання: 12.09.2031 року.

Згідно ч.1-2 ст. 4 Закону України від 05.06.2003р. № 898-ІУ «Про іпотеку» (в редакції на 05.07.2012 року) «Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація: (...)»

Разом із цим, згідно п. 6 Постанови КМ України від 31.03.2004р. № 410 «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек» «Внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.»

Із наведеного вбачається, що на момент укладення указаних договорів, реєстрація іпотеки (зокрема у Державному реєстрі іпотек) як підстава для виникнення взаємних прав і обов'язків у іпотекодавця і іпотекодержателя, нормою спеціального закону передбачена не була. Вказані обставини при вирішенні справи судом першої інстанції до уваги взяті не були.

Пункт 3 Договору № 2 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення, нотаріального посвідчення і є невід'ємною частиною Договору іпотеки та діє до моменту припинення дії Договору іпотеки, якщо інше не буде погоджене Сторонами.

Тобто Договір № 2 від 18.07.2012 року є невід'ємною частиною основного Договору іпотеки № 498-Д310 від 14.06.2004 року.

Згідно витягу з Державного реєстру іпотек від 29.11.2012 року № витягу 39026233, Записом 3 внесено відомості: тип обтяження: іпотека, Зареєстровано 18.07.2012 року 19:00:55 за № 12756292 реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_4. Підстава обтяження: Договір іпотеки № 498-ДзЮ, 2705, 14.06.2004, Приватний нотаріус КМНО, Об'єкт обтяження: нежиле приміщення, (в літ. А), складає 7/100 частин, загальна площа 167. 40 кв.м., АДРЕСА_1.

З огляду на те, що обтяження майна іпотекою було зареєстровано нотаріусом 18.07.2012 року після укладення Договору № 2 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 18.07.2012 року, і вказаний Договір № 2 є невід'ємною частиною Договору іпотеки № 498-ДЗ10 від 14.06.2004 року, саме на підставі Договору № 2 до реєстру іпотек було внесено відомості про строк виконання та розмір основного зобов'язання. Беручи до уваги, що Договір № 2 є частиною основного Договору іпотеки, при реєстрації у Державному реєстрі іпотек як підставу зазначено саме основний Договір іпотеки, а не Договір № 2, який є невід'ємною частиною основного Договору іпотеки.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що 18.07.2012 року між сторонами фактично був укладений новий договір, а запис про реєстрацію якого відсутній, колегія суддів розцінює критично та до уваги не приймає, оскільки фактично було внесено зміни до договору іпотеки, нового договору при цьому не укладалось.

Щодо арешту всього нерухомого майна іпотекодавця від 23.05.2014 року, колегія суддів зважає на таке.

Законом, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (надалі - Закон № 1952-IV).

Стаття 15 Закону України № 1952-IV визначає порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17.10.2013р. № 868 (надалі - Порядок № 868).

Пунктом 1 Порядку № 868 передбачено, що цей порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна

Пункт 15 Порядку № 868 встановлює, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пункт 16 вказаного Порядку передбачає, що у разі подання не в повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Згідно статті 19 Закону України №1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Пунктом 46 Порядку № 868 передбачено, що для проведення державної реєстрації, права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;

3) заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).

Тобто, представником позивача подано необхідні документи згідно переліку для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, відповідач посилається на наявність заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, на заявлене позивачем майно накладено арешт, однак, колегія суддів зазначає, що вказану заборону накладено вже після реєстрації договору іпотеки.

Пунктом 46 Порядку № 868 передбачено, що наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для відмови у державній реєстрації права власності з огляду на те, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо майна іпотекодавця, у державного реєстратора прав були відсутні, а відтак позовні вимоги в частині визнання рішення № 13334793 від 27.05.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень протиправним та скасування вказаного рішення підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання державного реєстратора зареєструвати право власності та видати ПАТ «ПроКредит Банк» відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, дійсно, вимога щодо зобов'язання державного реєстратора зареєструвати право власності та видати ПАТ «ПроКредит Банк» відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відноситься до дискреційних повноважень.

Однак, відповідно до ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять

Так, колегія суддів вважає, що суд, установивши порушення чинного законодавства України має обрати у своєму рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши протиправність та скасувавши рішення відповідача про відмову в реєстрації об'єктів нерухомого майна, мав скористатися наданим ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України правом вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача шляхом зобов'язання Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повторно розглянути подані позивачем документи та прийняти відповідне рішення за результатами їх розгляду.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення від 27.05.2014 року №13334793 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 27 травня 2014 року № 13334793.

Зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни повторно розглянути заяву про державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежиле приміщення (в літ. А) складає 7/100 частини, що складає 167,4 кв.м. від нежилого будинку, площею 2 377,50 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», податковий номер 21677333 та прийняти відповідне рішення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 23 грудня 2014 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.