Постанова № 41998711, 20.11.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року Справа № 814/943/14

м. Миколаїв

09:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Лиман», вул. Портова, 2, м. Миколаїв, 54002 до відповідача:Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 про:визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2014 № 0002381501 в частині надання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року, Публічне акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Лиман» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати прийняте 28.03.2014 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - ДПІ або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 0002381501 в частині відмови в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року на 8 683 грн.

В обґрунтування позову Товариство вказало на недоведеність відповідачем порушень позивачем вимог податкового законодавства і, відповідно, на протиправність прийнятого рішення.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с. 39-41), в яких, з посиланням на висновки акта перевірки, просив у задоволенні вимог Товариства відмовити.

Про дату, час і місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

В судове засідання представник Товариства не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

З 03.03.2014 по 07.03.2014 ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2013 року, січень 2014 року, результати якої оформила актом від 17.03.2014 № 532/14-04-15-01-19/01373890 (надалі - Акт, ар. с. 10-21).

У висновках Акта ДПІ вказала: «… перевіркою не встановлено порушень при відображенні … у декларації за грудень 2013 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 10630 гривень та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 10583 гривні. … на порушення п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України … завищено суму бюджетного відшкодування у грудні 2013 року на 8729 грн. …».

Податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2014 № 0002381501 (надалі - Рішення, ар. с. 9) ДПІ відмовила у наданні Товариству бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року у розмірі 8 729 грн. Рішення відповідач оформив відповідно до додатку 7 (форма «В3») до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (надалі - Порядок № 1236).

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вказано у пункті 2.2 розділу ІІ Порядку № 1236, податкове повідомлення-рішення за формою «В3» складається у випадку відмови у наданні бюджетного відшкодування ПДВ.

Пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що не мають право на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Таким чином, контролюючий орган вправі прийняти податкове повідомлення-рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування лише у випадку з'ясування за результатами проведення перевірки факту (фактів), про які зазначено у пункті 200.5 статті 200 Податкового кодексу України.

Оскільки такого факту (фактів) відповідач не встановив, Рішення було прийнято ним безпідставно.

Згідно з Актом, ДПІ встановила факт перевищення заявленої Товариством суми бюджетного відшкодування (19 313 грн.) над сумою, визначеною податковим органом за результатами перевірки (10 584 грн.), тому була вправі прийняти податкове повідомлення-рішення за формою «В1».

Як вказано у пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України).

Як вказано на стор. 15 Акта, до суми бюджетного відшкодування за грудень 2013 року (19 313 грн.) позивач включив частини залишків від'ємного значення: 8 683 грн. - за червень 2013 року, 10 630 грн. - за грудень 2013 року.

На думку ДПІ, залишок від'ємного значення за червень 2013 року складав 0 грн., залишок від'ємного значення за грудень 2013 року складав 10 584 грн. Відповідно, загальна сума, яка могла бути заявлена до відшкодування за грудень 2013 року, - 10 584 грн. Оскільки, як вказано вище, Товариство заявило до відшкодування 19 313 грн., відповідач дійшов висновку про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 року на 8 729 грн. (19 313 - 10 584).

Позивач не заперечував проти встановленого ДПІ факту завищення суми залишку від'ємного значення за грудень 2013 року на 46 грн. (10 630 - 10 584), проте вказав, що доводи відповідача про відсутність залишку від'ємного значення за червень 2013 року є безпідставними.

Відповідно до викладеного в Акті (стор. 16), твердження ДПІ про відсутність у Товариства права включити до розрахунку суми бюджетного відшкодування 8 683 грн. обґрунтовані виключно висновками акта від 18.09.2013 № 776/14-04-15-01-19/01373890 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Публічним акціонерним товариство «Суднобудівний завод «Лиман» (код за ЄДРПОУ 01373890) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень, липень 2013 року» (надалі - акт від 18.09.2013, ар. с. 52-65).

Згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (ар. с. 139-145), Товариство за червень 2013 року задекларувало:

від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) - 224 696 грн.;

залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.2) - 688 627 грн.;

залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22) - 913 323 грн. (224 696 + 688 627);

сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1) - 190 788 грн.;

залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) - 722 535 грн. (913 323 - 190 788).

На стор. 29-31 акта від 18.09.2013 (ар. с. 60) ДПІ вказала, що Товариство зависило суму бюджетного відшкодування (190 788 грн.) на 17 080 грн. (на думку відповідача, Товариство мало право заявити до відшкодування за червень 2013 року 173 708 грн.).

Згідно з висновками акта від 18.09.2013 (ар. с. 65), «… не встановлено порушень при відображенні ПАТ «СЗ «Лиман» у декларації за червень 2013 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 224696 гривень та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 173708 гривні …».

Податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2013 № 0006751501 ДПІ відмовила Товариству у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 17 080 грн., проте це податкове повідомлення рішення було визнано протиправним та скасовано постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі № 817/4489/13-а (ар. с. 27-28), що була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 (ар. с. 156-157).

Доказів прийняття на підставі акта від 18.09.2013 податкового повідомлення-рішення за формою «В4» про зменшення від'ємного значення суми ПДВ, що була задекларована Товариством за червень 2013 року, ДПІ не надала.

За таких обставин суд визнав недоведеним висновок ДПІ про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у грудні 2013 року на 8 683 грн. (частину залишку від'ємного значення за червень 2013 року).

Керуючись статтями 11, 71, 128, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати прийняте 28.03.2014 Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 0002381501 в частині відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 8 683 грн.

3. Присудити Публічному акціонерному товариству «Суднобудівний завод «Лиман» понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна